Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.05.2018 року у справі №911/3327/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3327/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування»,

представник - Зубар О.В.,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Київобленерго»,

представник - Кононенко О.С.

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018

у складі колегії суддів: Шаптали Є.Ю. (головуючий), Скрипки І.М., Тищенко А.І.

та на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2018

у складі судді Шевчук Н.Г.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»

про визнання недійсним та скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 30.03.2011 між ЗАТ «АЕС Київобленерго» (Постачальник), правонаступником якого є ПрАТ «Київобленерго», та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №104 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2 х 1000 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

У відповідності до пункту 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

2. Споживач, підписавши акт від 01.07.2016 № 309391 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, прийняв на відповідальне зберігання лічильник № 50099064 типу АСГ та пломби № С28139331, № С20162766 і № С28139322, підтвердив відсутність порушення ізоляції ввідного ізольованого проводу (кабелю) перед лічильником, вторинних кіл обліку (розрізи, проколи, дефекти ізоляції, з'єднання, скрутки, спайки, переломи інше), прокладених як відкритим так і прихованим способом, а також те, що перед лічильником прихованих відгалужень електропроводки не існує, та зобов'язався забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб, встановлених на ньому, разом з пломбувальним матеріалом, цілісність ізоляції ізольованого ввідного проводу (кабелю) перед лічильником, вторинних кіл обліку, незмінність фазування лічильника, трансформаторів струму, не порушувати кріплення елементів обліку та обмежень доступу до струмовідних частин. У випадку пошкодження розрахункового приладу обліку, пломб, встановлених на ньому, складається Акт про порушення.

3. 27.09.2017 працівниками ПрАТ «Київобленерго» було складено Акт про порушення № К040278 (Акт про порушення), в якому зазначено, що Споживач при користуванні електричною енергією за адресою смт. Козин, вул. Солов'яненка, буд. 475 В порушив пункт 6.40 ПКЕЕ: відсутність пломби енергопостачальної організації ПАТ «Київобленерго», яка була встановлена на комірці Т2 ввідного автоматичного вимикача та трансформаторів струму.

Акт про порушення підписано чотирма представниками енергопостачальної організації та представником споживача з наведеними зауваженнями.

4. За результатами засідання комісії ПрАТ «Київобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ 11.10.2017 було складено протокол № 032, відповідно до якого вирішено провести нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії за період 29 днів з 30.08.2017 по 27.09.2017, виходячи із договірної потужності згідно пункту 6.40 ПКЕЕ та пункту 2.1.2 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» (далі - Методика), що за розрахунком відповідача складає 261 140,02 грн.

Обґрунтування позову

5. Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи його прийнятим з порушенням норм діючого законодавства, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення комісії по розгляду акту про порушення від 27.09.2017 № К040278, оформлене протоколом від 11.10.2017 № 032 про нарахування 261 140, 02 грн за період з 30.08.2017 по 27.09.2017.

6. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що не порушував Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, оскільки належним чином та завчасно попередив відповідача про зняття пломб з комірок вимірювальних приладів для виконання аварійних ремонтних робіт. Окрім цього позивач вказує на низку порушень норм чинного законодавства при прийнятті протокольного рішення від 11.10.2017 № 032, а саме: відповідачем невірно визначено період застосування оперативно-господарської санкції, занижено величину вартості спожитої та оплаченої позивачем електричної енергії, в акті про порушення невірно відображено схему електропостачання та не повідомлено позивача про дату, час і місце розгляду комісією акту про порушення.

Розгляд справи судами

7. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018, у задоволенні позову відмовлено.

8. Судові рішення мотивовані встановленням факту порушення позивачем ПКЕЕ - не дотримано порядку зняття пломб, передбаченого пунктом 4.2. Додатку № 7 до Договору та абзацом другим пункту 1.2. Методики, та не забезпечено збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування від 01.07.2016 № 309391. Розрахунок завданих збитків за недовраховану електричну енергію, здійснений комісією ПрАТ «Київобленерго» при прийнятті протокольного рішення від 11.10.2017 № 032 виконаний арифметично вірно та у відповідності до пункту 2.5 Методики. Про дату, час та місце засідання комісії по розгляду акту про порушення від 27.09.2017 № К040278 позивача було повідомлено належним чином.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. ПАТ «Укргазвидобування» подало касаційну скаргу з проханням скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилання зроблені на те, що лист позивача від 28.03.2017 № 186/1-01-9 є належним повідомленням необхідності зняття пломби закриття доступу до кіл перед обліком відповідно до пункту 4.2. Додатку № 7 до Договору та свідчить про неправильне застосування пункту 1.2 Методики. Зазначено також про невірний розрахунок завданих збитків через його невідповідність вимогами пункту 2.4 Методики у зв'язку з заниженням відповідачем показника спожитої за вересень 2017 року електричної енергії та про неналежне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду комісією акту.

10. У судовому засіданні представник ПАТ «Укргазвидобування» вказував про необґрунтованість нарахування податку на додану вартість при розрахунку платежу за спірним рішенням комісії.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.

11. 26.06.2018 ПрАТ «Київобленерго» до Верховного Суду надало відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судами норм права наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу ПАТ «Укргазвидобування», а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

13. Господарський кодекс України

Стаття 235. Оперативно-господарські санкції

1. За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

2. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

3. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Стаття 237. Підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій

1. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

2. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

3. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Стаття 275. Договір енергопостачання

1. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

2. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

3. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах.

5. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

14. Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562

1.2. Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

2. Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ

2.1. Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);

4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку;

5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;

7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;

8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення приладів обліку з вмонтованим індикатором) в установленому порядку та мають фіксувати вплив на прилад обліку електричної енергії полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення:

для постійних магнітних полів - 100 мТл;

для змінних магнітних полів - 30 мТл;

для електричних полів - 5 кВ.

Факт установлення індикаторів має бути зазначений в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на приладах обліку та передачу цих приладів обліку, пломб та індикаторів на збереження, який складається в двох примірниках представниками енергопостачальника в присутності споживача (власника об'єкта або наймача) або уповноваженої ним особи та підписується ними.

…

2.4. У разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення (далі - Договір), зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення.

У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії.

В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму.

15. Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28

6.40. У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

6.41. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

6.42. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

16. Судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення факту порушення споживачем (позивачем) ПКЕЕ, яке виразилося у відсутності пломби енергопостачальної організації, що була встановлена на комірці Т2 ввідного автоматичного вимикача та трансформаторів струму.

17. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування пункту 1.2 Методики, оскільки лист позивача від 28.03.2017 № 186/1-01-9 є належним повідомленням необхідності зняття пломби закриття доступу до кіл перед обліком відповідно до пункту 4.2. Додатку № 7 до Договору, відхиляються судовою колегією з огляду на таке.

18. Згідно з п. 4.2. Додатку № 7 до Договору Постачальник має право опломбувати доступ до кіл обліку перед лічильником, в т.ч. до комірок, ввідні комутаційні апарати, фальш панелі, ящики тощо. У разі виникнення у Споживача потреби виконати планові роботи з технічного огляду чи профілактичного ремонту із зняттям цих пломб Споживач повідомляє Постачальника заздалегідь і узгоджує з Постачальником порядок зняття певних пломб (або у присутності Постачальника або Постачальник надає повноваження Споживачу зняти пломби самостійно). У разі виникнення аварійних ситуацій Споживач має право самостійно зняти пломби закриття доступу до кіл перед обліком (крім пломб на ЗОЕ) за умов повідомлення Постачальника про прийняття такого рішення. Переговори щодо дозволу на зняття пломб мають право вести керівник, особа відповідальна за електрогосподарство або особи, вказані в Додатку № 9 «Відповідальні особи Споживача».

19. У листі від 28.03.2017 № 186/1-01-9 позивач просив у відповідача дозволу на зняття пломб комірки № 3 (пломба № С20162763) та комірки № 7 (пломба № С28139322) в РУ-04,кВ в ТП-425 (Договір № 104) з метою виконання аварійних ремонтних робіт та гарантував оплату за повторне опломбування.

20. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відсутні докази надання відповідачем повноважень позивачу на самостійне зняття пломб, зняття пломб у присутності представників відповідача або прийняття позивачем рішення про самостійне зняття пломб у зв'язку з виникненням аварійної ситуації та подальшого повідомлення відповідача про прийняття такого рішення.

21. Також встановлено, що станом на момент написання листа від 28.03.2017 № 186/1-01-9 вказані в ньому пломби не пошкоджені, а зняті були в подальшому. Тому цей лист про надання дозволу на зняття пломб не може вважатись письмовим повідомленням споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 1.2. Методики.

22. Необґрунтованим є також твердження в касаційній скарзі про невірний розрахунок завданих збитків через його невідповідність вимогами пункту 2.4 Методики у зв'язку з заниженням відповідачем показника спожитої за вересень 2017 року електричної енергії, оскільки судами встановлено, що розрахунок завданих збитків виконаний арифметично вірно та відповідно до вимог пункту 2.5 Методики. Оскільки позивач не надав доказів фактичної оплати спожитої ним у вересні 2017 року електричної енергії, то суди не взяли до уваги посилання ПАТ «Укргазвидобування» про заниження відповідачем показника спожитої та оплаченої позивачем електричної енергії за вересень при здійсненні розрахунку завданих збитків за недовраховану електричну енергію.

23. Слід відзначити, що за правовою природою платіж, визначений комісією у спірному рішенні, є вартістю недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (пункти 6.40, 6.42 ПКЕЕ та пункт 4.2.3 укладеного між сторонами Договору). Тому обчислення такої вартості електричної енергії з урахуванням податку на додану вартість є правильним. З огляду на це відхиляються доводи представника позивача, висловлені у судовому засіданні, про необґрунтованість нарахування податку на додану вартість при розрахунку платежу за спірним рішенням комісії.

24. Не беруться до уваги також доводи скаржника про неналежне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду комісією акту, оскільки, як встановили суди, змістом пункту 9 акту про порушення від 27.09.2017 № К040278 підтверджується, що уповноважений представник позивача був ознайомлений в день його складення під особистий підпис, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 11.10.2017 о 10:30 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1а.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Таким чином, оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ПАТ «Укргазвидобування» і про залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2018.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2018 у справі № 911/3327/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук