Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/1794/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2017 (суддя Чонгова С. І.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 (головуючий суддя Коротун О. М., Сулім В. В., Гаврилюк О. М.) за скаргою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про стягнення 3 623 746,42 грн.,

Короткий зміст рішення по суті спору

1. 28.07.2016 Господарський суд Київської області вирішив позов задовольнити частково, стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (далі - Відповідач, Боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Стягувач) 1 904 192,46 грн. основного боргу, 105 616,10 грн. 3% річних, 1 260 532,61 грн. втрат коштів від інфляції, 301 644,39 грн. пені, а також 53 579,78 грн. як часткове відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором; в частині стягнення 51 760,85 грн. втрат коштів від інфляції у задоволенні позову відмовив.

2. 17.08.2016 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2016 видано наказ.

Короткий зміст скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби

3. 01.09.2017 Відповідач звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Орган виконавчої служби) з виконання наказу суду у цій справі, а саме з видачі платіжного доручення від 20.06.2017 № 214, на підставі якого було перераховано до бюджету кошти як виконавчий збір в сумі 190 419,25 грн.; скасувати рішення Органу виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, на підставі якого було перераховано до бюджету кошти як виконавчий збір, а саме у виконавчому провадженні ВП №52670493 у сумі 190 419,25 грн.

Вимоги скарги мотивовані тим, що дії з перерахування виконавчого збору та його розмір суперечать положенням статей 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. 07.12.2017 Господарський суд Київської області ухвалив скаргу Відповідача на дії посадової особи Органу виконавчої служби під час виконання рішення у справі № 911/1794/16 задовольнити частково; визнати неправомірними дії Органу виконавчої служби з виконання судового рішення у цій справі з перерахування до бюджету коштів виконавчого збору в сумі 190 419,25 грн. платіжним дорученням від 20.06.2017 № 214; скасувати рішення (розпорядження № 52670493) Органу виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні ВП № 52670493 у частині перерахування до державного бюджету виконавчого збору у сумі 190 419,25 грн.; в іншій частині скарги відмовити. Зазначена ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018.

Приймаючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що 19.10.2016 Органом виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52670493 з виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2016 у цій справі. 31.10.2016 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів Боржника. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 вказані постанови були скасовані в частині стягнення з Боржника виконавчого збору. Згідно з поясненням державного виконавця відповідно до заяви Стягувача від 20.06.2017 Боржником сплачено Стягувачу суму боргу в розмірі 1 904 192,46 грн., а отже відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору від 20.06.2017 та розпорядження від 20.06.2017 № 52670493 стягнуто та перераховано платіжним дорученням від 20.06.2017 № 214 до державного бюджету 190 419,25 грн. виконавчого збору, що становить 10 % від стягнутої суми. Однак, відповідно до положень пункту 6 частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір у цьому випадку не підлягає стягненню. Щодо проведення взаєморозрахунків за участю Стягувача та Боржника були прийняті спільні протокольні рішення від 20.12.2016 № 3416; від 10.01.2017 № 327; від 15.02.2017 № 994; від 16.03.2017 № 1742. Перерахування заборгованості здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", однак відповідні документи не були надані Боржником Органу виконавчої служби.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що сума виконавчого збору у розмірі 190 419,25 грн. входила в суму виконавчого збору у розмірі 362 556,53 грн., стягнення якого було визнано неправомірним постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017, що встановлено та підтверджено сторонами виконавчого провадження у судовому засіданні. Водночас умовою стягнення виконавчого збору є фактично стягнуті суми. Лише за умови стягнення сум в примусовому порядку, стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від цих сум, тому у разі виконання судового рішення протягом усього періоду виконавчого провадження, іншим способом ніж примусове стягнення, виконавчий збір не повинен стягуватись. Враховуючи, що державним виконавцем не вчинено дій в частині стягнення з Боржника суми боргу у розмірі 1 904 192,46 грн. - відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. При цьому судом відхилено посилання Органу виконавчої служби на неможливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", враховуючи наявність укладених спільних протокольних рішень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 21.05.2018 Орган державної служби (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2017 в частині визнання неправомірними дій Органу виконавчої служби з виконання судового рішення у цій справі з перерахування до бюджету коштів виконавчого провадженню ВП № 52670493 у частині перерахування до бюджету виконавчого збору у сумі 190 419,25 грн. та скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 у цій справі, прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги Відповідача в оскаржуваній частині відмовити.

6. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи у встановлений строк не надійшли.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

8. Станом на дату перерахування виконавчого збору відсутні документи про те, що Відповідач є учасником реєстру, який бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", тобто на момент здійснення перерахування виконавчого збору Відповідач учасником реєстру не був, тому виконавчий збір підлягав стягненню.

Позиція Верховного Суду

9. Відповідно до частин 1, 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції, чинній на час звернення з скаргою, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. Водночас згідно з вимогами частин 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час звернення з скаргою, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

10. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, відповідно до частини другої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Ураховуючи наведене, поряд із загальним порядком оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, за яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

11. З огляду на наведене, враховуючи, що у поданій скарзі Боржник просить визнати незаконними дії Органу виконавчої служби щодо видачі платіжного доручення від 20.06.2017 № 214, на підставі якого було перераховано до бюджету кошти виконавчого збору в сумі 190 419,25 грн. та скасувати рішення Органу виконавчої служби, яким перераховано до бюджету кошти виконавчого збору в сумі 190 419,25 грн., зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, отже подана скарга не може бути розглянута відповідно до вимог господарського процесуального закону.

12. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

13. За наведених обставин прийняті у справі ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження за скаргою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про визнання незаконним дій Органу виконавчої служби по виконанню судового рішення, а саме з видачі платіжного доручення від 20.06.2017 № 214, на підставі якого було перераховано до бюджету кошти в якості виконавчого збору в сумі 190419,25 грн.; скасування рішення Органу виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, на підставі якого було перераховано до бюджету кошти в якості виконавчого збору, а саме у виконавчому провадженні ВП № 52670493 у сумі 190 419,25 грн. у справі № 911/1794/16 підлягає закриттю.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2017.

3. Закрити провадження за скаргою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про визнання незаконним дій Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконанню судового рішення, а саме по видачі платіжного доручення від 20.06.2017 № 214, на підставі якого було перераховано до бюджету кошти в якості виконавчого збору, в розмірі 190419,25 грн.; скасування рішення Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по зведеному виконавчому провадженню, на підставі якого було перераховано до бюджету кошти в якості виконавчого збору, а саме по виконавчому провадженні ВП № 52670493 у розмірі 190419,25 грн. у справі № 911/1794/16.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак