Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.07.2018 року у справі №906/763/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/763/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" (далі - Компанія)

на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 (головуючий суддя - Савченко Г.І., судді Павлюк І.Ю. і Демидюк О.О.)

у справі № 906/763/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - Банк)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (далі - Товариство)

про стягнення суми.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 30 849 885,81 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.04.2013 №13/2013-Ю (далі - Кредитний договір).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.08.2017: позов задоволено; стягнуто з Товариства на користь Банку 25 000 000 грн. заборгованості за кредитом; 3 609 122,21 грн. процентів за користування кредитними коштами; 453 090,56 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами; 307 620,98 грн. - 30% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 986,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 493 150,68 грн. - 30 % річних за несвоєчасне повернення кредиту.

Товариство оскаржило рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

28.12.2017 Компанія звернулася до апеляційного господарського суду із заявою про заміну позивача у справі №906/763/15, в якій просило замінити позивача у справі №906/763/15 - Банк на його правонаступника, Компанію, на підставі укладеного останніми договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.10.2017 №UA-EA-2017-07-28-000017-c/42 (далі - Договір відступлення права вимоги).

13.02.2018 до апеляційного господарського суду від Товариства надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/19179/17.

13.02.2018 до апеляційного господарського суду від Банку надійшло клопотання про заміну позивача у справі №906/763/15 його правонаступником - Компанією.

Ухвалою Рівненської апеляційного господарського суду від 28.02.2018 зупинено апеляційне провадження у справі №906/763/15 до набрання законної сили рішенням у справі №910/19179/17 за позовом Товариства до Компанії та Банку про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги та за зустрічним позовом Компанії до Товариства про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалою Рівненської апеляційного господарського суду від 06.06.2018 провадження у справі №906/763/15 поновлено та призначено справу до розгляду на 20.06.2018.

19.06.2018 до Рівненського апеляційного господарського суду від Товариства надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/763/15 до перегляду Київським апеляційним господарським судом рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/19179/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та набрання законної сили рішенням.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2018: зупинено апеляційне провадження у справі №906/763/15 до набрання законної сили рішенням у справі №910/19179/17 за позовом Товариства до Компанії та Банку про визнання недійсним Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від та за зустрічним позовом Компанії до Товариства про стягнення заборгованості за кредитними договорами; зобов'язано сторони повідомити Рівненський апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №910/19179/17.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що результат розгляду Київським апеляційним господарським судом справи №910/19179/17 безпосередньо впливає на розгляд даної справи, в межах якої вирішується, зокрема, питання про заміну позивача у справі №906/763/15 - Банку на його правонаступника Компанію.

За приписами частини першої статті 287 ГПК України право на подання касаційної скарги на судове рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.

Вважаючи, що ухвалою апеляційного господарського суду порушено її права, Компанія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій зазначає, що вона (Компанія) на підставі укладеного з Банком Договору відступлення права вимоги стала новим кредитором Товариства за Кредитним договором. Компанія зверталася до суду апеляційної інстанції із заявою про заміну позивача у справі, а саме Банку на Компанію, проте апеляційним господарським судом так і не розглянуто зазначену заяву.

Враховуючи наведені обставини, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга Компанії підлягає касаційному розгляду.

У касаційній скарзі Компанія зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята без дослідження обставин справи та не спрямована на захист прав та законних інтересів учасників справи і просить суд скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2018, а справу передати для продовження розгляду до Рівненського апеляційного господарського суду. Так, згідно з доводами касаційної скарги:

- 11.08.2017 на підставі протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-07-28-000017-c Компанія набула від Банку право вимоги за кредитними договорами; на виконання згаданого протоколу було укладено договір про відступлення права вимоги; таким чином, Договір відступлення права вимоги є лише офіційним закріпленням результатів відкритих торгів, оформлених відповідним протоколом. Тобто результати розгляду справи №910/19179/17 не мають істотного значення для встановлення факту визначення Компанії позивачем у справі №906/763/15;

- Касаційний господарський суд ухвалою від 10.04.2018 у справі №906/806/15 здійснив заміну позивача у справі №906/806/15- Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Банку на його правонаступника - Компанію на підставі укладеного сторонами Договору відступлення права вимоги. Тобто позиція Рівненського апеляційного господарського суду не відповідає позиції Касаційного господарського суду та є "діаметрально протилежною";

- зупинення провадження у даній справі позбавляє Компанію права на розгляд справи протягом розумного строку.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є законною та такою, яка прийнята у відповідності до норм процесуального законодавства, а касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, оскільки: на момент постановлення ухвали судом апеляційної інстанції між сторонами існував та існує спір щодо дійсності Договору відступлення права вимоги, рішення з якого, ще не набрало законної сили; розгляд апеляційної скарги по суті є неможливим без вирішення питання про задоволення або відмову в задоволенні клопотання Компанії про заміну правонаступника позивача у справі, тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про неможливість вирішення даної справи до набрання законної сили рішенням в іншій пов'язаній із даною справою справі №910/19179/17.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Зупиняючи апеляційне провадження у справі №906/763/15 до набрання законної сили рішенням у справі №910/19179/17 за позовом Товариства до Компанії та Банку про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги та за зустрічним позовом Компанії до Товариства про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2017у справі №910/19179/17: позовні вимоги Товариства задоволено повністю; визнано недійсним з моменту укладення Договір відступлення прав вимоги, укладений Компанією та Банком; у задоволенні зустрічного позову Компанії відмовлено;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018: апеляційні скарги Банку, від імені та в інтересах якої діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку та Компанії, залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/19179/17 залишено без змін;

- ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 у справі №910/19179/17, зокрема, задоволено клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження; відновлено ОСОБА_6 строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/19179/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/19179/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.07.2018; зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №910/19179/17;

- результат розгляду Київським апеляційним господарським судом справи №910/19179/17 безпосередньо впливає на розгляд даної справи, в межах якої вирішується, зокрема, питання про заміну позивача у справі №906/763/15 Банку на його правонаступника Компанію;

- суд апеляційної інстанції позбавлений об'єктивної можливості розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки Компанія наполягає на заміні первісного кредитора (позивача) на нового кредитора на стадії апеляційного провадження;

- оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №910/19179/17 про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги, апеляційна скарга у справі №906/763/15 об'єктивно не може бути розглянута по суті;

- у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи №910/19179/17 провадження в даній справі підлягає зупиненню до набрання законної сили рішенням у справі №910/19179/17, тому клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/19179/17 підлягає задоволенню;

- вирішення питання про заміну правонаступника відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наведених підстав є передчасним. Розгляд даних клопотань можливий після набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/19179/17.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Компанії з ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з огляду на відповідний припис процесуального закону та з'ясувавши об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №910/19179/17 про визнання Договору відступлення права вимоги недійсним, оскільки Компанія наполягає на заміні первісного кредитора (позивача) на нового кредитора на стадії апеляційного провадження на підставі цього ж Договору відступлення права вимоги, дійшов у межах своїх повноважень не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про наявність підстав для зупинення провадження в цій справі №906/763/15.

Аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового акта, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами, що встановлені судом апеляційної інстанції, і постановленою останнім законною ухвалою.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовані судом з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати з оплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Фактор" залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у справі №906/763/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов