Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.03.2018 року у справі №927/587/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/587/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарський споживчий кооператив "Ярославна",

відповідач - Дочірнє підприємство "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сил"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 19.10.2017

у складі колегії суддів: Зубець Л.П. (головуючий), Алданова С.О., Мартюк А.І.

за позовом Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна"

до Дочірнього підприємства "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сил"

про стягнення 186 782, 87 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 07.11.2017 через Київський апеляційний господарський суд Сільськогосподарський споживчий кооператив "Ярославна" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі №927/587/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №927/587/17 Господарського суду Чернігівської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №927/587/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 27.02.2018.

4. Ухвалою від 12.03.2018 Верховний Суд ухвалив відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" та здійснити перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі №927/587/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

5. Відповідачем 29.03.2018 поштовим відправленням подано відзив на касаційну скаргу.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм процесуального права - статті 33, 43, 77 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. Сільськогосподарський споживчий кооператив "Ярославна" звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сил" заборгованості за договором поставки №17/2 від 29.07.2015 на загальну суму 169 629, 81 грн. (з них: 115 000 грн. - основний борг, 17 331, 61 грн. - інфляційні втрати, 3 233 грн. - 3% річних, 34 065, 20 грн. - пеня), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29.07.2015 між сторонами укладено договір поставки №17/2, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) молоко коров'яче незбиране ДСТУ 3662-97, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати молоко на умовах та в порядку визначеному цим договором.

8. В якості доказів виконання своїх договірних зобов'язань за договором поставки №17/2 від 29.07.2015 позивач посилається на спеціалізовані товарні накладні: №432 від 30.07.2015, №435 від 31.07.2015, №438 від 01.08.2015, №441 від 02.08.2015, №444 від 03.08.2015, та прибуткові накладні №917 від 02.08.2015 на суму 46 345, 58 грн., №919 від 03.08.2015 на суму 52 002, 61 грн.; позивач стверджує, що поставив відповідачу молока на загальну суму 242 007, 21 грн.

9. Позивач вказує на те, що відповідач частково розрахувався за поставлену молочну продукцію і це підтверджується платіжними дорученнями: №764 від 14.08.2015 на суму 20 000 грн., №784 від 18.08.2015 на суму 22 007, 21 грн., №1113 від 28.10.2015 на суму 15 000 грн., №1149 від 05.11.2015 на суму 10 000 грн., №1286 від 01.12.2015 на суму 5 000 грн., №1301 від 04.12.2015 на суму 10 000 грн., №1383 від 18.12.2015 на суму 15 000 грн., №117 від 03.02.2016 на суму 10 000 грн., №454 від 06.04.2016 на суму 20 000 грн., з призначенням платежу "за молоко від господарств згідно договору №17/2 від 29.07.2015", а всього перераховано 127 007, 21 грн.

10. Позивач зазначив, що станом на дату звернення з позовом заборгованість відповідача згідно з договором поставки №17/2 від 29.07.2015 відповідно до наведених вище спеціалізованих товарних накладних становить 115 000 грн.

Короткий зміст рішення першої інстанції

11. Рішенням суду першої інстанції прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені на суму 34 065, 20 грн., припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені на суму 34 065, 20 грн., відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 115 000 грн. боргу, 65 796, 32 грн. інфляційних нарахувань, 5 986, 55 грн. - 3% річних.

12. Рішення суду мотивоване ти, що:

- 29.07.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №17/2, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) молоко коров'яче незбиране ДСТУ 3662-97, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати молоко на умовах та в порядку визначеному цим договором.

- дослідивши спеціалізовані товарні накладні, копії яких додані позивачем до матеріалів справи: №432 від 30.07.2015, №435 від 31.07.2015, №438 від 01.08.2015, №441 від 02.08.2015, №444 від 03.08.2015, оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні 17.07.2017, суд встановив, що зазначені накладні не містять відомостей щодо прийняття відповідачем молочної сировини, її показники, не вказано посада, прізвище, ім'я, по батькові та підпис відповідальних осіб вантажоодержувача (відповідача), довіреність вантажоодержувача, який отримав молочну сировину, відсутні відтиски печатки відповідача, якою завірялись дані про отримання сировини. Також, в спеціалізованій товарній накладній №432 від 30.07.2015 в графі Замовник (платник) та в графі вантажоодержувач вказано філія "РМК" ПП "Рось", кульковою ручкою здійснено напис "Коропський завод", який сторонами не погоджений. В матеріалах справи відсутні докази домовленості сторін щодо відвантаження молока на адресу "РМК" ПП "Рось";

- не взято до уваги судом прибуткових накладних №917 від 02.08.2015 на суму 46 345, 58 грн., №919 від 03.08.2015 на суму 52 002, 61 грн. та роздруковані позивачем прибуткових накладних №917 від 02.08.2015 на суму 46 345, 58 грн., №919 від 03.08.2015 на суму 52 002, 61 грн. та №912 від 01.08.2015 на суму 45 883, 02 грн., скріншоти електронного листа надіслано на адресу позивача, як стверджує позивач, з електронної адреси korop_sirzavod@ukr.net, оскільки зазначені документи не містять жодного підпису уповноважених осіб щодо відпуску молока та відповідно його одержання відповідачем, а також не є первинними документами в розумінні приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- подана позивачем до матеріалів справи копія приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини (за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 №176) від 05.08.2015 складена відповідачем за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 на суму 97 776 грн., оригінал якої оглянуто судом в судовому засіданні 25.07.2017, де приймальником значиться ДП "Коропський сир завод" ТОВ "СиЛ" (30894726), продавець СК "Ярославна" (309334805), в графі керівник та головний бухгалтер підписи скріплені печаткою відповідача, приймається судом як доказ отримання відповідачем від позивача згідно з договором поставки №17/2 від 29.07.2015 молочної сировини першого ґатунку у кількості 23280 кг (в перерахунку на молоко базисної жирності) за ціною 4, 20 грн. (середня закупівельна ціна з урахуванням надбавок та знижок за 1 кг) на загальну суму 97 776 грн. відсутністю заборгованості;

- доводи позивача з приводу того, що виписані ним податкові накладні №35/2 від 31.07.2015 на суму 97 776 грн., №3/2 від 03.08.2015 на суму 144 231, 20 грн та зареєстровані в електронному порядку в Державній податковій службі України є підтвердженням отримання відповідачем молока за договором поставки №17/2 від 29.07.2015, суд вважає безпідставними, оскільки подання позивачем, відповідачем податкової звітності та сплата відповідних податків і зборів є їх обов'язком як платників податку перед державою, що не може вважатися вчиненням ними відповідних дій з виконання своїх господарських зобов'язань, зокрема, отримання відповідачем товару, визнання відповідачем боргу. Також, податкові накладні не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт отримання відповідачем молока, а є лише звітним податковим документом згідно з податковим законодавством, що подавався до податкової інспекції;

- позивачем не подано доказів надання (вручення, направлення) відповідачу рахунків-фактур на виконання пункту 5.4 договору, зокрема, й рахунку-фактури на оплату молока на суму 97 776 грн.

- направлена позивачем відповідачу претензія за №183 від 04.04.2016 про сплату заборгованості в розмірі 135 000 грн. за договором поставки №17/2 від 29.07.2015 отримана відповідачем 12.04.2016, про що свідчить поштове повідомлення №1620001409249, та залишене відповідачем без відповіді та задоволення;

- факт поставки молока відповідачу на умовах договору поставки №17/2 від 29.07.2015 на суму 144 231, 21 грн. (242 007, 21 грн. - 97 776 грн.), із заявлених 242 007, 21 грн., позивачем не доведений належними та допустимими доказами, а доведена поставка відповідачу та відповідне отримання відповідачем молока на суму 97 776 грн. і здійснена відповідачем на користь позивача оплата на суму 127 007, 21 грн. Таким чином, відповідачем проведена оплата молока на суму 97 776 грн., отриманого за приймальною квитанцією на закупівлю молочної сировини від 05.08.2015, складеної відповідачем за період з 01.07.2015 по 31.07.2015;

- приймаючи до уваги, що позивачем не доведено виконання зобов'язань по поставці відповідачу молока на суму 242 007, 21 грн. та відповідно не доведена і прострочка виконання відповідачем зобов'язання з оплати молока на суму 242 007, 21 грн. з 07.08.2015, а нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведені позивачем на суми заборгованості відповідача, які не підтверджені матеріалами справи, отримане молоко на суму 97 776 грн. (приймальна квитанція на закупівлю молочної сировини від 05.08.2015), як свідчать матеріали справи, відповідачем оплачено до пред'явлення позивачем рахунку-фактури та вимоги щодо його оплати, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача 65 796, 32 грн. за період з 07.08.2015 по 17.05.2017 та 3% річних від простроченої суми в розмірі 5986, 55 грн. за період з 07.08.2015 по 17.05.2017.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

13. Суд апеляційної інстанції скаргу Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2017 у справі №927/587/17 залишив без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2017 у справі №927/587/17 залишив без змін.

14. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що:

- доказів, які б свідчили про досягнення сторонами домовленостей щодо відвантаження молока на адресу "РМК" ПП "Рось" ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано;

- колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надані позивачем спеціалізовані товарні накладні: №432 від 30.07.2015, №435 від 31.07.2015, №438 від 01.08.2015, №441 від 02.08.2015, №444 від 03.08.2015 не можуть вважатися належними доказами в розумінні статей 32, 34 ГПК України, які підтверджують передачу позивачем та отримання відповідачем молока на загальну суму 242 007, 21 грн.;

- подання сторонами податкової звітності та сплата відповідних податків і зборів є їх обов'язком як платників податку перед державою, що водночас не може вважатися вчиненням ними відповідних дій з виконання своїх господарських зобов'язань, зокрема, отримання відповідачем товару, визнання відповідачем боргу тощо. Також, податкові накладні не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт отримання відповідачем молока, а є лише звітним податковим документом згідно з податковим законодавством, які подавалися до податкової інспекції. З аналізу чинного законодавства вбачається, що саме первинні документи є підставою для формування фінансової та податкової звітності підприємства, а не навпаки. За відсутності первинних документів, як підстави для формування податкової звітності та відображення у ній вчинених господарських операцій, дані декларацій, поданих до податкового органу, не можуть бути доказом відвантаження (отримання) товару. При цьому, наявність податкової звітності не виключає можливості її уточнення (корегування) в майбутніх податкових періодах у разі самостійного виявлення платником податків помилок в поданих деклараціях;

- позивачем не подано доказів надання (вручення чи направлення) відповідачу рахунків-фактур на виконання умов пункту 5.4 договору поставки, зокрема, рахунку-фактури на оплату молока на суму 97 776 грн.;

- факт поставки молока відповідачу на умовах договору поставки на суму 144 231, 21 грн. (242 007,21 грн. - 97 776 грн.), із заявлених 242 007, 21 грн., позивачем не доведений належними та допустимими доказами. Водночас позивачем підтверджено поставку відповідачу молока на суму 97 776 грн. і здійснення відповідачем на користь позивача оплати на загальну суму 127 007, 21 грн., у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що відповідачем здійснено оплату молока за договором поставки на суму 97 776 грн., отриманого згідно з приймальною квитанцією на закупівлю молочної сировини від 05.08.2015;

- оскільки в процесі судового розгляду не було встановлено факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним і в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивача у справі)

15. Скаржник у скарзі зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, не було належним чином повідомлено позивача про час і місце засідання суду, оскільки ухвалу від 05.10.2017 про відкладення розгляду апеляційної скарги на 19.10.2017 було отримано позивачем 20.10.2017, тобто вже після проведення судового засідання.

16. Також, скаржник вважає такими, що не відповідають положенням статей 32, 34 ГПК України, висновки суду щодо поданих ним спеціалізованих товарних накладних, оскільки, попри невідповідність їх оформлення вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, вони все ж таки є належними та допустимими доказами.

Доводи інших учасників справи

17. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу з доводами, викладеними в скарзі, не погодився, вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не надано, а відтак, рішення судів є законними та мотивованими.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

18. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

19. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

20. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 4-3. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частини 1, 2 статті 21 - сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Частини 1, 2 статті 22 - сторони користуються рівними процесуальними правами, зокрема, мають право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Стаття 33 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 98 - про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

Стаття 99 - в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Пункт 1 частини 1 статті 77 - господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Частина 3 статті 69 та частина 2 статті 102 - строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду складає два місяці з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження з можливістю його продовження у виняткових випадках за клопотанням учасника провадження у справі ухвалою суду на строк не більш як на п'ятнадцять днів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. При цьому, суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом норм процесуального права (статті 43, 77 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991) при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку постанови по суті позовних вимог.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги, висновків судів попередніх інстанцій та мотиви відхилення доводів касаційної скарги

22. Ухвалою від 05.10.2017 Київським апеляційним господарським судом призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2017 апеляційну скаргу позивача - Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2017 у справі №927/587/17 про відмову у задоволенні позову про стягнення з Дочірнього підприємства "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сил" заборгованості за договором поставки №17/2 від 29.07.2015 на суму 115 000 грн. боргу, 65 796, 32 грн. - інфляційних втрат, 5 986, 55 грн. - 3% річних та припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені на суму 34 065, 20 грн. Сторонам поштовим відправленням направлено судові повістки з копією ухвали, в якій зазначено про дату й час відкладення розгляду справи.

23. Розглянувши справу по суті в судовому засіданні 19.10.2017, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість її розгляду з огляду на те, що справа прийнята до розгляду ухвалою суду від 18.08.2017 з повідомленням сторін про судове засідання 05.10.2017, в яке представники сторін не з'явилися, будучи належно повідомленими, що підтверджується даними про вручення їм поштових відправлень 29.08.2017 (т. 1, а.с. 159-160). Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 05.10.2017 на 19.10.2017 у зв'язку з нез'явленням представників сторін (т. 1, а.с.172-173). Обидві ухвали внесено до державного реєстру судових рішень та оприлюднено, відповідно, 21.08.2017 та 11.10.2017.

24. З огляду на таке, позивач, який відповідно до статті 22 ГПК України, зобов'язаний добросовісно користуватися наданими йому правами в суді, мав можливість дізнатися про призначення його справи до розгляду в апеляційному суді шляхом отримання інформації з єдиного державного реєстру судових рішень та з'явитися в судове засідання.

25. Європейський суд з прав людини в рішенні 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд враховує необхідність дотримання у демократичному суспільстві балансу приватного та суспільного інтересу та зазначає про те, що дотримання сторонами визначеної судом процедури розгляду справи є гарантією права на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку, що в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідає реалізації суспільного інтересу в забезпеченні правосуддя з боку держави. Разом з тим, приватний інтерес позивача, який сам ініціював судовий розгляд, однак, не вчиняв активних дій щодо участі в судових засіданнях та не продемонстрував переконливої поведінки щодо його готовності брати участь в розгляді справи на етапі апеляційного розгляду, не може бути підставою для створення йому особливих умов, оскільки приватний інтерес позивача у скасуванні постанови апеляційного суду неспіврозмірний із забезпеченням мети демократичного суспільства у розгляді судами справ в "розумні строки ".

26. Отже, досліджуючи питання балансування інтересів позивача та відповідача, Суд дійшов висновку, що неналежне використання позивачем наданих йому прав сторони судового процесу відповідно до статті 22 ГПК України не може створювати негативних наслідків, зокрема, скасування постанови апеляційного суду, прийнятої з врахуванням тих доказів, які були надані позивачем, оскільки протилежне буде втручанням з боку касаційного суду у принцип правової визначеності.

27. Інших аргументів скаржника про порушення норм права, окрім необхідності переоцінки доказів, за змістом касаційної скарги не вбачається. Доводи скаржника з посиланням на невірну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає необґрунтованими як такі, що виходять за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Статтею 309 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 визначено, що суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

29. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги позивача та залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі №927/587/17.

В. Судові витрати

30. У зв'язку з тим, що Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги позивача, судові витрати за розгляд справи в касаційному суді слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 301, 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі №927/587/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк