Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/921/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - не з'явилися,

прокуратури - Савицької О.В. (представник за посвідченням №041103),

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Іванова Анатолія Михайловича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 (головуючий - Лисенко В.А., судді Принцевська Н.М., Ярош А.І.) у справі

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

до фізичної особи-підприємця Іванова Анатолія Михайловича

про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2017 року заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя (далі - Управління) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця Іванова Анатолія Михайловича (далі - ФОП Іванов А.М.) про розірвання договору оренди берегозахисної споруди №94-ор від 28.01.2010 (далі - договір оренди №94-ор), укладеного між сторонами щодо берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу "Курортний" загальною площею 4500кв.м. між траверсами №10 та №11 (друга черга ПЗС), посилаючись на статті 651, 783 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статтю 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Позовна заява обґрунтовується систематичним порушенням відповідачем пунктів 4.1.1, 4.1.7, 4.1.10, 4.1.12 договору оренди №94-ор та пункту 6.1 Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси (далі - Правила експлуатації пляжів), затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 №1133-V, невжиттям Управлінням дієвих заходів щодо усунення вищевказаних порушень для захисту інтересів територіальної громади м. Одеси, тоді як актом контролю виконання умов договору оренди від 10.02.2010 встановлено низку допущених орендарем порушень: незадовільний санітарно-технічний стан, розміщення на пляжі тимчасових споруд та дерев'яного настилу, наявність сміття, скупчення будівельних матеріалів і конструкцій незрозумілого призначення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2017 (суддя Літвінов С.В.) у позові відмовлено.

Рішення мотивоване положеннями статей 526, 629, 651, 783 ЦК, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній до 15.12.2017, з урахуванням яких суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди №94-ор з огляду на недоведеність порушення ФОП Івановим А.М. істотних зобов'язань за цим договором та недоведеність допущення з боку відповідача порушень Правил експлуатації пляжів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 рішення скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Постанова мотивована тим, що ФОП Івановим А.М. допущено істотні порушення умов договору оренди №94-ор та пункту 3.11 Правил експлуатації пляжів, які (порушення) полягають у неодержанні орендарем Паспорта на відкриття та функціонування пляжу згідно з формою, передбаченою додатком 2 до цих Правил, та існуванні заборгованості відповідача з орендної плати в сумі 20954,92 грн. станом на 01.06.2017, а такі порушення у розумінні частини 2 статті 651 ЦК та частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є самостійними підставами для дострокового розірвання цього договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, 22.03.2018 ФОП Іванов А.М. звернувся з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати повністю, а рішення залишити без змін.

Крім того, 31.05.2018 ФОП Івановим А.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи №916/921/17 на більш пізній період з причин значного погіршення стану здоров'я скаржника, життєвої необхідності його знаходження під наглядом лікаря для проходження лікування та наміром безпосередньо надати у судовому засіданні відповідні пояснення, яке (клопотання) відхиляється колегією суддів з підстав ненадання заявником жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання касаційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме приписів статей 651, 783 ЦК, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статей 32, 33, 43 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1) суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність належними і допустимими доказами істотного порушення ФОП Івановим А.М. умов договору оренди №94-ор та допущення з боку відповідача порушень Правил експлуатації пляжів, які тягнуть безспірне дострокове розірвання цього договору; 2) згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.02.2018 по справі №916/924/17, наявність на пляжі тимчасових споруд з дерев'яним настилом не є в розумінні пункту 6.1 Правил експлуатації пляжів підставою для розірвання договору, так як пунктом 3.6 цих Правил передбачено заборону встановлення на пляжі споруд, які мають ознаки капітальних (стрічкових фундаментів, що спираються на ґрунти під пляжним матеріалом, підземні інженерні мережі, стіни з цементною кладкою, елементи утеплення, інше); 3) апеляційним судом не дотримано принцип "пропорційності" при втручанні органу місцевого самоврядування у право відповідача на мирне володіння орендованим майном.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Позивач та прокурор відзивів на касаційну скаргу не подали.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, берегозахисна споруда у вигляді штучного піщаного пляжу між траверсами №10 та №11 другої черги ПЗС, площею 4500кв.м. за адресою: пляж "Курортний" знаходиться на балансі Управління і є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

28.01.2010 між Управлінням та ФОП Івановим А.М. укладено договір оренди №94-ор стосовно берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу "Курортний" площею 4500кв.м. між траверсами №10 та №11 (II черга ПЗС) відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною договору.

Цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості (пункт 1.1 договору оренди №94-ор).

Договір оренди №94-ор укладено на підставі розпорядження Одеського міського голови №2446-01р від 31.12.2009 "Про передачу в оренду фізичній особі-підприємцю Іванову А.М. берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу "Курортний" для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу".

За умовами пунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.4, 4.1.5, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.10, 4.1.12, 4.1.14, 4.1.15 договору оренди №94-ор орендар зобов'язаний: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення й умов даного договору, а також Правил експлуатації пляжів; своєчасно і в повному обсязі платити орендну плату та податок на додану вартість; здійснювати за рахунок власних коштів, у терміни і в обсягах, зазначених приписами орендодавця, ремонтно-відновлювані і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисних функцій пляжу, якщо такі погіршилися в результаті порушень при експлуатації, впливу небезпечних гідрогеологічних або техногенних процесів; протягом місяця після укладання даного договору, застрахувати орендоване майно не менш ніж на його балансову вартість на користь орендодавця, у порядку визначеному законодавством. Ризики випадкового руйнування або неприпустимого погіршення експлуатаційних параметрів об'єкта оренди визначається договором страхування з обов'язковим включенням умов договору технічних рекомендацій орендодавця; не змінювати цільового використання орендованого майна, визначеного пунктом 1.1 договору та не передавати орендоване майно в суборенду іншим особам до одержання згоди орендодавця; не встановлювати огородження або інші споруди, перешкоджають вільному входові на пляж. Біля входів на пляж установлюються таблички розміром не менш як 700х400 мм, наступного змісту, на двох мовах: "Вхід безплатний" та "Вход бесплатный". В ході усього терміну користування штучним пляжем суворо дотримуватися вимог діючого законодавства про безкоштовний вхід на територію пляжу та вільне водокористування всіма громадянами. Одержання плати з відпочиваючих на пляжі можливо тільки за конкретні послуги розважально-пляжного сервісу. Надавати безкоштовно звичайні послуги пляжного сервісу окремим категоріям громадян, перелік яких установлюється рішеннями виконавчих органів ОМР і чинним законодавством; дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості. Не здійснювати на капітальних берегозахисних спорудах (траверсах, підпірних стінках, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованій ділянці штучного пляжу будівництво будь-яких капітальних об'єктів, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у т.ч. і підготовчі, без одержання повністю оформленої та узгодженої дозвільної документації та попереднього погодження управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради з передачею йому у подальшому 1-го екземпляра ПКД; за рахунок власних коштів організувати й обладнати сезонні (з 01 травня по 01 жовтня) пункт медичної допомоги та рятувальний пост, відповідно до розпорядження міського голови № 1179-01р від 22.09.03р. "Про створення міської системи рятування людей на воді", включаючи навчання штату рятувальників відповідно до вимог Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси або укласти відповідний договір з міською рятувальною службою; утримувати ділянку штучного пляжу у технічному стані, який гарантує виконання берегозахисних функцій. З метою уникнення розмивів штучного пляжу з експлуатаційних, техногенних або природних причин, протягом року, за рахунок власних коштів, виконувати ремонтно-профілактичні роботи (поповнити пляж піском). На підставі приписів Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради проводити невідкладні роботи з відновлення орендованих берегозахисної споруди та усувати порушення з її утримання; за власні кошти виконати роботи: з відновлення штучного пляжу до його проектної площі - 5000кв.м.; ремонт підпірної стіни та сходів (протягом 24 місяців); протягом терміну оренди утримувати прилеглі схили в належному санітарному стані.

Згідно з пунктом 5.2.3 договору оренди №94-ор орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у випадках: невиконання конкурсного зобов'язання, відповідно до п. 4.1.15 Договору; неперерахування орендарем орендної плати протягом 2-х місяців; ухилення орендаря від виконання приписів орендодавця щодо утримання майна у належному стані; невиконання цілком або частково умов пунктів 4.1.1, 4.1.4- 4.1.7, 4.1.9, 4.1.10, 4.1.12, 4.1.14, 4.1.15; порушення Правил обладнання та експлуатації пляжів міста Одеси; ненадання громадянам протягом одного курортного сезону послуг пляжного сервісу, використання пляжу не за цільовим призначенням.

Пунктом 7.1.3 договору оренди №94-ор передбачено, що дія даного договору припиняється достроково: за взаємною згодою сторін, а в судовому порядку у випадках: допущення з боку орендаря порушень, визначених пунктом 5.2.3 договору; невиконання конкурсного зобов'язання відповідно до пункту 4.1.15 договору; неперерахування орендарем орендної плати протягом 2-х місяців; ухилення орендаря від виконання приписів орендодавця щодо утримання майна у належному технічному стані.

10.02.2017 в.о. начальника Управління було погоджено акт контролю умов договору оренди від 28.01.2010 №94-ор, відповідно до якого, при обстеженні території ділянки пляжу, розташованої між траверсами №10 та №11 (II черга ПЗС) площею 4500кв.м. (орендар ФОП Іванов А.М.), виявлено незадовільний санітарно-технічний стан берегозахисної споруди, з розміщенням на пляжі тимчасових споруд та дерев'яного настилу, наявність сміття, скупчення будівельних матеріалів і конструкцій незрозумілого призначення. Виявлені недоліки є грубим порушенням умов договору оренди берегозахисної споруди і Правил експлуатації пляжів, що є підставою для ініціювання питання щодо подальших дій у відношенні орендаря. При проведенні обстеження на території пляжу був відсутній орендар берегозахисної споруди, а його місце на момент перевірки не було встановлено, прийняття оперативних заходів орендарем щодо усунення виявлених порушень в найкоротший термін було неможливе. Також в акті було зазначено, що орендарем несвоєчасно здійснювалась сплата орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі станом на 01.03.2017, що негативно позначилось на своєчасному наповненні бюджету міста.

Крім того, 16.06.2017 було проведено комісійну перевірку стану дотримання вимог щодо утримання берегозахисної споруди, за результатами складено акт, яким зафіксовано, що при обстеженні території ділянки пляжу, розташованої між траверсами № 10 та № 11 (II черга ПЗС) (орендар ФОП Іванов А.М.) встановлено, що на орендовані ділянці берегозахисної споруди у вигляді штучного пляжу площею 4500кв.м., без узгодження схеми розміщення тимчасових споруд та шезлонгів на 2017 рік розташовані конструкції дерев'яного настилу з розміщенням на ньому двоповерхової споруди бару, двох тимчасових споруд з облаштуванням барних стойок, тимчасові дерев'яні конструкції навісів для відпочинку відпочиваючих, конструкції дерев'яних лежаків та шезлонгів, меблів. В наявності договір на надання медичних послуг та послуг щодо надання порятунку людей. На момент обстеження паспорт на відкриття та функціонування пляжу не оформлений. Акт підписано представником Управління, представником управління ДАБК, представником департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, представником ДСНС України в Одеській області.

В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про доведеність передбачених пунктами 4.1.1, 5.2.3, 7.1.3 договору оренди №94-ор підстав для дострокового розірвання цього договору, оскільки в порушення пункту 3.11 Правил експлуатації пляжів орендар не отримав Паспорта на відкриття та функціонування пляжу, що підтверджується актом контролю умов договору оренди від 10.02.2017 і комісійним актом від 16.06.2017, а також неналежно виконував зобов'язання з внесення з орендної плати, внаслідок чого станом на 01.06.2017 виникла заборгованість відповідача в сумі 20954,92 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з частинами 2, 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню, вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 статті 651 ЦК передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 783 ЦК наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з пунктом 3.11 Правил експлуатації пляжів підставою для початку експлуатації громадських, службових, орендованих і лікувально-оздоровчих пляжів є Паспорт на відкриття і функціонування пляжу (додаток 2), який підписується посадовою особою місцевого самоврядування, яка очолює комісію, створену розпорядженням міського голови. До складу комісії входить представник управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради.

Судом апеляційної інстанцій достеменно встановлено та скаржником не заперечується факт порушення ним своїх зобов'язань орендаря, передбачених пунктами 4.1.1, 4.1.2 договору оренди №94-ор, і пунктом 3.11 Правил експлуатації пляжів, які (порушення) проявилися у неодержанні ФОП Івановим А.М. паспорта на відкриття та функціонування пляжу в 2017 році, а також у несвоєчасній та неповній сплаті орендної плати станом на 01.06.2017, що підтверджується актом контролю умов договору оренди від 10.02.2017, комісійним актом від 16.06.2017 та розрахунком заборгованості з орендної плати за період з січня 2016 року по травень 2017 року, контррозрахунок щодо якого відповідачем і докази погашення заборгованості в сумі 20954,92 грн. не надано.

При цьому відхиляючи як неналежний доказ наданий відповідачем паспорт пляжу (а.с.126-127) за формою, передбаченою додатком 1 до Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 №272, апеляційний суд вірно зазначив, що цей документ не є підставою для початку експлуатації відповідачем орендованого пляжу, на відміну від паспорта на відкриття і функціонування пляжу (додаток 2), що має підписуватися посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка очолює комісію, створену розпорядженням міського голови, як того вимагає пункт 3.11 Правил експлуатації пляжів.

Касаційна інстанція враховує, що наявний у орендаря паспорт пляжу не може вважатися належним доказом з тих мотивів, що на час проведення Управлінням комісійного обстеження 16.06.2017 зазначений вище наказ від 03.12.2001 №272, на підставі якого орендарем було оформлено паспорт пляжу, вже не діяв у зв'язку з втратою ним чинності згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2017 №301 "Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України".

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що таке істотне порушення пункту 4.1.1 договору оренди №94-ор як неодержання ФОП Івановим А.М. паспорта на відкриття та функціонування пляжу є достатньою підставою для дострокового розірвання цього договору в розумінні частини 2 статті 651 ЦК і частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

З цього приводу, касаційна інстанція зазначає, що наведені обставини підтверджуються також листом-клопотанням ФОП Іванова А.М. від 21.06.2017, направленим орендодавцю вже після прийняття рішення судом першої інстанції (а.с.128).

Колегія суддів зауважує, що сама по собі заборгованість відповідача з орендної плати в сумі 20954,92 грн. станом на 01.06.2017 не є у розумінні частини 2 статті 651 ЦК істотним порушенням договору оренди №94-ор, достатнім для його дострокового розірвання, оскільки за змістом пунктів 5.2.3, 7.1.3 цього договору підставою для дострокового припинення даного договору в судовому порядку у випадках є неперерахування орендарем орендної плати протягом 2-х місяців підряд, чого з матеріалів справи не вбачається.

Разом з тим, вказане помилкове посилання апеляційного суду на існування заборгованості з орендної плати в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди не призвело до прийняття неправильного по суті рішення з огляду на наявність іншої (зазначеної вище) самостійної підстави для розірвання цього договору, а тому не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Адже, відповідно до частини 2 статті 309 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд загалом дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про недоведеність належними і допустимими доказами істотного порушення орендарем умов договору оренди №94-ор та недопущення з боку відповідача порушень Правил експлуатації пляжів, які тягнуть безспірне дострокове розірвання цього договору, оскільки такі твердження зводяться виключно до переоцінки доказів по справі, що в силу приписів статті 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Колегія суддів також відхиляє посилання ФОП Іванова А.М. в обґрунтування своїх заперечень на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.02.2018 по справі №916/924/17, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, однаковість предмета та підстав позову, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин. При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Натомість зі змісту зазначеної постанови чітко вбачається, що незважаючи на зовнішню схожість предмета позову і орендних правовідносин у справах №916/921/17 і №916/924/17, фактичні обставини, пов'язані з допущенням орендарем істотних порушень, які визначалися в якості підстав для дострокового розірвання договору оренди, у згаданих справах є різними. Зокрема, у справі №916/924/17 суди дослідили відсутність в матеріалах справи як доказів неналежного утримання відповідачем пляжу, так і доказів існування заборгованості з орендної плати за договором оренди або щодо надання за наслідками перевірки 10.02.2017 приписів позивача про усунення будь-яких порушень та невиконання орендарем цих приписів, тоді як у розглядуваній справі (№916/921/17) апеляційним судом встановлено зовсім інші фактичні обставини (порушення ФОП Івановим А.М. умов договору оренди №94-ор, і вимог Правил експлуатації пляжів, які (порушення) шляхом неодержання паспорта на відкриття та функціонування пляжу в 2017 році, наявність заборгованості з орендної плати, які слугували підставою для розірвання договору оренди берегозахисної споруди.

Водночас, касаційною інстанцією не приймається до уваги твердження відповідача про недотримання апеляційним судом принципу "пропорційності" при втручанні органу місцевого самоврядування у право відповідача на мирне володіння орендованим майном, оскільки втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, судом апеляційної інстанції обґрунтовано встановлено відповідність заходу втручання держави (в особі органу місцевого самоврядування - Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради) в право відповідача на мирне володіння орендованим майном критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки інтерес держави, місцевих територіальних громад полягає у запобіганні порушення чинного законодавства при користуванні об'єктами комунальної власності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права (статей 629, 651, 783 ЦК, статей 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") та без порушення норм процесуального права (статей 32, 33, 43, 101 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки суду апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Іванова Анатолія Михайловича залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі №916/921/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков