Історія справи

Постанова КГС ВП від 05.10.2022 року у справі №910/15985/20
Ухвала КГС ВП від 29.04.2021 року у справі №910/15985/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/15985/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

АТ "Універсал Банк" - Прудкої О.В.,

кредитора ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022

у справі № 910/15985/20

за заявою ОСОБА_2

про неплатоспроможність.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/15985/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Мазана О. О.

Оголошення про відкриття щодо ОСОБА_2 провадження у справі про неплатоспроможність офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 06.11.2020 за №65440.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 визнано кредиторами фізичної особи ОСОБА_2 : приватного виконавця Лановенко Л.О. на суму 329 972,67 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_1 на суму 110 000 грн - вимоги другої черги; АТ "Універсал Банк" на суму 3 365 434 грн, з яких: 4 204 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, а 3 361 230 грн - як такі, що забезпечені заставою майна боржника; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3 805 406,67 грн; відмовлено АТ "Універсал Банк" у визнанні кредитором до боржника на суму 4 019 453,07 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 в частині визнання грошових вимог АТ "Універсал Банк" до боржника у розмірі 3 365 434,00 грн скасовано. Прийнято в скасованій частині нове рішення, яким визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги АТ "Універсал Банк" на суму 3 970 211,89 грн, з яких: 4 204,00 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, 3 606 300,00 грн - як такі, що забезпечені заставою майна боржника, 359 707,89 грн - вимоги другої черги.

Постановою Верховного Суду від 21.07.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі №910/15985/20 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" залишено без змін.

До суду першої інстанції надійшли:

- від керуючого реструктуризацією боргів боржника - план реструктуризації боргів боржника;

- від керуючого реструктуризацією боргів боржника - клопотання про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі; долучення до матеріалів справи копії протоколу кредиторів у справі та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 (№ 02-01/38);

- від боржника та ОСОБА_1 - клопотання про залучення ОСОБА_3 до участі у справі в якості боржника;

- від АТ "Універсал Банк - клопотання про закриття провадження у справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/15985/20:

- клопотання боржника та ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості боржника ОСОБА_3 залишено без задоволення;

- задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника №02-01/38 від 29.01.2020;

- задоволено клопотання АТ «Універсал Банк» про закриття провадження у справі;

- закрито провадження у справі № 910/15985/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Ухвала з посиланням на положення пункту 4 частини 8 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мотивована тим, що у визначений Кодексом строк зборами кредиторів не прийнято пропозицію про схвалення проекту реструктуризації боргів боржника, прийнято рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з неможливістю боржника погашати заборгованість, що підтверджується протоколом зборів кредиторів від 27.01.2021.

Короткий зміст постанову суду апеляційної інстанції

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 скасовано в частині задоволення клопотання АТ «Універсал Банк» та закриття провадження у справі №910/15985/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд, приймаючи до уваги, що зборами кредиторів боржника не прийнято рішення стосовно схвалення плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, не дослідження судом першої інстанції складеного 25.01.2021 арбітражним керуючим Мазаном О.О. плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 , висновок про закриття провадження у справі № 910/15985/20 відповідно пункту 4 частини 8 статті 123 КУзПБ визнав передчасним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Універсал Банк», в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 - залишити без змін.

В якості підстав касаційного оскарження зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт З частини 2 статті 287 ГПК України).

Скаржник вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, прийнятою при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, прийнятою з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Скаржник зауважує, що висновки Північного апеляційного господарського суду про не дослідження судом першої інстанції складеного 25.01.2021 арбітражним керуючим Мазаном О.О. плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 та передчасність закриття провадження у справі №910/15985/20 є неправомірними, зважаючи на положення пункту 4 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Доводи інших учасників справи

Кредитор ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її вимог з підстав, викладених у відзиві, просить оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 залишити без змін.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, визнано передчасним закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з посиланням на відсутність підстав, що заперечується АТ «Універсал Банк».

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність в межах судової процедури реструктуризації боргів боржника колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, в якій суд зазначив таке.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.

Системне тлумачення положень частини першої статті 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі статтею 113 КУзПБ свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Тож, за змістом частини першої статті 90 КУзПБ термін "справа про банкрутство" слід тлумачити широко, як універсальне поняття, адже банкрутство боржника є одним з етапів провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а підстави закриття провадження, які стосуються лише юридичних осіб, законодавець виділив у цій нормі відповідним уточненням щодо особи боржника або властивих лише банкрутству юридичних осіб судових процедур.

Окрім того, з урахуванням положень статей 3 12 ГПК України 2 КУзПБ та відсилочного припису пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи можуть бути застосовані підстави закриття провадження у справі за статтею 231 ГПК України в тих межах, що стосуються фізичної особи та особливостей банкрутства.

Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.

Так, частиною сьомою статті 123 КУзПБ (в редакції чинній на дату ухвалення судових рішень) визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

До того ж, у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачено право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:

- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);

- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статті 126 КУзПБ);

- боржником порушено план реструктуризації боргів (частина друга статті 128 КУзПБ).

Системний аналіз цих норм приводить до висновку, що за наведених вище підстав (окрім частини сьомої статті 123 КУзПБ) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.

Слід зазначити, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Таким чином само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання (пункт 95 постанови).

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Верховний Суд зауважує, що саме через призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи суд повинен за своїм внутрішнім переконанням за наявними у матеріалах справи доказами оцінити обставини і підстави, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123 126 128 КУзПБ.

Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Аналогічний висновок Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладено у постанові від 26.06.2022 у справі № 903/806/20.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Вказана норма кореспондується з частиною першою статті 130 КУзПБ, згідно з якою господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

У справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 відкрито ухвалою суду від 05.11.2020.

25.01.2021 арбітражним керуючим Мазаном О.О. складений план реструктуризації боргів ОСОБА_2 , який містить відомості про кредиторів ОСОБА_2 , розмір їх грошових вимог до нього; майновий стан боржника та його доходи у вигляді пенсії у розмірі 2 100 грн на місяць, очікувані доходи - від передачі власного житла (квартири площею 53 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) в оренду у розмірі 12 000 грн - 15 000 грн; розмір щомісячного платежу для погашення вимог кредиторів - 4 525 грн; розмір вимог кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації - 786 25,16 грн тощо.

Згідно з протоколом зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 від 27.01.2021, кредиторами схвалено звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, не прийнято пропозицію про схвалення проекту реструктуризації боргів боржника, знято з розгляду питання порядку денного про прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, прийнято рішення не звертатися до господарського суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника, а натомість звернутися з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що згідно з протоколом зборів кредиторів ОСОБА_2 від 27.01.2021 рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника зборами кредиторів не приймалося.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що встановлений статтею 130 КУзПБ строк для прийняття зборами кредиторів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника станом на дату постановлення оскарженої ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/15985/20 закінчився.

При цьому, приймаючи до уваги, що зборами кредиторів боржника не прийнято рішення стосовно схвалення плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, не дослідження судом першої інстанції складеного арбітражним керуючим Мазаном О.О. плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку про передчасність закриття провадження у справі №910/15985/20 на підставі пункту 4 частини 8 статті 123 КУзПБ.

Відтак, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, а саме, не прийняття зборами кредиторів боржника рішення стосовно схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про перехід до процедури погашення боргів боржника, за відсутності оцінки складеного 25.01.2021 арбітражним керуючим Мазаном О.О. плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 , без з`ясування обґрунтованості запропонованих ним умов реструктуризації заборгованості боржника, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного суду про передчасність висновку суду першої інстанції про закриття провадження у справі № 910/15985/20 з посиланням лише на пункт 4 частини 8 статті 123 КУзПБ, в якому визначено компетенцію зборів кредиторів.

Оскільки оскаржувані судові рішення приймалися на підставі чинного на час їх прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, суд відхиляє аргументи скаржника про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 на підставі пункті 4 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Решта доводів у касаційній скарзі зводиться до переоцінки доказів та встановлення нових обставин у справі, що з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суд дійшла висновків, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для її скасування, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного, керуючись нормами статей 308 309 ГПК України та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ "Універсал Банк" та необхідність залишення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у цій справі без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 910/15985/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Банасько О.О.

Ткаченко Н.Г.