Історія справи

Постанова КГС ВП від 07.12.2023 року у справі №910/10496/22
Постанова КГС ВП від 23.11.2023 року у справі №910/10496/22
Постанова КГС ВП від 23.11.2023 року у справі №910/10496/22
Постанова КГС ВП від 23.11.2023 року у справі №910/10496/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/10496/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.

та представників

Позивача: не з?явився

Відповідача : Клюско Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський»

про ухвалення додаткової постанови

у справі №910/10496/22

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський»

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» (далі - ОСББ «Посольський», відповідач) про:

- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ «Посольський», які затверджені протоколом загальних зборів №8 (дата проведення загальних зборів 12.05.2019, дата складання протоколу 28.05.2019);

- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ «Посольський», які затверджені протоколом загальних зборів №9 (дата проведення загальних зборів 27.08.2019, дата складання протоколу 11.09.2019).

Хід розгляду справи

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023, у задоволені позову відмовлено. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 задоволено заяву відповідача про розподіл судових витрат. Стягнуто з позивача на користь відповідача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції.

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, постанову та додаткову постанову апеляційного суду.

4. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив суд касаційної інстанції стягнути з позивача витрати на правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції, що складають 4.500, 00 грн, та надав касаційному суду обґрунтування понесення таких витрат.

5. Постановами Верховного Суду від 23.11.2023 касаційні скарги позивача залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №910/10496/22 залишено без змін.

Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи

6. Відповідач звертаючись до суду касаційної інстанції з заявою про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката надав суду касаційної інстанції копію акта № 48 наданих послуг від 13.11.2023 на суму 4.500,00 грн, з зазначенням детального опису наданих послуг. При цьому, відповідачем зазначено, що ним понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, та вказано, що копія договору № 71 від 05.11.2021 про надання правничої допомоги та додаткова угода від 01.02.2023 до нього наявна у матеріалах справи.

Щодо суті поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

7. Розглянувши заяву відповідача, Касаційний господарський суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

8. Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

9. Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

10. За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

11. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

12. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

13. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

14. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

15. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

16. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

17. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

18. Статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

19. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

20. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

21. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. Водночас, частиною 3 цієї статті визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24. При цьому, згідно частини 4 вказаної норми розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

25. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

26. У той же час, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

27. Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати з урахуванням частини 3 статті 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

28. Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

29. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04, п. 269).

30. З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2021 між ОСББ «Посольський» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Юридичні технології» (адвокатське об`єднання), укладено договір про надання правової допомоги №71, крім того, 01.02.2023 між сторонами укладено додаткову угоду до цього договору, та узагальнений кошторис, які є додатками до договору про надання правової допомоги №71 від 05.11.2021.

31. В пункті 3 узагальненого кошторису, сторони погодили, що сума оплати (гонорару), яку належить сплатити замовнику на користь адвоката за виконання визначеного у цьому пункті комплексу послуг визначається таким чином: за підготовку запитів та процесуальних документів для розгляду справи у суді - залежно від кількості витраченого часу та погодинної ставки роботи - 1 500,00 грн/людино-година; за участь у судовому засіданні, ознайомлення з матеріалами справи у суді - 2 000,00 грн/судодень. Оплата передбачених цим пунктом послуг здійснюється замовником протягом 10 (десяти) календарних днів з дати вступу у законну силу рішення, постанови чи ухвали суду, якими завершується розгляд відповідної справи судом, або авансом.

32. Як вказувалось відповідачем у відзиві на касаційну скаргу, заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на послуги адвоката. Разом з відзивом відповідачем подано суду касаційної інстанції акт наданих послуг № 48 від 13.12.2023, у вказаному акті, складеному між відповідачем та адвокатським об`єднанням, визначено найменування робіт, послуг: підготовка відзиву на касаційну скаргу Мешканцева Р.В. у справі № 910/10496/22, кількість годин - 3, ціна- 1 500,00 грн година, всього - 4 500,00 грн.

33. Заперечуючи проти заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, позивачем подано Суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у якому позивач просить Суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, визначені у заяві відповідача, з 4 500,00 грн до 750,00 грн. При цьому, позивач посилається на неспівмірність заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката.

34. Проаналізувавши доводи та наведені позивачем заперечення проти задоволення заяви відповідача про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката, касаційний суд зазначає, що зазначені у клопотанні позивача заперечення є необґрунтованими та не можуть бути підставою для зменшення або відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл витрат на послуги адвоката у касаційному суді.

35. З урахуванням вищезазначеного, Верховний Суд, встановивши, що наданими відповідачем доказами підтверджується понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 4 500, 00 грн, такий розмір витрат є реальним, дійсним, та відповідає критеріям розумності і необхідності, з огляду на конкретні обставини справи, фінансовий стан обох сторін, при цьому, Верховним Судом заявлені витрати оцінено на відповідність вказаним критеріям з урахуванням дій сторін, та дотримання сторонами процесуальних строків на вчинення відповідних дій, дотримання відповідачем строку на подачу відзиву та заяви про розподіл витрат, та подачу позивачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу безпосередньо у судове засідання касаційного суду, отже, Верховний Суд вважає, що відшкодування відповідачу за рахунок позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції є обґрунтованим в розмірі 4 500,00 грн, такий розмір витрат відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості, з урахуванням положень ст. 126 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123 126 129 244 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» (04112, місто Київ, вул. Жамбила Жабаєва, будинок 7Д; ідентифікаційний код 40955198) 4 500, 00 грн (чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

О.М. Баранець