ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № Б8/180-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників

скаржника ОСОБА_1: Титича В. М.

громадянина Швеції ОСОБА_2: Титича В. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021

у складі колегії суддів: Грека Б. М. (головуючого), Станіка С. Р., Сітайло Л. Г.

у справі за заявою ОСОБА_4

до Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010 порушено провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція").

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2011 у справі № Б8/180-10 за результатами підготовчого засідання визнано безспірні грошові вимоги кредитора ОСОБА_4 до боржника в сумі 446 220,40 грн.

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до якого включено вимоги: ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", Адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери", Публічного акціонерного товариства "Київенерго", Фізичної особи-підприємця Блошенко С. І., Ірпінської ОДПІ Київської області.

4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2012 у справі № Б8/180-10 замінено АО "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери" правонаступником ОСОБА_4; відкрито процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" арбітражного керуючого Дорошенка Я. В., зобов'язано керуючого санацією боржника подати на затвердження до суду план санації.

5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2014 у справі № Б8/180-10, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від
06.08.2014, окрім іншого, новим керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Лахненка Є. М.

6.27.08.2014 керуючим санацією боржника Лахненком Є. М. до Господарського суду Київської області подано на затвердження план санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2014 у справі № Б8/180-10, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015, затверджено план санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

8.04.03.2015 керуючим санацією боржника Лахненком Є. М. до суду подано клопотання про затвердження змін та доповнень до плану санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

9. Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2015 у справі № Б8/180-10, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від
18.11.2015, якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та ухвалено нове рішення про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Жмайла О. В. в цій частині, окрім іншого, задоволено клопотання керуючого санацією боржника про затвердження змін та доповнень до плану санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Затверджено зміни до плану санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (затвердженого ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2014 у справі № Б8/180-10), затверджені комітетом кредиторів боржника (протокол зборів комітету від 24.02.2015).

10. Ухвалою суду від 10.10.2018, яка залишена без змін за результатами апеляційного і касаційного переглядів, зокрема, залишено без задоволення клопотання керуючого санацією про затвердження звіту керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" - арбітражного керуючого Лахненка Є. М., припинення процедури санації боржника, у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, припинення провадження у справі № Б8/180-10; зобов'язано керуючого санацією боржника вчинити заходи задля проведення процедури санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у відповідності до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), зокрема - виконання плану санації боржника щодо передачі майна у власність у спосіб, обраний сторонами та закріплений в плані санації боржника з урахуванням вимог Закону реалізації такого способу - продаж майна боржника шляхом проведення торгів у формі аукціону та доопрацювання звіту керуючого санацією.

11.04.06.2020 збори комітету кредиторів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" прийняли рішення про закриття провадження у справі про банкрутство № Б8/180-10 з підстав виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами та звернення із відповідним клопотанням до суду.

12.22.09.2020 комітетом кредиторів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" одностайно прийнято рішення про те, що з підстав виконання умов плану санації, погашення в повному обсязі кредиторської (конкурсної та поточної) заборгованості перед усіма кредиторами (конкурсними та поточними), наявності у боржника достатньої кількості активів для здійснення господарської діяльності, тобто відновлення платоспроможності боржника: затвердити звіт керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" - арбітражного керуючого Лахненка Є. М. ; припинити процедуру санації у зв'язку із виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; доручити арбітражному керуючому - керуючому санацією боржника Лахненку Є. М. звернутися до Господарського суду Київської області з клопотанням про затвердження звіту керуючого санацією, припинення провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція "у зв'язку із виконанням плану санації і виконанням усіх зобов'язань перед кредиторами та відновленням платоспроможності боржника.

13.16.02.2021 збори комітету кредиторів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" повторно прийняли рішення про закриття провадження у справі про банкрутство № Б8/180-10 з підстав виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами та звернення із відповідним клопотанням до суду.

Короткий зміст та підстави заяви ОСОБА_1

14. ОСОБА_1 (далі також - заявник), який є акціонером ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", звернувся з:

- клопотанням від 05.08.2020 № 559, в якому просив: зобов'язати керуючого санацією надати інформацію та відповідні документи; зобов'язати керуючого санацією вчинити певні дії; заборонити ОСОБА_5 здійснювати будь-які дії щодо зміни чи відчуження відповідних земельних ділянок;

- клопотанням від 05.01.2021 № 634, яке, у свою чергу, є додатком до листа від
05.01.2021 № 635, в якому просить: зобов'язати керуючого санацією надати інформацію та відповідні документи; зобов'язати керуючого санацією вчинити певні дії; зобов'язати ОСОБА_5 надати документи щодо відповідних земельних ділянок; заборонити ОСОБА_5 здійснювати будь-які дії щодо зміни чи відчуження відповідних земельних ділянок;

- клопотанням від 27.01.2021 № 648 та № 649 про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати керуючого санацією боржника забезпечити скликання та проведення річних загальних зборів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та до порядку денного включити питання обрання представника акціонерів боржника у даній справі про банкрутство; зобов'язати керуючого санацією боржника виконати вимоги ухвали суду від 10.10.2018, від 15.07.2020, від 02.06.2020 у справі № Б8/180-10, а саме, вчинити заходи задля приведення процедури санації боржника у відповідність до приписів Закону про банкрутство, зокрема - виконання плану санації боржника щодо передачі майна у власність у спосіб, обраний сторонами та закріплений в плані санації боржника з урахуванням вимог Закону - продаж майна боржника шляхом проведення торгів у формі аукціону та доопрацювання звіту керуючого санацією.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

15.18.02.2021 Господарським судом Київської області постановлено ухвалу, якою:

- заяву ОСОБА_2 від 29.07.2020 про порушення арбітражним керуючим вимог чинного законодавства та постановлення окремої ухвали від 29.07.2020 залишено без розгляду;

- клопотання ОСОБА_1 від 05.08.2020 № 559 про зобов'язання надати інформацію, відповідні документи та заборонити вчинити певні дії залишено без розгляду;

- клопотання ОСОБА_1 від 05.01.2021 № 634 про зобов'язання надати інформацію, відповідні документи та вчинити певні дії залишено без розгляду;

- заяву громадянина Швеції ОСОБА_2 від 27.01.2021 № 647 про визнання інвестором - залишено без задоволення;

- клопотання ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 648 про зобов'язання вчинити дії (скликання зборів) залишено без розгляду;

- клопотання ОСОБА_1 від 27.01.2021 № 649 про зобов'язання вчинити дії (виконати ухвалу суду) залишено без розгляду;

- клопотання Голови комітету кредиторів ОСОБА_4 від 17.02.2021 про закриття провадження у справі № Б8/180-10 задоволено;

- провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" закрито, вирішено інші процедурні питання.

16. Місцевий господарський суд, проаналізувавши положення статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції від 04.11.2012 (далі - Закон про банкрутство), дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є учасником справи у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, а тому не має прав, визначених статті 42 ГПК України, зокрема, подавати заяви та клопотання щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1.

17. Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просив скасувати ухвалу Господарським судом Київської області від 18.02.2021.

18. Із змісту оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що апелянт посилався зокрема на те, що:

- є акціонером ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (товариство) з часткою 7,33 %, а також як голова наглядової ради (контракт у матеріалах справи) перебував у трудових відносинах, обставини чого можуть бути підтверджені шляхом витребування у товариства відповідних документів;

- має кредиторські вимоги до товариства про виплату заробітної плати, які не були внесені до реєстру арбітражним керуючим ОСОБА_6, та щодо визнання яких суд безпідставно відмовив;

- суд неналежно реагував на клопотання № 557,559,634,649, які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору про банкрутство;

- кредиторські вимоги ОСОБА_4 фіктивні;

- ОСОБА_5 є заінтересованою особою та неналежним представником акціонерів, набувши статусу уповноваженої особи акціонерів відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства від 26.06.2012, про які апелянт, як акціонер належно не повідомлявся;

- провадження у справі про банкрутство закрито без приведення плану санації у відповідність до вимог закону про банкрутство, без урахування результатів вирішення спорів у справі акціонера ОСОБА_2 в інтересах товариства про відшкодування збитків, завданих головою правління товариства, та у справі про відшкодування збитків, завданих арбітражним керуючим Лахненко Є. М.

Короткий зміст ухвал апеляційного господарського суду

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від
18.02.2021 та відкрито апеляційне провадження у справі № Б8/180-10 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від
18.02.2021 у визначеному складі; призначено справу до розгляду на 31.08.2021.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.02.2021 у справі № Б8/180-10 закрито.

21. Постановляючи цю ухвалу суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник не наділений правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 18.02.2021, оскільки він не набув статусу учасника справи про банкрутство та не довів, що йому чинилися перешкоди чи він не мав змоги звернутися з будь-якими заявами для реалізації свого права на участь у справі про банкрутство, а також не довів того факту, що оскаржуваним судовим рішенням було вирішено питання про його права та обов'язки, отже не набув права на звернення з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить встановити факт порушення його прав при розгляді справи № Б8/180-10 та припинити порушення шляхом визнання його кредитором ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; визнати його поточні кредиторські вимоги до ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в сумі 1 048 000,00 грн та скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема в частині необхідності надання судом мотивованої оцінки доводам апелянта та всебічного, неупередженого і повного дослідження доказів і обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, а також стверджує. Зокрема, про:

- помилковість висновків апеляційного суду щодо відсутності у апелянта права на оскарження ухвали місцевого господарського суду;

- помилкове залишення судами поза увагою рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красюков та інші проти України", яким визнано, що з 10.05.2011 по 14.04.2014 скаржник незаконно тримався під вартою, що об'єктивно перешкодило йому своєчасно реалізувати право на участь у справі про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- арбітражним керуючим Дорошенко Я. В. всупереч приписам статей 14,17 Закону про банкрутство не внесено до реєстру відомості щодо заборгованості по заробітній платі на суму 1 048 000,00 грн розрахунки по якій станом на момент винесення ухвали від 18.02.2021 не здійснені;

- наявність трудових відносин з боржником, що підтверджується долученими до заяви від 27.01.2021 про визнання кредиторських вимог доказами, яка була отримана судом першої інстанції 11.02.2021, однак не була розглянута по суті та про її надходження навіть не вказано в ухвалі від 18.02.2021

- порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до постановлення місцевим господарським судом оскарженої в апеляційному порядку ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі про банкрутство.

Узагальнений вигляд позицій інших учасників справи

24. Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

25. Об'єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України у зв'язку із тим, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

26. З урахуванням доводів наведених у касаційній скарзі та змісту оскаржуваного судового рішення предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження.

27. Дослідивши доводи касаційної скарги та заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши дотримання апеляційним судом норм матеріального і процесуального права Верховний Суд враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов таких висновків.

28. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

29. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява № 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

30. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

31. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

32. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

33. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

34. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та Закону про банкрутство до 21.10.2019 (КУзПБ з 21.10.2019).

35. За змістом пунктів 8, 9 частини 3 статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

36. Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

37. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

38. Згідно з частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

39. Згідно з частиною 2 статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до частиною 2 статті 255 ГПК України та Закону про банкрутство.

40. З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

41. Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов'язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки. У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

42. Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

43. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина 5 статті 41 ГПК України).

44. Судом враховується, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

45. Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію частина 5 статті 41 ГПК України визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

46. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію частина 5 статті 41 ГПК України подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень частина 5 статті 41 ГПК України незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію частина 5 статті 41 ГПК України перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до частина 5 статті 41 ГПК України.

47. Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію частина 5 статті 41 ГПК України 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

48. Ураховуючи те, що дану справу про банкрутство порушено ухвалою суду від
30.11.2010 та те, що ухвалою цього ж суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації боржника, то до спірних правовідносин, крім продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, підлягає застосуванню Закон про банкрутство, у редакції від 04.11.2012.

49. У справі про банкрутство учасники поділяються на дві групи: визначені учасниками за законом (абзац п'ятнадцятий статті 1 Закону про банкрутство, абзац двадцять третій статті 1 КУзПБ) та особи, які стали учасниками справи в процесі провадження (у випадках, передбачених Закону України "Про міжнародне приватне право", інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (стаття 1 Закону про банкрутство); інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір (стаття 1 КУзПБ).

50. Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Законом про банкрутство та КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

51. Правова позиція щодо звуження кола осіб, які мають право оскаржити судові рішення, до учасників такої справи не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

52. За загальним правилом, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15).

53. Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України (оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося) апеляційний суд послався на те, що із встановлених судом обставин не вбачається, що заявник є учасником справи у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, а, відтак, не вправі, з огляду на норми статті 42 ГПК України, зокрема, подавати заяви та клопотання щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

54. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що за нормами Закону про банкрутство власники капіталу боржника (акціонери) беруть участь у справі про банкрутство через уповноважену особу акціонерів. Таким чином, закон не передбачає безпосередню участь акціонера боржника у справі про його неплатоспроможність, а вчинення ним будь-яких процесуальних дій здійснюється через згадану уповноважену особу акціонерів.

55. Крім того суд апеляційної інстанції зауважив, що набуття правового статусу учасника у справі про банкрутство та в подальшому здійснення процесуальних прав, та виконання обов'язків пов'язується із пред'явленням грошових вимог, доведенням права на ці вимоги у суді, розглядом таких вимог та визнання їх судом, однак, на думку суду, заявник апеляційної скарги не довів, що йому чинилися перешкоди та він не мав змоги звернутися з будь-якими заявами для реалізації свого права на участь у справі про банкрутство.

56. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи апеляційна інстанція дійшла висновку, що апелянтом не було доведено того факту, що прийнятим судовим рішенням було вирішено питання про його права та обов'язки у відповідних правовідносинах, а також те, що права апелянта були порушені, оскільки він не наділений як правами, що надаються суб'єкту у статусі учасника справи, так і особи, права якої порушені оскаржуваною ухвалою господарського суду першої інстанції.

57. При цьому апеляційний господарський суд не прийняв доводи апелянта щодо порушення його прав, зокрема тих, які стосуються грошових вимог (заробітної плати) до боржника, оскільки, на думку суду, реалізація заявником своїх прав мала відбуватися у визначеному законом порядку; винятком може бути лише доведення апелянтом об'єктивних обставин, що унеможливили таку реалізацію.

58. Разом з тим, як убачається із змісту апеляційної скарги звертаючись із скаргою на ухвалу від 18.02.2021 ОСОБА_1, серед іншого в якості доводів апеляційної скарги зазначив про таке:

- 27.01.2021 ним направлено рекомендованим листом з Республіки Польща до суду заяву про визнання та захист кредиторських вимог та клопотання про витребування, серед інших, документів, що підтверджують наявність трудових відносин з ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", який було отримано Господарським судом Київської області 11.02.2021, що підтверджується копією картки підтвердження отримання рекомендованого листа з заявою і клопотанням, а також копією витягу з інформаційної системи Польської почти станом на 12.03.201;

- апелянт є акціонером ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (товариство) з часткою 7,33%, а також як голова наглядової ради (контракт у матеріалах справи) перебував у трудових відносинах, обставини чого можуть бути підтверджені шляхом витребування у товариства відповідних документів;

- наявність трудових відносин підтверджується копією витягу з довідки Пенсійного фонду України форма № ОК-5, відповідно до якої сума винагороди як голови наглядової ради складала 24 000,00 грн та контрактом підписаним 11.11.2009;

- скаржник має кредиторські вимоги до товариства про виплату заробітної плати, на суму 2 928 000,00 грн які всупереч Закону про банкрутство не були внесені до реєстру арбітражним керуючим Дорошенком Я. В. та які станом на момент закриття провадження у справі та прийняття оскаржуваної ухвали від 18.02.2021 не були здійснені з заявником;

- з 10.11.2010 по 14.04.2014 перебував під вартою незаконність чого в подальшому було встановлено рішенням ЄСПЛ у справі "Красюков та інші проти України" від
12.04.2018, а з 10.06.2014 по теперішній час проживає в Республіці Польща, а тому перебування в Україна після звільнення з-під варти менше 2-х місяців унеможливило здійснити своєчасний та ефективний захист своїх прав у справі про банкрутство;

- суд порушив вимоги щодо вмотивованості та обґрунтованості рішення під час розгляду клопотань поданих представником, зокрема № 557,559,634,649 оскільки проігнорував необхідність встановлення обставин справи, дослідження доказів та оцінку аргументів акціонерів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", які мають істотне значення для правильного вирішення справи про банкрутство;

- висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки суд зазначив про погашення усієї заборгованості та відсутність інших кредиторських вимог не розглянувши при цьому заяву про визнання кредиторських вимог на загальну суму 2 928 000,00 грн, які виникли внаслідок непроведення розрахунків по заробітній платі;

- суд не дослідив обставини, які мають значення для справи, оскільки кредиторські вимоги ОСОБА_4 фіктивні;

- ОСОБА_5 є заінтересованою особою та неналежним представником акціонерів, набувши статусу уповноваженої особи акціонерів відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства від 26.06.2012, про які апелянт, як акціонер належно не повідомлявся;

- провадження у справі про банкрутство закрито без приведення плану санації у відповідність до вимог закону про банкрутство, без урахування результатів вирішення спорів у справі акціонера ОСОБА_2 в інтересах товариства про відшкодування збитків, завданих арбітражним керуючим Лахненко Є. М.

59. З наведеного вище слідує, що в оскаржуваній ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у цій справі зміст доводів апеляційної скарги є звуженим та не відображає власне фактичного обсягу аргументів апелянта.

60. Так, звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу від 18.02.2021 ОСОБА_1 серед іншого стверджував, що 27.01.2021 звернувся до господарського суду із заявою про визнання та захист його кредиторських вимог до ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з виплати заробітної плати, як голові наглядової ради товариства, у розмірі 2 928 000,00 грн, що підтверджено долученими до заяви та наявними в матеріалах справи доказами: копією контракту, копією довідки Пенсійного фонду України форма № ОК-5.

61. За змістом доводів як апеляційної так і касаційної скарги заява ОСОБА_1 про визнання та захист кредиторських вимог, яка надійшла до Господарського суду Київської області 11.02.2021 залишилася не вирішеною на час постановлення оскарженої в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Київської області від 18.02.2021, відтак внаслідок припинення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" скаржника було фактично позбавлено права на судовий захист його прав та інтересів в межах справи про банкрутство, про що він стверджував в апеляційній скарзі.

62. Принагідно суд огляду на правову природу зазначених у заяві ОСОБА_1 грошових вимог (заробітна плата) зауважує, що за приписами абзацу третього частини шостої статті 14 Закону про банкрутство у редакції від 04.11.2012 розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

63. Аналогічна за змістом норма міститься в абзаці третьому частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство в редакції від 19.01.2013, абзаці другому частини восьмої статті 45 КУзПБ.

64. За наведеного висновки Північного апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.02.2021 у справі № Б8/180-10, якою не було вирішено, з поміж іншого, заяву касанта про визнання та захист кредиторських вимог, яка надійшла до Господарського суду Київської області
11.02.2021 є передчасними, зробленими без належної повної і всебічної оцінки обставин справи, обов'язків, прав та (або) інтересів скаржника, а також без урахування загальних принципів і процесуальних приписів стосовно забезпечення права на апеляційне оскарження судових рішень.

65. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

66. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

67. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

68. У рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

69. У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ "Хамідов проти Росії").

70. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

71. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.02.2021у справі № Б8/180-10.

72. Інші вимоги касаційної скарги (щодо визнання скаржника кредитором ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з вимогами у розмірі 1 048 000,00 грн) та доводи на їх підтвердження в силу приписів статті 300 ГПК України не можуть бути вирішені у касаційному провадженні з перегляду ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, адже зазначені обставини не були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції, який ухвалив оскаржуване у касаційному порядку рішення.

Щодо суті касаційної скарги

73. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Відповідно до частин 3 , 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

75. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

76. Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

77. За наведених вище обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

78. Відповідно до статті 315 ГПК у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

79. Частиною 14 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

80. Ураховуючи, що в даному випадку справа направляється для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норми права

81. Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Законом про банкрутство та КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № Б8/180-10 скасувати.

3. Справу № Б8/180-10 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський