ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

за участю представників:

Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» - Косянчука В.В.,

Міністерства аграрної політики та продовольства України - Пантелеєнка Р.М.,

прокурора Генеральної прокуратури України - Доценко Т.О.,

арбітражний керуючий Новосельцев В.П. прибув у судове засідання особисто,

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі»

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Верховця А.А., Остапенка О.М.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Діоніс»

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, чинній після 19.01.2013).

Хронологія фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. У провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №17/04/05/10-01-14-05-08/4129, що була порушена 24.11.2000 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Діоніс» до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» про визнання банкрутом.

2. 02.11.2015 від розпорядника майна боржника Лахненка Є.М. надійшла заява від 28.10.2015 про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених з переможцем договорів купівлі-продажу.

3. 09.11.2016 року від директора ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» Лахненка Є.М. надійшла заява від 02.11.2016 № 16 про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених з переможцем договорів купівлі-продажу.

4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129 заяву від 02.11.2016 № 16 директора ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» Лахненка Є.М. про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених договорів купівлі-продажу майна боржника залишено без розгляду з посиланням на пункт 2 частини першої статті 81 ГПК України та статтю 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013).

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 апеляційну скаргу ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 залишено без змін.

6. Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2017 касаційну скаргу ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» задоволено, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129 скасовано. Справу № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129 в частині розгляду заяви від 02.11.2016 № 16 директора ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» Лахненка Є.М. про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених договорів купівлі-продажу майна боржника передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

7. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.11.2017, на підставі статті 58 ГПК України, суд об'єднав в одне провадження заяву розпорядника майна боржника Лахненка Є.М. від 28.10.2015 про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених з переможцем договорів купівлі-продажу та заяву директора ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» Лахненка Є.М. від 02.11.2016 № 16 про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених з переможцем договорів купівлі-продажу.

8. Заяви були подані до суду на підставі статей 203, 216 ЦК України, положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 року), статті 83 ГПК України та вмотивовані тим, що аукціони було проведено з порушеннями вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також тим, що скасовано постанову Господарського суду Черкаської області від 25.12.2013, якою відкрито ліквідаційну процедуру та на підставі якої здійснювався продаж майна.

9. До Господарського суду Черкаської області від представника ТОВ «Колібрі» (учасника по справі про банкрутство) надійшло клопотання від 11.07.2018 про закриття провадження у справі в частині розгляду заяв Лахненка Є.М.

Це клопотання мотивоване припиненням юридичної особи - ТОВ «КХП «Тальне», сторони за спірними правочинами, без правонаступництва з 22.12.2017, що є підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України.

Розгляд справи судами

10. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Колібрі» від 11.07.2018 року про закриття провадження у справі в частині розгляду заяв Лахненка Є.М.

Суд першої інстанції, посилаючись на статтю 1 Закону про банкрутство, дійшов висновку, що припинення юридичної особи, ТОВ «КХП «Тальне», як переможця за результатами проведеного аукціону та покупця за договорами купівлі-продажу, вибуття зазначеної особи з кола учасників провадження у справі про банкрутство боржника не є підставою для закриття провадження у справі в частині розгляду заяв Лахненка Є.М. про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених з переможцем договорів купівлі-продажу.

11. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Колібрі» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.08.2018 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції, оскарження якої не передбачено чинним законодавством - стаття 255 ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. 06.10.2018 ТОВ «Колібрі» подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129, направити матеріали оскарження ухвали до Київського апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів справи.

Посилання зроблені на порушення положень статті 255 ГПК України та статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також зазначено про обмеження скаржника в доступі до суду через позбавлення права на розгляд апеляційної скарги на ухвалу в справі про банкрутство.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу

13. 08.12.2018 Прокуратурою Черкаської області поштою суду касаційної інстанції було надіслано відзив, згідно з яким прокурор просив залишити без змін оскаржуване процесуальне рішення суду апеляційної інстанції з мотиву його законності і обґрунтованості.

В. Доводи учасників справи в судовому засіданні

14. У судове засідання Верховного Суду скаржник не направив своїх представників. Представники боржника, Міністерства аграрної політики та продовольства України, арбітражний керуючий боржника та прокурор заперечили проти поданої касаційної скарги та просили залишити її без задоволення з мотиву законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

15. На розгляд касаційного суду скаржником винесено питання правильності застосування судом апеляційної інстанції норми пункту 17 частини першої статті 255 ГПК України, яка передбачає, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у поєднанні з нормою частини другої статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

16. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував зазначені вище норми, відмовивши у відкритті апеляційного провадження по перегляду прийнятої судом першої інстанції ухвали про відмову у закритті провадження в частині розгляду заяв Лахненка Є.М. про визнання результатів аукціону недійсними та визнання недійсними укладених з переможцем договорів купівлі-продажу.

17. Вирішуючи питання правильності застосування у даному випадку судом апеляційної інстанції норм процесуального права України у розрізі права особи на доступ до правосуддя, Верховний Суд виходить з наступного.

18. Господарський процесуальний кодекс України у статті 12, визначаючи види проваджень, відокремлює позовне провадження (пункт 2 частини першої) від провадження у справах про банкрутство (частина шоста). При цьому частиною шостою статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

19. Пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сформульовано принцип концентрації у межах провадження у справі про банкрутство спорів, що пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, до яких належить й спір щодо визнання недійсними аукціону та визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

20. При цьому спір щодо визнання недійсними аукціону та визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу розглядається за процесуальними правилами позовного провадження, оскільки норми ані ГПК України, ані Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлюють іншого. Тобто, у межах справи про банкрутство, яка характеризується особливостями провадження, що передбачені спеціальним законом, розглядаються спори позовного провадження за правилами позовного провадження, які вичерпно врегульовані господарським процесуальним законом.

21. Пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України встановлено, що у апеляційному порядку підлягають оскарженню ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зазначена бланкетна норма розрахована на регулювання відносин, що лежать поза межами справ, що розглядаються у межах справи про банкрутство за правилами позовного провадження, оскільки, як зазначалося вище, розгляд останніх повністю врегульовано нормами ГПК України.

22. Частиною другою статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом. При цьому частина друга статті 8 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не поширює свій зміст на суспільні відносини щодо питань, які розглядаються за правилами позовного провадження, оскільки такі правила вичерпно встановлені нормами ГПК України.

23. Водночас стаття 255 ГПК України, встановлюючи перелік ухвал позовного провадження, які можуть бути оскаржені у апеляційному порядку, не відносить ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі до кола ухвал, що підлягають такому оскарженню.

24. Подібний підхід щодо обмеження кола судових рішень, що підлягають апеляційному оскарженню у межах справи про банкрутство, на думку Верховного Суду, є виправданим. Зворотна ситуація, коли ухвала про відмову у закритті позовного провадження мала б переглядатися судом апеляційної інстанції окремо від кінцевого судового рішення необмежено б збільшила строки розгляду справи судом, що не відповідало б меті правосуддя. При цьому слід зауважити, що національне законодавство містить у собі достатню та виправдану компенсаторну компоненту, дозволяючи включити до апеляційної скарги на рішення суду свої заперечення щодо ухвал суду першої інстанції, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню (частина третя статті 255 ГПК України).

25. Подібний підхід щодо можливості обмеження права на доступ до правосуддя заради легітимної мети визнається виправданим й Європейським Судом з прав людини (п. 37 Рішення у справі «Мушта проти України» від 18.02.2011), яким встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

26. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми процесуального права, тож подана касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Б. Висновок щодо застосування норм права

27. Процесуальні особливості провадження у справі про банкрутство передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому у межах справи про банкрутство розглядається низка спорів за правилами позовного провадження. До таких спорів застосовуються норми ГПК України, включаючи й обмеження щодо переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у апеляційному порядку (стаття 255 ГПК України).

В. Судові витрати

28. З огляду на залишення поданої касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені скаржником у зв'язку з поданням касаційної скарги, відносяться на рахунок останнього.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко