Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 09.05.2023 року у справі №873/9/23 Постанова КГС ВП від 09.05.2023 року у справі №873...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 09.05.2023 року у справі №873/9/23
Постанова КГС ВП від 09.05.2023 року у справі №873/9/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 873/9/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк",

представник позивача - Пасечник Ю.А., в порядку самопредставництва, довіреність № 278/22-Н від 06.09.2022 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

відповідач - фізична особа-підприємець Дзядевич Ігор Михайлович

представник відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) апеляційну скаргу

фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 01.02.2023

у складі судді: Гарник Л.Л.

у справі за заявою

Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22 у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22:

- позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - позивач, АТ "Райффайзен Банк") до фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича (далі - відповідач, ФОП Дзядевич І.М.) про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі;

- стягнуто з ФОП Дзядевича І.М. на користь АТ "Райффайзен Банк" заборгованість за кредитним договором заборгованість за кредитним договором №011/2548/388594/1 від 23.10.2021 на суму 236 305,58 грн.;

- стягнуто з ФОП Дзядевича І.М. на користь АТ "Райффайзен Банк" третейський збір на сумі 2 763,06 грн.

2. АТ "Райффайзен Банк" 28.12.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою від 01.02.2023 Північний апеляційний господарський суд заяву АТ "Райффайзен Банк" задовольнив;

ухвалив після набрання законної сили цією ухвалою, на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22, видати накази наступного змісту:

"Стягнути з фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №011/2548/388594/1 від 23.10.2021 на суму 236 305 (двісті тридцять шість тисяч сто триста п`ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909) третейський збір у сумі 2 763 (дві тисячі сімсот шістдесят три) гривні 06 копійок.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (код ЄДРПОУ 14305909) 1 240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 копійок судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документа."

4. Ухвала Північного апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- на день розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22 судом не скасовано;

- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону;

- при зверненні до суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у вищевказаній справі АТ "Райффайзен Банк" не пропущений встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа;

- рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;

- третейська угода не визнана недійсною;

- склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону;

- рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

- третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

5. Від ФОП Дзядевича І.М. 21.02.2023 до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі № 873/9/23, в якій скаржник просив суд оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк" про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22.

Рух апеляційної скарги

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/9/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023.

7. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу заявника залишено без руху, у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Дзядевича І.М., датою проведення судового засідання визначено 25.04.2023.

9. Ухвалою від 20.04.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання АТ "Райффайзен Банк" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

10. Ухвалою від 25.04.2023 Верховний Суд відклав розгляд апеляційної скарги ФОП Дзядевич І.М. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі № 873/9/23;

повідомив учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ФОП Дзядевич І.М. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 відбудеться 09.05.2023, о 12:15 год.

11. У зв`язку з перебуванням судді Жукова С.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/9/23 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023.

12. У судовому засіданні 09.04.2023 в режимі відеоконференцзв`язку прийняла участь представниця АТ "Райффайзен Банк", яка надали усні пояснення у справі.

12.1. Уповноважений представник позивача в судове засідання 09.05.2023 не з`явився, про причини неявки не повідомив, не під єднався до системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

12.2. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноважених представників учасників справи.

12.3. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 № 2915-IX, Верховний Суд розглядає справу № 873/9/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

(ФОП Дзядевич І.М.)

13. Скаржник доводив, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, оскільки, на думку відповідача, він є фізичною особою-підприємцем, тому на нього не поширюється дія Закону України "Про третейські суди".

13.1. Також скаржник зазначив, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(АТ "Райффайзен Банк")

14. Представник банку доводив, що строк прийняття розпорядження про призначення судді на розгляд третейської справи № 90/22, вказаний у частині другій статті 17 Регламенту, не порушено; негативні наслідки відсутності дати на розпорядженні не встановлені Положенням, Регламентом третейського суду та Законом. При цьому відсутність дати на розпорядженні голови третейського суду не може бути підставою для відмови у видачі наказу за пунктом 6 частини першої статті 355 ГПК України.

14.1. Представник банку також зазначив, що, враховуючи суб`єктний склад сторін у третейському спорі, положення статті 20 ГПК України та виходячи зі змісту рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у справі № 90/22, справа розглянута третейським судом в порядку господарського судочинства, заява AT "Райффайзен Банк" підлягала розгляду господарським судом, до якого банк мав право звернутись із заявою про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду в порядку Розділу 7 Глави 2 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

15. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

16. Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

17. За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

18. Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

19. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

20. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

21. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

22. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

23. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

24. Предметом судового розгляду у цій справі є заява АТ "Райффайзен Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

25. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

26. Відповідно до частини другої статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

27. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

28. Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

29. Відповідно до приписів статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".

30. Колегія суддів зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.

31. З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2021 між АТ "Райффайзен Банк" та ФОП Дзядевичем І.М. укладено кредитний договір № 011/2548/388594/1, пунктом 11.4 якого сторони погодили, що всі спори, які виникають між сторонами за договором або у зв`язку з ним, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу". Підписанням Договору кожна зі сторін засвідчила, що ознайомилась з регламентом ті іншою інформацією про третейський суд..

32. Отже умовами пункту 11.4 кредитного договору сторони погодили третейське застереження предметом якого є вирішення будь-якого спору пов`язаного з цими договорами.

33. Відповідно до частин першої, шостої - сьомої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

34. Колегія суддів вважає передчасними доводи скаржника, викладені у пункті 13 описової частини цієї постанови з огляду на таке.

34.1. Системний аналіз положень статті 42 Конституції України, статей 24 - 26 ЦК України дає підстави для висновку про те, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

34.2. Це право також закріплене й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

34.3. Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх (такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, від 07.04.2020 у справі № 743/534/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15, від 21.03.2018 у справі № 725/3212/16-ц).

34.4. Відтак, те, що скаржник є фізичною особою - підприємцем не виключає можливість застосування у спірних правовідносинах норми Закону України "Про третейські суди".

35. Разом з тим Верховний Суд погоджується з наведеними у пункті 13.1. доводами скаржника, з огляду на таке.

36. Частиною шостою статті 55 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

37. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004).

38. Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).

39. Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.

40. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".

41. Статтею 4 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов`язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

42. Згідно із частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.

43. Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").

43. Крім того положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

44. Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.

45. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

46. Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

47. Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної.

48. Зі змісту статті 9.3. Положення про Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" вбачається, що голова третейського суду з питань, що належить до його повноважень, видає накази і розпорядження.

49. Водночас зі змісту пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" вбачається, що зазначеною статтею встановлено п`ятиденний строк від дня реєстрації позовної заяви, протягом якого голова Третейського суду повинен призначити суддю на розгляд справи.

50. Такі положення зазначеного Регламенту узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді. Разом з тим недотримання таких вимог свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка в тому числі також є одним із принципів на яких за статтею 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.

51. У цій справі розгляд третейської справи за позовом та оскаржене рішення третейського суду ухвалено третейським суддею Мамченко Ю. В., підставою здійснення розгляду справи яким визначено розпорядження голови Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А. М. у справі № 90/22.

52. Однак зі змісту наявного в третейській справі розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду вбачається, що зазначене розпорядження не містить відомостей щодо номеру та дати видачі відповідного розпорядження у справі. Тобто, в розпорядженні голови Третейського суду відсутні такі реквізити як номер та дата видачі розпорядження (а. с. 60, том третейської справи).

53. Відтак неможливо достеменно встановити дату прийняття такого розпорядження, дотримання Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" 5-тиденного строку, передбаченого пунктом 2 статті 17 його Регламенту і, як наслідок, дотримання таким судом принципів законності та незалежності при формуванні складу суду.

54. При цьому Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи представника АТ "Райффайзен Банк" про те, що в останній редакції Наказу Мін`юсту № 1000/5 у порівнянні з попередньою редакцією від 04.07.2018, виключена імперативна вимога про те що "оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування мають відповідати ДСТУ 4163-2020", з огляду на таке.

55. 18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила № 1000/5), які регламентують порядок та правила ведення діловодства, в тому числі вимоги щодо створення та оформлення ними організаційно-розпорядчих документів.

56. Відповідно до пункту 1 розділу І Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

57. Водночас, відповідно до пункту 11 глави 1 розділу ІІ Правил № 1000/5 оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування здійснюються з урахуванням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020", прийнятого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020).

58. Пунктом 1.2. ДСТУ 4163-2020 визначено, що цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.

59. За пунктом 4.4. ДСТУ 4163-2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

59. Дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Реєстраційний індекс документа складається з порядкового номера цього документа в межах групи документів, що реєструють, який доповнюється індексами, що застосовують в юридичній особі, зокрема індексом за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ (пункти 5.10., 5.11. ДСТУ 4163-2020).

60. Пунктами 4.1.4, 4.1.10 Національного стандарту України "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять" ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 № 97 (далі - ДСТУ 2732:2004) визначено, що дата (службового) документа це реквізит службового документа, який свідчить про час створення і (або) підписання, затвердження, прийняття, реєстрацію службового документа; реквізит (службового) документа це інформація, зафіксована в службовому документі для його ідентифікації, організування обігу і (або) надання йому юридичної сили.

61. Схоже визначення поняття змісту реквізиту службового документа закріплено у пункті 2 розділу І Правил № 1000/5, який визначає реквізит службового документа як обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

62. Згідно з пунктом 3.12 ДСТУ 2732:2004 юридична сила (службового документа) це властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

63. Отже, дата та реєстраційний індекс розпорядження є обов`язковим реквізитами розпорядження як організаційно-розпорядчого документа, наявність належного оформлення яких надає йому юридичної сили, а в зворотному випадку - відсутність таких обов`язкових реквізитів (їх не зазначення) свідчить про відсутність у такого документа юридичної сили.

64. Крім того, з огляду на зміст пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу", саме з наявністю такого реквізиту у розпорядженні голови третейського суду про призначення складу третейського суду як "дата", пов`язується можливість перевірки та надання оцінки дотримання порядку визначення складу суду для розгляду конкретної третейської справи, адже саме дата розпорядження дозволяє перевірити та визначити наявність у третейського судді повноважень на вчинення процесуальних дій у третейській справі з відповідної дати.

65. Відсутність у розпорядженні голови Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" таких реквізитів як дата його видачі та реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа та позбавляє можливості перевірити й достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.

66. За цих умов склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

67. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення апеляційної скарги ФОП Дзядевича І.М. та скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, оскільки, з огляду на недотримання положень статті 10, 11 Закону України "Про третейські суди" та Правил № 1000/5, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору у справі №90/22, не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

68. При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до частини четвертої статті 356 ГПК України після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі наказу спір між сторонами може бути вирішений господарським судом у загальному порядку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

69. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

70. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України).

71. Враховуючи наведене, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі № 873/9/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви ФОП Дзядевича І.М. та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22.

Щодо судових витрат

72.. Відповідно до статті 282 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

73. Оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення (про скасування ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07.11.2022 у третейській справі № 90/22), витрати скаржника зі сплати судового збору за апеляційної скарги підлягають покладенню на АТ "Райффайзен Банк".

На підставі викладеного та керуючись статтями 20 24 240 253 269 270 275 276 277 281 - 284 352 - 356 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі № 873/9/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.08.2022 у третейській справі № 90/22 відмовити.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вул. Лєскова, 9, місто Київ, 01011, ідентифікаційний код - 14305909) на користь фізичної особи-підприємця Дзядевича Ігоря Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) - 1 860 грн 75 коп. (тисяча вісімсот шістдесят гривень сімдесят п`ять копійок) відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Північному апеляційному господарському суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В.Васьковський

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати