Історія справи

Постанова КГС ВП від 08.08.2023 року у справі №908/1277/21
Постанова КГС ВП від 08.08.2023 року у справі №908/1277/21
Постанова КАС ВП від 01.05.2025 року у справі №908/1277/21
Постанова КАС ВП від 01.05.2025 року у справі №908/1277/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/1277/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В .В. - головуючого, Васьковського О. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника ГУ ДПС у м. Києві - адвоката Іващенко Д.А., Вірчак В.Г.

скаржника ГУ ДПС у Запорізькій області - адвоката Стародумової А.С.

ліквідатора ТОВ "Агромакс-Люкс" - арбітражного керуючого Шимана Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

від 29.05.2023

у справі № 908/1277/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромакс-Люкс", -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2021 відкрито провадження у справі № 908/1277/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромакс-Люкс" (далі - "Агромакс-Люкс").

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2022 у цій справі затверджено звіти арбітражного керуючого Шимана Є.О. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 01.06.2021 по 16.02.2022 у розмірі 140 142,72 грн; припинено процедуру розпорядження майном боржника, припинено повноваження розпорядника майна боржника Шимана Є.О.; визнано ТОВ "Агромакс-Люкс" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шимана Є. О.

3. Не погодившись з вказаною постановою, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Головне управління ДПС у м. Києві також не погодилось з постановою господарського суду від 24.02.2022 та звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Запорізькій області та ГУ ДПС у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 24.02.2022; справу № 908/1277/21 повернуто до Господарського суду Запорізької області.

Рух касаційної скарги

6. Головне управління ДПС у м. Києві та Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 908/1277/21.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві та у справі № 908/1277/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 908/1277/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.06.2023.

9. 03.07.2023 та 10.07.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області направлено заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено документ (платіжну інструкцію № 1614 від 28.06.2023), що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 147,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 908/1277/21.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.07.2023 № 29.3-02/319, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/1277/21.

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційних скарг Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 908/1277/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023.

12. Ухвалою від 20.07.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 908/1277/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023; відкрито касаційне провадження у справі № 908/1277/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області строк на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 908/1277/21; призначено розгляд касаційних скарг на 08 серпня 2023 року о 10:45.

13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2023 № 29.2-02/2043, у зв`язку з відпусткою судді Погребняка В. Я., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/1277/21.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційних скарг Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 908/1277/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Васьковського О. В., судді - Огородніка К. М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023.

15. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 прийнято касаційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 908/1277/21 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Огородніка К. М., до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

16. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 29.05.2023, справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

17. Аргументи касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві полягають у наступному.

17.1. Боржником в окремому судовому провадженні оскаржувалось податкове повідомлення-рішення, яке є підставою конкурсних кредиторських вимог Головного управління ДПС у м. Києві, за наслідками якого:

- Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.01.2022 позовні вимоги ТОВ "Агромакс-Люкс" задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.02.2020 № 03112615050102;

- наразі, триває процедура апеляційного оскарження Головним управління ДПС у м. Києві рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2022. Судом апеляційної інстанції питання законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення не вирішено по суті.

17.2. Головне управління ДПС у м. Києві, як конкурсний кредитор, не позбавлене законодавчо визначеного обов`язку звернутись до суду із заявою про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру кредиторів, а тому є особою, щодо якої суд вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки, та має право подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.

17.3. Головне управління ДПС у м. Києві вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано ст. 1, ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

18. Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду Головним управлінням ДПС у Запорізькій області також подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 та направити справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

19. Аргументи касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області полягають у наступному.

19.1. Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство. Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254 255 Господарського процесуального кодексу України. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19).

19.2. На момент звернення до суду, відповідно до інформаційних баз даних ДПС України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Агромакс-Люкс" перебуває на податковому обліку ГУ ДПС у Запорізькій області як платник податків. Крім того ГУ ДПС у Запорізькій області є органом який здійснює перевірки даного платника податків, відносно якого здійснюється провадження у справі про банкрутство, та наділений всіма функціями контролюючого органу та податкового контролю щодо дотримання ним вимог податкового та митного законодавства

19.3. Норми Господарсько процесуального кодексу України та Кодексу з процедур банкрутства не містять застережень щодо оскарження судових рішень, ухвалених у процедурі банкрутства виключно боржником, арбітражним керуючим та кредиторами. Позиція Центрального апеляційного господарського суду не має законодавчого відтворення ані в Господарсько процесуальному кодексі, ані в Кодексі з питань банкрутства.

20. У судовому засіданні 08.08.2023 представники скаржників підтримали свої касаційні скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

21. Ліквідатором ТОВ "Агромакс-Люкс" подано відзиви на касаційні скарги, в яких останній просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

22. У судовому засіданні 08.08.2023 ліквідатор заперечив проти касаційних скарг Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Запорізькій області з підстав, наведених у відзивах.

Позиція Верховного Суду

23. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

24. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Предметом касаційних оскаржень є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Запорізькій області та ГУ ДПС у м. Києві на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом.

26. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

27. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

28. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

29. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

30. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

31. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

32. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

33. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

34. Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

35. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

36. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

37. В контексті аргументів касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області наведених у п. 19.3. постанови колегія суддів зазначає, що наведена вище правова позиція хоч і не має законодавчого відтворення ані в Господарському процесуальному кодексі України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або Кодексі України з процедур банкрутства, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, від 29.04.2021 по справі №904/5874/19.

38. Так, відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (тут і далі в редакції на момент винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції) учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

39. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

40. Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

41. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

42. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

43. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

44. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 та зазначає наступне.

45. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

46. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

47. За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

48. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

49. Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

50. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві 06.07.2021 було заявлено кредиторські вимоги до боржника в розмірі 116 024 736,00 грн (том 2 а.с.4-6). Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 заявлені грошові вимоги відхилено в повному обсязі (том 4 а.с.74).

51. Головним управлінням ДПС у м. Києві вчинено дії спрямовані на оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022, водночас апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 не відбулось внаслідок дій самого ГУ ДПС у м. Києві, зокрема:

- Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скарго ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 на підставі п. 4 ч. 1 ст.261 ГПК України.

- Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2023 відмовлено

ГУ ДПС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скарго ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

52. Стосовно осіб, грошові вимоги яких до боржника відхилені судом (абзац 4 частини шостої статті 45 КУзПБ), колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17, згідно з якою (пункт 25):

"Особа, яка за наслідком відмови у визнанні її грошових вимог конкурсного характеру відповідно до статей 1, 23 Закону про банкрутство та статей 1 45 46 Кодексу України з процедур банкрутства, не набула статусу кредитора боржника у справі про банкрутство, не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство, щодо оскарження ухвали місцевого суду про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та наступних судових рішень у справі про банкрутство (введення санації, введення ліквідаційної процедури та інших), за винятком залучення такої особи у справу про банкрутство у випадку розгляду майнових та інших спорів щодо боржника, відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства)".

53. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві не набуло статусу учасника у цій справі про банкрутство ТОВ "Агромакс-Люкс". Вказане не заперечується і самим скаржником в касаційній скарзі.

54. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що Головне управління ДПС у Запорізькій області не зверталося до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1277/21 з грошовими вимогами до ТОВ "Агромакс-Люкс". ГУ ДПС у Запорізькій області не зазначає про наявність боргу у ТОВ "Агромакс-Люкс" перед контролюючим органом.

55. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області також не набуло статусу учасника у справі про банкрутство ТОВ "Агромакс-Люкс".

56. Оскільки провадження у даній справі про банкрутство було відкрито за заявою кредитора, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у цій справі про банкрутство.

57. Правові позиції щодо відсутності у податкового органу, який не є кредитором у справі, безумовного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду у справі про банкрутство, відкритій в загальному порядку, викладені, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №904/4681/19, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 15.05.2020 у справі №908/2717/19 та від 22.06.2021 у справі № 910/9129/20, від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21.

58. Наведена практика є сталою і підстав відступати від правових позицій у наведених постановах колегія суддів Верховного Суду не вбачає.

59. Щодо аргументів касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві наведені у п. 17.2. постанови про те, що оскільки останнє як конкурсний кредитор не позбавлене законодавчо визначеного обов`язку звернутись до суду із заявою про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру кредиторів, а тому є особою, щодо якої суд вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки, та має право подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

59.1. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 (введенно в дію КУзПБ) визначається ст.45 КУзПБ.

59.2. Приписами ст. 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (п. 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19).

59.3. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція, викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 916/1965/13).

59.4. За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеного у п. 56.16 постанови від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (ст.23) чи КУзПБ (ст. 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (ч.6 ст.23 Закону про банкрутство, ч.6 ст. 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді ( ст.44 ГПК України).

59.5. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство КУзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом, кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

59.6. Кредитори (в розумінні абз.2 ч.1. ст.1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абз.1 ч.1 ст.45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абз. 1 ч.6 ст. 45 КУзПБ, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (ч.1 ст.254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (п.56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19).

59.7. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

59.8. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

59.9. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

59.10. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

59.11. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

59.12. Пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

59.13. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

59.14. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

59.15. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

59.16. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з постанови суду першої інстанції, вказаною постановою Господарського суду Запорізької області від 24.02.2022 про визнання боржника банкрутом питання про права, інтереси та(або) обов`язки як Головного управління ДПС у м. Києві так і Головного управління ДПС у Запорізькій області не вирішувалося, як і відсутні в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення висновки та судження про права та обов`язки скаржників.

59.17. З огляду на викладене, аргументи наведені у пункті 17.2. постанови колегія суддів вважає необґрунтованими.

60. Додатково Суд звертає увагу, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19, від 01.06.2021 у справі № 910/7888/20, від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, зокрема, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.

61. Щодо аргументів касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві (п. 17.1. постанови) про те, що наразі триває процедура апеляційного оскарження ГУ ДПС у м. Києві рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2022, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 25.02.2020 № 03112615050102, то колегія суддів зазначає наступне.

61.1. За умови позитивного рішення для податкового органу за результатами оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2022, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 25.02.2020 № 03112615050102, останній не позбавлений можливості переглянути за нововиявленими обставинами у порядку статті 320 ГПК України ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 (про відхилення грошових вимог ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 125 401 302,04 грн) і у випадку визнання кредиторських вимог, набути процесуальних прав та обов`язків учасника справи про банкрутство.

62. З огляду на відхилення в повному обсязі вимог ГУ ДПС у м. Києві, відсутність будь-яких вимог до боржника у ГУ ДПС у Запорізькій області, а відтак відсутністю у останніх правового статусу учасника у справі про банкрутство ТОВ "Агромакс-Люкс", а також беручи до уваги, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ГУ ДПС у м. Києві та ГУ ДПС у Запорізькій області, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ГУ ДПС у м. Києві та ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі п. 3 ч. 1 ст.264 ГПК України.

63. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

64. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

66. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 908/1277/21 постановлена відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні, відтак касаційні скарги слід залишити без задоволення.

67. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг.

Керуючись статтями 240 300 301 308 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 908/1277/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 908/1277/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік