ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/875/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача-1 - Штокмана А.І. (представник за довіреністю від 09.02.2018),

позивача-2 - не з'явилися,

відповідача-1 - не з'явилися,

відповідача-2 - Махиніч Н.В. (адвокат),

третьої особи - не з'явилися,

прокуратури - Збарих С.М. (за посвідченням від 05.09.2014 №028728),

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2017 (суддя Васянович А.В.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 (головуючий - Отрюх Б.В., судді: Майданевич А.Г., Тищенко А.І.) у справі

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України,

2) Міністерства аграрної політики та продовольства України

до 1) виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області

2) Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1, - Державної акціонерної компанії "Хліб України"

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсними та скасування свідоцтв і визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2017 року заступник прокурора Черкаської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) і Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики України) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням заяви від 04.08.2017 про зменшення розміру позовних вимог) до виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області (далі - виконком Уманської міськради) та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Товариство) про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 1.5 рішення виконкому Уманської міськради від 22.03.2012 №86 "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення і будівлі" у частині оформлення права власності за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на комплекс нежитлових будівель та споруд, які розташовані за адресами: вул. Енергетична, 11в, вул. Старицького, 7, вул. Ленінської Іскри, 33, м. Умань, Черкаська область; 2) визнання недійсним та скасування свідоцтва від 30.03.2012 серії САС № 892966 про право власності на нерухоме майно, що розташоване: вул. Енергетична, 11в, м. Умань, Черкаська область, видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; 3) визнання недійсним та скасування свідоцтва від 02.04.2012 серії САС №892967 про право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: вул. Успенська, 33, м. Умань, Черкаська область, видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; 4) визнання недійсним та скасування свідоцтва від 02.04.2012 серії САС №892968 про право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: вул. Старицького, 7, м. Умань, Черкаська область, видане ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; 5) визнання за державою Україна в особі КМУ права власності на нерухоме майно - майнові комплекси, що розташовані за адресами: вул. Енергетична, 11в, м. Умань, Черкаської області, що включає нежитлові будівлі та споруди, а саме: силосні корпуси № 1-5 з робочою баштою та прибудовами, А-1, А-8, А-4, а, загальна площа 10949,6 кв.м.; пожежний пункт з прибудовою, Б-1, Б1-1, загальна площа 297,5 кв.м.; візіровочна з лабораторією, В-1, загальна площа 42,3 кв.м.; автовагова, Г-1, загальна площа 18,9 кв.м.; автовагова, Д-1, загальна площа 21,6 кв.м.; блок підсобних приміщень з прибудовою, Ж-1, ж1, загальна площа 385,7 кв.м.; трансформаторна підстанція - 39, З-1, загальна площа 57,1 кв.м.; трансформаторна підстанція - 126, З1-1, загальна площа 41,6 кв.м.; насосна, І-1, загальна площа 5,8 кв.м.; механічна майстерня, К-1, загальна площа 27,4 кв.м; механічна майстерня, Л-1, загальна площа 86,9 кв.м.; вхід в галерею, М, загальна площа 21,8 кв.м.; зерносушарка з прибудовою, Н-2, Н1, загальна площа 139,5 кв.м.; зерносушарка з прибудовою, О-2, загальна площа 67,2 кв.м.; молотильно-очисна башта з прибудовою, П-3, П1, загальна площа 242.3 кв.м.; авторозвантажувач з галереєю, Р-1, під Р, загальна площа 281,7 кв.м.; авторозвантажувач з галереєю, Р1-1, під Р1, загальна площа 311,4 кв.м.; авторозвантажувач з галереєю, Р2-1, під Р2, загальна площа 159,8 кв.м.; будівля для прийому зерна із залізних вагонів з галереєю, Р3-1, під рЗ, р5, загальна площа 163 кв.м.; авторозвантажувач потокової лінії, Р4-1, загальна площа 58 кв.м.; підвал з галереєю, під Р4, загальна площа 84,1 кв.м.; зерносклади з галереєю № 19-20 з прибудовою, С-1, С1-1, під С, під СІ, с2, загальна площа 2724,7 кв.м.; молотильно-очисна башта зерносушарки, Т-5, загальна площа 436 кв.м.; зерносушарка з прибудовами, У-3, У1-1, У3-1, у2, над У, загальна площа 1083,1 кв.м.; зерносушарка з прибудовами, УЗ-1, у5, у4, загальна площа 87,3 кв.м.; залізнична вагова, Ф-1, Ф1-1, загальна площа 42,5 кв.м.; стрілочна будка, Х-1, загальна площа 5,3 кв.м; тепловозне депо, Ц-1, загальна площа 68,6 кв.м; вбиральня, Е; ворота, 1-6; огорожа, 7; огорожа, 8; пожежні водойми, 10,11; вимощення, І; естакади, 13-17; вул. Успенська, 33, м. Умань, Черкаська область, що включає нежитлові будівлі та споруди, а саме: контора - лабораторія з прохідною, ваговою та прибудовами, А-1, А1-1, А2-1, а, а1, а2, загальна площа 253,8 кв.м.; матеріальний склад, Б-1, загальна площа 157,6 кв.м.; склад № 2 з підвалами, В-1, від В, в, загальна площа 284,2 кв.м.; склад № 3, Г-1, загальна площа 590,9 кв.м.; склад БХМ з прибудовою, Д-3, д, загальна площа 346,8 кв.м.; млин з прибудовами та слюсарна майстерня, Є-3, є, є1, є2, є3, Є1-1, загальна площа 1000,8 кв.м.; будівля для автомобілерозвантажувача, Ж-1; загальна площа 13,8 кв.м; склад ПММ, К-1, загальна площа 4,0 кв.м.; вбиральня, З; котельня, Л-1, загальна площа 19,6 кв.м.; трансформаторна підстанція, М-1, загальна площа 58,3 кв.м.; склад № 4, Н-1, загальна площа 477,6 кв.м.; огорожа, 1; огорожа, 2; ворота, 3; ворота, 4; димова труба, 5; вимощення, І; вул. Старицького, 7, м. Умань, Черкаська обл., що включає нежитлові будівлі та споруди, а саме: адмінбудівля з прибудовами та підвалами, А-2, а1, а2, А1-2, під А, загальна площа 1335,2 кв.м.; зерносклад № 1, зерносклад № 2 з прибудовою, РОБ при складі № 2 з підвалом, Б1-1, Б2-1, Б19, В3-2 під В3, загальна площа 1914,8 кв.м.; зерносклад № 3, Б3-1, загальна площа 905,7 кв.м.; зерносклад № 4, Б4-1, загальна площа 900,7 кв.м.; зерносклад № 5 з прибудовою, Б5-1, Б20, загальна площа 1233,2 кв.м.; зерносклад № 6 з прибудовами, Б6-1, Б21, загальна площа 1189,1 кв.м.; зерносклад № 8, зерносклад № 9, Б8-1, Б9-1, загальна площа 1973,2 кв.м.; зерносклад № 10, зерносклад № 11, Б10-1, Б11-1, загальна площа 1890,1 кв.м.; зерносклад № 12 з галереєю та прибудовами, Б14-1, Б22, під Б14, загальна площа 1259,9 кв.м.; зерносклад № 15 з галереєю, Б15-1, під Б15, загальна площа 1414,6 кв.м.; зерносклад № 16 з галереєю та надбудовою, зерносклад № 17, Б16-1, під Б16, над Б16, Б17-1, загальна площа 2605,5 кв.м.; зерносклад № 18, Б18-1, загальна площа 1223,5 кв.м.; РОБ при складі № 9 з прибудовами та підвалом, В-3, під В, В4, В5, загальна площа 215,5 кв.м.; РОБ при складі № 13 з підвалом, В1-4, під В1, загальна площа 272,8 кв.м.; РОБ при складі № 16 з прибудовою та підвалом, В2-4, В6, під В2, загальна площа 216,4 кв.м.; насосна, Г-1, загальна площа 4,3 кв.м.; склади з прибудовою, Д-1, Д1, Д2, ДЗ, загальна площа 308,7 кв.м.; галерея підземна, Е-1, загальна площа 59 кв.м.; автомобілерозвантажувач із загальною ямою, Ж-1, під Ж, загальна площа 129,7 кв.м.; автомобілерозвантажувач з підвалом, Ж1-1, під Ж1, загальна площа 77,4 кв.м; зерносушарка, З-1, загальна площа 23,4 кв.м.; топочна з прибудовами, И-1, и2, и3, загальна площа 57,1 кв.м.; топочна з прибудовою, И1-1, и4, загальна площа 55,2 кв.м.; сушарка з прибудовою, І-3, І2, загальна площа 507,8 кв.м.; сушарка з прибудовами, І1-3, І4, І3, загальна площа 495,4 кв.м.; хескерна, К-1, загальна площа 29,6 кв.м.; молотильно-калібрувальний цех з прибудовами, Л-2, ЛІ, л2,лЗ, загальна площа 300,1 кв.м.; сховище світлого пального з підвалом, Н-1, під Н, загальна площа 60 кв.м.; сховище пального, О-1, загальна площа 6,1 кв.м.; трансформаторна підстанція, П-1, загальна площа 98,2 кв.м.; цех фасування з прибудовою, С-1, с1, загальна площа 470,2 кв.м.; цех фасування, Т-2, загальна площа 205,4 кв.м.; котельня з прибудовою, У-1, у1, загальна площа 91,8 кв.м.; пожежний пункт з прибудовами, Ф-1, ф1, ф2, загальна площа 147,7 кв.м.; електророзподільна, Х-1, загальна площа 28,2 кв.м.; склади, Ч-1, Ч1-1, загальна площа 51,8 кв.м.; мехмайстерні з надбудовою, Щ-1, Щ1, над Щ, загальна площа 551,9 кв.м.; склад, Ю-1, загальна площа 31,2 кв.м.; візіровочна, Я-2, загальна площа 172,2 кв.м.; вбиральня, Р; убиральня, Щ; огорожа, 1,3,5; башти Рожновського, 9,10; пожежні водойма, 11,12,13,14,15; ворота, 2,4,6,7,8 (далі - спірне майно).

Позовна заява обґрунтовується тим, що рішення про оформлення права власності на нежитлові приміщення та будівлі прийнято виконкомом Уманської міськради з перевищенням повноважень за відсутності рішення власника про зміну правового статусу державного майна та суперечить вимогам чинного законодавства, а ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" як суб'єкт господарювання, який належить до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, тому спірне майно до виключення його з переліку, що не підлягає приватизації, та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об'єктом права державної власності.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, позов задоволено повністю.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду мотивовані посиланням на статті 2, 16, 21, 325, 328, 392, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 86, 145 Господарського кодексу України (далі - ГК), положення Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" та Закону України "Про управління об'єктами державної власності", пункту 2 постанови КМУ від 06.06.2011 №593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764" та статті 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, з урахуванням яких суди дійшли висновку про прийняття виконкомом Уманської міськради оспорюваного рішення №86 від 22.03.2012 з перевищенням повноважень та порушенням прав держави Україна як власника, оскільки спірне майно не виключене з переліку майна, що не підлягає приватизації, заборона на внесення спірного майна до статутного (складеного) капіталу господарського товариства прямо випливає із закону, відтак, це майно надавалося ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і до завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку це майно залишається об'єктом права державної власності, внаслідок чого ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" неправомірно набуло право власності на спірні комплекси будівель та споруд, власником яких є держава Україна в особі КМУ. При цьому судами залишено без задоволення заяву ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про застосування позовної давності з огляду на недоведеність обізнаності позивачів про прийняття оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування та видачу ним оспорюваних свідоцтв, оскільки зазначені рішення та свідоцтва не були оприлюднені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із зазначеними рішенням та постановою, 22.02.2018 ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статей 108, 115, 153, 155, 182, 257, 261, 267, 321, 328 ЦК, статей 80, 85, 145 ГК, та статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", наголошуючи на тому, що: 1) згідно з актами про створення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та його установчих документів, Товариство є власником майна, переданого йому засновником та акціонером в якості вкладу до статутного капіталу; 2) зміна форми власності з державної на приватну відбулася в рамках процедури реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в ході якої держава Україна в особі КМУ здійснила обмін одного об'єкта права державної власності на інший, а саме передавши до статутного ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" об'єкти, перелік яких визначено в постанові КМУ від 06.06.2011 №593, набула в обмін корпоративні права на 100% акцій Товариства, а останнє - право власності на передане йому майно; 3) суди не надали належної оцінки доводам Товариства щодо необхідності застосування наслідків спливу строку позовної давності, зокрема, стосовно обізнаності Мінагрополітики України зі складеним 29.11.2013 звітом Державної аудиторської служби України про результати ревізій у системі Мінагрополітики України за 2010-2012рр. та 1 квартал 2013 року, згідно з яким встановлено факти реєстрації за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на майно, передане до статутного капіталу Товариства.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Прокуратура Черкаської області у відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення з мотивів прийняття судами оскаржуваних рішення та постанови з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до постанови КМУ від 22.08.1996 №1000 "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України" утворена Державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі - ДАК "Хліб України") з метою забезпечення інтересів держави та населення у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості.

Постановою КМУ від 12.11.1996 №1375 затверджено статут ДАК "Хліб України", відповідно до пункту 8 якого, майно компанії є власністю держави і закріплюється за компанією на праві повного господарського відання.

Згідно з пунктом 2 постанови КМУ від 05.07.1997 №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств" Міністерство агропромислового комплексу України зобов'язано передати у двомісячний термін до статутного фонду ДАК "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3 до цієї постанови, перетворивши їх у дочірні підприємства компанії.

У переліку хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, державне майно яких передається до статутного фонду ДАК "Хліб України" (додаток №3 до постанови), по Черкаській області значиться Уманський елеватор.

В свою чергу, дочірнє підприємство "Уманський елеватор" ДАК "Хліб України" створено шляхом реорганізації державного підприємства "Уманський елеватор" на виконання постанови КМУ від 05.11.1997 №1218.

Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (Додаток 1), до якого увійшов Уманський елеватор.

Постановою КМУ №764 від 11.08.2010 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" ліквідовано дочірні підприємства ДАК "Хліб України" згідно з додатком, зокрема, Уманський елеватор та утворено державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.

Згідно з пунктом 5 зазначеної постанови статутний капітал державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідуються, у тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства "Уманський елеватор" ДАК "Хліб України", до складу якого входить комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих по вул. Старицького, 7, вул. Енергетична, 11в, вул. Ленінської Іскри, 33.

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" утворено відповідно до постанови КМУ від 06.06.2011 №593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764" шляхом перетворення (корпоратизації) державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

22.03.2012 виконкомом Уманської міськради прийнято рішення №86 "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення та будівлі", згідно з пунктом 1.5 якого передбачено оформити за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" право власності на комплекси нежитлових будівель та споруд, розташовані за адресами: вул. Старицького,7, вул. Енергетична, 11в, вул. Ленінської Іскри, 33 (з 19.02.2016 була перейменована на вул. Успенську), м. Умань Черкаської області.

На виконання зазначеного рішення 30.03.2012 було видано ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно серії САС №892966, а саме на комплекс нежитлових будівель та споруд, розташовані по вул. Енергетична, 11в у м. Умані, і в подальшому 02.04.2012 були видані Товариству ще два свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №892967 та САС №892968, а саме на комплекси будівель та споруд за адресами: вул. Ленінської Іскри, 33 та вул. Старицького, 7 у м. Умані.

Згідно з пунктом 4.3 статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", затвердженого наказом Мінагрополітики України №4 від 06.01.2016, Товариство є власником майна (у тому числі коштів, матеріальних та нематеріальних активів), переданого йому засновником та акціонерами як вклади до статутного капіталу товариства, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про порушення оспорюваними рішенням та свідоцтвами права власності держави Україна на спірне нерухоме майно Уманського елеватора, яке в силу імперативних приписів Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не підлягає відчуженню у приватну власність ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" чи будь-якого іншого суб'єкта господарювання ані в процесі приватизації, ані в процесі корпоратизації, відтак, зазначене майно незаконно вибуло з державної власності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Частиною 2 статті 325 ЦК передбачено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно з частиною 3 статті 86 ГК забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 145 ГК зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Частиною 1 статті 21 ЦК передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 393 ЦК правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено той факт, що згідно з положеннями Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" майнові комплекси Уманського елеватора включено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток 1 Закону), а в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, спірне нерухоме майно також відсутнє. При цьому рішення про зміну правового режиму державного майна Кабінетом Міністрів України не приймалося.

Як наслідок, суди дійшли вірного висновку про те, що в силу вимог частини 3 статті 86 та частин 2, 3, 4 статті 145 ГК цілісний майновий комплекс колишнього дочірнього підприємства "Уманський елеватор" ДАК "Хліб України", до складу якого входить спірний комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих по вул. Старицького, 7, вул. Енергетична, 11в, вул. Ленінської Іскри, 33, не могло бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб'єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Колегія суддів враховує, що наведена правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №920/1077/16 та від 28.03.2018 у справі №925/792/17 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Апеляційним судом також правомірно зазначено, що чинне законодавство України про приватизацію та Закон України "Про акціонерні товариства" не передбачають того, що заборона на внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, в якості вкладу до статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, не розповсюджується на випадки перетворення державних унітарних комерційних підприємств в акціонерні товариства, 100 % акцій яких належить державі.

Отже, спірне майно надавалося ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і до завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку це майно залишається об'єктом права державної власності.

У справі, яка розглядається, місцевим та апеляційним судами достовірно встановлено, що оспорюване рішення №86 від 22.03.2012 було прийнято виконкомом Уманської міськради з перевищенням повноважень за відсутності рішення власника (держави Україна) про зміну правового статусу державного майна, відтак, і оспорювані свідоцтва видано Товариству на підставі незаконного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 2 та частиною 1 статті 15 ЦК держава Україна є учасником цивільних відносин та має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судами, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" неправомірно набуло право приватної власності на спірний комплекс будівель і споруд та не визнає державу Україна як власника цього майна.

За змістом статей 4, 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" повноваження щодо управління об'єктами державної власності здійснює КМУ.

Отже, власником комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: вул. Енергетична, 11в, вул. Успенська, 33 та по вул. Старицького, 7 у м. Умані, є держава Україна в особі КМУ.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої було заявлено ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", оскільки Товариством не доведено обізнаності позивачів про прийняття оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування та видачу ним оспорюваних свідоцтв, оскільки зазначені рішення та свідоцтва не були оприлюднені.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на загальні норми статті 115 ЦК та статті 85 ГК в обґрунтування доводів про те, що згідно з актами про створення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та його установчих документів, Товариство є власником майна, переданого йому засновником в якості вкладу до статутного капіталу, оскільки такі доводи суперечать імперативним приписам частини 3 статті 86, частин 2, 3, 4 статті 145 ГК та Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які прямо забороняють відчуження спірного майна у будь-який спосіб, в тому числі шляхом його внесення як вкладу до статутного капіталу господарського товариства.

Касаційна інстанція відхиляє безпідставні аргументи Товариства про те, що зміна форми власності з державної на приватну відбулася в рамках процедури реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в ході якої держава Україна в особі КМУ здійснила обмін одного об'єкта права державної власності на інший, а саме передавши до статутного ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" об'єкти, перелік яких визначено в постанові КМУ від 06.06.2011 №593, набула в обмін корпоративні права на 100% акцій Товариства, а останнє - право власності на передане йому майно, оскільки, по-перше, як правильно зазначив апеляційний суд, спірне майно надавалося ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і до виключення з відповідного законодавчого переліку не може вибути з державної власності законнним шляхом. По-друге, зазначені аргументи зводяться передусім до переоцінки встановлених судами фактичних обставин по справі, тоді як згідно імперативних приписів частини 2 статті 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів також вважає помилковим твердження скаржника про ненадання судами належної оцінки його доводам щодо необхідності застосування наслідків спливу строку позовної давності, зокрема, стосовно обізнаності Мінагрополітики України зі складеним 29.11.2013 звітом Державної аудиторської служби України про результати ревізій у системі Мінагрополітики України за 2010-2012рр. та 1 квартал 2013 року, згідно з яким було встановлено факти реєстрації за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права приватної власності на майно, передане до статутного капіталу Товариства, оскільки, як зазначено вище, за змістом статей 4, 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" повноваження щодо управління об'єктами державної власності здійснює інший позивач - КМУ, доказів обізнаності якого з порушенням права власності держави Україна внаслідок прийняття виконкомом Уманської міськради оспорюваного рішення заявник касаційної скарги не надав. Крім того, скаржником не доведено оприлюднення оспорюваного рішення та наявність у нього ознак публічної загальнодоступної інформації зважаючи на те, що в розумінні частини 1 статті 21 ЦК це рішення є суто правовим актом індивідуальної дії, спрямованим на регулювання прав і обов'язків конкретного суб'єкта господарювання - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Разом з тим, касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами прокуратури, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується висновками суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з доведеністю порушення права власності держави України на майно, яке не підлягає приватизації, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права (статті 21, 325, 328, 392, 393 ЦК, статті 86, 145 ГК, положення Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації") та без порушення норм процесуального права (статті 33, 43, 101 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що не відноситься до повноважень касаційної інстанції, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових актів відсутні.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 в редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі №925/875/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков