Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.07.2018 року у справі №910/20769/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/20769/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Булгакова І.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача: Тарновецький П.Я.,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Спичак О.М.

від 23.03.2018 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А., Дідиченко М.А.

від 18.06.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ретонга"

про розірвання договору поруки,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Відповідач) про розірвання з 15 листопада 2016 року договору поруки №4Р13479 від 04.11.2016 (далі - Договір поруки).

2. Позов мотивований тим, що Позивач виконав свої зобов'язання за Договором поруки, перерахувавши на рахунок Відповідача грошові кошти згідно з відповідними платіжними дорученнями, а Відповідач не виконав положення пункту 10 Договору поруки та не передав Позивачу копій документів, що документально підтверджують обов'язки боржника за основним зобов'язанням.

3. При цьому Позивач зазначив, що у зв'язку з наведеними обставинами він позбавлений права звернутись до заставодавців Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" (далі -Боржник), тоді як відомості щодо забезпечення заставою зобов'язань Боржника перед Відповідачем були істотною передумовою укладання Договору поруки з боку Позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2018, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

5. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав вважати, що Позивачу було завдано шкоду внаслідок непередання Відповідачем документів, що підтверджують обов'язки Боржника за основним зобов'язанням. За висновком судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач не підтвердив належними і допустимими доказами обставини виконання ним зобов'язань Боржника за кредитним договором у повному обсязі.

6. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідальність поручителя настає лише тоді, коли настає відповідальність основного боржника, а вимоги до поручителя не можуть бути заявлені раніше, ніж настане термін вимоги до основного боржника і буде встановлено, що останній не виконав свого зобов'язання або виконав його неналежним чином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а також ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

8. Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а також неправильне застосування ними положень статей 525, 526, 556, 651 Цивільного кодексу України.

9. Позивач зазначає про відсутність у Договорі поруки жодних додаткових умов для виконання сторонами взятого на себе обов'язку, зокрема, звернення Позивача з вимогою надати документи, які підтверджують обов'язки Боржника за кредитним договором.

10. Позивач наголошує, що невиконання Відповідачем зобов'язань, передбачених пунктами 8, 10 Договору поруки позбавило Позивача можливості використати результати Договору поруки.

11. Крім того, Позивач посилається на відсутність заперечення Відповідачем отримання перерахованих Позивачем на виконання Договору поруки грошових коштів.

12. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

13. На думку Відповідача, висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні наявних у справі доказів у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а наведені у касаційній скарзі доводи Позивача є надуманими, жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. За Договором поруки Позивач поручився перед Відповідачем за виконання Боржником його зобов'язань за кредитним договором №4Р13479И від 08.08.2013, кредитним договором №4Р13474И від 13.08.2013 та кредитним договором №4Р13503Д від 16.08.2013 (далі - Кредитні договори) з повернення кредиту, сплати відсотків та сплати винагороди за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до Кредитних договорів.

15. Згідно з пунктами 3-6 Договору поруки Позивач з умовами Кредитних договорів ознайомлений, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором Боржник і Позивач відповідають перед Відповідачем як солідарні боржники в сумі заборгованості за кредитом та в сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до Кредитних договорів. У цьому випадку Відповідач направляє на адресу Позивача письмову вимогу з зазначенням порушеного зобов'язання, а Позивач зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений у письмовій вимозі Відповідача, упродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

16. Відповідно до пункту 8 Договору поруки до Позивача, що виконав обов'язки Боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договором (ами) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань Боржника перед Відповідачем за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

17. Пунктом 10 Договору поруки передбачено, що Відповідач зобов'язаний у випадку виконання Позивачем обов'язку Боржника за Кредитним договором передати Позивачу впродовж 5 робочих днів з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки Боржника за Кредитним договором (далі - Документи).

18. У пункті 14 Договору поруки визначено, що дострокове розірвання Договору поруки здійснюється за письмовою згодою сторін.

19. Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що невиконання Відповідачем зобов'язань з передання Документів значною мірою позбавило його того, на що він розраховував при укладенні Договору поруки. Зокрема, Позивач не надав доказів відмови Боржника у поверненні сплачених Позивачем коштів або наявності судових рішень про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог Позивача саме внаслідок непередання Відповідачем Документів Позивачу, а також звернення його до Відповідача з відповідними вимогами про надання Документів та висловлення Відповідачем відмови від їх надання.

20. Крім того Позивач не надав належних та допустимих доказів виконання обов'язку Боржника за Кредитними договорами в повному обсязі, що передбачений означеними правочинами.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Цивільний кодекс України

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …

7) припинення правовідношення; …

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. …

Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: …

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); …

Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні

1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися … порукою …

Стаття 553. Договір поруки

1. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. …

Стаття 554. Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. …

Стаття 556. Права поручителя, який виконав зобов'язання

1. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

2. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. …

Стаття 610. Порушення зобов'язання

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; …

Стаття 612. Прострочення боржника

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. …

Стаття 629. Обов'язковість договору

1. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. …

Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору

… 2. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

3. … Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

22. Господарський кодекс України

Стаття 173. Господарське зобов'язання

1. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. …

Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. …

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Суд виходить з того, що відповідно до статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов'язків є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання допускається виключно у випадках, встановлених договором або законом.

24. Зокрема, розірвання договору передбачено частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення договору однією зі сторін. Оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватися відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною нормою.

25. Зі змісту наведеної норми Суд вбачає, що підставою для розірвання договору є не лише порушення стороною договору, а й наявність шкоди, завданої таким порушенням іншій стороні. Тобто вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Водночас у наведеній правовій нормі йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

26. Оскільки під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій Позивач не довів шляхом подання належних та допустимих доказів наявність обох критеріїв, визначених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, Суд погоджується з висновком судів про відсутність передбачених наведеною правовою нормою підстав для розірвання Договору поруки з наведених Позивачем мотивів.

27. Суд враховує відсутність згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами доведення Позивачем того, що непередання Відповідачем Документів значною мірою позбавило Позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору поруки, зокрема, позбавило можливості вимагати від Боржника повернення (сплати) коштів, сплачених Позивачем за Договором поруки.

28. При цьому Суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 556 Цивільного кодексу України перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Водночас Позивач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довів відмову Боржника від сплати зазначених коштів, наявності судового рішення про відмову в стягненні коштів з Боржника саме внаслідок непередання Відповідачем Документів.

29. Також у зв'язку з наведеним Суд погоджується з доводами Позивача про відсутність у Договорі поруки жодних додаткових умов для виконання сторонами взятого на себе обов'язку, зокрема звернення Позивача з вимогою надати Документи.

30. Однак Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб'єктивного права (охоронюваного законом інтересу) у Позивача та його порушення (невизнання або оспорювання) з боку Відповідача. На позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Відтак не довівши факт відмови чи ухилення Відповідача від надання Документів, на думку Суду, Позивач не довів порушення його прав (охоронюваних законом інтересів) Відповідачем, а також сам факт істотного порушення Відповідачем Договору поруки.

31. З огляду на викладене Суд відхиляє доводи Позивача про те, що невиконання Відповідачем зобов'язань, передбачених пунктами 8, 10 Договору поруки, позбавило Позивача можливості використати результати Договору поруки, адже вони зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції доказів, встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

32. Крім того Суд враховує, що дослідивши надані учасниками справи докази, суди попередніх інстанцій встановили відсутність підстав вважати, що Позивачу було завдано шкоду внаслідок непередання Відповідачем Документів. Зокрема, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи Позивача про понесення ним значних збитків у зв'язку з тим, що для реалізації Договору поруки він був вимушений залучити кредитні кошти та сплачувати проценти за кредитом, а також залучити додаткове забезпечення кредиту, адже зазначені дії вчинені Позивачем на виконання його власних зобов'язань як поручителя і безпосередньо не пов'язані з обставинами передання йому Відповідачем Документів.

33. При цьому, зважаючи на правову природу поруки як способу забезпечення виконання зобов'язання та положення статей 553, 554 Цивільного кодексу України, Суд вважає слушним зазначення судом апеляційної інстанції про те, що поручитель відповідає перед кредитором тільки в разі порушення зобов'язання боржником, тобто відповідальність поручителя настає лише тоді, коли настає відповідальність основного боржника. Відтак за відсутності доведення Позивачем обставин звернення Відповідача до нього як до поручителя з вимогою щодо виконання основного зобов'язання через його порушення Боржником, Суд вбачає, що обставини залучення Позивачем кредитних коштів для сплати їх Відповідачу за власною ініціативою залежали лише від волевиявлення Позивача.

34. Разом з тим Суд погоджується з твердженням, що правовий аналіз частин 1 та 2 статті 556 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачені у цій нормі наслідки настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, який передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

35. З огляду на наведене Суд враховує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій Позивач не підтвердив належними і допустимими доказами обставини того, що сплачена ним на користь Відповідача сума коштів відповідає повній сумі заборгованості Боржника за Кредитними договорами станом на момент погашення.

36. При цьому стосовно доводів Позивача про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України Суд враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 за клопотанням Позивача витребувано у Відповідача інформацію у формі довідки про заборгованість Боржника з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом станом 7 та 8 листопада 2016 року за Кредитними договорами. Однак зі змісту рішення суду першої інстанції не вбачається виконання Відповідачем зазначеної вимоги.

37. На думку Суду, незастосування судом до відповідача відповідно до пункту 8 статті 81 Господарського процесуального кодексу України заходів процесуального примусу, передбачених цим Кодексом, не призвело до неправильного вирішення справи та не є підставою для скасування рішень господарських судів, оскільки саме Позивач повинен довести обставини, які підтверджують факт порушення/невизнання його права Відповідачем. Позивач як поручитель за кредитним договором та особа, яка сплатила грошові кошти на виконання договору поруки, повинен бути обізнаним про стан заборгованості боржника, за якого він поручився, на момент сплати кредитної заборгованості, мав право отримувати такі відомості як від Банку, так і від Боржника.

38. Отже, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій на підставі дослідження наданих учасниками справи доказів не встановили обставини, які окремо чи в сукупності можуть свідчити про наявність достатніх правових підстав для розірвання в судовому порядку Договору поруки на підставі положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України з наведених Позивачем мотивів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростував висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

40. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

41. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

42. Понесені Позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 у справі №910/20769/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Булгакова

Л. Стратієнко