Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 29.11.2020 року у справі №5023/5507/12 Ухвала КГС ВП від 29.11.2020 року у справі №5023/5...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 5023/5507/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. - головуючого, Васьковського О. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Сотник А. С.

учасники справи:

боржник - Фізична особа-підприємець Бутенко Юрій Володимирович,

арбітражний керуючий (ліквідатор) - Шапілов Сергій Анатолійович - не з'явився,

кредитор - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі"

представники кредитора - не з'явилися,

відповідач 1 - Арбітражний керуючий Бєляєва Олена Володимирівна

представники відповідача 1 - не з'явилися,

відповідач 2 - ОСОБА_3

представники відповідача 2 - не з'явилися,

відповідач 3 - ОСОБА_2

представники відповідача 3 - не з'явилися,

відповідач 4 - ОСОБА_1

представники відповідача 4 - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

на ухвалу Господарського суду Харківської області (про визнання недійсними результатів аукціону (торгів) з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012)

від 23.06.2020

у складі судді: Міньковського С. В.

та на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 09.09.2020

у складі колегії суддів: Черноти Л. Ф. (головуючого), Гребенюка Н. В., Зубченко Н. В.

у справі за заявою

Фізичної особи-підприємця Бутенко Юрія Володимировича

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця Бутенко Юрія Володимировича (далі - ФОП Бутенко Ю. В. ), відповідно до ст.ст. 47, 48, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2012 ФОП Бутенко Ю. В. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєляєву О. В.

3. До господарського суду надійшла справа №922/3365/19 за підсудністю з Господарського суду Харківської області за позовом АТ КБ "ПриватБанк", м. Київ до 1) Арбітражного керуючого Бєляєвої О. В., м. Харків, 2) ОСОБА_3, м. Харків, 3) ОСОБА_2, м. Харків, 4) ОСОБА_1, м. Харків (відповідачі) боржник - ФОП Бутенко Ю. В., м. Харків, ліквідатор - Арбітражний керуючий Шапілов Сергій Анатолійович, м. Харків кредитори - 1) Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.

Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Харків, 2) Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків про визнання недійсними аукціону (торгів) та договорів купівлі-продажу для приєднання та подальшого розгляду в межах справи про банкрутство ФОП Бутенко Ю. В. № 5023/5507/12.

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2019 приєднано справу №922/3365/19 до справи про банкрутство №5023/5507/12.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 у справі № 5023/5507/12 в задоволенні заяви АТ "КБ "Приватбанк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від
28.12.2012 відмовлено.

6. Ухвала суду першої інстанції, мотивована наступним:

- АТ КБ "ПриватБанк" у справі про банкрутство ФОП Бутенко Ю. В. є особою, інтереси якої були порушені, наслідком проведення торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна ФОП Бутенка Ю. В., що було предметом застави (іпотеки) Банку;

- Визнання аукціону (конкурсу) недійсним, проведеного 28.12.2012 та договорів купівлі- продажу недійсними, є належним способом захисту заявника;

- Наявні підстави для визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу, укладених за результатом їх проведення, в цій частині заява АТ
КБ "ПриватБанк"
є обґрунтованою;

- Відлік строку позовної давності щодо АТ КБ "ПриватБанк" розпочався з
28.12.2012 і на момент звернення АТ КБ "ПриватБанк" 17.10.2019 до Господарського суду Харківської області із заявою до банкрута про визнання недійсним аукціону та договорів купівлі- проваджу від 28.12.2012 - сплинув;

- АТ КБ "ПриватБанк" не довів суду поважності пропущення строку позовної давності, оскільки за захистом свого порушеного права звернувся до районного суду за п'ять днів до закінчення строку позовної давності, а після постановлення остаточного судового рішення Харківським апеляційним судом 07.08.2019, банк звернувся до господарського суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі № 5023/5507/12 апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 у справі №5023/5507/12 залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" в повному обсязі та вказав на те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не довів суду поважності пропущення строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від
23.06.2020 та постановою Східного апеляційного господарського суду від
09.09.2020 у справі № 5023/5507/12, АТ КБ "Приватбанк" звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених ухвали та постанови, з вимогою ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву АТ "КБ "Приватбанк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012 у повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/5507/12 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Білоус В. В., суддя - Васьковський О. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від
20.10.2020.

11. У зв'язку з перебуванням судді Васьковського О. В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5023/5507/12 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Білоус В. В., суддя - Огороднік К. М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В. Я. - головуючого, судді - Білоуса В. В., судді - Огородніка К. М. від 27.11.2020 касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області (про визнання недійсними результатів аукціону (торгів) з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012) від
23.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі № 5023/5507/12 залишено без руху. Надано АТ КБ "ПриватБанк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз'яснено АТ КБ "ПриватБанк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

13.10.12.2020 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження з доказами отримання оскаржуваного судового рішення саме
21.09.2020.

14. У зв'язку з перебуванням судді Білоуса В. В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/5507/12 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Васьковський О. В., суддя - Огороднік К. М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В. Я. - головуючого, судді - Васьковського О. В., судді - Огородніка К. М. від 30.12.2020 клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 5023/5507/12 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області (про визнання недійсними результатів аукціону (торгів) з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012) від 23.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020. Відкрито касаційне провадження у справі № 5023/5507/12 Господарського суду Херсонської області за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області (про визнання недійсними результатів аукціону (торгів) з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012) від 23.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" відбудеться 09.02.2021.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до
26.01.2021. Витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 5023/5507/12 за заявою за заявою ФОП Бутенко Ю. В. про визнання банкрутом. Звернуто увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 серед учасників відкритих судових засідань. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою.

Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду касаційної скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису. Рекомендовано учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв'язку. Повідомлено, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme. court. gov. ua.

16. Від відповідача - 2 ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області (про визнання недійсними результатів аукціону (торгів) з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012) від 23.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020, в якому з доводами касаційної скарги не погоджується та просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

17. В судове засідання 09.02.2021 учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

18. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від
11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 5023/5507/12 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (09.02.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 09.02.2021.

20. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ КБ "ПриватБанк")

21. Як на підстави звернення до касаційного господарського суду скаржник посилається на положення ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує на те, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції винесені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при чому судами не було взято до уваги висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 914/3224/16, № 911/3677/17,911/3680/17,523/10225/15-ц.

22. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, зокрема, що через правову невизначеність та відсутність єдиної правозастосовної практики, АТ
КБ "ПриватБанк"
не заявляв свої вимоги у процедурі банкрутства, оскільки зобов'язання Бутенко Ю. В. перед ПАТ КБ "ПриватБанк" не були пов'язані із підприємницькою діяльністю ФОП Бутенко Ю. В.

23. На думку скаржника, приймаючи рішення про пропущення банком строку позовної давності, суди попередніх інстанцій не врахували всі обставини справи та безпідставно дійшли висновку про неповажність пропущення банком строку позовної давності.

Доводи відповідача-2

(ОСОБА_3)

24. У відзиві відповідач-2 вказує на те, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.

25. Зокрема, вказує на те, що судами попередніх інстанцій було вірно застосовано строк позовної давності, оскільки відлік строку позовної давності щодо АТ КБ "ПриватБанк" розпочався 28.12.2012 (проведення аукціону та укладення договорів купівлі-продажу) і на момент звернення АТ КБ "ПриватБанк" 17.10.2019 до Господарського суду Харківської області з заявою до банкрута про визнання недійсним аукціону та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012 - сплинув.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції ~law30~ від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені ст. 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції ~law31~ від 15.01.2020).

27. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом судового розгляду є позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними аукціону (торгів) та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012.

Як вбачається з касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк", об'єктами касаційного оскарження у даній справі скаржником визначено ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 про відмову в задоволенні заяви АТ "КБ " Приватбанк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020, якою вказану ухвалу залишено без змін.

Аналіз змісту доводів касаційної скарги свідчить про те, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками судів про відмову у позові, в зв'язку зі спливом позовної давності та недоведеністю АТ КБ "ПриватБанк" поважності пропущення такого строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 12 ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскаржений аукціон з продажу майна ФОП Бутенко Ю. В. відбувся 28.12.2012.

З огляду на дату проведення спірного аукціону, продаж майна ФОП Бутенко Ю. В. відбувався в порядку встановленому нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в його редакції, чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), положення якого вірно застосовано судами попередніх інстанцій до даних правовідносин під час вирішення спору.

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення, чи мало місце порушення закону, чи вплинули ці порушення на результати аукціону, чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від
11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від
18.08.2020 у справі №5023/4363/12).

Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається обґрунтування правомірності звернення АТ КБ "Приватбанк" у справі про банкрутство ФОП Бутенко Ю. В. за захистом своїх прав з відповідною заявою про визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу недійсними.

Що стосується порушень закону щодо порядку проведення оскарженого аукціону, то судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів встановлено порушення норм частини ч. 5 ст. 3-1, ч. ч. 1,2,3,8,10 ст. ст. 30,47-49 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, ст. ст. 15,16,17,22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо передбаченого законом порядку підготовки, організації та проведення аукціону, продажу майна боржника за конкурсом, зокрема в частині проведення інвентаризації майна банкрута, вимог щодо повідомлення забезпеченого кредитора про продаж майна на аукціоні, у разі продажу майна, що було предметом забезпечення, порядку та строків розміщення оголошення із інформацією про об'єкт продажу, час і місце проведення аукціону (конкурсу) з його продажу, порушення умов конкурентного продажу нерухомості з прилюдних торгів, відсутність доказів перерахування грошових коштів переможцем аукціону та ліквідатором заставному кредитору.

Крім вказаних порушень, судами попередніх інстанцій було встановлено, що оспорювані договори купівлі-продажу від 28.12.2012 за реєстровими номерами 1641 та 1580, були укладені за наявності обмеження права заставодавця на відчуження майна, яке перебувало в зареєстрованій заставі, що є підставою для визнання їх недійсними згідно зі ст.ст. 203, 215 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу".

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що заява АТ КБ "Приватбанк" є обґрунтованою в частині наявності підстав для визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу, укладених за результатами їх проведення.

В той же час, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у позові, в зв'язку зі спливом позовної давності та недоведеності АТ КБ "Приватбанк" поважності пропущення такого строку.

Як зазначалось вище, касаційна скарга АТ КБ "Приватбанк" містить доводи про помилковість висновків судів попередніх інстанцій саме в частині застосування строку позовної давності у даній справі.

Оцінюючи доводи касаційної скарги в частині порушення судами попередніх інстанцій норм права при вирішенні питання щодо порядку обчислення строків позовної давності у даній справі, Колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18 та у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 6-2469цс16)).

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (така правова позиція відображена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Суд зазначає, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, а також у постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).

Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містять ні ч. 1 ст. 261 ЦК України, ні норми спеціального закону, що регулюють порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред'явлення позову до суду - це реалізація заявником права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.

Перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача (заявника) до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у даному випадку, 28.12.2012 колишнім ліквідатором банкрута Бєляєвою О. В. іпотечне майно АТ КБ "ПриватБанк" було продано через проведення аукціону та укладення договорів купівлі-продажу з фізичними особами.

АТ КБ "ПриватБанк" звернувся за захистом порушеного права до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ліквідатора ФОП Бутенко Ю. В. арбітражного керуючого Бєляєвої О. В. про визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 28.12.2012.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2018 у справі №640/21352/14-ц визнано недійсним вищевказані договори купівлі-продажу нерухомості, що були укладені 28.12.2012 на аукціоні в межах справи про банкрутство.

Проте, в подальшому постановою Харківського апеляційного суду від 07.08.2019 у справі № 640/21352/14-ц рішення Київського районного суду м. Харкова від
29.10.2018 у справі № 640/21352/14-ц було скасовано та провадження у справі в частині визнання недійсним договорів купівлі-продажу від 28.12.2012 закрито з тих підстав, що даний спір віднесено до господарської юрисдикції.

Надалі, 17.10.2019 АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до банкрута про визнання недійсним аукціону та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012 зазначених вище приміщень в межах справи про банкрутство ФОП Бутенко Ю. В. ( №5023/5507/12).

Тобто, через 42 дні після оголошення Постанови Харківського апеляційного суду від 07.08.2019 згідно з предметною господарською юрисдикцією до Господарського суду Харківської області.

Суди попередніх інстанцій правомірно вказали на те, що подання позову банком з недодержанням правил підсудності і наступного закриття апеляційної інстанцією провадження у справі, не перериває перебігу позовної давності про визнання недійсним аукціону та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012 за заявою банку, поданої 17.10.2019 до господарського суду в межах справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція була висловлена Касаційним господарським судом у складі об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відлік строку позовної давності щодо АТ КБ "ПриватБанк" розпочався з 28.12.2012 (проведення аукціону та укладення договорів купівлі-продажу) і на момент звернення АТ КБ "Приватбанк" 17.10.2019 до Господарського суду Харківської області з заявою до банкрута про визнання недійсним аукціону та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012 - сплинув.

З огляду на зазначене, Колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про пропуск заявником строку позовної давності щодо звернення із заявою про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу в повній мірі відповідає вказаним вище правовим позиціям Верховного Суду в частині порядку обчислення строків позовної давності, зокрема у справі про банкрутство.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині порушення судами попередніх інстанцій норм права при вирішенні питання щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності, Колегія суддів зазначає таке.

Визнання поважними причин пропуску позовної давності належить до процесуальних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, за змістом норм права щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами ГПК України, що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин (ст. 300 ГПК України), касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм глави 19 ЦК України на предмет правильності такого застосування.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Ч. 5 ст. 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Водночас позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин.

Це також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

Так, зі змісту оскаржених ухвали та постанови вбачається, що судами попередніх інстанцій надано належну оцінку обставинам, які мали важливе значення у дослідженні судом питання причин пропуску позовної давності, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права та встановлено, що в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк" не довів суду поважності пропущення строку позовної давності.

Враховуючи визначені законом повноваження касаційного господарського суду відповідно до ст. 300 ГПК України, Верховний Суд не має права здійснювати переоцінку доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо поважності причин пропуску строку позовної давності.

Також, Колегія суддів визнає необґрунтованими посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 914/3224/16, № 911/3677/17,911/3680/17,523/10225/15-ц, з огляду на таке.

Щодо визначення подібності правовідносин Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, Колегія суддів вважає, що у наведених постановах викладено висновки про застосування норм права у правовідносинах, які не подібні до правовідносин у даній справі № 5023/5507/12, предметом касаційного перегляду якої є судові рішення, ухвалені за результатом розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, доводи скаржника щодо застосування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, є безпідставними та спростовуються наведеними вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції.

28. Щодо суті касаційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, на думку Колегії суддів, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

29. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції ~law34~ від 15.01.2020).

Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" та залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 (про визнання недійсними результатів аукціону (торгів) з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 без змін.

30. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 (про визнання недійсними результатів аукціону (торгів) з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу від 28.12.2012) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 у справі № 5023/5507/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст