Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.01.2018 року у справі №922/345/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/345/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гетьман Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді: Шарко Л.В.

від 08.06.2017 року

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тарасова І.В., Білоусова Я.О., Пуль О.А.

від 08.08.2017 року

за позовом Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", 2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про зобов'язання відновити постачання

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача-1: Волощук П.Ю.

відповідача-2: Лисенко В.М.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання відновити постачання природного газу на котельню по вул. Слобожанській, 12 у м. Люботині Харківської області, що експлуатується позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відключення зазначеної котельні від систем газопостачання було здійснено всупереч вимог чинного законодавства без попереднього повідомлення про відключення та без участі позивача. Рішення про припинення газопостачання було прийнято відповідачами, як підприємствами, що здійснюють розподіл та поставку природного газу до котелень позивача, в односторонньому порядку. Дії по припиненню газопостачання є зловживанням правом та можуть привести до руйнування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, відсутності опалення та до широкомасштабного руйнування системи теплопостачання у м. Люботині, а також порушують права територіальної громади м. Люботин.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2017 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року, позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" відновити постачання природного газу на котельню по вул. Слобожанській, 12 у м. Люботин Харківської області, що експлуатується Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території". Вирішено питання про розподіл судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що матеріально-правова вимога позивача про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" відновити постачання природного газу відповідає такому встановленому законом способу захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення. За висновком судів, відключення котельні позивача від систем газопостачання було здійснено за відсутності у відповідача-1, як газорозподільного підприємства, правових підстав для відключення, визначених чинним законодавством та умовами укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору розподілу природного газу, та з порушенням процедури повідомлення споживача про відключення, передбаченого Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1687 від 08.12.2006 року. На підставі аналізу положень пункту 3 зазначеного Порядку суди дійшли висновку про те, що відповідач мав право припинити газопостачання на котельні позивача з власної ініціативи лише на підставі договору на транспортування газу, однак такий договір між позивачем та відповідачем не укладався, а постачальник природного газу (НАК "Нафтогаз України") в розумінні абзацу 2 пункту 3 зазначеного Порядку, також не надавав відповідачу доручень на припинення газопостачання на котельні позивача. За висновком судів, дії ПАТ "Харківгаз" щодо припинення газопостачання котельні позивача в зимовий період є грубим порушенням вимог Законів України "Про теплопостачання", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону навколишнього природного середовища", порушують конституційні права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 922/345/17 прийнято до касаційного провадження та призначено до розгляду.

На підставі підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 року зазначену касаційну скаргу разом зі справою № 922/345/17 передано до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 12.01.2018 року для розгляду касаційної скарги у справі № 922/345/17 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2018 року касаційну скаргу призначено до розгляду на 20.02.2018 року о 10 год. 30 хв., надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.02.2018 року.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зокрема зазначає про те, що суди:

- неправильно застосували Главу 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, пункт 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)", пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортних систем, умови яких передбачать можливість припинення газопостачання на об'єкти споживача у разі наявності у нього заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу та за поставлений природний газ та у разі відсутності підтверджених обсягів природного газу;

- не застосували до спірних правовідносин положення статті 19 Закону України "Про теплопостачання", розділ 7 глави VI Кодексу газорозподільних систем, та Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1687 від 08.12.2006 року;

- неправильно застосували пункт 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року;

- неправильно застосували пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 року "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", який не стосується спірного періоду;

- порушили норми процесуального права, а саме: статті 4, 32, 35 та 43 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, в порушення яких без посилання на будь-які докази встановили обставини постачання відповідачем-2 позивачу природного газу в січні 2017 року, не перевірили на підставі доказів обставини наявності чи відсутності у позивача заборгованості за поставлений природний газ, а обмежилися лише поясненнями позивача.

15.02.2018 року до Касаційного господарського суду від відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, зазначає про те, що всі спірні питання щодо обсягів постачання газу, ненадання номінацій, виникнення небалансів газу повинні урегульовуватися між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" та Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території", а не з Публічним акціонерним товариством "Харківгаз", як газорозподільною організацією.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 20.02.2018 року відкладено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі №922/345/17 на 13.03.2018 року о 14 год. 00 хв.

13.03.2018 року в судовому засіданні в порядку статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.03.2018 року о 09 годині 30 хвилин.

В судове засідання 15.03.2018 року не з'явилися представники позивача, хоча відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення господарськими судами попередніх інстанцій, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" (позивач) експлуатує котельні Люботинської міської ради, які розташовані за адресами: вул. Слобожанська, 12, 28, 41, вул. Миру, 35 та вул. Шевченка, 15, на яких виробляється теплова енергія для надання послуг з теплопостачання населення, а також для бюджетних установ.

Теплова енергія на зазначених котельнях виробляється з природного газу, що поставляється позивачу другим відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до укладених між ними договорів № 2444/1617-ТЕ-32 від 21.09.2016 року та № 2577/1617-БО-32 від 31.10.2016 року, розподіл якого здійснює Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" в особі Мерефянського відділення ПАТ "Харківгаз" на підставі договору розподілу природного газу, який був укладений позивачем з першим відповідачем шляхом подання заяви приєднання № 094203А1К1STO16 від 01.01.2016 року до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року.

Виходячи з умов укладених Договорів (про розподіл природного газу та про постачання природного газу) сторони набули статусу: споживач - Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", оператор ГРМ, газорозподільне підприємство - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", постачальник природного газу - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

29.12.2016 року Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" (позивач) отримало від Мереф'янського ТП Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" повідомлення № 996 та від Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" повідомлення № 36, в яких було запропоновано 01.01.2017 року самостійно відключитися від газових мереж газоспоживання у зв'язку з відсутністю підтверджених постачальником газу - Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" лімітів обсягів природного газу підприємству на січень 2017 року та запропоновано підготувати обладнання до пломбування.

18.01.2017 року о 15:00 працівниками Мерефянського відділення Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" було закрито засувки та здійснено механічне роз'єднання на газопроводі, що подає газ на котельню у місті Люботин по вул. Слобожанській, 12, про що свідчить акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу та/або газорозподільного пункту (за його наявності); та/або встановлення металевої заглушки; та/або механічного від'єднання № 11 від 18.01.2017 року.

У зв'язку з відключенням зазначеної котельні, що експлуатується позивачем, від систем газопостачання, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" відновити постачання природного газу на котельню по вул. Слобожанській, 12 у м. Люботині Харківської області, посилаючись на те, що відключення зазначеної котельні було здійснено всупереч вимог чинного законодавства без попереднього повідомлення про відключення та без участі позивача.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем-1 на підставі укладеного між ними як споживачем та газорозподільним підприємством, оператором ГРМ, договору розподілу природного газу, укладеного шляхом надання позивачем заяви на приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року, яким визначено порядок розподілу природного газу позивачу та підстави припинення/обмеження такого розподілу.

Підпунктом 5 пункту 7.4. договору розподілу природного газу визначений обов'язок споживача не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Згідно з пунктом 9.1. договору розподілу природного газу, оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим договором; відсутності підтвердженого обсягу природного газу у споживача або перевищення його місячного підтвердженого обсягу природного газу.

Порядок припинення газопостачання оператором газорозподільної системи споживачу передбачено Кодексом газорозподільних систем та Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газоспоживання споживачам, крім населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1687 від 08.12.2006 року (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу 7 Глави VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема у випадках несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; відсутності підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ.

Як встановлено судами, припинення газопостачання 18.01.2017 року на котельню у місті Люботин по вул. Слобожанській, 12, відповідачем-1, як оператором ГРМ, було здійснено відповідно до акту про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу № 11 від 18.01.2017 року у зв'язку із несанкціонованим відновленням газоспоживання, несанкціонованим відбором природного газу, несвоєчасною і неповною оплатою послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу та відсутністю підтвердженого обсягу природного газу по об'єктам споживача на січень 2017 року.

Відповідно до пункту 3.1. договору розподілу природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем-1, санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем, як споживачем, та відповідачем-2 - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, укладені договори постачання природного газу №2444/1617-ТЕ-32 від 21.09.2016 року та №2577/1617-БО-32 від 31.10.2016 року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язався здійснювати постачання природного газу з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року, а в пункті 2.1. договорів сторони визначили планові обсяги постачання природного газу з розподіленням таких обсягів по місяцях.

Відповідно до пункту 3.2. договорів постачання природного газу споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1. цього договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі аналізу укладених між позивачем та відповідачем-2 договорів поставки природного газу договори не передбачають умов, за яких постачальник не подає номінацію планових обсягів постачання природного газу на відповідний період для потреб споживача.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 року "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" передбачено, що для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і постачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 29.04.2016 року "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії", та з дотриманням принципу недискримінації.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариства "НАК "Нафтогаз України", як постачальник природного газу, всупереч умов укладених між ним та позивачем договорів поставки природного газу, постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року та розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 року "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17" не видало номінації на планові обсяги поставки газу для потреб позивача на грудень 2016 року, січень 2017 року, хоча позивач виконав свої зобов'язання щодо надання постачальнику заявок на планові обсяги природного газу.

Отже, підтвердження обсягів природного газу (видання номінацій), зазначених у договорах постачання природного газу № 2444/1617-ТЕ-32 від 21.09.2016 року та № 2577/1617-БО-32 від 31.10.2016 року, покладено на Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціального нормативного акту щодо опалювального сезону 2016/2017 року, яким є зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 року "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", з огляду на що ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" від обов'язків поставити природний газ підприємству як споживачу по зазначених Договорах та не є підставою для відключення споживача від газопостачання.

Врахувавши зазначені обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що обсяги природного газу, які підлягають постачанню і, як наслідок, подальшому транспортуванню та розподілу є узгодженими та підтвердженими постачальником природного газу - Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України", а, отже, примусове припинення газопостачання працівниками відповідача у зв'язку з відсутністю у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на січень 2017 року є неправомірним.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача-2 в касаційній скарзі на те, що пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 року "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" не стосується спірного періоду, оскільки, як вбачається з назви розпорядження та його умов зазначене розпорядження безпосередньо стосується опалювального сезону 2016/17 року, під час якого виникли між сторонами у справі спірні правовідносини.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи актів надання послуг з розподілу природного газу встановлено, що на виконання умов договору розподілу природного газу, відповідач-1 (оператор ГРМ) розподілив, а позивач (споживач) прийняв у грудні 2016 року - 4 959,644 тис. куб.м природного газу, а в січні 2017 року - 4 807,631 тис. куб.м. газу., і зазначені обсяги газу узгоджуються з обсягами природного газу, передбаченими договорами постачання природного газу, а також з обсягами протранспортованого Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" газу, зазначеними в актах надання послуг з транспортування природного газу від 31.12.2016 року та від 31.01.2017 року.

Аналізуючи умови договорів постачання, вищенаведених законодавчих та підзаконних нормативних актів, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 року "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17", суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, зокрема у грудні 2016 року та січні 2017 року, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу, тощо є наслідком неналежного виконання сторонами договорів поставок (позивачем та відповідачем-2) своїх зобов'язань, а також вимог нормативно-правових актів. У разі виникнення між ними будь-яких суперечок, в т.ч. не надання номінацій, виникнення небалансів газу, такі питання повинні бути врегульовані між Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" та ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", а не з ПАТ "Харківгаз" як газорозподільною організацією.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ № 3139 від 15.12.2016 року, №3073 від 13.12.2016 року, на підставі платіжних доручень № 35 від 15.12.2016 року, № 34 від 14.12.2016 року, на рахунки Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" були перераховані грошові кошти у сумі 5 364 463,52 грн., та 8 497 712,13 грн., як оплата за спожитий природний газ відповідно до договору постачання природного газу № 2444/1617-ТЕ- 32 від 21.09.2016 року. Заборгованість позивача перед відповідачем-1 за договором розподілу природного газу № 094203А1К1STO16 в сумі 7 275 403,49 грн. стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/2874/16 із наданням розстрочки виконання рішення суду наступним чином: 1 000 000 грн. - до 31.12.2016 року, 6 275 403,49 грн. - до 15.04.2017 року. Тобто, станом на 18.01.2017 року - на дату припинення газопостачання позивачу строк оплати більшої частини заборгованості за рішенням суду ще не настав.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, прийнявши до уваги умови договорів постачання природного газу, укладених між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", норми Постанови Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року, розпорядження Кабінету міністрів України №742-р від 05.10.2016 року "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17", дійшли правильного висновку про те, що обставини несанкціонованого відбору позивачем природного газу є недоведеними, оскільки між позивачем та відповідачем-2 були укладені договори постачання природного газу, в яких було узгоджено обсяги виділеного постачальником для потреб споживача природного газу на відповідний календарний період, заборгованість за договором про розподіл природного газу була стягнута за рішенням суду з наданням боржнику розстрочки виконання судового рішення і строк оплати більшої частини заборгованості за рішенням суду станом на дату припинення газопостачання ще не настав. У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відключення котельні позивача від системи газопостачання з підстав несанкціонованого відбору природного газу, несвоєчасною та неповною оплатою позивачем послуг за договором розподілу природного газу є неправомірним.

Порядок та процедура припинення газопостачання оператором газорозподільної системи споживачу передбачено Кодексом газорозподільних систем та Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газоспоживання споживачам, крім населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1687 від 08.12.2006 року (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Розділу 7 Глави VI Кодексу газорозподільних систем, у разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку газопостачання може бути припинено (обмежено) споживачем або газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам.

Газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами Договору на транспортування газу. В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним Договору.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" мало право припинити газопостачання на котельню споживача з власної ініціативи лише на підставі договору на транспортування газу. Однак, як встановлено судами, договір на транспортування природного газу між позивачем та відповідачем не укладався, а постачальник природного газу (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") в розумінні абзацу 2 пункту 3 Порядку не надавав відповідачу доручень на припинення газопостачання на котельню споживача, у зв'язку з чим суди дійшли правильного висновку про те, що відключення здійснено за відсутності достатніх правових підстав (повноважень) у ПАТ "Харківгаз" як оператора ГРМ.

Згідно з пунктом 6 Порядку споживач повинен бути повідомлений газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам, про припинення (обмеження) газопостачання не менш як за три доби до дати, на яку воно заплановано. На підприємствах металургійної та хімічної промисловості такий строк не може бути менший ніж п'ять діб. З цією метою уповноважене підприємство надсилає споживачу повідомлення (за встановленою Міненерговугіллям формою), в якому зазначаються підстави та строк (дата і час) припинення (обмеження) газопостачання, і водночас про це інформує відповідний місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування а також територіальні органи Держжитлокомунінспекції.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач-1 не направляв позивачу повідомлення про припинення газопостачання у визначений Порядком строк за три доби до запланованого припинення газопостачання, а направлене відповідачем-1 повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 36 від 29.12.2016 року з огляду на строки його надіслання та отримання позивачем (29.12.2016 року) та строки відключення котельні позивача (18.01.2016 року) не можна розцінювати як своєчасно надіслане повідомлення. Зазначене повідомлення складено з порушенням зазначених вимог Порядку, оскільки в ньому не зазначено конкретний день і час припинення (обмеження) газопостачання, з урахуванням того, що про припинення (обмеження) газопостачання споживач повинен бути повідомлений не менш як за три доби до дати, на яку заплановано відключення із зазначенням підстав та строку (дата і час) припинення (обмеження) газопостачання.

Крім того, відповідач-1 не надав доказів повідомлення про припинення газопостачання 18.01.2017 року відповідного місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також територіальних органів Держжитлокомунінспекції.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач-1 не здійснив належного повідомлення позивача про припинення газопостачання 18.01.2017 року на об'єкт споживача - котельні по вул. Слобожанській ,12 у м.Люботин Харківської області відповідно до вимог, встановлених пунктом 6 Порядком. За відсутності належного повідомлення про припинення газопостачання таке припинення здійснено з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до порушення прав позивача та до ущемлення інтересів побутових споживачів (населення) щодо отримання послуг з централізованого опалення.

Статтею 13 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Дії Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" щодо відключення котельні по вул. Слобожанській, 12 у м. Люботин Харківської області від газопостачання здійснено всупереч вимогам статті 13 Цивільного кодексу України, внаслідок яких позивач був позбавлений можливості вжити заходів щодо запобігання виникненню негативних наслідків що пов'язані з відключенням котельні, про що обґрунтовано зазначено судами .

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії ПАТ "Харківгаз" щодо припинення газопостачання котельні позивача, яка є об'єктом підвищеної небезпеки, в зимовий період є грубим порушенням вимог Законів України "Про теплопостачання", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону навколишнього природного середовища", порушують конституційні права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Статтями 15-16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що матеріально-правова вимога позивача щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" відновити постачання природного газу відповідає такому встановленому законом способу захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача в касаційний скарзі на те, що суди в порушення норм статей 4, 32, 35 та 43 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, встановили обставини постачання відповідачем-2 позивачу природного газу в січні 2017 року без посилання на будь-які докази, оскільки такі обставини були встановлені судами на підставі наявних в матеріалах справи договорів поставки, розподілу та транспортування природного газу, листів позивача щодо лімітів природного газу на опалювальний сезон 2016 - 2017 років, актів розподілу природного газу № ХА000017212 від 31.12.2016 року та № ХА000001511 від 31.01.2017 року, акту приймання-передачі природного газу за договором поставки за січень 2017 року, актів наданих послуг з транспортування природного газу № 12-16-9923 від 31.12.2016 року та № 01-17-9923 від 31.01.2017 року, протокольних рішень № 3139 від 15.12.2016 року та № 3073 від 13.12.2016 року, платіжних доручень № 35 від 15.12.2016 року та № 34 від 14.12.2016 року, судового рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2016 року у справі № 922/2874/16 про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу з розстроченням виконання рішення, на які суди попередніх інстанцій здійснили посилання в оскаржуваних рішенні та постанові та яким суди надали належну оцінки та дійшли правильних висновків у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на теоретичних припущеннях щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації, загрози життю, здоров'ю населення, понесення збитків, оскільки такі твердження скаржника є формальними та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та обґрунтовано, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі № 922/345/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець