Історія справи

Постанова КГС ВП від 16.02.2022 року у справі №910/11472/20
Ухвала КГС ВП від 16.03.2021 року у справі №910/11472/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11472/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Львова Б. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О. В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ладас" - Луценка С. О.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-лізинг Україна" - Просалової О. Є.,

третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ладас" (далі - ТОВ "Ладас", Позивач)

на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020

(суддя Привалов А. І.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021

(головуючий суддя - Пономаренко Є. Ю., судді Руденко М. А. і Поляк О. І.)

зі справи № 910/11472/20

за позовом ТОВ "Ладас"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-лізинг Україна" (далі - Відповідач)

про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса та витребування автомобіля з незаконного володіння,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (далі - Нотаріус).

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса та витребування автомобіля з незаконного володіння.

2. Позов обґрунтовано тим, що виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій від 02.12.2015 № 125 (далі - виконавчий напис № 125), вчинений Нотаріусом про повернення об'єкту фінансового лізингу, суперечить статтям 87, 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки Позивач не отримував від Відповідача повідомлення про повернення предмета лізингу, що є підставою для визнання вказаного виконавчого напису недійсним та витребування предмета лізингу, який було вилучено на користь Відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано тим, що Відповідач як лізингоодержувач за договором лізингу у зв'язку з розірванням цього договору зобов'язаний був повернути передане йому в лізинг майно, але вказаний обов'язок добровільно не виконав, у зв'язку з чим Нотаріусом було правомірно вчинено виконавчий напис №
125.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Позивач, зазначаючи про незаконність, необґрунтованість оскаржуваних судових рішень з даної справи, просить їх скасувати, ухвалити постанову про повне задоволення позовних вимог, а також стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Суди попередніх інстанцій порушили норму частини 3 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг".

7. Названі суди не врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 зі справи № 910/13109/18.

Доводи інших учасників справи

8. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, наголошує, що аргументи касаційної скарги переважно стосуються питань, пов'язаних з оцінкою доказів у справі, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції, а правовідносини в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 зі справи № 910/13109/18 не є подібними до спірних правовідносин, і просить: закрити касаційне провадження в частині касаційної скарги Позивача, яка подана на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); залишити касаційну скаргу Позивача в частині, яка подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 - без змін.

9. Від Нотаріуса відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

10. Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-Ліз", правонаступником якої є Відповідач (лізингодавець), і Позивачем (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу від 07.07.2017 № 036-ЛВ-МСБ-Ф-094 (далі - Договір), за умовами якого лізингодавець на підставі замовлення на транспортний засіб (ТЗ) зобов'язується купити та передати лізингоодержувачу в строкове платне користування ТЗ на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг), а лізингоодержувач зобов'язується вчасно та у повному обсязі відповідно до графіка платежів сплачувати на користь лізингодавця лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим договором.

11. Відповідач виконав умови Договору, передав Позивачу за актом приймання-передачі об'єкт лізингу.

Натомість Позивач, на порушення своїх зобов'язань за Договором, здійснював оплату лізингових платежів з порушенням строку, встановленого у графіку. За станом на 27.01.2020 (дата направлення Відповідачем Позивачу повідомлення про розірвання Договору) сума боргу складала 27 006,02 грн.

12. Відповідач 14.02.2020 звернувся до Нотаріуса, який вчинив виконавчий напис № 125 про повернення об'єкту лізингу. До відповідної заяви на виконання вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України були подані документи на підтвердження підстав вчинення виконавчого напису, в тому числі копія повідомлення вих. №390/20/1 від 23.01.2020 (далі - Повідомлення №390/20/1) про відмову від Договору.

13. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на неотримання від Відповідача повідомлення про розірвання Договору та відсутність підстав для вчинення Нотаріусом виконавчого напису № 125.

14. З огляду на прострочення виконання Позивачем - лізингоодержувачем своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів за Договором понад 30 днів Відповідач -лізингодавець надіслав на адресу Позивача Повідомлення № 390/20/1 про відмову від Договору.

Вказаним повідомленням лізингодавець просив лізингоодержувача повернути передане в користування майно, доставивши його за адресою: Україна, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 25Б, в узгоджений з Відповідачем час.

Повідомлення № 390/20/1 було надіслане лізингодавцем 27.01.2020 цінним листом з описом вкладення № 0420518318062 на адресу місцезнаходження Позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з інформацією з офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" зазначене поштове відправлення було вручено на адресату -лізингоодержувачу 30.01.2019.

15. Позивачем надано суду відповідь Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта" на його адвокатський запит. У цій відповіді повідомлено таке.

Згідно з інформацією, розташованою в пошуковій системі, поштове відправлення Укрпошта стандарт з описом № 042051838062 на адресу підприємства 49051 м. Дніпро вул. Винокурова, 5 оф.401 ТОВ "Ладас" надійшло 30.01.2020 до відділення поштового зв'язку № 51 м. Дніпро та значиться врученим. Підтвердити факт вручення зазначеного поштового відправлення не є можливим, оскільки у відділенні поштового зв'язку № 51 Дніпро відсутні підтверджуючі документи; з працівниками, причетними до оброблення та вручення поштової кореспонденції, проведена роз'яснювальна бесіда. Співробітники попереджені про відповідальність згідно з чинним законодавством за неналежне виконання своїх службових обов'язків.

16. Суди з урахуванням усіх доказів направлення Відповідачем Позивачу Повідомлення № 390/20/1 про відмову від Договору в сукупності, а саме опису вкладення в цінний лист, фіскального чека, витягу з офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" та відповіді органу поштового зв'язку, згідно з якою відправлення значиться врученим адресату, дійшли висновку про належне виконання Відповідачем свого обов'язку щодо повідомлення Позивача про розірвання Договору.

17. З приводу посилань Позивача в суді першої інстанції на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі № 904/2998/20, яким, за доводами Позивача, встановлено обставини відсутності вчинення лізингодавцем відмови від договору лізингу, суд апеляційної інстанції зазначив, що: станом на дату прийняття оскаржуваного рішення господарським судом міста Києва згадане рішення господарського суду Дніпропетровської області не набрало законної сили, крім того, в даному випадку у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі № 904/2998/20 була надана саме правова оцінка обставинам щодо направлення лізингодавцем лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору.

18. Згідно з умовами Договору (підпункт 11.8.2 пункту 11.8) його повністю або відповідний графік платежів може бути достроково розірвано (припинено його дію) з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого або декількох зі своїх зобов'язань, передбачених пунктами 6.1,6.2,6.3,6.7,6.8,6.13,6.18,6.19,6.20,6.21,11.1 цього договору або графіком платежів. У такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про розірвання (припинення дії) цього договору або відповідного графіка платежів, які вважаються розірваними (дія яких вважається припиненою) на третій день з дати направлення письмового повідомлення.

Оскільки 27.01.2020 Відповідач надіслав на адресу Позивача Повідомлення № 390/20/1 про відмову від Договору, яке було отримане Позивачем 30.01.2019, Договір вважається розірваним з 31.01.2020.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

19. Закон України "Про фінансовий лізинг":

стаття 1:

- за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі);

частина друга статті 7:

- лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

20. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина четверта статті 75:

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

частини перша, третя статті 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша, друга, п'ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

21. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса та витребування предмета лізингу (автомобіля) з незаконного володіння.

22. Суть спірного питання полягає у доведеності/недоведеності реалізації Відповідачем як лізингодавцем свого права на відмову від договору лізингу з урахуванням отримання/неотримання Позивачем від Відповідача пов'язаного з цим Повідомлення № 390/20/1.

23. Попередні судові інстанції виходили з того, що таке повідомлення Позивачем отримано.

Однак Суд вважає, що відповідний висновок є передчасним, оскільки не ґрунтується на повному і всебічному з'ясуванні обставин, на які сторони, і зокрема Позивач, посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень.

24. Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивач зазначав і посилався на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 зі справи № 904/2998/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Альфа-лізинг Україна" до ТОВ "Ладас" про стягнення 100 039,38 грн. У вказаному рішенні встановлено, що станом на дату розгляду цієї справи (28.09.2020) факт вручення ТОВ "Ладас" повідомлення про відмову від договору чи наявності у ТОВ "Альфа-лізинг Україна" можливості отримати таке поштове відправлення є недоведеним.

Дійсно, на час розгляду місцевим господарським судом справи № 910/11472/20 згадане рішення у справі № 904/2998/20 ще не набрало законної сили, про що й зазначали місцевий і апеляційний господарські суди. Проте поза увагою апеляційної інстанції залишилося те, що на час розгляду нею даної справи № 910/11472/20 судове рішення зі справи № 904/2998/20 вже набрало законної сили (з
31.12.2020), про що зазначав й скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою.

Більш того, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від
31.12.2020 з тієї ж справи № 904/2998/20 так само йшлося про недоведеність обставин щодо належного отримання ТОВ "Ладас" повідомлення ТОВ "Альфа-лізинг Україна" про відмову від договору фінансового лізингу (на що також звертав увагу скаржник).

Апеляційний господарський суд у розгляді даної справи № 910/11472/20 за участю тих же сторін і стосовно одних і тих же Договору і Повідомлення № 390/20/1 відповідних обставин не перевірив і дослідження пов'язаних з цим доказів не здійснив.

25. Поряд з тим Суд не погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що у справі № 904/2998/20 в даному разі йшлося про "правову оцінку - висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин". Отримання або неотримання ТОВ "Ладас" Повідомлення № 390/20/1 від ТОВ "Альфа-лізинг Україна" було саме юридичним фактом (обставиною), в залежності від якого мали застосовуватися норми права, а не правовою оцінкою обставин.

26. Відтак суд апеляційної інстанції у розгляді справи припустився порушення наведених норм процесуального права - частини 4 статті 75, статей 86, 236 ГПК України.

Водночас суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини 4 статті 75, статей 86, 236 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. З урахуванням викладеного та відповідно до частин 3 і 4 статті 310 ГПК України оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду тієї ж інстанції.

28. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини і дослідити докази, зазначені в цій постанові, надати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

За результатами нового розгляду справи має бути здійснений і розподіл судових витрат у ній.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ладас" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 зі справи № 910/11472/20 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов