Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.11.2018 року у справі №908/528/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/528/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Берднік І.С., Кушніра І.В.

за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "СЕТАМ"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 (Головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

до Державного підприємства "СЕТАМ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

2. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Норт"

3. ОСОБА_5

про зобов'язання визнати такими, що не відбулися електронні торги

за участю:

від позивача: Філатова Н.А. (довіреність від 13.06.18)

від відповідача: Деяк Я.М. (довіреність від 24.05.18)

від третьої особи:ОСОБА_5 (довіреність від 13.06.18),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Форінт" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом, просило зобов'язати Державне підприємство "СЕТАМ" (далі - відповідач) визнати такими, що не відбулися електронні торги, проведені 07.02.2018 (реєстраційний номер лота 216638) (далі - торги).

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем, як організатором прилюдних торгів, статей 45, 46 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2018 (суддя Горохов І.С.) у задоволені позову відмовлено.

Суд не знайшов правових підстав для задоволення позову, оскільки за його висновком торги могли бути визнані такими, що не відбулись, лише за умови відсутності учасників або їх відмови від підписання протоколу.

Оскаржуваною постановою від 17.09.2018 Донецький апеляційний господарський суд вказане рішення у даній справі скасував, прийняв нове, яким позов задовольнив.

Апеляційна інстанція визнала, що відповідач порушив положення статей 45, 46 Закону України "Про іпотеку".

У касаційній скарзі відповідач просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Відповідач вважає, що апеляційний суд порушив приписи статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, суб'єктивно розтлумачив положення частини 3 статті 46 Закону України "Про іпотеку", не врахував положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року №2831/5, та дійшов помилкових висновків на відміну від суду першої інстанції, який цілком правомірно вирішив спір. Відповідач вважає, що положення частини 8 статті 45 та частини 3 статті46 Закону України "Про іпотеку" є динамічними та враховують інтереси всіх учасників торгів, що не було враховано апеляційним судом. Також відповідач посилається на висновки Господарського суду Запорізької області, викладені в ухвалі від 28.03.2018 у справі №908/1383/15-г.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувану постанову, як законну та таку, що відповідає обставинам справи, залишити без змін.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи оскаржувану постанову, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

У даній справі встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2016 позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "Норт" про звернення стягнення заборгованості за Кредитним договором на предмет іпотеки задоволено частково; звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №010/02-2/443 від 23.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Скориченко А.В. за реєстровим №2311, на нерухоме майно - вбудовано-прибудований магазин "Дніпро" за адресою м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області по вул. Ентузіастів, буд. 27, що належить іпотекодавцю Товариству з обмеженою відповідальністю ВКП "Норт" на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на магазин "Дніпро" №10, виданого Виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області 18.09.2002 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" з метою погашення заборгованості за укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди №010/02-2/443 від 22.08.2007 Кредитним договором №010/02-2/443/1 від 22.08.2007 у сумі 278213,28 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 25.05.2016 еквівалентно 6992532,17 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 199391,61 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 25.05.2016 еквівалентно 5011451,10 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 78821,67 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 25.05.2016 еквівалентно 1981081,07 грн., шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На виконання вказаного рішення, 23.06.2016 Господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

14.07.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 23.06.2016 у справі №908/1383/15-г.

В подальшому, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, в порядку статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, яку до виконання в частині зупинення електронних торгів направлено на адресу Державного підприємства "СЕТАМ".

19.01.2018 державною виконавчою службою винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №51643309, оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області №908/1383/15-г від 11.12.2017 замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Форінт".

За заявкою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області 20.03.2017 Державним підприємством "СЕТАМ" проведено електронні торги по реалізації арештованого майна боржника, які визнано такими, що не відбулися.

Повторні троги було призначено на 03.05.2017, які також визнані такими, що не відбулися.

Треті електронні торги з реалізації арештованого майна в рамках здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №51643309, були призначені на 07.02.2018.

Згідно протоколу №315320 проведення електронних торгів від 07.02.2018 участь в електронних торгах приймали 5 учасників які робили цінові пропозиції, а саме учасники під номерами 7, 8, 9, 10, 13. Переможцем електронних торгів визнано учасника №9 з особливою ставкою у розмірі 1777777,77 грн.

Кошти за придбаний лот учасник №9 повинен був сплатити до 21.02.2018 на спеціальний реєстраційний рахунок з обліку депозитних сум Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

22.02.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області на адресу Державного підприємства "СЕТАМ", у зв'язку з несплатою учасником №9 коштів за придбаний лот, направлено відповідне повідомлення за вих.№2594-2.03, з проханням здійснити заходи передбачені частиною 3 розділу VІІІ Порядку реалізації арештованого майна.

23.02.2018 відповідачем сформовано протокол №318265 проведення електронних торгів (підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем), згідно якого переможцем торгів визначено учасника №8 з ціною продажу 1589070,00 грн.

Кошти за придбаний лот учасник №8 повинен був сплатити до 12.03.2018 на спеціальний реєстраційний рахунок з обліку депозитних сум Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

13.03.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області на адресу відповідача, у зв'язку з несплатою учасником №8 коштів за придбаний лот, направлено відповідне повідомлення за вих. №4881-2.03.4.

15.03.2018 ДП "СЕТАМ" сформовано протокол №321663 проведення електронних торгів (підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем), згідно якого переможцем торгів визначено учасника №7 з ціною продажу 1577555,00 грн.

Кошти за придбаний лот учасник №7 повинен був сплатити до 29.03.2018 на спеціальний реєстраційний рахунок з обліку депозитних сум Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

У зв'язку з несплатою учасником №7 коштів за придбаний лот, 02.04.2018 за вих. №6889-2.03.4. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області на адресу Державного підприємства "СЕТАМ" направлено відповідне повідомлення.

03.04.2018 відповідачем сформовано протокол №324763 проведення електронних торгів (підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем), згідно якого переможцем торгів визначено учасника №13 з ціною продажу 1566040,00 грн.

Кошти за придбаний лот учасник №13 повинен був сплатити до 18.04.2018 на спеціальний реєстраційний рахунок з обліку депозитних сум Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

У зв'язку з несплатою учасником №13 коштів за придбаний лот, 24.04.2018, за вих. №8459-2.03.4, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області на адресу Державного підприємства "СЕТАМ" направлено відповідне повідомлення.

Приймаючи оскаржувану постанову, якою було задоволено позовні вимоги про зобов'язання організатора вказаних торгів визнати їх такими, що не відбулись, апеляційний суд виходив з того, що оголошення переможцем прилюдних торгів третього і послідуючого учасників прилюдних торгів є порушенням порядку проведення торгів і такі дії не відповідають вимогам частини третьої статті 46 Закону України "Про іпотеку".

Підстави для скасування прийнятої у справі постанови відсутні з огляду на таке.

Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Так умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 (який набрав чинності з 05.10.2016) у редакції чинній на час проведення торгів, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як унормовано частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини сьомої статті 51 вказаного Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно з частинами 1-7 статті 61 цього ж Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (ч.1). Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (ч.2). Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону (ч.3). Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством (ч.4). Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону (ч.5). У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (ч.6). У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання (ч.7).

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про іпотеку" у чинній редакції від 19.10.2016 реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися. За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки. У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація. Копії протоколу надсилаються іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю, приватному виконавцю протягом п'яти днів з дня його підписання. Якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. У разі зупинення виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого прилюдні торги у призначений строк не відбулися, організатор прилюдних торгів проводить такі торги після поновлення виконавчого провадження. Про проведення прилюдних торгів після поновлення виконавчого провадження організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня їх проведення повідомляє всіх учасників, які зареєструвалися в установленому порядку.

Згідно зі статтею 46 Закону України "Про іпотеку" переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума повертається протягом трьох робочих днів з дня закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися. Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.

Таким чином, якщо переможець прилюдних торгів і наступний учасник відмовилися від сплати всієї належної суми за придбане майно, то прилюдні торги підлягають оголошенню такими, що не відбулися.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постановах від 28.02.2018 у справі №463/6465/14 та від 18.10.2018 у справі №903/145/18 і колегія суддів не вбачає правових підстави відступати від неї.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оголошення переможцем прилюдних торгів третього і послідуючого учасників прилюдних торгів є порушенням порядку проведення торгів і такі дії не відповідають вимогам частини третьої статті 46 Закону України "Про іпотеку".

Тому аргументи скаржника про неправильне застосування апеляційним судом приписів статей 45 та 46 вказаного Закону визнаються колегією суддів помилковими.

Разом з цим, приписами Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок, в редакції від 14.11.2017, що діяв з 24.11.2017 по 22.06.2018 та був чинним станом на час проведення електронних торгів) передбачені певні правила проведення торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки до проведення торгів (розділ ІІІ); правила, які регулюють безпосередньо порядок проведення торгів (розділ V); правила, які стосуються особливостей реалізації окремих видів майна (розділ VII); правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ VIII).

Відповідно до абзаців 1 та 11 пункту 2 розділу VII Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку" (абз.1). Якщо належна до сплати сума від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол (абз.11).

Судом апеляційної інстанції правильно застосовані до спірних правовідносин приписи Закону України "Про іпотеку" та Порядку (з урахуванням тих особливостей, які визначені пунктом 2 розділу VII Порядку).

Отже доводи скаржника про те, що апеляційний суд у розгляді справи довільно розтлумачив приписи частини третьої статті 46 Закону України "Про іпотеку", без урахування положень Порядку, не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, встановивши, що перший та другий учасники торгів, які запропонували найвищу ціну під час торгів і, в порядку черговості, були оголошені переможцями торгів, не внесли належної до сплати суми за майно, яке було предметом торгів; всупереч приписів частини третьої статті 46 Закону України "Про іпотеку" та Порядку організатором торгів, однак такі торги не були визнані такими, що не відбулися, натомість відповідач продовжував визначати переможців оспорюваних торгів, апеляційний суд обґрунтовано визнав, що такі дії порушують порядок проведення торгів і не відповідають приписам частини третьої статті 46 Закону України "Про іпотеку" та Порядку.

Щодо правових висновків у справі №908/1383/15-г, то слід зазначити, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Таких обставин, що мали б преюдиціальне значення для розгляду даного судового спору, ухвалою суду від 28.03.2018 у названій справі, винесеною за наслідками розгляду заяви на бездіяльність виконавчої служби, не встановлювалось.

Викладеним у сукупності спростовуються аргументи відповідача про незаконність прийнятої у справі постанови, відповідно аргументи позивача, викладені у відзиві - знайшли своє підтвердження.

За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 1 пункту 3 підпункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "СЕТАМ" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі Господарського суду Запорізької області № 908/528/18, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.С. Берднік

І.В. Кушнір