Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.11.2019 року у справі №910/9627/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9627/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І. Д. - головуючий, судді - Ткач І. В., Стратієнко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А. Л.,

представників учасників справи:

позивача - Квітін Р. В.,

відповідача 1 - Ковалик В. В.,

відповідача 2 - Гудова О. В., Шилець А. Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Скрипка І. М., судді - Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.)

від 12.09.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк",

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товарна біржа "Аукціоніст"

про визнання недійсним рішення та стягнення 297 122,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 № 1900 та стягнення з ПАТ "Дельта Банк" 297 122,20 грн, сплачених як гарантійний внесок за участь в електронних торгах (аукціоні) щодо лоту № F11GL20845, а саме: продажу права вимоги АТ "Детальта Банк" за кредитним договором "11077510000 від
15.11.2006.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" посилається на такі обставини:

1.2.1.01.03.2018 розміщено публічний паспорт активу відповідача-1, а саме: лот № F11GL20845 - право вимоги за кредитним договором № 11077510000 від 15.11.2006.

1.2.2. ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" зареєструвалось на сайті електронного майданчика, оператором якого є Товарна біржа "Аукціоніст" для участі у електронних торгах за лотом F11GL20845 та сплатило згідно з платіжним доручення № 222 від 01.06.2018 гарантійний внесок в розмірі 297 122,20 грн;

1.2.3.05.06.2018 сформовано протокол електронного аукціону № UA-EA-2018-04-12-000366-а, відповідно до якого переможцем торгів визнано учасника ТОВ "Фінансова компанія "Паритет" #38358377;

1.2.4. в день визначений для підписання з переможцем торгів договору відступлення права вимоги, працівниками ПАТ "Дельта Банк" виявлено технічну помилку в найменуванні позивача (замість ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" вказано ТОВ "Фінансова компанія "Паритет"), яка допущена при реєстрації на сайті електронного майданчика торгів;

1.2.5. позивач, як переможець торгів, з метою підтвердження наміру укласти договір про відступлення права вимоги провів повну оплату лоту, сплативши 1 188
488,80 грн згідно з платіжними дорученнями № 241 та № 237 від 18.06.2018;

1.2.6.22.06.2018 Комісія з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків за скаргою Товарної біржи "Аукціоніст" щодо надання дозволу укласти договір відступлення права вимоги між ТОВ "ФК "Паритет" та АТ "Дельта Банк" через наявність технічної помилки в назві компанії, прийняла рішення, що оформлене протоколом № 93/18К від 22.06.2018.

1.2.7. Комісія вирішила визнати наявність підстав для скасування результатів електронних торгів з продажу лоту F11GL20845, повернення позивачу сплачених ним коштів за лот, за виключенням гарантійного внеску, визнано наявність порушень з боку третьої особи;

1.2.8.05.07.2018 виконавча дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийняла рішення № 1900 "Про скасування результатів відкритих торгів з продажу активів АТ "Дельта Банк", яким було вирішено: 1) скасувати результати відкритих торгів, проведених 05.06.2018 (протокол електронних торгів від 05.06.2018 № UA-EA-2018-04-12-000366-а, лот F11GL20845) з продажу права вимоги за кредитним договором від 15.11.2006 № 11077510000, умови продажу якого затверджено рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 04.04.2018 № 862 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк"; 2) уповноваженій особі фонду на ліквідацію АТ "Дельта банк" доручено забезпечити повернення переможцю електронних торгів сплачених ним коштів за лот, за виключенням гарантійного внеску, забезпечити у 5-денний термін повторне подання уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозиції щодо продажу майна (активу), зазначеного у пункті 1 цього рішення для їх винесення на розгляд Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів.

1.2.9. листом № 09/07-01 від 09.07.2019 Товарна біржа "Аукціоніст" повідомила позивача, що гарантійний внесок у розмірі 297122,20 грн платіжним дорученням № 90 від 09.07.2018 був перерахований на рахунок АТ "Дельта банк" згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла від 05.07.2018 № 1900 та пункту 9.3 Регламенту.

1.3. Позивач вважає, що оскільки: 1) при реєстрації учасника торгів окрім назви відображається також код ЄДРПОУ #38358377, який належить позивачу, а також було подано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серія ФК № F11GL20845 від
27.12.2012, сканкопія якого завантажена на сайті "Прозоро продажі"; 2) позивач вчасно підписав протокол еклектронного аукціону, як переможень; 3) у повному обсязі розрахувався за придбання активу, ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" не підпадає під визначення поняття недобросовісного учасника, що наведене у пункті
9.3 Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (Регламент ЕТС), як підстава для скасування результатів аукціону та не повернення гарантійного внеску.

1.4. ПАТ "Дельта Банк" проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач при реєстрації надав недостовірну інформацію, зазначивши невірне найменування, чим порушив вимоги підпункту 5.9.8 пункту 5.9 глави 5 Регламенту ЕТС, тому рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05.07.2018 № 1900 було прийнято на підставі статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються та Регламенту ЕТС, відповідає вимогам чинного законодавства та прийнято в межах компетенції виконавчої дирекції Фонду.

1.5. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проти позову також заперечував з тих саме підстав, додатково посилаючись на те, що Фонд наділений правом скасувати торги і реалізацію цього права здійснювати з певною свободою розсуду.

Відповідач-1 зауважує також, що оператор (у цього випадку Товарна Біржа "Аукціоніст") зобов'язаний був перевірити відповідність ідентифікаційної інформації наданої користувачем, який має намір прийняти участь в електронному аукціонні, а користувач та учасник несе повну відповідальність за інформацію вказану ним в ЕТС відповідно до Регламенту ЕТС.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 позов задоволено. Визнано недійсним рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 № 1900. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" 297 122,20 грн.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" 6 218,83 грн судового збору та 17 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що допущена позивачем описка у найменуванні (зокрема, зазначення Фінансова компанія, замість Факторингова компанія) не може бути підставою для прийняття рішення про скасування результатів відкритих торгів з продажу активів та не повернення гарантійного внеску, оскільки встановлену у пункті 9.3 Регламенту ЕТС штрафну санкцію у вигляді неповернення сплаченого переможцем гарантійного внеску Фонд застосує лише у разі виявлення фактичної недобросовісності учасника із дотриманням принципу розумності та справедливості.

2.3. Суд встановив, що з матеріалів справи не вбачається здійснення позивачем будь-яких дій, які б суперечили меті торгів, навпаки встановлено, що позивач, як переможець торгів, з метою підтвердження наміру укласти договір про відступлення права вимоги провів повну оплату лоту, сплативши 1 188 488,80 грн згідно з платіжних доручень № 241 та № 237 від 18.06.2018, а відповідно до наданої позивачем інформації підтверджується спроможність ідентифікувати учасника таких торгів виходячи, зокрема із ідентифікаційного коду, за наявності допущеної описки у одному слові у назві учасника.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції помилково не брав до уваги те, що позивач порушив свої зобов'язання, встановлені Регламентом ЕТС, що призвело до неповернення йому гарантійного внеску. Такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов, виходячи з того, що допущена позивачем помилка у найменуванні юридичної особи є недостовірною інформацією щодо найменування юридичної особи, чим порушено вимоги 5.9 гл. 5 Регламенту ЕТС, який передбачає, що користувач та учасники зобов'язані дотримуватись вимог Регламенту ЕТС в процесі роботи в ЕТС, надавати достовірну інформацію, яка підлягає опублікуванню в ЕТС, нести повну відповідальність за достовірність інформації, розміщеної в ЕТС, нести відповідальність за невиконання Регламенту ЕТС, надати достовірну інформацію, необхідну для отримання учасником доступу до електронних торгів з урахуванням вимог, що висуваються до нього відповідно до Регламенту ЕТС.

2.6. Окрім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що представник відповідача - 1 в судовому засіданні зауважував про ненадходження таких коштів на рахунки АТ "Дельта Банк", докази про рух таких коштів в матеріалах справи відсутні, а долучена до позовної заяви копія листа Товарної біржі "Аукціоніст" вих. №09/07-01 від 09.07.2018 на ім'я директора ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" Богуславського Є. В., в якій зазначено про перерахування на рахунок АТ "Дельта Банк" 297 122,20 грн гарантійного внеску не є належним доказом такого перерахування, оскільки цей лист не є первинним документом, що підтверджує здійснення господарської операції.

2.7. Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні заяви, в якій позивач просив прийняти відмову від позовних вимог щодо частини пунктів рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 №1900, розцінивши її як заяву про зміну предмету позову.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

3.1.09.10.2019 ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" звернулось до суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від
12.09.2019 у справі № 910/9627/18, в якій просить постанову скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування положень Регламенту ЕТС та порушення норм процесуального права, зокрема, статей пункту 1 частини 2 статті 46, частини1 статті 274 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. Відповідачі подали відзив на касаційну скаргу, в яких просять відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у справі № 910/9627/18 залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

4.2. Так, частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 3 цієї статті до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

4.3. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу (частина 1 статті 191, частина 1 статті 274 Господарського процесуального кодексу України).

4.4. Отже, відмова від частини позовних вимог та зміна предмет позову є правом позивача. Ці поняття не є тотожними, а є різними формами процесуальних прав, що можуть бути реалізовані на різних стадіях судового процесу та мають різні процесуальні наслідки.

4.5. Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (пункт 37 постанови Верховного Суду 18 березня 2019 року у справі № 908/1166/17).

4.6. Натомість, часткова відмова від позову можлива як у випадку, коли в одній заяві об'єднано дві чи більше вимог і позивач відмовився від частини цих вимог, так само, коли заявлена лише одна вимога, але вона є ділимою. Зокрема, якщо позивач звернувся за захистом своїх прав і законних інтересів шляхом визнання повністю недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання (абз. 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України), то він має право реалізувати своє право на відмову від частини позовних вимог щодо визнання недійсним лише окремих положень акту, що оскаржується. Тим більше, це стосується випадків, коли в одному акті, що оскаржується, прийнято декілька юридично значимих рішень.

4.7. Позивач у письмовій заяві, що була подана 04.04.2019 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чітко зазначив, в якій частині позовних вимог відмовляється (щодо частини пунктів рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 № 1900). Таке право позивач має відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

4.8. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що така заява по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, внаслідок чого не розглянув таку заяву у порядку статей 191, 271 Господарського процесуального кодексу України, чим порушив один із основних принципів господарського судочинства - диспозитивність.

4.9. Окрім того, судом апеляційної інстанції було порушено принцип змагальності сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суть якого визначена у пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.10. Так відповідно до частини 1, пунктів 4, 5, 6 частини 3 статті 165, пункту 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема: обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

4.11. При цьому, у частині 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені наслідки не вчинення таких процесуальних дій. Зокрема, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

4.12. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в позові, зазначив, що представник відповідача - 1 в судовому засіданні зауважував про ненадходження коштів на рахунки АТ "Дельта Банк", докази про рух таких коштів в матеріалах справи відсутні, а долучена до позовної заяви копія листа Товарної біржі "Аукціоніст" вих. №09/07-01 від 09.07.2018 на ім'я директора ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" Богуславського Є. В., в якій зазначено про перерахування на рахунок АТ "Дельта Банк" 297 122,20 грн гарантійного внеску, не є належним доказом такого перерахування, оскільки вказаний лист не є первинним документом, що підтверджує здійснення господарської операції.

4.13. Водночас, суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки, що у відзиві на позовну заяву відповідачі не заперечували обставину отримання на рахунок АТ "Дельта Банк" 297 122,20 грн гарантійного внеску, чим було позбавлено позивача права надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених заперечень та мотиви їх визнання або відхилення відповідно до статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

4.14. Суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

4.15. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що відповідач-1 в судовому засіданні заявив про ненадходження 297122,20 грн гарантійного внеску на рахунки АТ "Дельта Банк", безпідставно не зобов'язав учасника справи (Товарну біржу "Аукціоніст") надати відповідні докази, а поклав тяґар доказування цих обставин на позивача.

4.16. Окрім того, суд апеляційної інстанції помилково не брав до уваги та не надав оцінки, що самим рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 № 1900, що оскаржується, ухвалено не повертати гарантійний внесок, а відповідач-1, заперечуючи надходження коштів відповідно до платіжного доручення № 90 від 09.07.2018 (на яке міститься посилання у листі Товарної біржі "Аукціоніст" вих. №09/07-01 від 09.07.2018), у порушення вимог статті 74, частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних доказів, які б підтверджували його заперечення щодо цих обставин (зокрема: виписки з рахунку банку за цей період).

4.17. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.18. Суд апеляційної інстанції порушив вищенаведені норми, оскільки не надав оцінки доказам у справі, зокрема: платіжному дорученню № 222 від 21.06.2018 про перерахування гарантійного внеску в сумі 297122,20 грн на рахунок Товарної Біржи "Аукционист", письмовим поясненням третьої особи, в яких остання стверджує про перерахування цих коштів на рахунок АТ "Дельтабанк", та відсутність заперечень відповідачів щодо обставин, викладених у цих поясненнях.

4.19. Окрім того, суд апеляційної інстанції, зазначаючи, що "позивач зареєструвався в електронних торгах під найменуванням іншої юридичної особи, з іншим ідентифікаційним кодом, оскільки позивач має ідентифікаційний код 38358377, а ТОВ "Фінансова компанія "Паритет" 35478607" не надав оцінки протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-04-12-000366-а та свідоцтву про реєстрацію фінансової установи серія ФК № F11GL20845 від 27.12.2012, що долучені до матеріалів справи, та доводам позивача стосовно того, що у протоколі зазначений код 38358377, який належить позивачу, і при реєстрації на сайті "Прозоро продажі" була завантажена сканкопія свідоцтва позивача. Суд апеляційної інстанції не зазначив мотиви відхилення цих доказів та відповідних аргументів позивача.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (частина 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. Відповідно до частини 4 цієї статті справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

5.4. Беручи до уваги те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено зібрані у справі докази, а відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Щодо судових витрат.

6.1. Відповідно до підпунктів "б ", "в" пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.3. Отже, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі. У зв'язку із скасуванням постанови суду апеляційної інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, частинами 3, 4, 5 статті 310, статтями 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у справі № 910/9627/18 скасувати.

Справу № 910/9627/18 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді І. Ткач

Л. Стратієнко