Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/13797/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Опанасенко І.Ю. (адвокат),

відповідача - Зайоми О.А. (адвокат),

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кіно ТВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 (суддя Турчин С.О.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 (Андрієнко В.В. - головуючий, судді: Буравльов С.І., Власов Ю.Л.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кіно ТВ"

про стягнення 40 915 190,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕОНБУД" (далі - ТОВ "ЗЕОНБУД") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кіно ТВ" (далі - ТОВ "ТРК "Кіно ТВ") (враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із здійсненням відповідачем часткової оплати після порушення провадження у цій справі) 28 746 490,99 грн основного боргу, 10 111 565,69 грн інфляційних втрат, 1 470 394,28 грн 3 % річних, 586 739,47 грн пені, всього 40 915 190,43 грн, з посилаючись на положення статей 526, 530, 549, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і статей 193, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК).

Позовну заяву обґрунтовано невиконанням замовником у повному обсязі та у визначений строк договірних зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем телекомунікаційних послуг за договором від 06.06.2011 № 99/0606Н (далі - договір).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, позов задоволено повністю.

Рішення та постанову мотивовано доведеністю належними доказами (актами прийому-передачі наданих послуг) факту надання відповідачеві телекомунікаційних послуг у період із липня 2014 року по липень 2015 року та із серпня 2016 року по липень 2017 року, внаслідок несплати яких у повному обсязі у замовника виникла заборгованість, у зв'язку з простроченням якої позивач правомірно нарахував інфляційні втрати, 3 % річних та пеню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові акти та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статей 525, 526, 901, 903 ЦК, статті 193 ГК, статей 38, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1) оформлені позивачем в односторонньому порядку та не підписані відповідачем акти приймання-передачі наданих послуг не можуть свідчити про прийняття послуг замовником; 2) суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (дані замірювань протокольних параметрів телевізійних передавачів за період, зазначений у розрахунках вартості телекомунікаційних послуг), заявленого з метою з'ясування обсягу і якості наданих послуг, а також технічної можливості позивача надавати телекомунікаційні послуги з розповсюдження в цифровому форматі (стандарти DVB-T2/MPEG-4) телевізійної програми замовника.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на подану касаційну скаргу ТОВ "ЗЕОНБУД" просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішеннях.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2011 між ТОВ "ТРК "Кіно ТВ" (замовник) і ТОВ "ЗЕОНБУД" (виконавець) укладено договір № 99/0606Н, предметом якого згідно з пунктом 1.1 є надання виконавцем замовнику телекомунікаційних послуг із розповсюдження у цифровому форматі (стандарти DVB-T2/MPEG-4) телевізійної програми замовника, а саме телевізійної програми Телеканалу "Ентер-фільм", у повному обсязі та без будь-яких змін аудіо-візуального ряду на каналі мовлення багатоканальної телемережі у складі передавальних станцій, згідно з Додатком № 2 до цього договору, розбудованої виконавцем відповідно до умов чинних ліцензій: НР № 0866-п, НР № 0867-п, НР № 0868-п, НР № 0869-п, виданих виконавцю Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

За змістом пункту 1.3 договору територія надання послуг та обсяги мовлення за цим договором визначаються відповідно до ліцензії на мовлення замовника, протягом дії договору.

Додатком № 8 до ліцензії на мовлення НР № 1343-м, виданої відповідачеві Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, визначено, що обсяг мовлення ТОВ "ТРК "Кіно ТВ" становить 24 години на добу.

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість послуг визначається у додатку № 3 до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 3.3 договору факт надання послуг за договором підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг, що оформлюється сторонами щомісяця.

Відповідно до пункту 3.4 договору виконавець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, складає акт прийому-передачі наданих послуг і направляє його разом із відповідним рахунком на адресу електронної пошти замовника, зазначену в пункті 9 договору.

За змістом пункту 3.5 договору сторони дійшли згоди, що якщо замовник протягом трьох робочих днів після відправлення електронного варіанта акта прийому-передачі наданих послуг і рахунка, не надіслав виконавцю в електронному виді зауважень або заперечень, послуги вважаються прийнятими замовником. Виконавець підписує акт прийому-передачі наданих послуг та направляє його разом з відповідним рахунком на адресу замовника, що зазначена у договорі. Протягом п'яти робочих днів замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг та один примірник повертає виконавцю.

За наявності зауважень або заперечень до якості або обсягу наданих послуг замовник повинен направити на електронну адресу виконавця такі зауваження та заперечення щодо наданих послуг (пункт 3.6 договору).

Замовник сплачує вартість послуг, визначену у пункті 3.1 цього договору з урахуванням вимог пунктів 3.2- 3.6 договору, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Розрахунки за надані послуги проводяться на підставі рахунка, наданого виконавцем (пункт 3.7 договору).

Додатковою угодою № 1 до договору сторони внесли зміни у тарифи, які вступили в дію з 01.08.2015.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526, 629 ЦК передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 610, 612 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанцій надано оцінку наявним у матеріалах справи роздруківкам відправлень з електронної пошти та встановлено, що позивач направляв відповідачеві в електронному виді акти прийому-передачі наданих послуг і рахунки на оплату за спірний період.

Доказів направлення позивачеві у порядку пункту 3.6 договору зауважень або заперечень до якості або обсягу наданих послуг відповідач не надав.

Ураховуючи зазначене, а також умови пунктів 3.5, 3.6 договору, суди попередніх інстанцій встановили, що акти приймання-передачі послуг за спірний період погоджено відповідачем, а послуги за ними прийнято.

Таким чином, установивши факт прийняття відповідачем послуг, зазначених в актах приймання-передачі послуг за спірний період без зауважень і заперечень, та відсутності їх повної оплати відповідачем у строки, визначені в пункті 3.7 договору, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відповідної заборгованості у заявленій позивачем сумі.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктами 1, 3 статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом пункту 5.5 договору сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну оплату послуг замовник сплачує виконавцю пеню за кожен день несплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діє на момент виникнення заборгованості.

Таким чином, установивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором, перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних та пені, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи, наведені у касаційній скарзі, щодо відсутності належних доказів надання позивачем відповідачеві послуг за договором у спірний період зводяться до переоцінки доказів у справі. Водночас згідно з частинами 1, 2 статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи касаційної скарги щодо неправомірності відхилення апеляційним судом клопотання відповідача про витребування у позивача доказів (дані замірювань протокольних параметрів телевізійних передавачів за період, зазначений у розрахунках вартості телекомунікаційних послуг), встановлення технічної можливості позивача надавати телекомунікаційні послуги з розповсюдження у цифровому форматі (стандарти DVB-T2/MPEG-4) телевізійної програми замовника, оскільки апеляційний суд дійшов висновку про можливість встановлення факту надання позивачем відповідачеві послуг за договором на підставі інших доказів у справі. При цьому суд взяв до уваги, що акти прийому-передачі наданих послуг містять деталізований об'єм часу наданих послуг стосовно кожної передавальної станції, за допомогою яких надавалися послуги, а також врахував відсутність зауважень з боку відповідача щодо обсягу чи якості послуг за весь період дії договору.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у повному обсязі, ретельно перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі ТОВ "ТРК "Кіно ТВ", прийняв постанову про залишення рішення місцевого господарського суду без змін та навів мотиви відхилення кожного із доводів апеляційної скарги, що спростовує доводи, наведені у касаційній скарзі, про порушення апеляційним судом положень статті 43 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права на мотивоване судове рішення та заборони втручання у мирне володіння майном.

Разом із тим касаційна інстанція погоджується із викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість і відповідність яких чинному законодавству та фактичним обставинам справи підтверджується наведеними вище висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно зі статтею 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи положення приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Кіно ТВ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 910/13797/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков