ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 8/39

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 (судді: Зубченко І. В., Білецька А. М., Чернота Л. Ф.) та ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 (суддя Левшина Г. В.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт"

на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатех"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск - Авто"

про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин, які передували зверненню зі скаргою на дії головного державного виконавця

1.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.09.2009 у справі № 8/39 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт" (далі - ТОВ "Ерлайт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатех", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Блеск-Авто", стягнуто з ТОВ "Ерлайт" заборгованість в сумі 33 116 280,24 дол. США та 353 244,21 грн шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, з ТОВ "Мегатех" -заборгованість в сумі 33 116 280,24 дол. США та 353 244,21 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, з ТОВ "Кондор" - заборгованість в сумі 33 116 280,24 дол. США та 353 244,21 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, з ТОВ "Блеск-Авто" - заборгованість в сумі 33 116 280,24 дол. США та 353 244,21 грн шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, з ТОВ "Ерлайт"- державного мита в сумі 837 дол. США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,12 грн, з ТОВ "Мегатех" - державного мита в сумі 837 дол. США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,12 грн, з ТОВ "Кондор" - державного мита в сумі 837 дол. США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,12 грн, з ТОВ "Блеск-Авто" - державного мита в сумі 837 дол. США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,12 грн.

1.2. 18.09.2009 на виконання судового рішення у справі № 8/39, судом першої інстанції видано відповідні накази, зокрема, накази: про стягнення з ТОВ "Ерлайт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості в сумі 33 116 280,24 дол. США та 353 244,21 грн шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки за договорами: договором застави № 18106Z139 від 06.10.2006, предмет застави - обладнання промислового призначення вітчизняного та імпортного виробництва, заставна вартість - 50 000 000,00 грн; іпотечним договором № 18106Z169 від 12.12.2006, предмет іпотеки - нерухоме майно - будівлі загальною площею 1672,3 кв2, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 327, заставна вартість - 2 228 000,00 грн; іпотечним договором № 151107Z58 від 01.06.2007, предмет іпотеки - земельна ділянка площею 2,3043 га та будівля цеху гумово-технічних виробів загальною площею 7684,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 327, заставна вартість - 87 969 886,35 грн; договором застави № 151107Z59 від 01.06.2007, предмет застави - виробниче обладнання, заставна вартість - 6 600 000,00 грн; договором застави №151107Z116 від 14.09.2007, предмет застави - сировина та товари в обороті (готова продукція), заставна вартість - 6 228 500,00 грн; про стягнення з ТОВ "Ерлайт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" витрат по сплаті державного мита в сумі 837 доларів США, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,12 грн.

1.3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.07.2013 розстрочено сплату залишку простроченої заборгованості в сумі 26 154 780,24 дол. США, стягнутої за рішенням Господарського суду Донецької області від 03.09.2009 у справі № 8/39 наступним чином: вересень 2012 року - грудень 2013 року включно - по 160 000,00 дол. США щомісяця, січень 2014 року - грудень 2014 року включно - по 200 000,00 дол. США щомісяця, січень 2015 року - грудень 2015 року включно - по 250 000,00 дол. США щомісяця, січень 2016 року - грудень 2016 року включно - по 350 000,00 дол. США щомісяця, січень 2017 року - грудень 2017 року включно - по 400 000,00 дол. США щомісяця, січень 2018 року - грудень 2018 року включно - по 450 000,00 дол. США щомісяця, січень 2019 року - червень 2019 року включно - по 550 000,00 дол. США щомісяця, липень 2019 року - 494 780,24 дол. США.

1.4. 24.11.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52959445 щодо виконання ТОВ "Ерлайт" судового рішення у справі № 8/39, зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно. Крім того, у вказаній постанові державним виконавцем стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн.

1.5. 28.11.2016 державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову ВП № 52959445 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

1.6. 28.11.2016 державним виконавцем Відділу ДВС прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 52959445, якою стягнуто з ТОВ "Ерлайт" виконавчий збір у розмірі 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн.

1.7. 01.12.2016 постановою державного виконавця Відділу ДВС відкрито виконавче провадження ВП № 53010242 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 52959445.

1.8. 01.12.2016 постановою державного виконавця Відділу ДВС накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "Ерлайт", в межах суми звернення стягнення 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн.

1.9. 26.01.2017 державним виконавцем Відділу ВДВС прийнято постанову ВП № 53010242 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ "Ерлайт", в межах суми звернення стягнення 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн.

1.10. ТОВ "Ерлайт" звернулося до Господарського суду Донецької області зі скаргою № 25 від 15.04.2017 на дії Відділу ДВС щодо виконання рішення у справі № 8/39, в якій просило визнати незаконними та скасувати: постанову державного виконавця Відділу ДВС від 28.11.2016 про стягнення з ТОВ "Ерлайт" виконавчого збору в сумі 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн за виконавчим провадженням № 52959445; постанову від 01.12.2016 про відкриття виконавчого провадження № 53010242 щодо стягнення з ТОВ "Ерлайт" виконавчого збору в сумі 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн; постанову від 01.12.2016 про арешт майна боржника за виконавчим провадженням № 53010242; постанову від 26.01.2017 про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 53010242; зобов`язати головного державного виконавця внести відповідні відомості про скасування арешту рухомого майна ТОВ "Ерлайт" до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

1.11. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.06.2017 у справі № 8/39, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та постановою Верховного Суду від 29.03.2018, скаргу ТОВ "Ерлайт" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення у справі № 8/39 задоволено частково. Визнано незаконними постанови головного державного виконавця Відділу ДВС від 28.11.2016 про стягнення з ТОВ "Ерлайт" виконавчого збору в сумі 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн за виконавчим провадженням № 52959445; від 01.12.2016 про відкриття виконавчого провадження № 53010242 щодо стягнення з ТОВ "Ерлайт" виконавчого збору в сумі 3 108 150,00 доларів США та 35 324,42 грн; від 01.12.2016 про арешт майна ТОВ "Ерлайт" за виконавчим провадженням № 53010242; від 26.01.2017 про арешт коштів ТОВ "Ерлайт" за виконавчим провадженням №53010242. В задоволенні решти вимог, викладених у скарзі № 25 від 15.04.2017, відмовлено.

1.12. 13.09.2019 постановою державного виконавця Відділу ДВС ВП № 60055791 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 18.09.2019 у справі № 8/39 про стягнення з ТОВ "Ерлайт" на користь АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості у розмірі 33 116 280,24 доларів США та 353 244,21 грн шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки.

1.13. 13.09.2019 державним виконавцем Відділу ДВС ухвалено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у сумі 3 311 628,02 доларів США та 35 324,42 грн.

1.14. 16.09.2019 постановою державного виконавця Відділу ДВС накладено арешт на майно боржника: предмети застави та іпотеки, які належать ТОВ "Ерлайт".

1.15. 22.10.2019 до Господарського суду Донецької області надійшла скарга ТОВ "Ерлайт" від 16.10.2019 на дії державного виконавця відділу ДВС Кузьменка Олексія Степановича у виконавчому провадженні № 60055791 за наказом Господарського суду Донецької області від 18.09.2009 у справі № 8/39. ТОВ "Ерлайт" просило визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60055791 від 13.09.2019, винесену Головним державним виконавцем Відділу ДВС Кузьменком Олексієм Степановичем; визнати незаконною та скасувати постанову від 13.09.2019 про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 60055791, винесену Головним державним виконавцем Відділу ДВС Кузьменком Олексієм Степановичем; визнати незаконною та скасувати постанову від 16.09.2019 про арешт майна боржника за виконавчим провадженням № 60055791, винесену Головним державним виконавцем ДВС Кузьменком Олексієм Степановичем.

1.16. За твердженням скаржника, зазначені постанови державного виконавця є незаконними, порушують права та інтереси ТОВ "Ерлайт", а тому повинні бути скасовані судом, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення до виконання наказу № 8/39 від 18.09.2009, а матеріали виконавчого провадження № 60055791 не містять жодних даних, які би вказували на переривання чи поновлення строку пред`явлення до виконання наказу № 8/39 від 18.09.2009, пропущеного АТ "Державний експортно-імпортний банк України".

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.11.2019, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Ерлайт" на дії державного виконавця відділу ДВС Кузьменка Олексія Степановича у виконавчому провадження № 60055791 за наказом Господарського суду Донецької області від 18.09.2009 у справі № 8/39.

2.2. Судові рішення з посиланням на положення статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент набрання рішенням у справі № 8/39 законної сили) аргументовані тим, що на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у справі № 8/39 по частині платежів строк дії розстрочення виконання рішення не закінчився, тому строк пред`явлення виконавчого документа у справі № 8/39 не сплив, оскільки судами неодноразово встановлювалося розстрочення/відстрочення виконання рішення суду у справі № 8/39. Відтак, за висновками суду, доказів наявності неправомірних дій державного виконавця, невідповідності їх вимогам закону скаржником на надано.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.11.2019, ТОВ "Ерлайт" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.11.2019, ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60055791 від 13.09.2019, винесену Головним державним виконавцем Відділу ДВС Кузьменком Олексієм Степановичем; визнати незаконною та скасувати постанову від 13.09.2019 про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 60055791, винесену Головним державним виконавцем Відділу ДВС Кузьменком Олексієм Степановичем; визнати незаконною та скасувати постанову від 16.09.2019 про арешт майна боржника за виконавчим провадженням № 60055791, винесену Головним державним виконавцем ДВС Кузьменком Олексієм Степановичем.

3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 1 частини 2 статті 21, частин 1, 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". ТОВ "Ерлайт" стверджує про неврахування судами правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-711цс15 відносно визначення строків пред`явлення виконавчих документів до виконання. Скаржник наголошує, що суди не взяли до уваги посилання відповідача- 1 на постанову державного виконавця від 25.09.2012, якою відмовлено у відкритті виконавчого на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

3.3. У відзиві на касаційну скаргу заступник начальника відділу судового забезпечення Державної виконавчої служби Управління судового забезпечення суміжних правових інститутів Департаменту з питань судової роботи Міністерства юстиції України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 - без змін. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції вірно встановили, що на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду по частині платежів строк дії розстрочення виконання рішення не закінчився (зокрема за платежами у вересні-грудні 2019), а по частині платежів діє трирічний строк пред`явлення до виконання наказу.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржені у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

4.2. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

4.3. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

4.4. Частиною 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

4.5. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

4.6. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

4.7. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки, зокрема: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі наказу суду) строки, зазначені у частині 1 цієї статті, встановлюються:

1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили;

3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Таким чином, за змістом зазначених норм наказ, виданий 18.09.2009, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

4.8. Як установлено судами, виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.09.2009 у справі № 8/39 було розстрочено зі сплатою заборгованості у сумі 33 116 280,24 доларів США та 353 244,21 грн у визначеному рішенням порядку (на загальний період з серпня 2009 року до грудня 2016 року).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2012 розстрочено сплату залишку простроченої заборгованості у сумі 26 154 780,24 дол. США, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області у справі № 8/39 від 03.09.2009, наступним чином: вересень 2012 року - грудень 2013 року включно - по 160 000,00 дол. США щомісяця, січень 2014 року - грудень 2014 року включно - по 200 000,00 дол. США щомісяця, січень 2015 року - грудень 2015 року включно - по 250 000,00 дол. США щомісяця, січень 2016 року - грудень 2016 року включно - по 350 000,00 дол. США щомісяця, січень 2017 року - грудень 2017 року включно - по 400 000,00 дол. США щомісяця, січень 2018 року - грудень 2018 року включно - по 450 000,00 дол. США щомісяця, січень 2019 року - червень 2019 року включно - по 550 000,00 дол. США щомісяця, липень 2019 року - 494 780,24 дол. США.

Суди установили, що у зазначеній ухвалі суду, поряд з іншим, установлено, що ТОВ "Ерлайт" було сплачено заборгованість загальною сумою 6 961 500,00 дол. США та 353 244,21 грн, залишок простроченої заборгованості за рішенням суду складає 26 154 780,24 дол. США.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.01.2013 відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2009 у справі № 8/39 з урахуванням ухвали Господарського суду Донецької області про розстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 у справі № 8/39 на 3 місяці, а саме з січня 2013 року до березня 2013 року; розстрочено сплату залишку простроченої заборгованості в сумі 25 514 780,24 дол. США, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області № 8/39 від 03.09.2009, наступним чином: квітень 2013 року - червень 2013 року включно - по 40 000,00 дол. США щомісяця, липень 2013 року - грудень 2013 року включно - по 160 000,00 дол. США щомісяця, січень 2014 року - грудень 2014 року включно - по 200 000,00 дол. США щомісяця, січень 2015 року - грудень 2015 року включно - по 250 000,00 дол. США щомісяця, січень 2016 року - грудень 2016 року включно - по 350 000,00 дол. США щомісяця, січень 2017 року - грудень 2017 року включно - по 400 000,00 дол. США щомісяця, січень 2018 року - грудень 2018 року включно - по 480 000,00 дол. США щомісяця, січень 2019 року - грудень 2019 року включно - по 610 000,00 дол. США щомісяця, липень 2019 року - 6147 80,24 дол. США.

Суди установили, що фактично ТОВ "Ерлайт" було погашено 640 000,00 доларів США - частину першого платежу за 2012 рік.

Крім того, суди зазначили, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2013 розстрочено сплату залишку простроченої заборгованості у сумі 25 394 780,19 дол. США, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2009 у справі № 8/39, наступним чином: липень 2013 року - березень 2014 року включно - по 40 000,00 дол. США щомісяця, квітень 2014 року - червень 2014 року включно - по 80 000,00 дол. США щомісяця, липень 2014 року - грудень 2014 року включно - по 200 000,00 дол. США щомісяця, січень 2015 року - грудень 2015 року включно - по 250 000,00 дол. США щомісяця, січень 2016 року - грудень 2016 року включно - по 350 000,00 дол. США щомісяця, січень 2017 року - грудень 2017 року включно - по 400 000,00 дол. США щомісяця, січень 2018 року - грудень 2018 року включно - по 570 000,00 дол. США щомісяця, січень 2019 року - грудень 2019 року включно - по 690 000,00 дол. США щомісяця, липень 2019 року - 614 780,19 дол. США.

Отже, як установили суди, строк пред`явлення до виконання наказу суду у справі № 8/39 визначений до:

- у частині сум по 40 000,00 дол. США щомісяця за період з липня 2013 по березень 2014 до 01.08.2016, 01.09.2016, 01.10.2016, 01.11.2016, 01.12.2016 й далі так само до 01.04.2017;

- у частині сум по 80 000,00 дол. США щомісяця за період з квітня 2014 по червень 2014 до 01.05.2017 й далі так само до 01.07.2017;

- у частині сум по 200 000,00 дол. США щомісяця за період з липня 2014 по грудень 2014 до 01.08.2017 й далі так само до 01.01.2018;

- у частині сум по 250 000,00 дол. США щомісяця за період з січня 2015 по грудень 2015 до 01.02.2018 й далі так само до 01.01.2019;

- у частині сум по 350 000,00 дол. США щомісяця за період з січня 2016 по грудень 2016 до 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, 01.07.2019, 01.08.2019, 01.09.2019, 01.10.2019 й далі так само до 01.01.2020;

- у частині сум по 400 000,00 дол. США щомісяця за період з січня 2017 по грудень 2017 до 01.02.2020 й далі так само до 01.01.2021;

- у частині сум по 570 000,00 дол. США щомісяця за період з січня 2018 по грудень 2018 до 01.02.2021 й далі так само до 01.01.2022;

- у частині сум по 690 000,00 дол. США щомісяця за період з січня 2019 по грудень 2019 до 01.02.2022 й далі так само 01.01.2023.

- у частині суми 614780,24 дол. США за липень 2019 до 01.08.2023.

4.9. За заявою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" 13.09.2019 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 60055791 з примусового виконання судового наказу № 8/39 від 18.09.2009.

4.10. Виходячи з фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що строк пред`явлення наказу суду від 18.09.2009 на примусове виконання рішення місцевого суду у справі № 8/39 не сплив, оскільки на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду у справі № 8/39 по частині платежів строк дії розстрочення виконання рішення не закінчився (зокрема по платежах у вересні-грудні 2019 року), а по частині платежів діє трирічний строк пред`явлення до виконання наказу.

4.11. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця Відділу ДВС.

4.12. За твердженнями скаржника, суди безпідставно не взяли до уваги постанову державного виконавця від 25.09.2012, якою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". На переконання ТОВ "Ерлайт", запис на зворотній стороні наказу № 8/39 від 18.09.2009, вчинений старшим державним виконавцем Відділу ДВС 25.09.2012 є достовірним та достатнім доказом того, що стягувачем пропущено строк пред`явлення до виконання наказу № 8/39 від 18.09.2009, а тому суди, на думку скаржника, помилково не застосували положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України до встановлених обставин у цій постанові та не звернули увагу на відсутність у матеріалах справи доказів переривання строку пред`явлення судового наказу.

Водночас, у редакції Закону України "Про виконавче провадження", чинній на момент видання судового наказу (18.09.2009), був відсутній пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діяла на момент винесення постанови державним виконавцем Унгуряну С. І. від 25.09.2012) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, пункт 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" не містив підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження через пропуск стягувачем строку пред`явлення до виконання наказу.

Зі змісту статті 75 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, що вказана постанова державного виконавця від 25.09.2012 повинна визнаватися судами такою, що містить обставини, які не потребують доказування.

Крім того, Господарським судом Донецької області установлено факт повернення виконавчого документа № 8/39 постановою державного виконавця від 28.11.2016 на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент видання наказу). При цьому згідно з положеннями статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент видання наказу), у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання, надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, наведене спростовує доводи скаржника про відсутність у матеріалах справи даних, які б указували на переривання строку для пред`явлення до виконання наказу № 8/39 від 18.09.2009.

4.13. Доводи скаржника про незастосування судами у спірних правовідносинах практики Верховного Суду, яка містить висновки стосовно застосування частини 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), від 04.11.2010 № 2677- VI, який набрав чинності з 09.09.2011 (у редакції, яка діяла на вересень 2012 року) викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №6-711цс15 не можуть бути взяті Судом до уваги, оскільки зазначені у вказаній справі обставини не є подібними.

4.14. Інші доводи скаржника стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду та постанова суду апеляційного господарського суду у цій справі постановлені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися місцевий та апеляційний господарський суд, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 8/39.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 і ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.11.2019 у справі № 8/39 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак