Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 25.04.2018 року у справі №909/32/17 Ухвала КГС ВП від 25.04.2018 року у справі №909/32...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/32/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: ПАТ "Дельта Банк" - Свистунова А.В. (довіреність від 29.05.2018), ТОВ "НВС-Трейдінг" - Міла-Полякова Д.П. (довіреність від 22.01.2018), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Костюченко І.В. (довіреність від 27.12.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017

(суддя - Фанда О.М.)

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018

(колегія суддів: Галушко Н.А. - головуючий, Орищин А.В., Данко Л.С.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг", урочище Аеродром

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім",

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014, -

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "НВС-Трейдінг" (далі в тексті - Позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ТОВ "Екстрім" та ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014.

2. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року задоволено позов ТОВ "НВС-Трейдінг" до ТОВ "Екстрім" та ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 року. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 року, укладений між ТОВ "Екстрім" та ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. 02.10.2014 року, реєстраційний номер 1173.

3. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 рішення господарського суду Івано-Франкіської області від 28.02.2017 залишено без змін.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 і рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/32/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваних рішень судів першої і апеляційної інстанцій

5. Позовні вимоги мотивовані тим, що ним договір укладено з порушенням ст. 203 ЦК України, оскільки на час його укладення майно, яке за ним передавалося, перебувало під арештом. Відносно порушення своїх прав, Позивач послався на те, що він як іпотекодержатель майна, право вимоги на яке перейшло до нього на підставі договору про відступлення права вимоги від 24.05.2016, не може задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна, адже воно (майно) в незаконний спосіб перейшло до ПАТ "Дельта Банк" на підставі оспорюваного позивачем договору.

6. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дельта Банк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014; визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. 02.10.2014, реєстраційний номер 1173.

7. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 у справі №909/32/17 залишено без змін.

8. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

8.1. В оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що між ТОВ "Український промисловий банк", як кредитором, та ТОВ "Новекс Дім", як позичальником, 23.12.2008, укладено кредитний договір №194/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті).

8.2. В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між банком та ТОВ "Новекс Дім" був укладений іпотечний договір №194/Zкіп-09 від 22.01.2009, відповідно до п.1.1 якого банку в заставу передано земельні ділянки, а саме:

8.2.1. земельну ділянку площею 1,5000 га, кадастровий №2611092001220010355, що розташована с. Поляниця. уч. "Прохідний" Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку;

8.2.2. земельну ділянку площею 0,8490 га, кадастровий №2625886801:16:1760581, що розташована Калуське шосе, с. Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківської області.

8.3. Також, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним кредитним договором, між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Екстрім" був укладений іпотечний договір, посвідчений 29.12.2008 нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., за реєстровим № 1902.

8.4. Відповідно до вказаного іпотечного договору в заставу передано земельну ділянку ділянку площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний.

8.5. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2010 задоволено позов ТОВ "Український промисловий банк" до відповідачів, ТОВ "Новекс Дім", ТОВ "Екстрім" - в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Новекс Дім" перед ТОВ "Український промисловий банк" за укладеним між ними кредитним договором № 194/КВ-08 від 23.12.2008 в розмірі 11 041 340,04грн, звернуто стягнення на предмет застави.

8.6. На примусове виконання вказаного рішення видано наказ №1769 від 20.09.2010.

8.7. ТОВ "Український промисловий банк" звернув вказаний наказ на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

8.8. Постановою головного державного виконавця серії ВП №22191580 від 26.10.2010 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1769 від 20.09.2010.

8.9. В зв'язку з відсутністю покупців арештованого майна та відмовою ліквідатора ТОВ "Український промисловий банк" залишення за собою непроданого майна головним державним виконавцем винесено постанову серії ВП №22191580 від 21.11.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

8.10. Стягувач, ТзОВ "Український промисловий банк" повторно звернув наказ №1769 від 20.09.2010 на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

8.11. Постановою головного державного виконавця серії ВП №35772370 від 21.12.2012 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1769 від 20.09.2010.

8.12. На підставі договору № 31-Л про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013, укладеного між ТОВ "Український промисловий банк", ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України, Львівський апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2014 замінив сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень ДВС України, з ТзОВ "Український промисловий банк" на його правонаступника ТзОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

8.13. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби серії ВП №35772370 від 05.09.2014 замінено стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ "Український промисловий банк" на його правонаступника ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

8.14. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2016 винесеною у справі №1/21-22/96 вдруге замінено сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень ДВС України, з ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на ТОВ "НВС-Трейдінг".

8.15. З наведеного судами зроблено висновок, що таким чином Позивачем набуто прав іпотекодержателя за іпотечним договором №1902 від 29.12.2008.

8.16. Із постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби серії ВП №35772370 від 12.02.2015 про повернення виконавчого документа стягувачу стало відомо, що земельна ділянка площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний перебувала в іпотеці у ПАТ «Дельтта Банк» та відповідно до запису про правовласності №5588079 від 02.10.2014 право власності на земельну ділянку у боржника припинено.

8.17. Суди встановили, що як вбачається з поданої Інформаційної Довідки Держреєстру речових прав 100934967 та Постанови про відкриття виконавчого провадження (2219/586) від 26.10.2010 (з наступними виправленнями від 17.10.2011) на спірну земельну ділянку накладено арешт та заборонено відчуження з метою виконання наказу №1769 від 20.09.2010 про звернення стягнення серед іншого на іпотечне майно за договором №1902 від 29.12.2008.

8.18. 08 травня 2014 були перенесені записи про обтяження на нерухоме майно:

8.18.1. №5586285 - арешт нерухомого майна з 01.11.2010 у виконавчому провадженні ВП №22191580 згідно постанови від 26.10.2010 (стор 28 довідки);

8.18.2. №5586226 - заборона на нерухоме майно по іпотечному договору №4902 від 29.12.2008 (стор 25 довідки).

8.19. 01 жовтня 2014 року (запис 5586596 стор 13 довідки) припинено арешт спірного майна на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 22.09.14 без номера.

8.20. Судом першої інстанції встановлено, що на запит господарського суду у даній справі Апеляційним судом Київської області повідомлено, що рішення від 22.09.2014 про скасування обтяження - арешту на нерухоме майно, що накладено відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС 01.11.2010 на земельну ділянку кадастровий номер 2611092001:22:001:01123 площею 7,15 га, що належала ТОВ "Екстім" не ухвалювалось.

8.21. Реєстратором на вимогу суду не надано копії рішення суду на підставі якого ним було скасовано арешт вищевказаного нерухомого майна.

8.22. 02 жовтня 2014 року відповідачами ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Екстрім" укладено оспорюваний договір.

8.23. В постанові суду апеляційної інстанції зазначено висновок, що для визначення пріоритету іпотек, іпотечний договір №152-Д від 21.02.2007, вимоги за яким набуло ПАТ "Дельта Банк" та іпотечний договір №1902 від 29.12.2008, вимоги за яким набуті ТОВ "НВС-Трейдінг", повинні бути зареєстровані у державному реєстрі іпотек (на час їх укладання).

8.24. Згідно інформаційної Довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №100934967 (з 29 по 35 сторінку) зареєстрованою є іпотека, що виникла на підставі договору іпотеки №1902 від 29.12.2008 (стор. 34 Довідки).

8.25. За договором іпотеки №152-Д від 21.02.2007 зареєстровано лише обтяження - заборона на нерухоме майно (стор.21 Довідки). Натомість відомості про реєстрацію іпотеки за договором №152-Д від 21.02.2007 відсутні.

8.26. З наведеного суд апеляційної інстанції зазначив що, правомірним є висновок суду першої інстанції, що твердження Відповідача ПАТ "Дельта Банк" про пріоритет іпотеки за договором №152-Д від 21.02.2007 є необґрунтованим.

8.27. За наведених обставин, суд першої та апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

9. Рішення судів першої та апеляційної інстанції обґрунтовані положеннями ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 13, 37 Закону України "Про іпотеку",

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

10. До Верховного Суду від ПАТ «Дельта Банк» (далі в тексті - Банк) надійшла касаційна скарга у якій Банк просить суд скасувати рішення господарського суду Івано-Фанківської області від 20.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 і ухвалити нове рішення про відмову в повному обсязі в задоволенні позову ТОВ «НВС-Трейдінг» до АТ «Дельта Банк», ТОВ «Екстрім» про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014.

11. В обґрунтування підстав для скасування судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог Банк наводить у своїй касаційній скарзі наступні доводи:

11 1. Суди попередніх інстанцій не врахували те, що Позивач не є іпотекодержателем за договором іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009, що позбавляє Позивача права претендувати на предмет іпотеки.

11.2. Суди попередніх інстанцій не врахували, що ПАТ "Дельта Банк" володіє вищим пріоритетом щодо права іпотеки

11.3. Суди не взяли до уваги порушення ст. 13 Закону "Про іпотеку" при укладенні договору іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До Верховного суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу у яких Третя особа просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позиція Верховного Суду

13. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі №909/32/17; призначено до розгляду касаційну Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на 13.06.2018 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

14. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу Банку слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

15. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Щодо доводу касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій не врахували те, що Позивач не є іпотекодержателем за договором іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009, що позбавляє Позивача права претендувати на предмет іпотеки, колегія суддів зазначає наступне.

18. Відповідно до приписів ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

19. Відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про іпотеку» (редакція яка була чинна станом на 22.01.2009), державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов'язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; строк повного виконання основного зобов'язання або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому; посилання на видачу заставної, її номер.

19.1. Згідно положень ст. 24 Закону України «Про іпотеку» (редакція яка була чинна станом на 22.01.2009), правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

20. Системний аналіз приписів ст. 4, 24 Закону України «Про іпотеку» та ст. 513 ЦК України, дає підстави дійти до висновку, що правочин за яким відбувається відступлення права вимоги за договором іпотеки повинен бути укладений з урахуванням вимог, що передбачені для укладення договору іпотеки, тобто має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації договору іпотеки.

21. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

22. Відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

23. У справі, «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

24. Суди попередніх судових інстанцій не надали відповіді на аргумент Банку проте, що Позивач не є іпотекодержателем за договором іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009 в зв'язку з тим, що не відбулося відступлення права вимоги в порядку, який передбачений чинним законодавством.

25. Вищий господарський суд України у постанові від 30.08.2017 у даній справі зазначив, що викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017) щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

26. Банк у касаційній скарзі зазначає, що суди не звернули уваги на те, що договір про відступлення вимоги від 24.05.2016 між ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» та ТОВ «НВС Трейдінг» укладено в простій письмові формі. В той же час договір іпотеки №194/Zкіп-09, за яким, як помилково вважає Позивач останній набув право вимоги, укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений. Отже, зазначений договір є нікчемним, адже у відповідності до ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

27. Зазначений довід викладений також у постанові суду апеляційної інстанції.

28. Разом з тим, попри відтворення доводу Банку, щодо укладення договору про відступлення вимоги від 24.05.2016 між ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» та ТОВ «НВС Трейдінг» укладено в простій письмові формі, суд апеляційної інстанції в порушення п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України не надав зазначеному доводу оцінки.

29. Також суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях зазначили проте, що Інформаційна Довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна є повною та такою, що містить інформацію від початку реєстрації права власності на вказану ділянку за іпотекодателем цієї земельної ділянки.

30. Разом з тим, суди не встановили фактичну обставину справи проте хто є іпотекодержателем відповідно до Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за договором іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009 та за договором іпотеки від 29.12.2008 № 1902.

31. На переконання колегії суддів суду касаційної інстанції, довід Банку проте, що Позивач не є іпотекодержателем за договором іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009 є аргументом, який враховуючи позовні вимоги в сукупності з обґрунтуванням позову і обставинами справи має значення для правильного вирішення спору, а тому відсутність належної оцінки зазначеного доводу з встановленням відповідних фактичних обставин справи свідчить про неповне дослідження зібраних у справі доказів.

32. Як було зазначено, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду.

33. За таких обставин, довід касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій не врахували те, що Позивач не є іпотекодержателем за договором іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009, що позбавляє Позивача права претендувати на предмет іпотеки є обґрунтованим.

34. Щодо доводів касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ПАТ "Дельта Банк" володіє вищим пріоритетом щодо права іпотеки та проте, що суди не взяли до уваги порушення ст. 13 Закону "Про іпотеку" при укладенні договору іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009, колегія суддів зазначає наступне.

35. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що згідно інформаційної Довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №100934967 (з 29 по 35 сторінку) зареєстрованою є іпотека, що виникла на підставі договору іпотеки №1902 від 29.12.2008 (стор. 34 Довідки).

36. Суди встановили, що за договором іпотеки №152-Д від 21.02.2007 зареєстровано лише обтяження - заборона на нерухоме майно (стор.21 Довідки). Натомість відомості про реєстрацію іпотеки за договором №152-Д від 21.02.2007 відсутні.

37. Разом з тим, в постанові Вищого господарського суду України від 30.08.2017 у даній справі зазначено, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки оспорюваному договору на наявність в ньому відомостей відносно наявності або відсутності заборон на відчуження спірної ділянки, її арешту, тощо, так само, як і не з'ясовано, у разі внесення нотаріусом недостовірних даних до спірного договору, притягнення його до відповідальності, а лише досліджено наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, не пересвідчившись, чи є вказаний витяг повним та таким, що містить інформацію від початку реєстрації права власності на вказану ділянку за іпотекодателем цієї земельної ділянки.

38. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 111-12 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

39. Попри вимоги ч. 1 ст. 111-12 ГПК України та вказівки що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 30.08.2017 у даній справі, суди попередніх інстанцій не надали оцінки оспорюваному договору на наявність в ньому відомостей відносно наявності або відсутності заборон на відчуження спірної ділянки, її арешту, тощо, так само, як і не з'ясовано, у разі внесення нотаріусом недостовірних даних до спірного договору, притягнення його до відповідальності, а лише досліджено наданий Позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

40. Враховуючи наведене, а також межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що суд касаційної інстанції без виконання судами попередніх інстанцій вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.08.2017 у даній справі, не може надати оцінку обґрунтованості доводів касаційної скарги Банку проте, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ПАТ "Дельта Банк" володіє вищим пріоритетом щодо права іпотеки та проте, що суди не взяли до уваги порушення ст. 13 Закону "Про іпотеку" при укладенні договору іпотеки № 914/Zкіп-09 від 22.01.2009.

41. Відповідно до приписів ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а також не надали оцінки доводам сторін, які мають значення для правильного вирішення спору по суті, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про часткове задоволення касаційної скарги Банку з скасуванням рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 з направленням справи № 909/32/17 на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

43. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

44. Оскільки суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Банку дійшов до висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 909/32/17 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 909/32/17 скасувати.

3. Справу № 909/32/17 направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст