ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2918/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді Лічмана Л.В.

від 19.03.2018

та на постанову Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Таран С.В., Лавриненко Л.В., Аленіна О.Ю.

від 30.05.2018

за позовом Одеської міської ради

до 1) Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", 3) Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації"

про визнання недійсними рішень, правочину та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

за участю представників:

позивача: Чернова Г.А.

відповідача-1: Ростомов Г.А.

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" та Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" щодо вступу до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" та внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" будівель та споруд за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" від 27.02.2017 щодо вступу до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", збільшення статутного капіталу, перерозподіл часток у статутному капіталі;

- визнання недійсним правочину щодо передачі Товариством з додатковою відповідальністю "РГМ" об'єктів нерухомого майна - будівель та споруд за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 4, вартістю 2395761,80 грн до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", оформленого рішенням загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" та актом приймання-передачі від 27.02.2017;

- скасування запису про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності 19246165) на 946/1000 частки об'єкта нерухомого майна № 1176212451101 за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", здійсненого державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондарем О.М. 28.02.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняті Товариством з додатковою відповідальністю "РГМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" зазначені рішення та вчинені між ними дії щодо передачі-приймання об'єктів нерухомого майна - будівель та споруд за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 4, вартістю 2395761,80 грн до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", які відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України є за своєю суттю правочином, були прийняті та вчинені з метою виведення майна з під арешту та ухилення відповідача-1 від виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 у справі № 916/3294/14 про стягнення 6762613,35 грн збитків на користь Одеської міської ради, спірний правочин є фіктивним, його вчинено за наявності дефекту волі сторін, у зв'язку з чим спірні рішення та правочин мають бути визнані недійсними відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення спірними рішеннями та правочином прав та охоронюваних інтересів Одеської міської ради, спірний правочин не містить ознак фіктивності, оскільки вступ Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" супроводжувався реальним внесенням до статутного капіталу останнього нерухомого майна за актом приймання-передачі від 27.02.2017 та набуттям корпоративних прав в обмін на внесене до статутного капіталу майно, жодних заборон на момент відчуження Товариством з додатковою відповідальністю "РГМ" належного йому нерухомого майна не існувало, а тому у зв'язку із його вступом до складу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" настали передбачені ним правові наслідки.

Позивач - Одеська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 234 Цивільного кодексу України. Скаржник зазначає про те, що спірний правочин містить всі ознаки фіктивного, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, суди дійшли помилкового висновку про те, що на момент відчуження відповідачем-1 майна за спірним правочином не існувало жодних заборон на відчуження майна боржника, не застосували до спірних правовідносин положення частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" та не врахували, що відповідач-1 зобов'язаний був утриматись від вчинення спірного правочину з огляду на те, що справжніми намірами першого та другого відповідачів - учасників спірного правочину було уникнення звернення стягнення на нерухоме майно, і відповідачі усвідомлювали, що такі їх дії унеможливлять виконання судового рішення у справі № 916/3294/14 про стягнення 6762613,35 грн збитків на користь міської ради. Скаржник також зазначає, що суди не надали жодної оцінки обставинам того, що рішення про відчуження майна як передумова для вчинення спірного правочину учасниками Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" не приймалось та Товариство з додатковою відповідальністю "РГМ" через три дні після вступу вийшло зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", що, на думку скаржника, свідчить про відсутність у відповідача-1 наміру брати участь у корпоративному управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС". Позивач в касаційній скарзі в спростування висновків судів попередніх інстанцій про те, що відбулось часткове виконання судового рішення про стягнення збитків на користь міської ради зазначив, що факт часткового виконання рішення суду не спростовує доводів позивача про фіктивність спірного правочину та суди не врахували, що рішення суду не було виконано повністю і виконавчий документ був повернутий органом виконавчої служби стягувачу у зв'язку з відсутністю майна боржника. За твердженням скаржника суди попередніх інстанцій не застосували статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не врахували рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" та не врахували, що невиконання судового рішення про стягнення збитків на користь міської ради порушує право позивача на звернення до суду, гарантоване зазначеною статтею Конвенції, яке передбачає також практичне виконання остаточних, обов'язкових до виконання судових рішень.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 залишити без змін, посилаючись на те, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Баранця О.М., Вронської Г.О., Стратієнко Л.В. від 12.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі №916/2918/17. Призначено розгляд касаційної скарги Одеської міської ради на 11.09.2018 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду.

30.07.2018 до Касаційного господарського суду від Одеської міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в приміщенні Одеського апеляційного господарського суду.

03.09.2018 до Касаційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в приміщенні Одеського апеляційного господарського суду.

У зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 916/2918/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.09.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Баранця О.М., Вронської Г.О., Ткача І.В. від 05.09.2018 задоволено клопотання Одеської міської ради та Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Одеському апеляційному господарському суду забезпечити проведення відеоконференції 11.09.2018 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Одеського апеляційного господарського суду за адресою: 65119, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, зал № 19 за участю уповноважених представників сторін.

В судове засідання 11.09.2018 не з'явилися представники другого та третього відповідачів, хоча відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003102180 від 06.10.2017 та №1003191589 від 31.10.2017 державну реєстрацію Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Одеський міськмолочний завод №1", проведено 28.12.2000, а Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" -19.08.2016.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", оформленим протоколом від 12.09.2017, вирішено, зокрема,

- затвердити вступ Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" з часткою 98 % статутного капіталу цього товариства номінальною вартістю 2395761,08 грн та внесення внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" нерухомим майном Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", загальною площею 14432,3 кв.м, що складає 946/1000 від будівель та споруд, розташованих за адресою: місто Одеса, проспект Маршала Жукова (перейменовано на проспект Небесної Сотні), будинок 4, балансовою вартістю 2395761,08 грн;

- затвердити передачу зазначеного майна Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" в якості вступного внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" відповідно до акту прийому-передачі майна від 27.02.2017, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Черненко І.П. 27.02.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №№ 266, 267.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", оформленим протоколом № 5 від 27.02.2017 вирішено:

- включити до складу учасників товариства Товариство з додатковою відповідальністю "РГМ" з наступним внеском до статутного капіталу 2395761,08 грн, який вноситься шляхом передачі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" самостійного об'єкту нерухомого майна (будівлі та споруди), що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Маршала Жукова, будинок 4: головний корпус літ. "А", 1, 2, 3 поверхи, що складає 946/1000 від об'єкта в цілому;

- у зв'язку з господарською необхідністю та вступом Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" на 2395761,08 грн та затвердити його у розмірі 2400761,08 грн;

- у зв'язку з прийняттям до складу учасників товариства нового учасника перерозподілити частки в статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_8 - 5000 грн, що становить 2% статутного капіталу; Товариство з додатковою відповідальністю "РГМ" - 2395761,08 грн, що становить 98% статутного капіталу;

- затвердити нову редакцію статуту товариства.

За актом приймання-передачі від 27.02.2018, підписи керівників на якому посвідчені нотаріально, зазначене нерухоме майно було передане Товариством з додатковою відповідальністю "РГМ" Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС".

28.02.2017 державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" проведено державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 19246165) на 946/1000 частки об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 4 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС".

У листопаді 2017 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" та Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" про визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", оформлених протоколом від 12.09.2017, про вступ до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" та внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" будівель та споруд за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4; рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" від 27.02.2017 щодо вступу до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ", збільшення статутного капіталу, перерозподіл часток у статутному капіталі; визнання недійсним правочину щодо передачі Товариством з додатковою відповідальністю "РГМ" зазначених об'єктів нерухомого майна -до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", оформленого рішеннями загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" та актом приймання-передачі від 27.02.2017; скасування запису про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності 19246165) на зазначене нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС".

Відповідно до частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1, 2 статті 234 Цивільного кодексу України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій вступ Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС" супроводжувався реальним внесенням до статутного капіталу останнього нерухомого майна за нотаріально посвідченим актом приймання-передачі майна від 27.02.2017 та набуттям Товариством з додатковою відповідальністю "РГМ" корпоративних прав в обмін на внесене до статутного капіталу майно. При цьому, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, сам факт переходу права власності на нерухоме майно від Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЕДА-МАКС" в обмін на частку в статутному капіталі останнього свідчить про наміри сторін спірного правочину створити правові наслідки.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження того, що оспорюваний ним правочин є фіктивним. Натомість судами правильно встановлено, що спірний правочин не містить ознак фіктивного, оскільки першим та другим відповідачами вчинялись дії, направлені на виконання спірного правочину.

Наведеним спростовуються безпідставні твердження позивача в касаційній скарзі про те, що спірний правочин містить всі ознаки фіктивного, які не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Крім того, як правильно зазначено судами, позивач, який не є учасником господарських товариств першого та другого відповідачів, не довів належними та допустимими засобами доказування порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оспорюваними рішеннями загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", а також оспорюваним правочином щодо передачі майна на час їх прийняття/вчинення.

Твердження позивача про те, що вчинення спірного правочин унеможливить виконання в подальшому судового рішення в іншій справі (№ 916/3294/14) про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" на користь міської ради збитків є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції. Крім того, як встановлено судами, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 у справі № 916/3294/14 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" на користь міської ради збитків була частково виконана шляхом реалізації органом виконавчої служби майна боржника на суму 4937248,00 грн.

Касаційний господарський суд не бере до уваги твердження позивача в касаційній скарзі про те, що суди не врахували, що рішення суду не було виконано повністю і виконавчий документ був повернутий органом виконавчої служби стягувачу, що порушує право позивача на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки позивач як стягувач відповідно до вимог чинного законодавства не позбавлений права повторно в межах, встановлених законом строків, пред'явити виконавчий документ про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" збитків в частині, яка не була стягнута, до виконання.

Касаційний господарський суд не бере до уваги посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки обставинам того, що рішення про відчуження майна як передумова для вчинення спірного правочину учасниками Товариства з додатковою відповідальністю "РГМ" не приймалось, а Товариство з додатковою відповідальністю "РГМ" через три дні після вступу вийшло зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБЄДА-МАКС", оскільки, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, такі доводи позивача не спростовують того факту, що дії сторін оспореного правочину створили юридичні наслідки у вигляді переходу права власності на об'єкт нерухомого майна та набуття корпоративних прав в обмін на внесене до статутного фонду майно, що само по собі свідчить про відсутність ознак фіктивності оспореного правочину. Крім того, зазначені доводи скаржника зводяться до встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень Касаційний господарський суд не вбачає.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV (3477-15) від 23.02.2006, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на зазначене Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції без змін, а касаційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі № 916/2918/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

І. Ткач