ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/4013/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Краснова Є. В.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Іванов О. Г., Антонік С. Г. ) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича

до Криворізької міської ради

про тлумачення умов договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 № 141,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2020 року фізична особа-підприємець Штефан Владислав Олександрович (далі - ФОП Штефан В. О., позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради (далі - Криворізька міськрада, відповідач), в якій на момент звернення з нею до суду просив суд:

- розтлумачити пункти 6,12,21 договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 № 141, який зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.03.2008 за № 040810800141 (далі - договір оренди);

- врахувати статтю 5 Господарського процесуального кодексу України, в разі необхідності вийти за межі позовних вимог та визначити у своєму рішенні інший спосіб захисту прав, який не буде суперечити закону та відповідатиме інтересам позивача.

2.21.10.2020 від позивача надійшла уточнена позовна заява (вх. № 49672/20), в якій ФОП Штефан В. О. просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та:

- розтлумачити, чи застосовується пункт 36 договору оренди при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору оренди, тобто при перегляді розміру та суми орендної плати та у випадку зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) базової вартості 1 кв. м земель міста;

- визнати пункт 12 договору оренди у частині "без внесення змін до цього договору" недійсним.

3. У підготовчому засіданні 23.12.2020 судом першої інстанції протокольною ухвалою було прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову, якою є уточнена позовна заява від 21.10.2020 в частині пункту 3 прохальної частини вказаної заяви, а також оголошено про те, що в частині пункту 4 (визнання пункту 12 договору оренди недійсним) така заява є заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову, що є порушенням частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, отже, в цій частині заява не була прийнята до розгляду судом.

4. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 08.04.2021 у справі № 904/4013/20 позовні вимоги ФОП Штефана В. О. до Криворізької міськради про тлумачення умов договору оренди (з урахуванням заяви позивача від 21.10.2020 в частині, прийнятій до розгляду) задовольнив частково. Розтлумачив пункт 36 договору оренди таким чином: при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору, зокрема, у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, пункт 36 договору не застосовується, а саме - розмір та сума орендної плати переглядається, тобто змінюється (зменшується/збільшується) автоматично без внесення змін до договору, за наявності підстав, зазначених у пункті 12 договору. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

5. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ФОП Штефан В. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, що викладені у позові (уточненому) в повному обсязі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.06.2021 поновив ФОП Штефану В. О. строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі № 904/4013/20, відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, зупинив дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі № 904/4013/20.

7. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.09.2021 зупинив провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП Штефана В. О. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі № 904/4013/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області щодо позовних вимог пункту 4 прохальної частини уточненої позовної заяви від 21.10.2020 про визнання пункту 12 договору оренди у частині "без внесення змін до цього договору" недійсним.

8. Ухвала суду мотивована тим, що оскільки на час перегляду рішення місцевого господарського суду в суді апеляційної інстанції не вирішено питання про правомірність заявлених позовних вимог щодо визнання недійсним в частині "без внесення змін до цього договору" пункту 12 договору оренди, то вирішити питання про правильність висновків суду першої інстанції в частині тлумачення пункту 36 договору оренди таким чином: при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору, зокрема, у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, пункт 36 договору не застосовується, а саме - розмір та сума орендної плати переглядається, тобто змінюється (зменшується/збільшується) автоматично без внесення змін до договору, за наявності підстав, зазначених у пункті 12 договору, є неможливим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У листопаді 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП Штефана В. О. (скаржник), в якій скаржник просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

10. Підставою касаційного оскарження є абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

11. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ФОП Штефан В. О. посилається на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

12. Скаржник вказує, що з оскаржуваної ухвали не вбачається, що обставини, які можуть бути встановлені під час розгляду справи, яку направлено до суду першої інстанції щодо визнання умов договору недійсними, матимуть вирішальне значення для розгляду питання про тлумачення умов договору оренди.

13. ФОП Штефан В. О. вважає, що взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі та про необхідність зупинення провадження, а таке необґрунтоване зупинення призводить до затягування судового процесу та порушує право позивача на розгляд справи протягом розумного строку та ефективний захист порушеного права.

14. Криворізька міськрада правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

15. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

17. Згідно зі статтею 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 304 Господарського процесуального кодексу України. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

18. Предметом касаційного перегляду є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 про зупинення провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП Штефана В. О. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі № 904/4013/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області щодо позовних вимог пункту 4 прохальної частини уточненої позовної заяви від
21.10.2020 про визнання пункту 12 договору оренди у частині "без внесення змін до цього договору" недійсним.

19. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.

20. Під час винесення оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

21. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

22. Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

23. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

24. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження в якій зупиняється.

25. За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

26. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

27. У разі застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

28. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20).

29. Крім того, необхідно зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

30. Апеляційний господарський суд встановив, що 21.10.2020 в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області зареєстровано позовну заяву (уточнену) ФОП Штефана В. О., згідно з прохальною частиною якої позивач просив суд розтлумачити, чи застосовується пункт 36 договору оренди при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору, тобто при перегляді розміру та суми орендної плати та у випадку зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) базової вартості 1 кв. м земель міста; визнати пункт 12 договору оренди у частині "без внесення змін до цього договору" недійсним.

31. У підготовчому засіданні 23.12.2020 судом першої інстанції протокольною ухвалою було прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову, якою є уточнена позовна заява від 21.10.2020, в частині пункту 3 прохальної частини вказаної заяви (розтлумачити, чи застосовується пункт 36 договору оренди при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору, тобто при перегляді розміру та суми орендної плати та у випадку зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) базової вартості 1 кв. м земель міста).

32. В частині пункту 4 (визнати пункт 12 договору оренди у частині "без внесення змін до цього договору" недійсним) місцевий господарський суд дійшов висновку, що така заява є заявою про одночасну зміну предмета і підстав позову, що є порушенням частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, отже, в цій частині заява не була прийнята до розгляду судом.

33. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу ФОП Штефана В. О. на протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 у справі № 904/4013/20 задоволено.

Протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 в частині неприйняття до розгляду пункту 4 прохальної частини уточненої позовної заяви від 21.10.2020 (визнання пункту 12 договору оренди недійсним) скасовано, справу щодо пункту 4 прохальної частини уточненої позовної заяви від 21.10.2020 (визнання пункту 12 договору оренди недійсним) направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

34. За встановлених обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що на час розгляду апеляційної скарги ФОП Штефана В. О. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у справі № 904/4013/20 існує спір щодо визнання недійсним пункту 12 договору оренди в частині "без внесення змін до цього договору".

35. Згідно з пунктом 12 договору оренди розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки); зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами.

36. У пункті 36 договору оренди передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

37. Відповідно до прохальної частини уточненої позовної заяви (вх. № 49672/20 від 21.10.2020) позивач просив суд розтлумачити, чи застосовується пункт 36 договору оренди при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору, тобто при перегляді розміру та суми орендної плати та у випадку зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) базової вартості 1 кв. м земель міста.

38. Таким чином, оскільки на час перегляду рішення місцевого господарського суду в суді апеляційної інстанції не вирішено питання про правомірність заявлених позовних вимог щодо визнання недійсним в частині "без внесення змін до цього договору" пункту 12 договору оренди, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вирішити питання про правомірність висновків суду першої інстанції в частині тлумачення пункту 36 договору оренди таким чином: при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору, зокрема, у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, пункт 36 договору не застосовується, а саме - розмір та сума орендної плати переглядається, тобто змінюється (зменшується/збільшується) автоматично без внесення змін до договору, за наявності підстав, зазначених у пункті 12 договору, є неможливим.

39. З огляду на вказане Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, оскільки вирішення вимоги позивача про тлумачення пункту 36 договору оренди при настанні обставин, зазначених у пункті 12 договору оренди, безпосередньо пов'язано з результатом розгляду вимоги позивача щодо визнання недійсним пункту 12 договору, яка перебуває на розгляді у суді першої інстанції.

40. Звідси, перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена у відповідності до приписів процесуального законодавства.

41. Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо необхідності зупинення провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

43. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статті 309 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

44. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ФОП Штефана В. О. слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

45. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ФОП Штефана В. О. без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 904/4013/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Є. В. Краснов