ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/14170/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. (головуючого), Жукова С. В., Пєскова В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019

та рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2019 (в частині відмови у зменшенні суми штрафу на 185 694,79 грн. )

у справі №910/14170/18

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 867 435,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", яке змінило свою організаційну правову форму на Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця, відповідач) про стягнення 867 435,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної доставки вантажу (вугільну продукцію) до пункту призначення, внаслідок чого нараховано 867 435,79 грн. штрафу.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №910/14170/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" грошові кошти в розмірі 849 592,12 грн. та судовий збір у розмірі 12 743,88 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №910/14170/18 залишено без змін.

Судами встановлено, що вантаж за наявними у матеріалах справи залізничними накладними було доставлено позивачу з порушенням термінів, визначених Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, тому здійснивши перерахунок наданого позивачем розрахунку штрафу за прострочення доставки вантажу, з урахуванням встановлених судом періодів прострочення через простій вагонів на коліях станції в очікування звільнення вантажного фронту (з вини позивача), суди дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 849 592,12 грн.

У частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судові рішення мотивовані недоведеністю відповідачем скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, що з врахуванням розміру несвоєчасного виконання своїх зобов'язань та розміру штрафу свідчить про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" просить змінити рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 у справі № 910/17170/18, ухвалити нове рішення в частині зменшення суми штрафу на 185694,79 грн.

Вважає, що судами під час розгляду даної справи та ухваленні оскаржуваних судових рішень, всупереч ст.ст. 86, 236, 238 ГПК України, не з'ясовано обставини справи, у зв'язку з чим такі рішення прийняті з порушенням ч. 2 ст. 908 ЦК України, ч.ч. 1, 5, ч.3 ст. 313 ГК України, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 6,22,116 Статуту залізниць України, п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, додатку 3 Правил. Вказане призвело також до порушення визначеного законодавством порядку і підстав застосування господарсько-правової відповідальності у спірних правовідносинах.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

У відзиві на касаційну скаргу АТ "ДТЕК Західенерго" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.

Наголошує, що правомірність нарахування штрафу на загальну суму плати за перевезення підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18 за цим самим договором №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018.

5. Процедура касаційного провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/14170/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огороднік К. М. - головуючий, Банасько О. О., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2019 (в частині зменшення суми штрафу на 185 694,79 грн. ) у справі №910/14170/18 із здійсненням перегляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У зв'язку з відпусткою суддів Банаська О. О. та Ткаченко Н. Г. зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючого судді Огородніка К. М., суддів: Жукова С. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.09.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч.ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна норма міститься і у ст. 909 ЦК України.

Статтею 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, встановлено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до пп. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (із змінами та доповненнями) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць" (п. 2.1 вказаних Правил).

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Судами встановлено, що 16.02.2018 між позивачем та відповідачем дійсно укладено Договір про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018, предметом якого є перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Як встановлено матеріалами справи, протягом липня-вересня 2018 АТ "Укрзалізниця" (відповідач) здійснило на адресу АТ "ДТЕК Західенерго" (позивач) доставку вантажів (вугільна продукція) залізничними накладними із зазначенням їх конкретних номерів.

За твердженнями позивача, вантаж у на піввагонах надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на 2, три доби, чотири і більше діб, що підтверджується залізничними накладними із зазначенням конкретних номерів напіввагонів.

Разом з цим, як зазначав відповідач, ряд вагонів не було подано під вивантаження після їх прибуття на станцію призначення з вини вантажоодержувача через зайнятість його фронтів вивантаження, що підтверджується актами загальної форми №1166 від 10.08.2018 та №1168 від 11.08.2018, за результатами дослідження яких доводи відповідача в цій частині прийняті судами до уваги.

Дослідивши надані сторонами докази, судами попередніх інстанцій встановлено, що календарними штемпелями на залізних накладних підтверджено доставку вантажу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що й стало підставою для нарахування штрафу.

Врахувавши вказане, здійснивши аналіз наявних у матеріалах справи доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, здійснивши перерахунок наданого позивачем розрахунку штрафу за прострочення доставки вантажу, з урахуванням встановлених періодів прострочення через простій вагонів на коліях станції в очікування звільнення вантажного фронту (з вини позивача), суди дійшли висновку, що вантаж за наявними у матеріалах справи залізничними накладними було доставлено позивачу з порушенням терміну, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, а тому з відповідача на користь позивача за прострочення доставки вантажу підлягає стягненню штраф в розмірі 849 592,12
грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що правомірність нарахування штрафу на загальну суму плати за перевезення підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9765/18 від 27.02.2019 за цим самим договором № 00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, що укладений між позивачем та відповідачем.

Разом з тим, як вище згадувалось, під час розгляду справи відповідач просив зменшити суму штрафу, посилаючись на те, що сума штрафних санкцій є надмірно великою, а позивач систематично звертається з позовами про стягнення нарахованого штрафу.

Предметом касаційного перегляду у даній справі відповідно до вимог касаційної скарги є рішення та постанова судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Клопотання АТ "Українська залізниця" про зменшення розміру штрафних санкцій обґрунтоване тим, що вказана суму штрафу є надмірно великою, оскільки прострочення терміну доставки вантажу не завдало жодних збитків вантажоодержувачу та не вплинуло на його господарську діяльність; вантаж було доставлено вантажоодержувачу без будь-яких втрат чи пошкоджень.

Крім того вказує, що систематичне звернення позивача з аналогічними позовами із значними сумами нарахованого штрафу свідчить, на думку відповідача, про те, що має місце дія, направлена на збагачення кредитора за рахунок боржника, з урахуванням того, що перевезення вугілля на адресу позивача здійснюється залізницею систематично та в значних об'ємах.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасну поставку вантажу, яке міститься у відзиві на позовну заяву, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, врахувавши встановлений судами розмір несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов'язання та розмір штрафу; а також обставини, на які посилався відповідач, як на підставу зменшення штрафу, які відповідач згідно з ст.74 ГПК України не довів, що вони є винятковими, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, відмовив у його задоволенні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, повторюють доводи апеляційної скарги, яким надана належна правова оцінка, а також зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ста. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що звертаючись з касаційною скаргою в частині в частині зменшення суми штрафу на 185 694,79 грн, АТ "Укрзалізниця" не спростувало наведених висновків господарських судів попередніх інстанцій, доводи про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування не отримали підтвердження, у зв'язку з чим Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги і залишення без змін постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

8. Судові витрати

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2019 в частині відмови у зменшенні суми штрафу на 185 694,79 грн у справі №910/14170/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К. М.

Судді Жуков С. В.

Пєсков В. Г.