ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/770/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - Тимошенко О.М.)

від 20.10.2017

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду

(головуючий - Коломис В.В., судді: Огороднік К.М., Тимошенко О.М.)

від 15.01.2018

у справі №906/770/17

за позовом Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство"

до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України,

Житомирської митниці Державної фіскальної служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1: Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 2: Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області

про стягнення 5 207 658, 00 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - Бас А.М.,

відповідача 1 - Богач М.М.,

відповідача 2 - не з"явилися,

третьої особи 1 - не з"явилися,

третьої особи 2 - не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Державне підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Радомишльське лісомисливське господарство") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Закарпатської митниці ДФС України та Житомирської митниці ДФС України про стягнення з Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України та Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на користь ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" 4 201 310, 72 грн збитків (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митні процедури Житомирською митницею ДФС були виконані не повністю, оскільки після прибуття вагонів з вантажем в зону митного контролю Закарпатською митницею ДФС було виявлено порушення митних правил. Згодом, Житомирським апеляційним адміністративним судом визнано протиправними дії Закарпатської митниці ДФС по затримці вагонів, внаслідок яких позивач поніс збитки. Збитки полягають у санкціях, які нарахувало ПАТ "Українська залізниця" за простій вагонів, які були затримані митницею. Рішеннями суду стягнуто з позивача на користь залізниці 5 207 658, 00 грн. Цю суму позивач вважає збитками, які завдані з вини відповідачів.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2017 позов задоволено частково. Суд стягнув з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" 4 195 351, 23 грн в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України. Відмовлено в позові до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України.

2.2. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2017 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2017 у справі №906/435/17 позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до ДП "Радомишльське лісомисливське господарство", Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення 1 268 699, 28 грн задоволено. Присуджено до стягнення з ДП "Радомишльське лісомисливське господарства" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" 1 268 699, 28 грн нарахованих платежів за час затримки вагонів, а також 19 030, 49 грн сплаченого судового збору;

- вказаним рішенням встановлено, що 12-30 травня 2016 року ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" зі станції Ірша Південно-Західної залізниці було відправлено вагони №68780717, №67179309, №66236779, №65882656, №65726812. Вказані вагони за заявками Закарпатської митниці були затримані для митного контролю. За час затримки вагонів та за інші пов'язані з цим дії на станціях Залізницею проведено нарахування платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги, які становлять становить 1 268 699, 28 грн;

- рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.07.2017 року у справі №906/436/17 позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" за участю третіх осіб на стороні відповідача - Закарпатська митниця ДФС та ТОВ "Метрудтранс" про стягнення 523 327, 76 грн задоволено. Присуджено до стягнення з ДП "Радомишльське лісомисливське господарства" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 523 327, 76 грн нарахованих платежів за час затримки вагонів та 7 849, 92 грн судового збору;

- вказаним рішенням встановлено, що 14-15 травня 2016 року зі станції Ірша Південно-Західної залізниці Підприємством було відправлено вагони №№ 66939174, 66724600. Вказані вагони за заявками Закарпатської митниці були затримані для митного контролю. За час затримки вагонів та за інші пов'язані з цим дії Залізницею проведено нарахування платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги. Загальна сума нарахованих зборів та платежів на станціях становить 523 327, 76 грн;

- рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.07.2017 у справі №906/414/17 позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" за участю третіх осіб на стороні відповідача - Закарпатська митниця ДФС та ТОВ "Метрудтранс" про стягнення 2 341 232, 92 грн задоволено. Присуджено до стягнення з ДП "Радомишльське лісомисливське господарства" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 2 341 323, 92 грн нарахованих платежів за час затримки вагонів 35 119, 86 грн судового збору;

- вказаним рішенням встановлено, що у період з 13.05.2016 по 04.06.2016 на територію залізничної станції "Батьово-Сортувальна" пункту контролю "Батєво" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, для здійснення митних процедур за заявкою Закарпатської митниці були подані товаросупровідні документи на товар лісоматеріалів, що слідував у вагонах №№ 66064353, 64240104, 68465020, 66562034, 66697152, 60602133, 65155921, 67856476, 60446184. Вантажовідправником вказаних товарів у документах зазначено ДП "Радомишльське лісомисливське господарство". Вказані вагони за заявками Закарпатської митниці були затримані для митного контролю. За час затримки вагонів та за інші пов'язані з цим дії Залізницею проведено нарахування платежів та зборів у відповідності до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України та пов'язані з ними послуги. Загальна сума нарахованих зборів та платежів на станціях становить 2 341 323, 92 грн;

- водночас, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2017 у справі №806/1410/16 позов ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" до Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, апеляційну скаргу ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" задоволено частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 скасовано. Прийнято нову постанову. Позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Закарпатської ДФС по затримці з деревиною паливною (УКТ ЗЕД 4401) ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" вагонів №№ 66236779, 67179309, 67856476, 65155921, 60446184, 65726812, 65882656, 64240104, 66064353, 66562034, 68465020, 68780717, 66697152, 66724600, 66939174, 60602133 на залізничній станції "Батьово" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС. Визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС по не здійсненню пропуску рухомого складу вагонів залізниці з товаром (код УКТ ЗЕД 4401) "Дрова паливні хвойних порід (сосна), у вигляді колод, довжиною 2м, діаметром 8-40 см" ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" на експорт за відповідними митними деклараціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення на користь ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" 5 787, 60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС;

- предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" до Закарпатської митниці ДФС України та Житомирської митниці ДФС України про стягнення з Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України та Житомирської митниці Державної фіскальної служби України 4 201 310, 72 грн збитків (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), суму яких складають санкції, які нарахувало ПАТ "Українська залізниця" за простій вагонів, що були затримані митницею з порушенням статті 199 Митного кодексу України.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги до Закарпатської митниці ДФС України, місцевий господарський суд виходив із встановлених ним обставин справи, якими підтверджується наявність складу цивільного правопорушення у діях Закарпатської митниці ДФС України. При цьому неправомірність дій Закарпатської митниці ДФС України полягає у протиправній затримці вагонів, що встановлено постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду. В позові до Житомирської митниці ДФС України судом першої інстанції відмовлено, оскільки не встановлено складу цивільного правопорушення у її діях.

2.5. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, окрім того, виходив з такого:

- предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій органу державної влади (бездіяльності), виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди;

- неправомірність дій (бездіяльності) органу державної влади має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків. Таким рішенням суду у даній справі є постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2017 у справі №806/1410/16. У вказаній постанові судом встановлено, що відповідачем не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску обумовлених залізничних вагонів через державний кордон України у строк, встановлений ст.199 МК України. Таким чином, відповідачем порушені вимоги ст.199 Митного кодексу України при митному оформленні;

- встановлені постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.05.2017 у справі №806/1410/16 факти бездіяльності Закарпатської митниці ДФС по нездійсненню пропуску рухомого складу вагонів залізниці з товаром ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" на експорт та факти протиправності дій Закарпатської ДФС по затримці з деревиною паливною ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" вагонів на залізничній станції "Батьово" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС повторного доведення не потребують;

- неправомірна бездіяльність Закарпатської митниці полягає у вчиненому порушенні щодо не відшкодування витрат, пов'язаних з митним контролем (ст.325 ч.2 та ст.338 ч.5 МК України). Неправомірність дій Закарпатської митниці полягає у протиправній затримці вагонів, що встановлено вищевказаною постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду;

- факт неправомірних дій Закарпатської митниці Державної фіскальної служби став підставою для стягнення з позивача на користь ПАТ "Українська залізниця" нарахованих останньою зборів та платежів за затримку вагонів та за інші пов'язані з цим дії на станціях;

- з врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважав доведеним наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями та бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС та завданням позивачеві збитків у розмірі 4 195 351, 23 грн, які ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" мусить понести при виконанні рішень Господарського суду Житомирської області. Так, рішення Господарського суду Житомирської області від 19.07.2017 у справі №906/435/17, від 12.07.2017 у справі №906/436/17 та від 04.07.2017 у справі №906/414/17, якими присуджено до стягнення з ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" 4 195 351, 23 грн (які в даному випадку і є розміром збитків), набрали законної сили і згідно вимог статті 115 ГПК України є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження";

- при цьому, в стягненні 5 959, 49 грн судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовлено, оскільки їх нараховано та відповідно пред'явлено до стягнення безпідставно;

- посилаючись на частину 5 статті 338 Митного кодексу України, якою передбачено, що огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, здійснюючи заходи митного контролю, Закарпатська митниця неправомірно не вчинила дій по відшкодуванню витрат на проведення таких операцій, в результаті чого тягар витрат безпідставно ліг на Підприємство;

- посилання Закарпатської митниці на частину 2 статті 218 Митного кодексу України, місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відхилено, оскільки ця норма регулює правовідносини щодо обов'язку Залізниці та встановлює правовідносини в зв'язку з цим обов'язком між Залізницею та Підприємством. Ця норма не регулює ні прав, ні обов'язків митниці.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 та рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2017, Закарпатська митниця ДФС України подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням правил підсудності, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 310, частини 2 статті 313 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи до іншого суду за встановленою підсудністю - до Господарського суду Закарпатської області;

- судом апеляційної інстанції не застосовано норми пункту 4 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про визнання зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки ним необґрунтовано та штучно об'єднано позовні вимоги, безпідставно залучено Львівську митницю ДФС з метою зміни підсудності справи;

- господарськими судами не враховано, що належними та допустимими доказами не доведено наявність та розмір шкоди;

- матеріали справи не вказують на наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями Закарпатської митниці по забезпеченню здійснення митного контролю та сплатою перевізнику плати за надані послуги перевезення, які суди помилково вважали доведеними. Крім того, матеріали справи не дозволяють встановити період часу, за який підрозділом ПАТ "Укрзалізниця" виставлено вимогу щодо сплати коштів, матеріали справи також не вказують на наявність преюдиційних судових рішень, якими б було встановлено неправомірність дій митниці за конкретно визначений період часу використання вагонів;

- судами попередніх інстанцій в порушення норм статті 1173 Цивільного кодексу України, стягнуто шкоду, завдану суб'єктом владних повноважень, при відсутності преюдиційного судового рішення, яким би були визнані протиправними дії митниці за період часу використання спірних залізничних вагонів. Так, Житомирським апеляційним адміністративним судом визнано протиправною бездіяльність митниці за період часу з моменту закінчення строку, встановлено статтею 199 Митного кодексу України, тобто починаючи з 30-го дня перебування спірного товару в зоні діяльності митниці, що вказує на необґрунтованість стягнення шкоди за весь період перебування спірних вагонів в зоні діяльності митниці.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому наведено такі доводи:

- норма частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу країни, на яку посилається скаржник, набрала чинності з 15.12.2017, тобто після винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції. Окрім того, позивачем було заявлено позовні вимоги до двох відповідачів та наведено обґрунтування позовних вимог до Житомирської митниці ДФС;

- судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що Житомирський апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.05.2017 у справі № 806/1410/16 дійшов висновку, що сукупність порушень, вчинених Закарпатською митницею ДФС свідчить про те, що відповідачем не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску відповідних залізничних вагонів через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

4.3. Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

4.4. Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

4.5. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

4.6. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що неправомірність дій (бездіяльності) Закарпатської митниці ДФС України у спірних правовідносинах підтверджується постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2017 у справі №806/1410/16, оскільки у вказаній постанові судом встановлено, що відповідачем не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску обумовлених залізничних вагонів через державний кордон України у строк, встановлений ст.199 МК України. При цьому за висновками господарських судів неправомірна бездіяльність Закарпатської митниці полягає у вчиненому порушенні щодо не відшкодування витрат, пов'язаних з митним контролем (ст.325 ч.2 та ст.338 ч.5 МК України). Неправомірність дій Закарпатської митниці полягає у протиправній затримці вагонів, що встановлено вищевказаною постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду;

4.7. Розмір шкоди в сумі 4 195 351, 23 грн, за висновками судів попередніх інстанцій підтверджується рішеннями Господарського суду Житомирської області від 19.07.2017 у справі №906/435/17, від 12.07.2017 у справі №906/436/17 та від 04.07.2017 у справі №906/414/17, якими присуджено до стягнення з ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" 4 195 351, 23 грн.

4.8. Також суди попередніх інстанцій, з врахуванням встановлених фактичних обставин справи, вважали доведеними наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями та бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС та завданням позивачеві збитків у розмірі 4 195 351, 23 грн.

4.9. Разом з тим судами попередніх інстанцій не враховано таке.

4.10. Відповідно до частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

4.11. Згідно з частиною 2 статті 218 МК України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

4.12. Частинами 1, 2 статті 325 МК України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

4.11. Діяльність залізниці регулює Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998.

4.12. Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

4.13. Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25 лютого 1999 року, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

4.14. Пунктом 4 (абз. 20) Правил користування вагонами та контейнерами визначено, що плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.

4.15. При цьому за змістом п. 1.8 розділу ІІІ "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009 (далі - "Збірник тарифів") за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292, 60 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.

4.16. Пунктом 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, визначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

4.17. Виходячи з наведеного, власники товару або уповноважені ними особи мають обов'язок щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення або не виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю.

4.18. Адміністративними судами у справі №806/1410/16 встановлено, що відповідачем не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску обумовлених залізничних вагонів через державний кордон України у строк, встановлений ст.199 МК України.

4.19. Відповідно до частини 1 статті 199 Митного кодексу України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п'ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

4.20. З врахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями митниці (порушення 30-тиденного строку) та шкодою саме у розмірі 4 195 351, 23 грн.

4.21. Окрім того, судами попередніх інстанцій розмір шкоди визначено лише шляхом додавання відповідних сум присуджених до стягнення за рішеннями Господарського суду Житомирської області від 19.07.2017 у справі №906/435/17, від 12.07.2017 у справі №906/436/17 та від 04.07.2017 у справі №906/414/17. Разом з тим не встановлено правові підстави їх нарахування та відповідні періоди часу, за які здійснювалось таке нарахування.

4.22. Окрім того, до суми 4 195 351, 23 грн, яка визначена судами як розмір шкоди, завданої неправомірними бездіяльністю та діями Закарпатської митниці ДФС, судами попередніх інстанцій включено суми судового збору, стягнуті з ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" за подання позовних заяв ПАТ "Укрзалізниця" у відповідних господарських справах №906/435/17, №906/436/17, №906/414/17. Разом з тим судами попередніх інстанцій не наведено правового обґрунтування прийнятого рішення в цій частині.

4.23. Колегія суддів вважає неправомірним посилання суду апеляційної інстанції на норму частини 5 статті 338 Митного кодексу України, з огляду на таке.

4.24. Відповідно до частини 5 статті 338 Митного кодексу України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

4.25. Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 № 1316 визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при організації, проведенні та оформленні результатів огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

4.26. Не врахувавши положень зазначеного Порядку суд апеляційної інстанції передчасно та безпідставно дійшов висновку, що здійснюючи заходи митного контролю Закарпатська митниця в порушення норми частини 5 статті 338 Митного кодексу України не вчинила дій по відшкодуванню витрат на проведення таких операцій, в результаті чого тягар витрат безпідставно ліг на Підприємство, фактично вказавши про можливість ототожнення витрат на огляд (переогляд) товарів зі шкодою, яка предметом спору у даній справі.

4.27. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин норми частини 2 статті 218 Митного кодексу України, колегія суддів також зауважує, що судами попередніх інстанцій не було встановлено правові підстави нарахування сум, з яких складається розмір, заявленої до стягнення шкоди. При цьому, виходячи з предмета та підстав позову у даній справі, до предмета доказування входять обставини щодо правових підстав та періодів нарахування відповідних сум, які були стягнуті з ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" на користь ПАТ "Укрзалізниця" у зв'язку зі здійсненням митного контролю Закарпатською митницею ДФС України.

4.28. При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 5 959, 49 грн, оскільки позивачем не обґрунтовано підстав їх нарахування.

4.29. Також колегія суддів вважає обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Житомирської митниці ДФС, оскільки позивачем не доведено, а господарськими судами не встановлено наявності складу цивільного правопорушення у діях другого відповідача.

4.30. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо порушення правил підсудності, оскільки, позивачем заявлено позовні вимоги до двох відповідачів, в тому числі до Житомирської митниці ДФС України, а відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, яка була чинною на момент звернення до суду з позовною заявою, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

4.31. Також колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не застосовано норми пункту 4 частини 2 статті 43 ГПК України, оскільки відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про визнання зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Так, судом апеляційної інстанції не було встановлено таких обставин, які б свідчили про зловживання позивачем своїми процесуальними правами. При цьому позивачем було подано позовну заяву відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи в частині позовних вимог про стягнення шкоди в сумі 4 195 351, 23 грн, заподіяної внаслідок неправомірної поведінки Закарпатської митниці ДФС, на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

5.6. При цьому колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Житомирської митниці ДФС України та в частині відмови у стягненні 5 959, 49 грн.

5.7. Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.8. З врахуванням викладеного, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Житомирської митниці ДФС України та в частині відмови у стягненні 5 959, 49 грн підлягають залишенню без змін.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 та рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2017 у справі № 906/770/17 в частині задоволення позовних вимог до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

3. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 та рішення Господарського суду Житомирської області від 20.10.2017 у справі № 906/770/17 - без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач