Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.05.2025 року у справі №904/3275/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/3275/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 ,

представник боржника - не з`явився,

кредитор - Акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",

представник кредитора - Куценко О.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 18.06.2024

у складі судді: Примак С.А.,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 11.12.2024

у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуючий), Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.

у справі за заявою

ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , боржник);

введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів;

призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича.

2. 09.04.2024 ухвалою господарського суду завершено попереднє засідання, встановлено дату проведення зборів кредиторів до 30.04.2024 та зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів Хандуріна Дмитра Вікторовича протягом 3 робочих днів після прийняття цієї ухвали письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

3. 03.05.2024 до господарського суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. № 02-01/491 від 03.04.2024 року про затвердження плану реструктуризації боргів боржника, погодженого фізичною особою ОСОБА_1 .

4. 10.05.2024 до господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", кредитор) про закриття провадження по справі.

5. 13.05.2024 до господарського суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. № 02-01/492 від 12.05.2024, в якому останній просить суд:

- закрити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;

-припинити повноваження керуючого реструктуризації арбітражного керуючого Хандуріна Д.В.;

- визнати боржника фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом;

- ввести відносно фізичної особи ОСОБА_1 процедуру погашення боргів;

- призначити керуючим реалізації майна арбітражного керуючого Хандуріна Д.В.

6. У вказаному клопотанні керуючий реструктуризацією також зазначає, що рішення щодо затвердження плану реструктуризації не прийнято у зв`язку з відсутністю кредиторів з правом вирішального голосу, наявних активів боржника не достатньо для погашення вимог кредиторів.

Короткий зміст ухали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у цій справі відмовлено у задоволенні клопотання № 02-01/491 від 03.04.2024 керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. про затвердження плану реструктуризації боргів боржника;

відмовлено у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. № 02-01/492 від 12.05.2024;

затверджено звіт керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. № 02-01/559 від 16.04.2024 про нарахування та виплату винагороди арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. за виконання ним обов`язків керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ;

задоволено клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження по справі;

припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича;

припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів;

провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.

5. Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що поведінка боржника є недобросовісною, оскільки містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

6. Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено:

6.1. Ухвалою господарського суду від 09.04.2024 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" на суму 6 056,00 грн. (судовий збір) - до задоволення вимог кредиторів, 44 918 328,82 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та 3 256 533,67 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

6.2. З наданого до суду Плану реструктуризації боргів боржника, доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія, тощо): відсутні; доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - 30 000,00 грн. щомісяця, за рахунок отримання заробітної плати у разі працевлаштування та погодження рівня заробітної плати у розмірі 30 000,00 грн з роботодавцем; розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів - 15 000,00 грн.; розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо) - 5 000,00 грн.; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - 10 000,00 грн.

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника - до 30.09.2024.

6.3. У Звіті №02-01/952 від 16.04.2024 керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 про хід процедури реструктуризації боргів боржника станом на 16.04.2024 під час перевірки декларацій боржника за 2020-2023 роки встановлено наступне:

- Розділ II Декларацій - не вказана інформація щодо джерел доходів, а також сукупної суми доходів членів сім`ї:

ОСОБА_3 :

2020 рік - 565 782,00 грн.

2021 рік - 966 466,81 грн.

2022 рік - 1 114 832,53 грн.

ОСОБА_4

2020 рік - 130 139,60 грн.

2021 рік - 1 803 653,34 грн.

2022 рік - 764 634,76 грн.

2022 рік - 3 291 174,00 грн.

2023 рік - 3 244 032,69 грн.

2023 рік - 662 732,74 грн.

2023 рік - 222 337,09 грн.

2023 рік - 211 695,63 грн.

- Підрозділ Б Декларацій Розділу ІІІ - не вказана інформація щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника за наступним членом сім`ї:

ОСОБА_5 , зареєстровано нежитлове приміщення, магазин загальною площею 138.1 (кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 .

- Підрозділ Б Декларацій Розділу - не вказана інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів за наступними членами сім`ї:

ОСОБА_5 :

МАZDA 6; рік випуску: 2003; Дата державної реєстрації: 05.06.2003.

- У підрозділах А., Б. Розділу IX - не вказана інформація щодо наявності частки в статутних капіталах товариств:

ОСОБА_1

- ТОВ "КОНФЕТІ" (код: 36573355);

ОСОБА_5

- ТОВ "МІЙ СВІТ" (код: 37211865)

6.4. ОСОБА_5 , дружина боржника, займається підприємницькою діяльністю і отримає достатній дохід для утримання боржника та членів його сім`ї. Так, у 2020 р. нею був отриманий дохід 695 793 грн., у 2021 р. - 976 865 грн., у першому півріччі 2023 р. - 65 605 грн.

6.5. Квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , боржник орендує у своєї знайомої з 2011 року, яка дозволила на час оренди зареєструватися за цією адресою. В свою чергу, родина боржника сплачує грошові кошти за утримання цієї квартири та витрати на комунальних послуги.

6.6. ОСОБА_1 не було надано до суду інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора та щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами.

6.7. ОСОБА_1 не надав до суду належних доказів того, що він буде працевлаштований та буде отримувати заробітну плату у розмірі 30 000,00 грн, адже з наявних матеріалів справи вбачається, що він більше 4 років ніде не працює.

7. За висновками суду, поданий план реструктуризації не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, є економічно необґрунтованим та очевидно невиконуваним, що може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 року у справі №904/3275/23 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 року у справі №904/3275/23 залишено без змін.

9. Постанова мотивована тим, що, поведінка боржника містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

У даному випадку причиною неподання погодженого боржником і схваленого плану реструктуризації боргів є формальний підхід боржника до складення плану реструктуризації, без визначення дієвого механізму погашення боргів перед кредитором. Такі обставини не демонструють ефективне прагнення боржника до компромісу з кредитором щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживати заходів до задоволення його вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 904/3275/23. З вимогою оскаржені судові рішення скасувати, справу про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3275/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В, суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025.

12. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2025 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

13. 24.03.2025 від заявника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

14. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 904/3275/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2024.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2024 відбудеться 13 травня 2025 року о 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

15. 18.04.2025 від представника скаржника надійшла заява про розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 904/3275/23 без участі скаржника.

16. 01.05.2025 до Верховного Суду від АТ "КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

17. 01.05.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", надійшла заява про проведення судових засідань у справі № 904/3275/23 в режимі відеоконференції.

18. 05.05.2025 до Верховного Суду від керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Хандуріна Д.В., надійшов відзив на касаційну скаргу з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

19. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025 заяву представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" адвоката Куценка Олексія Володимировича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

20. Представник АТ "КБ "ПриватБанк", в засіданні суду 13.05.2025 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у відзиві, просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у цій справі залишити без змін.

21. Інші учасники провадження у справі, зокрема заявник касаційної скарги, у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

22. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (13.05.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 13.05.2025.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX), Верховний Суд розглядає справу № 904/3275/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

( ОСОБА_1 )

24. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про неврахування правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 21.02.2023 по справі № 910/14852/21 щодо застосування ст. 126 КУзПБ; у постановах від 15.02.2023 по справі № 910/10590/21, від 25.08.2021 по справі № 925/473/20, від 20.09.2022 по справі № 920/27/21, від 26.05.2022 по справі № 903/806/20 щодо порядку складання й змісту плану реструктуризації боргів боржника; постановах від 26.05.2022 по справі № 903/806/20, від 22.09.2021 по справі № 910/6639/20 щодо визначення критеріїв добросовісності боржника; постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 по справі 910/23346/16, постановах Верховного Суду від 27.07.2018 по справі № 910/9224/17, постанові від 21.03.2018 по справі № 916/3283/16 щодо представництва адвокатом інтересів іншої особи в суді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

25.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

27. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

28. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

29. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

30. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

31. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

32. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

33. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

34. Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

35. Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

36. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою п`ятою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.

37. За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

38. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

39. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).

40. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).

41. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

42. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

43. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).

44. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).

45. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з дня її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

46. Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).

47. Так, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.

48. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

49. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

50. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).

51. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

52. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

53. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

54. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

55. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

56. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123 126 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

57. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

58. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

59. Слід зауважити, що встановлення обов`язку із затвердження плану реструктуризації боргів боржника, навіть схваленого кредиторами та боржником, не звільняє господарський суд від необхідності зайняття активної процесуальної позиції при його затвердженні та дотримання принципу судового контролю як невід`ємної складової провадження у справах про банкрутство та неплатоспроможність, зумовленої необхідністю досягнення специфічної мети такого провадження, яка відрізняється від мети позовного провадження.

60. Наявність принаймні однієї з передбачених частиною 8 статті 126 КУзПБ підстав виключає затвердження господарським судом плану реструктуризації, не залежно від факту схвалення її відповідними особами, а зумовлює необхідність вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом або закриття провадження у справі про неплатоспроможність (за наявності обставин, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ).

Близька за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі № 918/1054/23.

61. Дослідивши зміст Плану реструктуризації з урахуванням наявних у справі відомостей і доказів, суди попередніх інстанцій встановили обставини, які свідчать про його невідповідність вимогам КУзПБ.

62. Так, зокрема, судами встановлено, що ОСОБА_1 не було надано до суду інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора та щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед Банком.

Боржник жодним чином не обґрунтовує у плані реструктуризації боргів, з яких підстав він розраховує отримувати дохід у розмірі 30 000,00 грн., чому саме таким чином будуть розподілені кошти у випадку працевлаштування та не наводить причин, у зв`язку з чим строк виконання плану визначено до 30.09.2024 року.

При цьому, боржник вказує на відсутність будь-якого майна, за рахунок якого можливо хоча б часткового задовольнити вимоги кредитора, та зазначає про те, що майже всі вимоги кредитора необхідно списати.

Боржник не вживає жодних заходів для досягнення компромісу з кредитором щодо умов реструктуризації боргів та не вживає заходів до хоча б часткового їх задоволення.

63. В цій частині суд акцентує увагу, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

65. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

66. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду даного господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80 86 300 ГПК України.

67. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у затвердженні Плану реструктуризації. Водночас, встановивши обставини, які свідчать про недобросовісність поведінки ОСОБА_1 під час проведення щодо нього процедур неплатоспроможності, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі частини 7 статті 123 КУзПБ, адже саме добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин при вирішенні в такому випадку питання щодо подальшого руху справи про неплатоспроможність.

68. Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

Втім, за змістом Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 намагався використати процедуру неплатоспроможності для списання більшої частини своїх боргів без ужиття реальних заходів для їх реструктуризації та подальшого як найповнішого погашення.

Щодо доводів касаційної скарги

69. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

70. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

71. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

72. Враховуючи обрану скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

73. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

75. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

76. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 904/3275/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік