Історія справи

Постанова КГС ВП від 08.06.2023 року у справі №927/994/21
Постанова КГС ВП від 28.02.2024 року у справі №927/994/21
Постанова КГС ВП від 08.06.2023 року у справі №927/994/21

ДОДАТКОВА УХВАЛА

08 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/994/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г. О., Кібенко О. Р.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ічня Екопродукт"

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 927/994/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ічня Екопродукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад"

про стягнення 3 912 418,62 грн,

за участю представників:

позивача: Муляр Є. Г.

відповідача: Макарчук Р. С., Сурай М. А.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад», в якому з урахуванням останньої поданої позивачем до Господарського суду Чернігівської області заяви про збільшення позовних вимог № 6/ЮФКМ/53/2021 від 26 липня 2022 року (3-й том справи, а.с. 145 - 148), що була прийнята судом до розгляду згідно з протокольною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02 лютого 2022 року, просив стягнути з відповідача 3 912 418,62 грн, з яких:

- 2 892 750,00 - основний борг за укладеним між сторонами договором поставки № 246 від 12 жовтня 2020 року,

- 337 554,49 грн - пеня за прострочення оплати товару за період з 05 грудня 2020 року по 06 жовтня 2021 року,

- 95 282,03 грн - три відсотки річних за порушення строків виконання грошового зобов`язання за період з 05 грудня 2020 року по 26 липня 2022 року,

586 832,10 - інфляційні втрати за період з грудня 2020 року по червень 2022 року.

Господарський суд Чернігівської області рішенням від 30 серпня 2022 року позов задовольнив частково: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» 2 892 750,00 грн заборгованості за поставлений товар, 218 977,21 грн пені, 95 282,03 грн три відсотки річних, 586 832,10 грн інфляційних втрат, 56 907,62 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову та 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11 листопада 2021 року про зупинення провадження у справі. У решті позову суд відмовив.

Господарський суд Чернігівської області додатковим рішенням від 13 вересня 2022 року стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» 38 787,68 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 28 лютого 2023 року залишив без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2022 року та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2022 року у справі № 927/994/21.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Манад» не погодився з ухваленими судами попередніх інстанцій зазначеними судовими рішенням та звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2022 року, додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, а також навів попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, який за його розрахунками становить 20 000,00 грн та просив покласти ці витрати на відповідача.

За результатом розгляду касаційної скарги відповідача Верховний Суд 11 травня 2023 року постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2022 року, додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2023 року у справі № 927/994/21.

За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

16 травня 2023 року до Верховного Суду від позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» надійшла заява № 16/ЮФКМ/53/2021 від 16 травня 2023 року про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить вирішити питання про розподіл його судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом судом касаційної інстанції справи № 927/994/21 у розмірі 20 000,00 грн та ухвалити додаткове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в повному обсязі та покласти зазначені витрати на відповідача.

Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення була подана позивачем безпосередньо до Верховного Суду 16 травня 2023 року, тобто з дотриманням строку, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 18 травня 2023 року призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/994/21 до розгляду на 08 червня 2023 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду.

Розглянувши зазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/994/21, Верховний Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 11 травня 2023 року за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2022 року, додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2023 року у справі № 927/994/21 постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Отже, право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, відшкодувати понесені нею судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката, передбачене зазначеними нормами закону.

Порядок розподілу судових витрат міститься у статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатом розгляду касаційної скарги відповідача у цій справі № 927/994/21 Верховний Суд постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Проте, як вбачається, питання розподілу судових, зокрема і витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку зі здійсненням Верховним Судом касаційного розгляду цієї справи за касаційною скаргою відповідача, про стягнення яких заявив позивач, не було вирішене судом касаційної інстанції, з огляду на що наявні підстави для ухвалення додаткової ухвали з цього питання.

Можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після постановлення Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20.

У зазначеній додатковій ухвалі Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається позивач у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу навів попередній (орієнтовний) розрахунок своїх судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, та зазначив про те, що загальна орієнтовна вартість цих його витрат складає 20 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення № 16/ЮФКМ/53/2021 від 16 травня 2023 року позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, у розмірі 20 000,00 грн, який позивач визначає як остаточний.

Позивач на підтвердження обставин надання йому його адвокатом професійної правничої допомоги під час касаційного розгляду цієї справи та розміру витрат на таку правничу допомогу посилається на те, що між ним та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» був укладений договір про надання правової допомоги № ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року. належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (1-й том справи, а.с. 26 - 31).

Крім того, позивач на підтвердження зазначених обставин надав суду касаційної інстанції належним чином засвідчені копії:

- додаткової угоди № 3 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» (позивач у цій справі), як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (додана до відзиву на касаційну скаргу);

- ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1386909 від 17 квітня 2023 року на ім`я Копусь Андрія Анатолійовича (доданий до відзиву на касаційну скаргу);

- ордеру на надання правничої допомоги серії АА № 1302589 від 10 травня 2023 року на ім`я Муляра Євгена Григоровича (наданий суду для участі в засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду);

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Копусь Андрія Анатолійовича № 3585/10 від 21 лютого 2008 року (додане до відзиву на касаційну скаргу);

- акта прийому-передачі наданих послуг № 1 від 12 травня 2023 року (додана до заяви про ухвалення додаткового рішення);

- виписки з банківського рахунку Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» від 13 травня 2023 року щодо зарахування грошових коштів (додана до заяви про ухвалення додаткового рішення).

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні.

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21.

Проаналізувавши докази, надані позивачем в обґрунтування заяви про відшкодування йому витрат з професійної правничої допомоги, понесених при здійсненні Верховним Судом касаційного розгляду цієї справи, суд касаційної встановив таке.

Відповідно до пункту 1.1. додаткової угоди № 3 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року, укладеного між позивачем у цій справі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (Адвокатське об`єднання), Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво Клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі щодо оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2022 року, додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2022 року, постанови Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2023 року у справі № 927/994/21 у спорі між Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манад».

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 3 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року загальна вартість юридичних послуг (гонорар), що мають бути надані відповідно до цієї додаткової угоди складає 20 000,00 грн без ПДВ, які Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню протягом 5 робочих днів з дати укладення даної додаткової угоди.

12 травня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» та позивачем у цій справі був підписаний акт прийому-передачі наданих послуг до зазначеної вище додаткової угоди № 3 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року. Згідно з цим актом Адвокатське об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» надало відповідачу у цій справі в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду такі послуги:

- консультація клієнта;

- формування правової позиції та узгодження її з Клієнтом;

- підготовка та подання відзиву № 14/ЮФКМ/53/2021 від 28 квітня 2023 року на касаційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2022 року, додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2022 року, постанови Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2023 року у справі № 927/994/21;

- підготовка та подання заяви про участь в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду № 15/ЮФКМ/53/2021 від 09 травня 2023 року;

- участь в судовому засіданні 11 травня 2023 року у справі № 927/994/21;

- підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Зазначений акт прийому-передачі наданих послуг від 12 травня 2023 року підписаний позивачем без зауважень та заперечень.

Проаналізувавши умови укладеної між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» та позивачем у цій справі додаткової угоди № 3 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року та складеного до цієї додаткової угоди акту прийому-передачі наданих послуг від 12 травня 2023 року, Верховний Суд зазначає про те, що між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» та позивачем у цій справі як його клієнтом була погоджена фіксована форма гонорару без прив`язки до обсягу витраченого адвокатом часу на надання послуги, з огляду на що витрати часу адвоката на надання зазначених вище послуг з правничої допомоги не беруться судом до уваги.

Дослідивши зазначений акт, Верховний Суд зазначає про те, що акт містить детальний опис наданих Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» позивачу у цій справі послуг з професійної правничої допомоги на стадії розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції та загальний розмір винагороди за усі надані види послуг.

Верховний Суд зазначає про те, що відображена у зазначеному акті інформація щодо наданих Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» позивачу у цій справі послуг та обставини надання таких послуг підтверджується матеріалами справи, з огляду на таке.

Адвокатом Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» Копусем Андрієм як представником позивача до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду був поданий відзив № 14/ЮФКМ/53/2021 від 28 квітня 2023 року на касаційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2022 року, додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2022 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2023 року у справі № 927/994/21. Відзив на касаційну скаргу був поданий з дотриманням встановлених Верховним Судом строків для його подання та був прийнятий судом касаційної інстанції до розгляду. Зазначений відзив на касаційну скаргу позивача міститься в матеріалах справи (5-й том справи, а. с. 54 - 63). Зміст відзиву викладений на 10 (десяти) аркушах, містить посилання на норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, доводи відзиву побудовані на аналізі доводів касаційної скарги.

Крім того, адвокатом Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» Копусем Андрієм як представником позивача до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також була подана заява про участь в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду, що міститься в матеріалах справи (5-й том справи, а. с. 89 - 90).

Верховний Суд зазначає про те, що адвокати Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» Копусь А. А. та Муляр Є. Г. як представники позивача брали участь у засіданні Верховного Суду у цій справі, що відбулося 11 травня 2023 року, надавали пояснення щодо суті справи, щодо доводів касаційної скарги та клопотань відповідача, про що свідчать протокол судового засідання № 1510065 від 11 травня 2023 року (5-й том справи, а.с. 97 - 100).

При цьому, адвокати Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» Копусь А. А. та Муляр Є. Г., як представники позивача, діяли на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1386909 від 17 квітня 2023 року та серії АА № 1302589 від 10 травня 2023 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає доведеними обставини надання позивачу адвокатами Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» послуг з професійної правничої допомоги, зазначених в акті прийому-передачі наданих послуг від 12 травня 2023 року.

При цьому Верховний Суд враховує, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача в порядку розподілу судових витрат розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу при здійсненні Верховним Судом касаційного розгляду цієї справи (20 000,00 грн) відповідає (не перевищує) розміру гонорару, погодженому між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Копусь і Муляр» у пункті 2 додаткової угоди № 3 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року, є обґрунтованим та співмірним з ціною позову та обсягом наданих позивачу послуг з професійної правничої допомоги.

Факт понесення позивачем цих витрат та отримання Адвокатським об`єднанням «Копусь і Муляр» грошових коштів як оплату за надання правничої допомоги згідно з додатковою угодою № 3 від 17 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/53/2021 від 01 вересня 2021 року підтверджується наданою позивачем суду касаційної інстанції належним чином засвідченою випискою з банківського рахунку Адвокатського об`єднання «Копусь і Муляр» від 13 травня 2023 року.

Отже, позивач згідно з вимогами статті 74 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України довів обставини надання йому Адвокатським об`єднанням «Копусь і Муляр» при здійсненні Верховним Судом касаційного розгляду цієї справи послуг професійної правничої допомоги та обґрунтував заявлений до стягнення розмір цих витрат.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 2 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Отже, при перевірці та дослідженні розміру понесених стороною спору заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд керується принципами співмірності, достовірності, пропорційності та обґрунтованості цих витрат. У разі встановлення обставин того, що заявлений до стягнення розмір витрат не відповідає визначеним законом критеріям співмірності, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Однак, Верховний Суд враховує, що пояснень та / або заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідач до суду касаційної інстанції не надав. Товариство з обмеженою відповідальністю «Манад» не надало жодних доказів, які б свідчили про невідповідність витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених при здійсненні касаційного розгляду цієї справи, наданим позивачу його адвокатами послуг, їх неспівмірність та нерозумність. Матеріали справи таких доказів також не містять. З огляду на викладене підстави для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідачем витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Враховуючи викладене Верховний Суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у касаційному провадженні у цій справі, оскільки заявлені позивачем до стягнення ці витрати відповідають критерію реальності таких витрат, заявлений до стягнення їх розмір у сумі 20 000,00 грн є доведеним, відповідає критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене Верховний Суд вважає, що заявлена позивачем вимога про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, надану йому у касаційному провадженні у цій справі, відповідно до правил розподілу, визначених у пункті 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає задоволенню, а заявлені ним до стягнення ці витрати в порядку розподілу підлягають стягненню з позивача.

Керуючись статтями 123 129 234 235 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ічня Екопродукт" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 927/994/21, задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манад" (07714, Київська область, Яготинський район, с. Засупоївка, вул. Центральна, 34, ідентифікаційний код 32670436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ічня Екопродукт" (16713, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Крупичполе, вул. Хмельницького, 55, ідентифікаційний код 42505545) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 927/994/21.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Додаткова ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

О. Кібенко