ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/16481/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "МТБ Банк"

представник позивача - Нікітіна О.В.

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К."

представник відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К."

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Алданової С.О. - головуючого, Зеленіна В.О., Ткаченка Б.О. від 04 червня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Пукшина Л.Г. від 21 березня 2018 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (правонаступник публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", далі - позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." (далі - відповідач) про стягнення 87 055,84 дол. США та 497 019,92 грн. боргу за кредитним договором від 18.09.2008 №316/К (далі - кредитний договір).

2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 червня 2018 року, позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 87 055,84 доларів США заборгованості за кредитним договором. В іншій частині позову відмовлено.

4. Судами встановлено, що на виконання умов кредитного договору відповідач 24.09.2008 отримав кредит на загальну суму 70 000 доларів США з кінцевим строком погашення по 16.09.2011 та сплатою 13,9% річних за фактичний період користування кредитними коштами. Відповідно до підпункту 3.2.3 кредитного договору повернення кредиту відбувається відповідно до погодженого сторонами графіку - щомісячними рівними платежами у період з 01.04.2009 по 16.09.2011. У пункті 7.1 договору сторони погодили, що він діє до повного виконання зобов'язань сторони за даним договором.

5. Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав лише частково, сплативши під час дії договору позивачу 21 617,58 доларів США тіла кредиту та 20 512,54 доларів США відсотків за користування кредитом, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за кредитом в сумі 48 382,42 долари США, за відсотками в сумі 38 673,42 долари США, а також позивачем нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язань в загальній сумі 497 019,92 грн.

6. При обрахуванні строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суди виходили з того, що внаслідок здійснення відповідачем періодичного добровільного погашення заборгованості за кредитом у період до 24.06.2015 відбулося переривання строку позовної давності відповідно до частини 1 статті 264 ЦК України, а тому щодо стягнення тіла кредиту та відсотків строк позовної давності позивачем не пропущено. Разом з тим, має місце пропуск позивачем встановленого статтею 258 ЦК України спеціального строку позовної давності для стягнення пені, нарахованої за період з 15.04.2014 по 30.04.2015 (щодо тіла кредиту) та з 15.04.2014 по 01.05.2015 (щодо відсотків), що має наслідком відмову в позові в цій частині внаслідок спливу строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

11. Судами допущено неправильне обчислення строку позовної давності щодо основного боргу. Умовами договору передбачено обов'язок повернення боргу частинами згідно графіку, а тому право позивача вважається порушеним окремо щодо кожної частини боргу з моменту прострочення сплати відповідачем кожного чергового траншу. Відтак і початок перебігу строку позовної давності повинен обчислюватися щодо кожного кредитного платежу окремо, у даному випадку - щомісячно за період з 01.04.2009 по 16.09.2011. Натомість звернення з даним позовом відбулося у вересні 2016 року, а отже позивачем пропущено строк позовної давності.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

12. Відповідач виконував зобов'язання за кредитним договором та здійснював платежі в рахунок погашення боргу у період з 2013 по 2015 рік, що свідчить про переривання строку позовної давності і відповідний строк починався для позивача заново. Крім того, мало місце звернення позивача 23.06.2015 до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідача та поручителів про стягнення боргу за кредитним договором, що також перериває строк позовної давності.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

13. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги в пункті 11 Постанови щодо порядку обчислення строку позовної давності для спірних правовідносин у зв'язку з чим вказує на таке.

14. Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

14.1. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

14.2. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як "строк договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

14.3. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України і пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

15. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

15.1. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

16. Судами встановлено, що умовами кредитного договору загальний термін користування кредитними коштами встановлений до 16.09.2011 включно (пункт 1.1) та одночасно передбачено, що погашення основної кредитної заборгованості здійснюється згідно з графіком, а саме: щомісячно рівними платежами в період з 01.04.2009 по 16.09.2011 (пункт 3.2.3), з нарахуванням відсотків на фактичну суму заборгованості та сплатою їх відповідачем щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (пункт 5.5). При цьому строк дії договору встановлений до повного виконання зобов'язань стороною.

17. Так, строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

18. Таким чином, оскільки сторонами погоджено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

19. Враховуючи зазначене, початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

20. У даному випадку за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту кожного місяця, а отже перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення загального строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (Велика Палата Верховного Суду), від 11.07.2018 у справі №911/2728/17.

21. Проте зі змісту оскаржуваних судових рішень у даній справі взагалі не вбачається, з якого саме строку виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором виходили суди при обчисленні початку перебігу строку позовної давності (строку дії договору, загального строку кредитування чи настання строку виконання кожного з кредитних платежів) з урахуванням вимог частини 5 статті 261 ЦК України та умов договору. При цьому висновки судів про переривання строку позовної давності базувалися виключно на даті останнього платежу, здійсненого відповідачем у рахунок погашення кредитних зобов'язань, без детального аналізу всього періоду, за який відбувалося погашення кредиту, в сукупності з погодженим сторонами порядком зарахування коштів у рахунок погашення зобов'язань та моменту сплину строку позовної давності для позивача щодо кожного платежу з урахуванням встановленого умовами договору графіку погашення кредиту. У зв'язку з чим Верховний Суд позбавлений можливості реалізувати свої повноваження та перевірити застосування судами вищезазначених норм матеріального права щодо обчислення та переривання строку позовної давності.

22. При цьому Верховний Суд наголошує, що за змістом статей 264, 267 ЦК України переривання строку позовної давності може мати місце виключно у випадку вчинення особою відповідних дій в межах цього строку, тобто до моменту сплину первинно встановленого строку позовної давності.

23. Згідно зі статтею 236 ГПК України (1) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; (2) законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; (3) обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

24. Вищенаведене дає підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення зазначеним процесуальним вимогам не відповідають, а допущені судами порушення норм процесуального права унеможливили встановлення всіх істотних обставин справи, з'ясування дійсних правовідносин, що склалися між сторонами. За таких обставин висновки судів по суті позовних вимог є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Допущені судами порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України). Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухваленню нового рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідно до наданих їм процесуальних повноважень.

26. За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню на підставі пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

27. При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, повно та всебічно дослідити і надати правову оцінку усім зібраним у справі доказам у сукупності, детально проаналізувати умови кредитного договору, встановити дійсний зміст та фактичний стан спірних правовідносин, у тому числі належним чином з'ясувати початок перебігу строку позовної давності щодо заявлених вимог, його сплив, в залежності від цього - наявність або відсутність переривання такого строку та переглянути справу з дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 червня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 21 березня 2018 року у справі № 910/16481/16 скасувати.

3. Справу № 910/16481/16 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.