Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/14932/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" (далі - ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп", Відповідач)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2021

(суддя Андреїшина І.О.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021

(головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Коротун О.М. і Сулім В.В.)

зі справи № 910/14932/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (далі - Позивач)

до ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп"

про стягнення 104 669 113,40 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей",

ВСТАНОВИВ:

1. Позов було подано про стягнення заборгованості за попереднім договором від 03.06.2020 № 03/06/2020 (далі - Договір № 03/06/2020) про порядок здійснення договору цесії (відступлення права вимоги) у розмірі 104 669 113,40 грн., у т.ч. 98 022 987,81 грн. - основна заборгованість, 1 651 620,21 грн. - 3% річних та 4 994 505,38 грн. - "інфляційне збільшення".

2. 22.09.2021 до господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача (заявник) про: забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу здійснювати відчуження прав вимоги, у тому числі і майнових прав за кредитними договорами та договорами забезпечення, придбаних у результаті продажу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб активів неплатоспроможних банків; накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, права вимоги та майнові права, які належать Відповідачу; накладення арешту на кошти, що належать Відповідачу, в межах суми в розмірі 104 669 113, 40 грн., що обліковуються на будь-яких рахунках Відповідача, виявлених виконавцем при виконанні ухвали суду, у тому числі, але не виключно, на трьох рахунках (вказаних у заяві) в АТ "Універсал Банк" та AT "Укрбудінвестбанк".

3. Позовну заяву судом прийнято до розгляду.

4. В обґрунтування поданої заяви Позивач посилається на те, що нехтування Відповідачем своїми обов`язками, великий розмір заборгованості та необмежена можливість Відповідача розпоряджатися своїм активом, придбаним за кошти Позивача, ставить під сумнів належне ставлення Відповідача до виконання своїх зобов`язань, а також, з урахуванням відсутності будь-якого забезпечення виконання Відповідачем своїх зобов`язань, у Позивача є обґрунтовані підстави вважати, що на момент винесення відповідного судового рішення грошові кошти і, крім того, майно Відповідача, зокрема придбане за основним договором права вимоги, що входять до пулу активів, детальний опис якого міститься у протоколі електронних торгів № Debtx 9005, за рахунок яких можливо задовольнити позовні вимоги, можуть зникнути, що взагалі ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Також Позивач зазначив, що Відповідач "на сьогоднішній день" вчиняє дії щодо розпорядження переданими йому правами вимог та стягує заборгованість з божників, вимоги яких увійшли до пулу активів № debtx_9005, зокрема, здійснює заміну банків на себе як правонаступника у кредитних договорах та договорах забезпечення, здійснює стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмети забезпечення.

У заяві, крім того, вказано, що Відповідач, всупереч умовам попереднього договору, не тільки не відступив права грошової вимоги та всіх інших прав, що входить до складу лоту № Debtx 9005, але й не повернув у повному обсязі кошти, отримані згідно з умовами попереднього договору, а також ухиляється від надання відповіді на вимогу; тому заходи забезпечення позову, про які просить Позивач, безпосередньо пов`язані з предметом позовної заяви.

5. Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021: заяву Позивача задоволено частково; накладено арешт на кошти, що належать Відповідачу, у межах суми в розмірі 104 669 113, 40 грн., що обліковуються на будь-яких рахунках Відповідача, виявлених виконавцем при виконанні даної ухвали, в тому числі, але не виключно на певних рахунках в AT "Універсал Банк" та AT "Укрбудінвестбанк"; стягувачем визначено Позивача, а боржником - Відповідача.

6. У касаційній скарзі до Верховного Суду Відповідач з посиланням на пункт 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і відмовити Позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

За доводами скаржника, зокрема:

- Позивачем не було подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти понад 104 млн. грн.;

- суд першої інстанції не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- судом не наведено доказів, реальних обставин імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту коштів на рахунках боржника;

- оскаржувана ухвала обґрунтована лише припущенням можливості ухилення Відповідача від виконання судового рішення;

- обрані судом заходи забезпечення позову мають наслідком повне припинення господарської діяльності Відповідача і блокування його господарської діяльності;

- висновки суду щодо підстав для накладення арешту на кошти Відповідача є прямим порушенням статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України;

- судами порушено та неправильно застосовано статті 136 137 ГПК України.

7. У відзиві на касаційну скаргу Позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

8. У постановленні оскаржуваної ухвали та у прийнятті оскаржуваної постанови судами зазначено, зокрема, таке.

8.1. Предметом позову зі справи є вимога Позивача до Відповідача про стягнення коштів у розмірі 104 669 113, 40 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від того, чи матиме Відповідач необхідну суму коштів у присудженій до стягнення сумі.

8.2. Наведені обставини в їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що має місце існування обставин щодо можливого ухилення Відповідачем від виконання рішення суду в разі задоволення позову, в тому числі шляхом виведення з підприємства всіх активів, що фактично нівелює можливість захисту прав і інтересів Позивача.

8.3. Водночас суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом здійснення відчуження Відповідачем прав вимоги, у тому числі і майнових прав за кредитними договорами і договорами забезпечення, придбаних у результаті продажу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб активів неплатоспроможних банків та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, права вимоги та майнові права, які належать Відповідачу.

9. Відповідно до положень ГПК України:

- забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина друга статті 136);

- позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 137).

Також названим Кодексом передбачено, що:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог і несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 13);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог. Докази подаються, зокрема, сторонами (частини перша, третя статті 74);

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п`ята статті 236).

10. Обов`язок з доведення в суді вимог щодо застосування заходів забезпечення позову покладається на заявника (Позивача).

Між тим судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі викладено мотиви й вимоги заявника, проте не наведено жодних доказів в обґрунтування цих вимог.

В оскаржуваній постанові відповідних доказів також не наведено, за винятком посилання на надання Позивачем виписки AT "Універсал Банк" про рух коштів за період з 01.09.2021 по 29.09.2021, з якої вбачається, що в період з 13.09.2021 по 22.09.2021 Відповідачем виведено з рахунку понад 100 млн. грн.

Однак ні Позивачем, ні апеляційним господарським судом не зазначено й не обґрунтовано наявності в даному разі виняткового випадку (в розумінні частини третьої статті 269 ГПК України), за якою Позивач не мав можливості подання даного доказу до суду першої інстанції.

Також непереконливим виглядає посилання суду апеляційної інстанції на те, що Відповідач "здійснює заміну банків на себе як правонаступники в кредитних договорах та договорах забезпечення, здійснює стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмети забезпечення", що підтверджується трьома ухвалами господарських судів, вказаними в оскаржуваній постанові, і "при цьому, відповідач має необмежену можливість здійснювати дії по стягненню заборгованостей, зверненню стягнення на предмет іпотеки, в тому числі в позасудовому порядку". З відповідних обставин не вбачається, яким, власне, чином вони спроможні унеможливити або утруднити виконання судового рішення в даній справі. Натомість, навпаки, в разі задоволення позову в ній наведене могло б позитивно вплинути на забезпечення права Позивача на звернення стягнення на кошти або інше майно боржника.

11. Таким чином, попередні судові інстанції у прийнятті оскаржуваних судових рішень припустилися порушення зазначених норм процесуального права (статей 13 74 136 137 236 ГПК України), що відповідно до частини другої статті 311 цього Кодексу є підставою для скасування зазначених рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви Позивача про вжиття заходу забезпечення позову.

12. Заяви (клопотання) щодо розподілу судових витрат у даній справі не подавалося і в касаційній скарзі не міститься.

Керуючись статтями 300 308 311 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредіт Інвестмент Груп" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі № 910/14932/21 скасувати.

3. Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" про вжиття заходу забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов