Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.01.2019 року у справі №922/1070/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/1070/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Студенця В.І., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

представник позивача - Писторогова С.В. (довіреність № 0001000/5391-19 від 07.03.2019),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES",

представник відповідача - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комелія",

представник третьої особи - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 12.11.2018

у складі колегії суддів: Терещенко О.І. (головуючий), Склярук О.І., Слободін М.М.,

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комелія",

про стягнення 3 404 595, 75 доларів США та 33 456 134, 01 грн. шляхом звернення стягнення на майно,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції

1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES" в якій просило: в рахунок погашення наявної станом на 24.01.2018 (включно) перед позивачем заборгованості за кредитним договором від 28.07.2016 № 161116К2 та кредитним договором від 28.07.2016 № 161116К6З, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди від 25.12.2014 № 161114N5, у розмірі 3 404 595, 75 дол. США та 33 456 134, 01 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за укладеними між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "TELESENS VENTURES" забезпечувальними договорами; визначити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2018 у справі №922/1070/18 прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче провадження призначено на 24.07.2018; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

3. 15.08.2018 відповідач звернувся до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним іпотечного договору від 30.01.2015 № 161115Z3.

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2018 у справі №922/1070/18 зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу без розгляду на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки подана поза межами строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 у справі №922/1070/18 скасовано вищезазначену ухвалу місцевого господарського суду, справу передано для розгляду до суду першої інстанції.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 12.11.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, з вимогою скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1070/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Студенець В.І., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018.

9. Ухвалою від 28.12.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Студенець В.І., Пєсков В.Г., касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

10. Ухвалою від 04.02.2019 Верховний Суд задовольнив клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та поновив цей строк; відкрив касаційне провадження у справі № 922/1070/18 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES"; призначив розгляд справи на 12.03.2019.

11. В судове засідання 12.03.2019 з'явився представник позивача, який надав пояснення у справі.

12. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES")

13. Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції фактично розглянув справі без участі відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

14. Скаржник вказує, що висновок апеляційного господарського суду про те, що прийняття зустрічного позову має здійснюватись поза межами встановленого законом строку для подання відзиву не узгоджується з вимогами ст. 174 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

Права та обов'язки учасників справи визначені у ст. 42 ГПК України. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2018 у справі № 922/1070/18, окрім іншого, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов у 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Зазначена ухвала місцевого господарського суду направлена учасникам справи 06.07.2018, згідно з штампом господарського суду Харківської області на звороті документа.

Разом з цим відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору іпотеки, надійшла до суду 15.08.2018.

Втім, в матеріалах справи відсутні, як докази вручення відповідачу ухвали місцевого господарського суду, так і поштове відправлення з довідкою пошти щодо невручення вказаного поштового відправлення відповідачу.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому за вимогами частин 1 - 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Разом з тим, в аспекті зазначеного слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У справі, що розглядається, апеляційний господарський суд з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів вручення відповідачу ухвали місцевого господарського суду правомірно вказав, що при вирішенні питання про повернення зустрічної позовної заяви з підстав пропущення строку її подання, господарський суд першої інстанції мав право з власної ініціативи продовжити вказаний строк на підставі приписів ч. 2 ст. 119 ГПК України.

Судова колегія касаційної інстанції звертає увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Порушення розумних строків тривалості судового провадження може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Щодо доводів скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений апеляційною інстанцією про час та місце судового розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES" не було позбавлено об'єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги, користуючись засобами поштового зв'язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими процесуальними правами не скористалось.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES" щодо порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

17. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES" та необхідність залишення постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 у справі №922/1070/18 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

18. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскарженої постанови апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "TELESENS VENTURES" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 у справі №922/1070/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков