ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - державне територіальне - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" (далі - Залізниця),

представник позивача - Стащук В.А. - адвокат (посвідчення від 31.01.2019 №21/1336),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бонметон" (далі - Товариство),

представник відповідача - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу Залізниці

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018

(суддя Рудовська І.А.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 (головуючий - суддя Широбокова Л.П., судді: Подобєд І.М. і Орєшкіна Е.В.)

у справі № 904/1498/18

за позовом Залізниці

до Товариства

про зобов'язання вчинити певні дії.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про зобов'язання Товариства:

- демонтувати з платформи ст. Біличі обладнання, встановлене згідно з актом від 18.09.2014 № 1 (турнікетна система TS-K1/900-T2/770, що складається з 3-х турнікетів-триподів. Модулі доступу МДТ-000454; МДТ-000455; МДТ-000456 входять до складу турнікетної системи), що знаходиться за адресою: Київська область, смт Коцюбинське, вул. Вокзальна, 2);

- демонтувати з пасажирської берегової платформи ст. Святошин обладнання, встановлене згідно з актом від 30.12.2014 № 2 (турнікетна система TS-K1/900-T3/770, що складається з 4-х турнікетів-триподів. Модулі доступу МДТ-000442; МДТ-000444; МДТ-000445; МДТ-000446 входять до складу даної турнікетної системи, обладнання термінальне "Термінал Т-УЗ" АРМ АСОП (АРМ ЧГТ), комутатор ресурсів АТ-FS750/16-50, ДБЖ Niky 800ВА ІЕС USВ - 3 шт., ДБЖ DakerDk ikВА - 1 шт., модем SHDSL модель UM-SG Dynamix - 2 шт.), що знаходиться у місті Києві.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне майно знаходилося у Залізниці у строковому безоплатному користуванні на умовах позички, а після закінчення терміну користування не було Товариством демонтоване та отримане.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018, у позові відмовлено.

4. Рішення і постанову мотивовано необґрунтованістю позовних вимог, зокрема, тим, що відбулося безпідставне набуття та збереження позивачем майна відповідача без належних правових підстав, а після ухвалення судового рішення про стягнення вартості безпідставно набутого майна Залізниця звернулася до суду з позовом у даній справі, не будучи при цьому належним позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Залізниця, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову за відсутності представника позивача.

7. Суди не звернули уваги на підписання від імені відповідача відзивів на позов та на апеляційну скаргу невстановленою особою.

8. Залізницею вжито усіх заходів для повернення Товариству турнікетних систем, тоді як Товариство ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

9. Судами не взято до уваги наявність укладеного між сторонами договору позички.

10. Судами не враховано відсутність доказів звернення Товариства до Залізниці щодо повернення майна.

11. Позивач у справі є належним.

12. Турнікетні системи не є таким обладнанням, демонтаж якого неможливо було б здійснити, що судами також залишено поза увагою.

13. Залізницею подано до Касаційного господарського суду також документ, що має назву "Додаткові письмові пояснення", який Залізниця просить долучити до справи; у додатку до нього подано копії різних документів, які не були предметом розгляду у попередніх судових інстанціях (протоколу допиту свідка, листів, довідки, показів свідка). Відповідні письмові пояснення (з додатками) залишаються у матеріалах справи, проте дослідження та оцінка зазначених додатків Касаційним господарським судом неможливі з огляду на імперативний припис частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), який містить заборону прийняття судом касаційної інстанції нових доказів (і, відповідно, дослідження останніх). Поряд з тим у разі виявлення істотних для справи обставин, що не були встановлені судом і не могли бути відомі Залізниці на час розгляду справи, вона (Залізниця), за наявності підстав, не позбавлена права звернення із заявою про перегляд відповідного судового рішення у порядку глави 3 розділу IV названого Кодексу.

Доводи Товариства

14. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Поряд з тим 11.02.2019 Товариством було подано до Касаційного господарського суду два письмових клопотання: про закриття провадження в даній справі і про зупинення провадження в ній же. Дані клопотання не можуть бути задоволені судом, оскільки містять взаємовиключні вимоги: зупинення провадження у справі одночасно із закриттям провадження в тій же справі є процесуально неможливим.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Турнікетні системи та обладнання залишились в користуванні Залізниці на ст. Святошино та ст. Біличі в м. Києві після спливу погодженого сторонами терміну їх експлуатації без укладання договору купівлі-продажу чи іншого правочину на користування цим майном.

Сторонами не надано письмового договору, викладеного у формі єдиного документа, на право власності чи користування Залізницею майном, яке належить Товариству, первинних документів бухгалтерського обліку, доказів на підтвердження оплати Залізницею вартості встановленого їй обладнання чи плати за користування майном.

16. 02.08.2017 Товариство направляло Залізниці письмову претензію щодо повернення обладнання турнікетних систем або оплати вартості безпідставно набутого майна (з урахуванням інфляції); дана претензія залишена без відповіді.

17. Спірне обладнання експлуатувалося Залізницею.

18. Відповідно до частин шостої, сьомої статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" саме останнє, тобто ПАТ "Українська залізниця", є правонаступником усіх прав та обов'язків всіх підприємств залізничного транспорту, і статутний капітал ПАТ "Українська залізниця" сформований, у тому числі, шляхом внесення до нього майна Залізниці, ЄДРПОУ 04713033. Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" було здійснено 21.10.2015, при цьому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані про те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником Залізниці, а ця остання знаходиться у стані припинення.

19. 31.07.2015 згідно з передавальним актом Залізниці усе майно, права та обов'язки останньої після реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ "Українська залізниця".

20. Позивачем і відповідачем у даній справі було досягнуті домовленості про те, що відповідач розробляє проект, збирає та встановлює турнікетні системи на станціях; з урахуванням специфіки даного обладнання відповідач їх тестує та випробовує в ході експлуатації, після чого, в разі успішного випробовування, укладається відповідний договір щодо умов подальшої експлуатації обладнання. Відповідні домовленості підтверджуються листуванням між позивачем та відповідачем.

21. Після спливу погодженого з Товариством терміну експлуатації турнікетні системи та обладнання продовжують використовуватися на станціях Святошино та Біличі Залізницею без згоди власника - Товариства, а перемовини з керівництвом Залізниці з приводу повернення обладнання або укладання відповідного договору щодо його купівлі чи користування ним не мали позитивного результату.

22. Товариство зверталося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення вартості турнікетних систем. Рішенням названого суду від 22.02.2018 у справі 910/16249/17 вимоги у частині стягнення з ПАТ "Українська залізниця" на користь Товариства вартості відповідного майна було задоволено. Згадане судове рішення ПАТ "Українська залізниця" оскаржило в апеляційному порядку, та провадження за відповідною апеляційною скаргою за станом на час прийняття оскаржуваної постанови у справі № 910/16249/17 було зупинено до розгляду судом цієї справи № 904/1498/18.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Відповідно до положень частини першої стаття 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", статуту публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, усе майно, права та обов'язки Залізниці після реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ "Українська залізниця".

24. Згідно з частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що, зокрема, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

25. Попередніми судовими інстанціями з'ясовано, що спірне майно (турнікетні системи, обладнання) було передано разом із станційними платформами від Залізниці до ПАТ "Українська залізниця" в результаті реорганізації Залізниці (шляхом злиття) відповідно до названих у пункті 22 цієї постанови актів законодавства.

При цьому судами обґрунтовано зазначено, що у разі злиття підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нового підприємства може не співпадати в часі з моментом включення до названого Державного реєстру запису про припинення юридичної особи.

Наведеним спростовуються доводи Залізниці про те, що, оскільки її на даний час не припинено як юридичну особу, вона є належним позивачем у даній справі.

26. Факт і обставини правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" щодо майна, прав та обов'язків Залізниці неодноразово встановлювався судом в інших господарських справах, зокрема вони відображені (як такі, що встановлені господарськими судами) у постановах Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі №3-1586гс16, від 08.02.2017 у справі №3-1417гс16, постановах Вищого господарського суду України від 29.11.2017 у справі №910/7908/16, від 21.03.2017 у справі №910/16186/15.

27. Крім того, зазначаючи про порушення своїх прав, Залізниця у позовній заяві зі справи посилалася на те, що позивач несе ризик випадкового знищення майна, а ухилення Товариства від прийняття обладнання порушує право позивача користуватися й розпоряджатися власним майном, обмежує доступ до платформи. Проте будь-яких доказів на підтвердження наведеного позивачем у судах попередніх інстанцій не зазначено і не подано. Ризик випадкового знищення даного майна несе його власник, яким Залізниця не є. Що ж до доступу до користування платформами, то, як встановлено господарськими судами і не спростовано скаржником, станційні платформи (разом зі спірним обладнанням) було передано ПАТ "Українська залізниця" у зв'язку з реорганізацією, як про це зазначено в пунктах 25, 26 даної постанови.

28. За таких обставин у попередніх судових інстанцій відсутні були підстави для висновку про порушення прав та/або законних інтересів Залізниці (позивача) у зв'язку з нездійсненням демонтажу спірного обладнання. Недоведення позивачем наявності таких підстав унеможливлювало задоволення позову і вже саме по собі було єдиним та достатнім обґрунтуванням відмови в позові, безвідносно до інших обставин даної справи.

29. Доводи скаржника щодо ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції за відсутності його представника достатньою мірою спростовуються обставинами, наведеними у відповідній постанові, згідно з якими: підстав для відкладення розгляду справи цим судом (про що клопотав скаржник) не було встановлено; скаржник належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги (що скаржником й не заперечується); сторони мали достатній час для надання суду пояснень, доказів та заперечень. У зв'язку з цим апеляційний господарський суд обґрунтовано послався на приписи статті 270 ГПК України, за якими, зокрема, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

30. Водночас суд касаційної інстанції за приписом частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи скаржника, пов'язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, не можуть бути предметом розгляду Касаційним господарським судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій щодо недоведення позивачем порушення його прав та законних інтересів та не довів неправильного застосування ними відповідних норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

32. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Залізниці залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

33. Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 904/1498/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов