Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.05.2018 року у справі №904/8201/16
Ухвала КГС ВП від 19.03.2018 року у справі №904/8201/16
Ухвала КГС ВП від 21.06.2018 року у справі №904/8201/16
Ухвала КГС ВП від 06.03.2019 року у справі №904/8201/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/8201/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ»,

арбітражний керуючий (ліквідатор) Чичва О.С. - особисто, Тютюнник В.А. -адвокат (довіреність від 21.01.2020).

кредитор (ініціюючий) - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представник кредитора - Ткачук О.В., адвокат (Довіреність від 22.10.2019),

учасник справи - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНИЙ ДІМ»,

представник - Лященко С.С., адвокат (Довіреність від 05.03.2019, Ордер АЕ1016873 від 24.02.2020),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019

у складі колегії суддів: Білецької Л.М. (головуючий), Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

у справі за заявою

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016, за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», кредитор), порушено провадження у справі № 904/8201/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» (далі - ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ», боржник) за загальною процедурою, визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора АТ КБ «ПриватБанк» в загальній сумі 551 087,30 грн.;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів;

розпорядником майна призначено Чичву Олега Сергійовича та вирішено інші процедурні питання.

2. Ухвалою місцевого господарського суду від 14.12.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» з вимогами одного кредитора: ПАТ КБ «ПриватБанк» у загальній сумі 113 709 213,18 грн., з яких:

16 536,00 грн. - перша черга задоволення,

113 692 677,18 грн. - четверта черга задоволення,

зобов`язано розпорядника майна вчинити певні дії.

3. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017 у даній справі припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви О.С.; ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» визнано банкрутом;

відкрито ліквідаційну процедуру строком на 5 місяців до 11.06.2017;

ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.;

затверджено розмір грошової винагороди арбітражному керуючому Чичві О.С. за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ», інше.

4. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - кредитор, заявник), звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 13.09.2018 №8/18 з продажу ЦМК ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 у справі № 904/8201/16 Заяву АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 13.09.2018 №8/18 з продажу ЦМК ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» задоволено.

Визнані недійсними результати другого повторного аукціону від 13.09.2018 № 8/18 з продажу цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ».

Визнаний недійсним Договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 14.09.2018, який укладений між ТОВ «ПРИВАТ- ІСТЕЙТ» та ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» за результатами аукціону від 13.09.2018 №8/18 з продажу цілісного майнового комплексу підприємства - банкрута ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. (зареєстрованого в реєстрі за № 608).

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання майна на аукціоні серія та номер: 611, видане 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання майна на аукціоні серія та номер: 612, видане 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання майна на аукціоні серія та номер: 613, видане 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання майна на аукціоні серія та номер: 614, видане 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання майна на аукціоні серія та номер: 615, видане 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання майна на аукціоні серія та номер: 616, видане 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.

Визнано недійсним Свідоцтво про придбання майна на аукціоні серія та номер: 617, видане 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю.

6. Ухвала обґрунтована тим, що до порушення прав кредитора призвели дії ліквідатора з визначення кроку аукціону при укладенні договору з біржою - 1 % та обрання ним такого способу продажу майна як продаж майна боржника цілісним майновим комплексом на першому, повторному та другому повторному аукціоні, що призвело до недотримання ліквідатором вимог частини 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів.

На переконання суду, продаж майна окремими лотами за оціночною вартістю, яку так і не здійснив ліквідатор, дозволило б залучити більшу кількість учасників аукціону, сприяло б їх конкуренції та, в кінцевому результаті, отриманню найвищої ціни за майно банкрута.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 у справі № 904/8201/16 задоволено;

ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 у справі № 904/8201/16 скасовано;

ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 13.09.2018 № 8/18;

стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 286,00 грн.

8. Постанова мотивована тим, що ліквідатор обґрунтовано прийшов до висновку про продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, оскільки всі об`єкти є нерухомістю (офіс, гаражі) і цілком можуть бути використані набувачем для мети підприємницької діяльності, так і само корпоративне право з метою ведення завершеного циклу виробництва товарів, робіт, послуг. На переконання суду, продаж майна за такою ціною не є результатом дії чи бездіяльність ліквідатора, а обумовлено відсутністю попиту на майно, що продається та відсутністю пропозицій щодо придбання майна за більш високою ціною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у цій справі АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового рішення, з вимогою ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/8201/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоуса В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.01.2020.

11. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 904/8201/16 за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк», датою проведення судового засідання визначено 25.02.2020.

12. 24.02.2020 від ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому учасник заперечує проти задоволення касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» та просить в її задоволенні відмовити.

13. 25.02.2020 до початку судового засідання від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора.

14. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2020 відкладено розгляд касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк»; судове засідання призначено на 10.03.2020, про що повідомлено учасників справи.

15. 28.02.2020 від Арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшли Додаткові пояснення з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

16. 02.03.2020 до Суду від ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» надійшли пояснення по справі № 904/8201/16 з запереченнями проти вимог скаржника.

17. Представник АТ КБ «ПриватБанк» в засіданнях суду касаційної інстанції 25.02.2020 та 10.03.2020 повністю підтримав вимоги заявленої касаційної скарги з підстав наведених у ній, просив Касаційний господарський суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у цій справі, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 залишити в силі.

18. Арбітражний керуючий (ліквідатор) Чичва О.С. та представник ліквідатора, в засіданні Суду 10.03.2020 проти вимог та доводів АТ КБ «ПриватБанк» заперечили з підстав, наведених у поясненнях на касаційну скаргу, просили Суд постанову апеляційного суду від 04.12.2019 залишити без змін.

19. Представник ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» в судових засіданнях 25.02.2020 та 10.03.2020 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав, наведених у поясненнях від 02.03.2020, просив Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 залишити без змін.

20. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ КБ «ПриватБанк»)

21. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та є хибними, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам, на які було звернуто увагу у відзиві на апеляційну скаргу, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

22. Скаржник доводить:

- майно боржника, що було продано ліквідатором на оскарженому аукціоні як ЦМК та до складу якого увійшли корпоративні права не можна вважати цілісним майновим комплексом, як господарюючим суб`єктом з завершеним циклом виробництва; кожен з об`єктів ліквідаційної маси міг бути проданий окремо без шкоди іншим об`єктам;

- висновок апеляційного господарського суду про те, що об`єкти, якій увійшли до ЦМК, не могли бути реалізовані окремо один від одного є хибним;

- ціна придбання майна Боржника на оскарженому аукціоні є надзвичайно низькою в порівнянні з подібними об`єктами місцезнаходження яких є близьким до реалізованих об`єктів нерухомості;

- наявність у складі ЦМК такого активу як корпоративні права з розміром заборгованості ТОВ «СОТЕЙРА ПЛЮС» перед АТ КБ «ПриватБанк» на суму понад 5 000 000, 00грн. негативно впливало на ринкову вартість цілісного майнового комплексу боржника.

Доводи ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ»

23. Учасник справи доводить:

- жодний з аргументів, наведених АТ КБ «ПриватБанк» у заяві про визнання аукціону недійсним, не визнаний місцевим господарським судом порушенням порядку підготовки, проведення та оформлення результатів аукціону;

- продаж майна боржника комплексом економічно обґрунтовано, оскільки об`єкти, розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 6 та корпоративні права ТОВ «СОТЕЙРА ПЛЮС» не є інвестиційно перспективними без об`єкту розташованого за адресою м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 13, секц. 4;

- ліквідаційна маса боржника є саме майновим комплексом;

- продаж майна ЦМК, крім найвищої ціни продажи, надає можливість прискорити завершення ліквідаційної процедури відновленням платоспроможності або ліквідацією боржника;

- ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» придбало корпоративні права та об`єкти на вул. Барикадній тільки заради об`єкту на пр. Пушкіна, буд. 13, секц. 4.

Доводи арбітражного керуючого Чичви О.С.

24. Ліквідатор ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» доводить, що проведення в межах справи про банкрутство ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ» першого, другого та другого повторного аукціону із реалізації цілісного майнового комплексу боржника відбулося із повним дотриманням порядку продажу, передбаченого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що діяв на момент проведення оскаржуваного аукціону та прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 300 ГПК України в редакції до внесення змін Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020, яка підлягає застосуванню у цій справі).

26. Щодо суті касаційної скарги

Предметом розгляду, в даному випадку, є Заява АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 13.09.2018 №8/18 з продажу ЦМК ТОВ «ПРИВАТ-ІСТЕЙТ», Договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 14.09.2018, свідоцтв про придбання майна на аукціоні, виданих 14.09.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. (№№ 611, 612, 613. 614, 615, 616, 617).

Заява мотивована тим, що процедура проведення оскарженого аукціону здійснена всупереч положенням чинного законодавства, зокрема, положенням ст.ст. 42, 44, 49, 50, 59, 65, 66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд оцінюю в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у постанові №6-370цс16 від 29.06.2016).

Приписами ч.3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, тобто відновлення прав боржника на реалізоване з торгів майно та в подальшому організацію нового аукціону, за результатами якого майно буде продане за найвищою ціною.

Виходячи з положень наведеної норми, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

До предмету дослідження, з питань розгляду недійсності результатів аукціону, входять встановлення обставин підготовки до проведення аукціону (інвентаризація та оцінка майна банкрута), дотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до його проведення.

При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів або аукціону.

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 у справі № 904/8201/16, місцевим господарським судом, під час розгляду заяви АТ КБ «ПриватБанк», не встановлено порушень, на які, як на підставу заявлених вимог, посилався Банк.

Втім, місцевий господарський суд задовольнив заяву АТ КБ «ПриватБанк» з тих підстав, що до порушення прав кредитора призвели дії ліквідатора з визначення кроку аукціону при укладенні договору з біржою - 1 % та обрання ним такого способу продажу майна як продаж майна боржника цілісним майновим комплексом на першому, повторному та другому повторному аукціоні, що призвело до недотримання ліквідатором вимог частини 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів.

На переконання суду, продаж майна окремими лотами за оціночною вартістю, яку так і не здійснив ліквідатор, дозволило б залучити більшу кількість учасників аукціону, сприяло б їх конкуренції та, в кінцевому результаті, отриманню найвищої ціни за майно банкрута.

За приписами ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Визначений положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (статей 44, 49 - 75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону про банкрутство продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка складається з підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, аукціон є правочином.

За приписами ч. 8 ст. 44, ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними в межах провадження у справі про банкрутство.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 11/19).

Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону про банкрутство, початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, відтак, така вартість ЦМК ніяк не пов`язана з оцінкою (прогнозом) його дійсної вартості і, з високим ступенем вірогідності, може бути завищеною.

Згідно ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містять визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, виходячи з положень даного Закону, зокрема ст. 33 Закону, можна дійти висновку, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові постанова від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведених вище міркувань колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність включення та продаж майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, в розумінні положень ст.ст. 33, 42, 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», включаючи корпоративні права, як майновий актив боржника та джерело доходу, по суті таких прав.

Системний аналіз ст. 43, ч. ч. 1, 5 ст. 44 та ст. ст. 64-66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство), з іншого (ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство) - визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника.

Законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17.

Повторний та другий повторний аукціон передбачені у Законі для того, щоб запобігти ситуаціям, коли майно неможливо продати через його завищену початкову вартість.

При цьому, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів, відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками. (Висновок про застосування норми права викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17 та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14).

Під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону (постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, п. 54)

Відповідно до ч.8 ст. 26 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута.

Рішення комітету кредиторів, як встановлено судами під час розгляду цієї справи, з питання визначення складу майна боржника у разі продажу його частинами (лотами) відсутнє.

Згідно ст. 57 Закону про банкрутство, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим і підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, Закон про банкрутство не "забороняє" проведення оцінки майна, а лише робить її необов`язковою. Таку оцінку може ініціювати будь-хто з учасників провадження, але за умови проведення її за власний рахунок. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з Договором від 14.03.2017 № 17 (пункт 1.8), що укладений між ліквідатором та ТБ "УМТБ" про надання послуг з організації аукціону, крок аукціону визначено як 1 % від початкової ціни об`єкту аукціону. Договір не оспорений та не визнаний недійсним, відтак, оцінюючи порядок продажу майна боржника, визначений умовами договору, суд має виходити з презумпції правомірності правочину. Скарг на дії ліквідатора учасниками провадження подано не було.

Судами встановлено, що відбулося зниження ціни у 99 кроків аукціону.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність вини ліквідатора у продажу майна боржника за відповідною ціною, оскільки ціна продажу цілком залежала від учасників та попиту на конкретне майно.

28. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення.

Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та необхідність залишити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 904/8201/16 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

29. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та залишенням без змін оскарженого судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 904/8201/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков