Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №909/343/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/343/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Чайки М.А.

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство "Пріма МЕД",

представник позивача - Поронюк І.Б., адвокат (довіреність від 21.02.2018), Цікало В.І., адвокат (довіреність від 21.02.2018),

відповідач - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,

представник відповідача - Шуляк Ю.С. (довіреність №5/01-20/14-6 від 02.01.2018),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня

представник третьої особи - Петраш Ю.Л., адвокат (довіреність №163/01-22/19 від 06.03.2018),

Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради,

представник третьої особи - Тріщ Р.З. (довіреність №5/34-11 від 03.01.2018)

(Повноваження представників перевірив головний спеціаліст господарського суду Івано-Франківської області Корпан Р.М.)

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Пріма МЕД"

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017

суддя: Неверовська Л. М.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017

у складі колегії суддів: Бойко С.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

у справі № 909/343/17 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Приватного підприємства "Пріма МЕД"

до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

за участю третіх осіб: Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні та Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради

про визнання недійсними пунктів 1.8.1 та 1.8.2 рішення комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста за № 4/15 від 27.02.2015, визнання незаконною відмови в продовженні договору та визнання продовженим строку дії договору оренди,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Пріма МЕД" (далі - ПП "Пріма МЕД", позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - Виконком Івано-Франківської міської ради, відповідач), в якому просило суд:

- визнати недійним пункт 1.8.1 та пункт 1.8.2 рішення Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста, оформлене протоколом № 4/15 від 27.02.2015;

- визнати незаконними дії щодо відмови у продовженні терміну дії договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 21.01.2007;

- змінити господарські правовідносини між ПП "Пріма МЕД" та Виконкомом Івано-Франківської міської ради, шляхом визнання продовженим строку дії договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 21.01.2007 на 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що рішення Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності, оформлене протоколом № 4/15 від 27.02.2015 прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а відмова у продовженні терміну дії договору оренди є незаконною та такою, що порушує права позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 у справі № 909/343/17 відмовлено у задоволенні позову ПП "Пріма МЕД" до Виконкому Івано-Франківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні та Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради,- в повному обсязі.

3. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що:

- встановлені господарськими судами у справі №909/794/15 обставини, щодо правомірності припинення дії договору оренди, є преюдиційними та не потребують доказування;

- у даному випадку, відсутні порушення "справедливого балансу" між загальними інтересами суспільства і вимогами щодо основоположних прав особи, що передбачає "розумну пропорційність" між цілями, що переслідуються, та засобами, що використовуються;

- рішення Комісії мають виключно рекомендаційний, а не обов'язковий характер і не є "діями чи актом органу місцевого самоврядування", в розумінні ст. 16 ЦК України, ст.20 ГК України.

- оскільки, позивачем (до укладення оскарженого договору) орендувалися спірні приміщення починаючи з 1996 року для здійснення лабораторної діяльності з метою одержання прибутку, отже "правомірні очікування" позивача щодо використання своїх "майнових прав" є цілком реалізованими.

Крім того, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість обраних позивачем способів захисту у даній справі.

4. Під час розгляду справи, місцевим господарським судом було встановлено:

4.1. 24.01.2007 між Виконкомом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ПП "Пріма МЕД" (орендар) укладено договір № ДО-2976 оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення площею 55, 3 кв.м (додатковою угодою від 16.10.2007 сторони збільшили площу орендованих приміщень до 67, 9 кв.м), розташовані на першому поверсі в будівлі Центральної міської клінічної лікарні за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114, які перебувають на балансі Центральної міської клінічної лікарні, для надання лікувально-діагностичних послуг.

Строк дії вказаного Договору, з урахуванням додаткових угод, встановлено до 31.05.2015.

4.2. 26.02.2015 ПП "Пріма МЕД" звернулось до Виконкому Івано-Франківської міської ради з письмовим клопотанням (вих. № 01-12/98 від 25.02.2015) про продовження терміну дії Договору оренди на 2 роки 11 місяців.

4.3. Центральна міська клінічна лікарня в м. Івано-Франківську (далі - ЦМКЛ), на балансі якої перебуває будівля, в якій розташовані спірні орендовані приміщення, неодноразово зверталась до міського голови м. Івано-Франківська з клопотаннями не продовжувати договір оренди з ПП "Пріма МЕД", у зв'язку з необхідністю використання даних приміщень для власних потреб лікарні.

Згідно із Статутом, Івано-Франківська ЦМКЛ є бюджетним закладом охорони здоров'я територіальної громади м. Івано-Франківська. Засновником лікарні є територіальна громада в особі Івано-Франківської міської ради. Серед напрямків діяльності лікарні є, зокрема: організація і надання кваліфікованої стаціонарної медичної допомоги населенню міста, надання невідкладної медичної допомоги, госпіталізація осіб, які потребують стаціонарного лікування.

4.4. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №248 від 16.06.1998 затверджено Положення про міську комісію з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста, яким врегульовано організаційно-правову діяльність комісії з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста Івано-Франківська.

4.5. 27.02.2015 на засіданні Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності (далі - Комісії) прийнято рішення (Протокол № 4/15 від 27.02.2015), яким: задоволено клопотання ЦМКЛ; вирішено направити повідомлення ПП "Пріма МЕД" про не продовження терміну дії договору оренду на новий термін (п. 1.8.1); доручено Фонду комунальної власності підготувати лист повідомлення ПП "Пріма МЕД" про припинення договору оренди нежитлових приміщень за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 114 (п. 1.8.2).

4.6. 27.02.2015, у виконання рішення Комісії від 27.02.2015, на адресу позивача, було скеровано повідомлення (вих. № 255/01-15/18-в) про розгляд клопотання про продовження дії договору оренди та його відхилення, у зв'язку з необхідністю використання орендованих нежитлових приміщень для потреб територіальної громади міста. Поряд з цим, повідомлено, що договір оренди припиняє дію 31.05.2015, у зв'язку з чим позивачу не пізніше 01.06.2015 належить повернути орендовані приміщення.

Таке повідомлення отримано позивачем 02.03.2015, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком.

4.7. У зв'язку із неповерненням в добровільному порядку орендованих приміщень, заступник прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Виконкому Івано-Франківської міської ради, звернувся у 2015 до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ПП "Пріма МЕД" про зобов'язання останнього звільнити займані ним нежитлові приміщення загальною площею 67,9 кв.м., вартість яких складає 331 879,00 грн., що розташовані на першому поверсі в будівлі ЦМКЛ, за адресою вул. Г.Мазепи, 114 у місті Івано-Франківську.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 у справі №909/794/15 у задоволенні вказаного вище позову заступника прокурора міста Івано-Франківська відмовлено, у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову, шляхом зобов'язання ПП "Пріма МЕД" звільнити нежитлові приміщення загальною площею 67,9 кв.м., що розташовані на першому поверсі в будівлі ЦМКЛ по вул. Г.Мазепи,114 у м. Івано-Франківську.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 касаційну скаргу ПП "Пріма МЕД" задоволено; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі №909/794/15 скасовано; рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 у даній справі залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 20.04.2016 заяву Виконкому Івано-Франківської міської ради задоволено частково; постанову Вищого господарського суду України від 26.01.2016 у справі № 909/794/15, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Приймаючи таке рішення, колегія Верховного суду України погодилась з висновками судів апеляційної та касаційної інстанцій щодо належного способу повідомлення орендаря про намір використовувати спірне майно для власних потреб.

Проте, підставою скасування стала відсутність встановлення фактичних обставин щодо мети подальшого використання нерухомого майна.

4.8. Під час нового розгляду справи № 909/794/15, господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 19.10.2016 (залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2017), позовні вимоги заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Виконкому Івано-Франківської міської ради - задовольнив; зобов'язав ПП "Пріма МЕД" звільнити безпідставно займані нежитлові приміщення загальною площею 67,9 кв.м., вартістю 331 879, 00 грн., що розташовані на першому поверсі в будівлі Івано-Франківської ЦМКЛ за адресою: 76025, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114.

Таке рішення мотивоване тим, що позивач (Виконком Івано-Франківської міської ради) своєчасно та в належний спосіб повідомив відповідача (ПП "Пріма МЕД") про намір використовувати зазначене майно для власних потреб, у зв'язку з чим, договір оренди на новий строк укладатись не буде. При цьому, встановлено, що нежитлові приміщення площею 67,9 кв.м., розташовані на першому поверсі в будівлі Івано-Франківської ЦМКЛ за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114, необхідні для потреб ЦМКЛ, як комунального бюджетного закладу системи охорони здоров'я, а саме для організації надання медичної допомоги населенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 у справі №909/343/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП "Пріма МЕД" - без задоволення.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що встановлені господарським судом у справі №909/794/15 обставини щодо припинення дії договору оренди № ДО-2976 від 24.01.2007 є преюдиційними та не потребують доказування; переважне право, на яке посилається позивач, стосується саме укладення договору на новий термін, а не права продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах; обраний позивачем спосіб захисту не відновив би право позивача в разі встановлення його порушеним; позовна вимога про зміну господарських правовідносин між ПП "Пріма МЕД" та Виконкомом Івано-Франківської міської ради, шляхом визнання продовженим строку дії договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 21.01.2007, не є належним способом захисту, оскільки є вимогою про встановлення факту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17, ПП "Пріма МЕД" звернулось з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів.

7. У касаційній скарзі скаржник просить господарський касаційний суд:

7.1. скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17;

7.2. прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПП "Пріма МЕД" задовольнити в повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

8. Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2017 прийнято до провадження касаційну скаргу ПП "Пріма МЕД" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17; справу призначено до розгляду.

9. 04.12.2017 до Вищого господарського суду України від Виконкому Івано-Франківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач заперечив проти вимог та доводів скаржника; просив господарський суд касаційної інстанції рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17 залишити без змін.

10. 04.12.2017 від Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради до господарського суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу ПП "Пріма МЕД", в якому третя особа просила суд залишити без задоволення вимоги скаржника, оскаржені судові рішення - без змін.

11. Третя особа, Івано-Франкіська ЦМКЛ, у відзиві на касаційну скаргу від 06.12.2017, заперечила проти вимог та доводів скаржника, з підстав їх необґрунтованості, просила касаційний суд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17 залишити без змін.

12. 07.12.2017 представник позивача надав Вищому господарському суду України Письмові пояснення до касаційної скарги.

13. Відповідно п. 5 ст. 31 та п.п. 6 п. 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №909/343/17 була передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

14. Ухвалою від 25.01.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 18.01.2018), прийняв справу №909/343/17 господарського суду Івано-Франківської області до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Пріма МЕД" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17; призначив розгляд справи на 27.02.2018.

15. 13.02.2018 до господарського суду касаційної інстанції від Виконкому Івано-Франківської міської ради, Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської ЦМКЛ надійшли відзиви на касаційну скаргу ПП "Пріма МЕД", з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з проханням оскаржені позивачем судові рішення залишити без змін.

16. 13.02.2018 до Верховного Суду від Виконкому Івано-Франківської міської ради та Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надійшли Клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

17. Ухвалою касаційного суду від 20.02.2018 у цій справі Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволені; доручено господарському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення відеоконференції 27.02.2018 о 15 год. 00 хв.

18. У судовому засідання Верховного Суду 27.02.2018 (з розгляду справи №909/343/17) було оголошено перерву до 15.03.2018 до 15.30, про що сторони були повідомлені під розписку.

19. 26.02.2018 до суду касаційної інстанції надійшла Відповідь ПП "Пріма МЕД" на відзиви Виконкому Івано-Франківської міської ради та Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради.

20. 27.02.2018 та 28.02.2018 від представника позивача надійшли Заяви з процесуальних питань (ідентичні за змістом), з вимогою визнати висновок господарського суду Івано-Франківської області (викладений у рішенні від 14.06.2017), а також висновок Львівського апеляційного господарського суду (зроблений у постанові від 14.09.2017), щодо "рекомендаційного характеру" рішення Комісії про відмову у продовження дії договору оренди на новий термін та припинення договору оренди - правовою оцінкою, наданою судом, а не обставиною, встановленою рішенням суду; надати власну правову оцінку обставинам, встановленим рішеннями господарських судів попередніх інстанцій; дати нижчестоящим судам вказівки, в яких роз'яснити відмінність між "обставинами, встановленими рішенням суду" та "правовою позицією, наданою судом".

21. Судове засідання 15.03.2018 відбувалось в режимі відеоконференції, за участю повноважних представників сторін (повноваження представників перевірив головний спеціаліст господарського суду Івано-Франківської області Корпан Р.М.).

22. Представники ПП "Пріма МЕД", в засіданні суду касаційної інстанції, повністю підтримали заявлені вимоги, з підстав наведених у касаційній скарзі, у Письмових поясненнях від 06.12.2017, у Відповіді на відзиви від 26.02.2018, а також, у Заяві з процесуальних питань; просили Касаційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП "Пріма МЕД" в повному обсязі.

23. Представник відповідача, в судовому засіданні касаційного суду, заперечив проти вимог та доводів скаржника, з підстав викладених у відзивах (від 04.12.2017 та від 13.02.2018) на касаційну скаргу; просив оскаржені судові акти залишити без змін.

24. Представники третіх осіб, в засіданні суду, проти касаційної скарги ПП "Пріма МЕД" заперечили, з підстав викладених у відзивах від 04.12.2017, від 06.12.2017, від 13.02.2018; просили касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції у цій справі залишити без змін.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПП "Пріма МЕД")

25. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на не повне дослідження господарськими судами всіх обставин справи, невірне тлумачення норм матеріального права, не належну оцінку доводів ПП "Пріма МЕД"; на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.35 ГПК України, оскільки вважає, що суди при розгляді цієї справи повинні були, з урахуванням встановлених обставин у справі № 909/794/15, надати власну правову оцінку обставинам цієї справи. На переконання скаржника, задоволення позову у цій справі жодним чином не перешкоджає виконанню судового рішення про звільнення орендованих позивачем приміщень, натомість може стати підставою для перегляду судових рішень у справі № 909/794/15 за нововиявленими обставинами.

При цьому, скаржник доводив, що:

25.1. оскаржуване рішення Комісії стало підставою для здійснення виконавчими органами Івано-Франківської міської ради незаконних дій щодо припинення орендних відносин між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП "Пріма МЕД" і позбавило Орендаря права на продовження дії договору оренди, передбаченого п. 6.7 Договору та п. 5.4.6 Положення про оренду об'єктів комунальної власності;

25.2. оскільки оскаржене рішення Комісії є ненормативним правовим актом одноразового застосування, способом захисту порушених прав позивача є визнання його недійсним в судовому порядку;

25.3. рішення Комісії про відмову у наданні згоди на передачу в оренду об'єкта оренди або про відмову у продовженні терміну дії договору оренди не є рекомендаційними, а мають, відповідно до Положення про оренду об'єктів комунальної власності міста Івано-Франківська, обов'язковий (імперативний) характер, є остаточними та за своєю правовою природою є правовими актами індивідуальної дії;

25.4. оскільки Орендар належним чином виконував умови договору оренди, у Комісії не було законних підстав для відмови у продовженні терміну дії договору оренди ПП "Пріма МЕД", а тому, на переконання скаржника, Комісія повинна була прийняти рішення, яким рекомендувати виконавчому комітету схвалити рішення про продовження терміну дії договору;

25.5. оскільки власником майна не приймалось рішення про намір використовувати орендовані ПП "Пріма МЕД" приміщення для власних потреб та передачу його ЦМКЛ для здійснення її статутної діяльності, сам лише факт необхідності орендованих ПП "Пріма МЕД" приміщень ЦМКЛ не може бути підставою для відмови у продовженні терміну дії договору оренди.

26. У Письмових поясненнях від 06.12.2017 скаржник доводив, що волевиявлення ЦМКЛ про необхідність використання орендованих ПП "Пріма МЕД" приміщень для власних потреб не має жодної юридичної сили без прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

27. У Відповіді на відзиви від 22.02.2018, ПП "Пріма МЕД", посилаючись на практику Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах: "Мелахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998р. та "Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії" від 23.10.1991р., вказує на те, що позивач виконавши усі вимоги передбачені чинним законодавством України, Положенням про оренду об'єктів комунальної власності та Договору, набуло правомірного очікування на прийняття позитивного рішення.

Доводи інших учасників справи

28. Виконком Івано-Франківської міської ради (у Відзивах) доводив, що, по суті, оформленим в протоколі рішенням Комісії, виконавчий комітет, фактично, у спосіб та в межах повноважень визначених в Положенні про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, виразив свою волю, щодо подальшого використання нежитлових приміщень; заява ПП "Пріма МЕД", в супереч вимог п. 5.4.6. Положення про оренду, не була погоджена балансоутримувачем; процедура припинення Договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2976 та розгляд заяви про продовження терміну дії цього договору відповідає вимогам чинного законодавства, Положенню про оренду та умовам договору; договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 24.01.2007 припинив свою дію 31.05.2015, у зв'язку з закінченням терміну на який він укладався; обставини щодо припинення договору оренди були встановлені в судових рішеннях у справі №909/794/15, які набрали законної сили, а від так є преюдиційними і не потребують доказуванню при розгляді даної справи.

29. Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, у відзивах на касаційну скаргу, доводив, що судами у справі №909/794/15 достеменно встановлено факт припинення 31.05.2015 дії спірного договору оренди, спірні нежитлові приміщення необхідні для потреб лікарні, а також те, що розгляд заяви ПП "Пріма МЕД", прийняття рішення Комісії про відмову у продовженні терміну дії договору та повідомлення про прийняте рішення Орендаря, відбулось у відповідності до Положень про оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська та інших нормативно-правових актів.

30. Третя особа, Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня, у відзивах, доводила, що рішення Комісії мають виключно рекомендаційний, а необов'язковий характер і не є діями чи актом органу місцевого самоврядування, в розумінні ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України; ЦМКЛ, як балансоутримувач спірного приміщення, заперечувало проти продовження строку дії договору оренди; вимоги касаційної скарги зводяться фактично до переоцінки доказів та переоцінки встановлених обставин справи; касаційна скарга є необґрунтованою та подана лише з метою домогтися перегляду рішення, яке набрало законної сили, що порушує принцип res judicata.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

31. Конституція України

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124 регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Згідно зі ст. 143 Конституції, майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

32. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

33. Господарський процесуальний кодекс України (далі -ГПК України), в редакції Закону №1798-ХІІ від 06.11.1991

Згідно з положеннями ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 43 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

34. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини

Статтею 21 ЦК України зазначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Стаття 759 ЦК України встановлює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 вказаного Кодексу унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

35. Закон України "Про оренду державного та комунального майна"

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 цього Закону визначено, що орендодавцями майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.

Статтями 9, 10, 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено порядок укладення договорів оренди комунального майна та істотні умови таких договорів.

Згідно ч. 3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

В ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

36. Закон України "Про місцеве самоврядування"

У ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що представницьким органом місцевого самоврядування є відповідна місцева рада, яка складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 вказаного Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами п. 31 ст. 26 Закону, сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих повноважень та умов їх здійснення.

До відання виконавчих органів, зокрема міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (п. 1 ст. 29 Закону).

Статтею 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Згідно положень ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З огляду на те, що відповідно до ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами першої та апеляційної інстанцій встановлених ними фактичних обставин справи при розгляді справи №909/343/17.

А.2. Щодо суті касаційної скарги

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №248 від 16.06.1998 затверджено Положення про міську комісію з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста (далі - Положення про комісію), яким врегульовано організаційно-правову діяльність комісії з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста Івано-Франківська.

Пунктом 3.3. Положення про комісію встановлено, що рішення комісії може бути оскаржене в місячний термін або в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством.

Розпорядженням міського голови міста Івано-Франківськ №457-р від 31.10.2013 затверджено склад Комісії (перелік з 15 осіб) з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста.

Поряд з цим, Рішенням Івано-Франківської міської ради №201 від 27.04.2007 було затверджено Положення про оренду об'єктів комунальної власності міста Івано-Франківська (далі - Положення про оренду), яке регулює організаційні, правові та майнові відносини між орендодавцем та орендарем, пов'язані з передачею у користування (оренду) за плату на певний строк об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська.

За п.3.1 Положення про оренду, Орендодавцем об'єктів комунальної власності міста, які, згідно п. 2.1. цього Положення, надаються в оренду, є виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Порядок подання та розгляду заяв і пропозицій щодо надання в оренду об'єктів оренди визначений у розділі 4 вказаного Положення.

Так, згідно п. 4.2. Положення про оренду, ініціатива щодо надання в оренду конкретного об'єкта оренди може виходити зокрема від комісії з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста (далі - Комісія), створеної розпорядженням міського голови, яка є дорадчим органом виконавчого комітету міської ради, і на яку покладаються обов'язки щодо розгляду заяв юридичних та фізичних осіб, пов'язаних з орендою і приватизацією об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, та за результатами розгляду даних заяв - підготовки відповідних пропозицій на розгляд виконавчого комітету міської ради.

Відповідно п. 5.4.2 Положення про оренду, днем припинення договору оренди слід вважати, зокрема, день закінчення терміну дії договору оренди, якщо сторонами не вирішено питання щодо продовження терміну його дії на новий строк.

Пункт 5.4.6 Положення про оренду визначає випадки припинення договору оренди об'єкта оренди, перш за все, у разі закінчення строку, на який договір оренди було укладено.

Крім того, положення вказаного пункту також передбачають, що договір оренди може бути продовженим за відповідною заявою Орендаря, при умові, що орендар належним чином виконував умови договору оренди, у тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату (аналогічні положення містились у розділі 6 Договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2976 від 24.01.2007, зокрема у п. 6.4, п. 6.7. При цьому, п. 6.7. містить застереження про те, що порядок розгляду і прийняття рішень на підставі поданої Орендарем заяви про продовження терміну дії цього Договору здійснюється в порядку, передбаченому діючим Положенням про оренду).

У випадку, якщо об'єкт оренди розташований в закладі освіти, культури чи охорони здоров'я, то подана орендарем заява на продовження терміну дії договору оренди повинна бути погоджена з балансоутримувачем об'єкта оренди, а також з керівником відповідного відділу (управління) міськвиконкому, які підпорядкований балансоутримувач об'єкта оренди (п. 5.4.6. Положення про оренду).

Цим же пунктом визначені підстави, за якими договір оренди не може бути продовжений, зокрема, якщо об'єкт оренди планується використовувати для потреб територіальної громади м. Івано-Франківська.

Як встановлено судами під час розгляду справи, Центральна міська клінічна лікарня в м. Івано-Франківську, на балансі якої перебуває будівля, в якій знаходяться спірні орендовані приміщення, зверталась до міського голови м. Івано-Франківська з клопотаннями не продовжувати договір оренди з ПП "Пріма МЕД", у зв'язку з необхідністю використання орендованих нежитлових приміщень для власних потреб.

До того ж, п. 6.8 Договору оренду вказує на те, що договір оренди не підлягає продовженню у випадках, зокрема, необхідності використання приміщень для потреб територіальної громади міста.

Приписи ч. 3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" містять положення якими передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Таким чином, ні чинне законодавство, ні Положення про оренду, ні умови договору оренди не містять приписів щодо обов'язкового прийняття власником майна рішення про намір використовувати орендоване майно для власних потреб. Відтак, доводи скаржника про відсутність відповідного рішення власника орендованого майна колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до п. 5.4.6. Положення про оренду, за результатами розгляду заяви Орендаря про продовження терміну дії Договору оренди, поданої Фондом комунального майна на розгляд Комісії, остання приймає наступні рішення: рекомендувати міськвиконкому схвалити рішення про продовження терміну дії договору оренди або відмовити орендареві у наданні згоди на продовження терміну дії договору оренди.

Тобто, на переконання колегії суддів, в такому випадку, рекомендаційний характер має саме рішення про продовження терміну дії договору оренди, а рішення Комісії про відмову у наданні згоди на продовження дії договору оренди, за аналогією п. 4.4.6, як і рішення комісії про відмову юридичним та фізичним особам у наданні згоди на передачу в оренду конкретного об'єкта оренди, є обов'язковим до виконання.

Таки чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, в частині рекомендаційного характеру, оскарженого в даному випадку, рішення Комісії зроблені без належного аналізу Положень про комісію та про оренду, проте, це не вплинуло на прийняття по суті невірного рішення.

Відповідно до приписів ст. 15 ЦК України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

В даному випадку предметом розгляду є рішення Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності, оформлене Протоколом № 4/15 від 27.02.2015, яким: задоволено клопотання ЦМКЛ; вирішено направити повідомлення ПП "Пріма МЕД" про не продовження терміну дії договору оренду на новий термін (п. 1.8.1); доручено Фонду комунальної власності підготувати лист повідомлення ПП "Пріма МЕД" про припинення договору оренди нежитлових приміщень за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 114 (п. 1.8.2). При цьому, як встановлено апеляційним судом, 27.02.2015 на засіданні Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності (склад Комісії 15 осіб) з 11 присутніх було уповноважених (за Розпорядженням міського голови міста Івано-Франківськ №457-р від 31.10.2013) 7 членів. За висновками господарського суду апеляційної інстанції, Комісія неправомочна приймати рішення, оскільки на її засіданні не було визначеного Положенням кворуму.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Аналіз наведених норм вказує на те, що право вибору власника здавати своє майно в оренду чи використовувати для власних потреб є повним, безумовним та необмеженим.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2016 у справі №909/794/15, що набуло законної сили, зобов'язано ПП "Пріма Мед" звільнити займані нежитлові приміщення загальною площею 67,9 кв. м, що розташовані на першому поверсі в будівлі Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні за адресою: 76025, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114, у зв'язку з тим, що строк дії договору оренди (з урахуванням додаткової угоди від №УО-2976-4 від 09.07.2012) припинив свою дію. При розгляді вказаної справи було встановлено, що договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2976 від 24.01.2007 припинив свою дію із закінчення терміну, на який укладений, а також встановлено необхідність використання орендованих нежитлових приміщень для потреб територіальної громади міста, а саме для потреб Центральної міської клінічної лікарні.

Постановою Верховного Суду України від 20.04.2016 у вказаній справі, зазначено, що аналіз встановлених судами обставин справи, норм Закону та приписів Положення про оренду свідчить, що позивач своєчасно та в належний спосіб повідомив відповідача про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

Таким чином, встановлені господарським судом у справі №909/794/15 вище вказані обставини, відповідно до ст. 35 ГПК України (в редакції Закону №1798-ХІІ від 06.11.1991) є преюдиційними та не потребують доказування.

Відтак, висновки господарських судів попередніх інстанцій в цій частині (щодо застосування приписів ст. 35 ГПК України) є обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що намір власника використовувати орендоване майно для власних потреб означає відсутність інших претендентів на отримання в оренду майна, а отже і повну відсутність, як такого, переважного права у попереднього наймача перед такими претендентами.

Верховним Судом України в постановах по справах №911/1707/15 (3-312гс16.doc) від 25.05.2016, №6-219цс14 від 25.02.2015 був зроблений правовий висновок, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем, при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Згідно положень ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, оскаржене рішення Комісії міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста є ненормативним актом.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законом України визнаються незаконними у судовому порядку.

Отже, недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.

Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Таким чином, враховуючи закінчення 31.05.2015 терміну дії договору оренди №ДО-2976 від 24.01.2007, встановлену у справі №909/794/15 необхідності використання спірних приміщень для потреб територіальної громади міста (Центральної міської клінічної лікарні), а також, дотримання орендодавцем (власником майна) строку та порядку повідомлення орендаря про намір використовувати зазначене майно для власних потреб, - відсутність кворуму Комісії при прийняті оскарженого рішення, яке в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, не може бути підставою для визнання його недійсним.

Щодо позовної вимоги змінити господарські правовідносини між ПП "Пріма МЕД" та Виконкомом Івано-Франківської міської ради, шляхом визнання продовженим строку дії договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 21.01.2007, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що така вимога не є належним способом захисту, оскільки є вимогою про встановлення факту, що не відповідає передбаченим законом (ст. 20 ГК України, ст. 15, ч.2 ст. 16 ЦК України) способам захисту порушеного права.

Водночас, колегія суддів вважає необхідним, також, зауважити на тому, що, як вказував позивач, та це було підтримано його повноважними представниками під час касаційного провадження, рішення у цій справі може стати підставою для перегляду судових рішень у справі № 909/794/15 за нововиявленими обставинами.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає , що, позов у цій справі заявлений позивачем не з метою захисту його права та законного інтересу, а з метою перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

У справі, «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги ПП "Пріма МЕД" та необхідність залишення рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ПП "Пріма МЕД" та залишенням без змін оскаржених постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Пріма МЕД" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 у справі №909/343/17залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков