ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/5998/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився,

відповідача - Халимон С. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/5998/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про визнання недійсним рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про визнання недійсним рішення комісії по розгляду акта про порушення, яке оформлене протоколом № 1530 від 22.10.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 910/5998/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
17.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/5998/20 залишено без змін.

При прийнятті постанови судом касаційної інстанції розподіл судових витрат на правничу допомогу не здійснювався, оскільки Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" у відзиві на касаційну скаргу зазначалось про те, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть подані, відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів після ухвалення постанови Верховним Судом.

05 серпня 2021 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до Верховного Суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка надійшла до Суду 11.08.2021.

У вказаній заяві Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" надано, зокрема, такі документи: договір про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20, укладений між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та Адвокатським об'єднанням "Перший радник"; додаткову угоду № 2 від 30.12.2020 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20; додаткову угоду № 3 від 28.04.2021 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20; акт надання послуг від 03.08.2021 № 105 за договором про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20.

Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" подано відзив на заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просить зменшити суму відшкодування судових витрат Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські електромережі" на професійну правничу допомогу та встановити у розмірі 2 000,00 грн.

Відзив на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу мотивований тим, що: заявлена сума витрат є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору; в акті надання послуг від 03.08.2021 № 105 не зазначено кількість витрачених годин на виконання робіт, що ставить під сумнів відповідність розміру заявлених вимог до часу витраченого адвокатом на підготовку до даної справи; відповідач документально не підтвердив оплату адвокатських послуг відповідно до акта надання послуг від 03.08.2021 № 105; підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної і технічної роботи, з огляду на незмінність правової позиції представника відповідача у судах всіх інстанцій.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України ", рішення у справі "Меріт проти України").

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката розмірі 10 000,00 грн в суді касаційної інстанції Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" надано:

- договір про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20 та додаткову угоду № 2 та додаткову угоду № 3 від 28.04.2021 до вказаного договору, укладені між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" (замовник) та Адвокатським об'єднанням "Перший радник" (виконавець), відповідно до умов яких: виконавець зобов'язався надавати клієнту правову допомогу, зокрема, але не виключно, надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань, збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування, представництво в суді, складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів звернень тощо), інші види правової допомоги; визначення сторонами вартості наданих послуг, зокрема, у фіксованому розмірі; визначення сторонами строку та порядку оплати клієнтом наданих виконавцем послуг тощо.

- акт надання послуг від 03.08.2021 № 105 за договором про надання правової допомоги від 15.04.2020 № 308-20, який містить зміст наданих послуг (підготовка відзиву на касаційну скаргу та участь у судовому засіданні 03.08.2021 у суді касаційної інстанції) та загальну (фіксовану) вартість наданих послуг (10 000,00
грн).

З доданих до заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції документів вбачається, що понесені Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн є підтвердженими.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката Суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії Суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд вважає, що доводи позивача щодо зменшення розміру заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу базуються виключно на його суб'єктивній думці про складність виконаної адвокатом роботи. Жодних обставин або доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність понесених Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" витрат на професійну правничу допомогу та/або неналежне оформлення документів, позивачем не наведено.

При цьому, Суд вважає за необхідне зазначити те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (така ж правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З огляду на викладене, враховуючи що відповідач довів надання йому адвокатом відповідних послуг у суді касаційної інстанції у заявленому розмірі, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачу позивачем повністю.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23527052) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом справи № 910/5998/20.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

О. О. Мамалуй