Історія справи

Постанова КГС ВП від 04.07.2023 року у справі №910/10061/22
Постанова КГС ВП від 04.07.2023 року у справі №910/10061/22
Постанова КГС ВП від 04.07.2023 року у справі №910/10061/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/10061/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Щербини В. М. (адвоката),

відповідача - Жовтун О. В. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 (колегія суддів: Коробенко Г. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Козир Т. П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 (суддя Курдельчук І. Д.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"

про стягнення 118 288 506,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (далі - ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ") про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 82 821 779,36 грн, пені в розмірі 19 359 778,05 грн, 3 % річних у розмірі 4 619 942,58 та інфляційних втрат у розмірі 11 487 006,59 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані систематичним (починаючи з квітня 2020 року) порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії щодо строків оплати наданих послуг з передачі електричної енергії.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 910/10061/22, позовні вимоги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3 % річних у розмірі 924,93 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, господарські суди попередніх інстанцій виходили з необхідності застосування до цих позовних вимог положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

2.3. Водночас господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, дійшли висновку про те, що розмір інфляційних втрат у відповідний період складає 0 грн, а 3 % річних - 924,93 грн.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі № 910/10061/22, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" задовольнити в повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 5 6 509 524 526 530 599 610 611 626 627 629 630 693 Цивільного кодексу України, статей 173 174 175 179 184 193 216 217 230 263 Господарського кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 13.12.2022 у справі № 903/989/21.

3.4. ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів - без змін.

ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" зазначає, що до формування ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" акта приймання-передачі послуг за відповідний розрахунковий період ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" не знає фактичної вартості наданих послуг з передачі електричної енергії, а тому не може виконати зобов`язання щодо здійснення оплати за фактичний обсяг наданих послуг.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії (далі - ОСП), який діє на підставі Статуту та ліцензії) та ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (користувач) укладено договір № 0205-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії, за умовами якого:

- ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору (пункт 1.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії);

- під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом системи передачі, Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензійними умовами, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність (пункт 2.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії).

Для розрахунків за договором про надання послуг з передачі електричної енергії використовується плановий та фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та енергетично ідентифікаційного коду користувача (пункт 4.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії);

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що планова та фактична вартість послуги за договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений Регулятором (грн/МВт-год) (пункт 5.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії).

4.3. Положеннями пункту 6.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії визначено, що користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

- 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з пунктом 4 договору, у кожен з наступних періодів:

- 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;

- 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

- 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;

- 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4 про надання послуг з передачі електричної енергії.

4.4. Пунктом 6.5 договору про надання послуг з передачі електричної енергії передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3-х банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогу "Системи управління ринком", з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документ в електронному вигляді та в порядку, визначеному законодавством.

4.5. Відповідно до пункту 6.7 договору про надання послуг з передачі електричної енергії у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення його дії, то договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 14.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії).

4.7. Господарські суди констатували, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, і у встановленому порядку цей договір не визнано недійсним.

4.8. Позивач зазначав, що відповідач, починаючи з квітня 2020 року, систематично порушує вимоги договору щодо строків оплати наданих послуг передбачених розділом 6 договору, а тому ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" нарахувало: штраф у розмірі 82 821 779,36 грн, пеню - 19 359 778,05 грн, 3% річних - 4 619 942,58 грн, інфляційних втрат - 11 487 006,59 грн.

4.9. За таких обставин ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", вважаючи, що ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" порушує взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024, звернулося до Господарського суду міста Києва з цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 82 821 779,36 грн, пені в розмірі 19 359 778,05 грн, 3 % річних у розмірі 4 619 942,58 та інфляційних втрат у розмірі 11 487 006,59 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024.

5.4. Підставою позовних вимог є те, що ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" незаконно, на думку ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", порушує взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024.

5.5. Верховний Суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.6. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.7. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

5.8. Частиною 1 статті 529 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.9. Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.10. За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.11. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.12. Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

5.13. Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.14. Частиною 4 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

5.15. За змістом статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

5.16. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

5.17. Згідно з абзацом 3 частини 5 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

5.18. ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

5.19. На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.

5.20. Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

5.21. Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.

5.22. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, господарські суди попередніх інстанцій виходили з необхідності застосування до цих позовних вимог положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Водночас господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, дійшли висновку про те, що розмір інфляційних втрат у відповідний період складає - 0 грн, а 3 % річних - складає 924,93 грн.

5.23. ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.24. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.25. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.26. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 5 6 509 524 526 530 599 610 611 626 627 629 630 693 Цивільного кодексу України, статей 173 174 175 179 184 193 216 217 230 263 Господарського кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 13.12.2022 у справі № 903/989/21.

5.27. Перевіривши та надавши оцінку таким доводам скаржника, колегія суддів установила, що постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 2 844 827,01 грн. У зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:

"…при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".

5.28. При цьому скаржник зазначає, що подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21.

5.29. Постанова Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення 95 217 314,54 грн. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:

"90. Верховним Судом у справі № 910/3711/21 переглядалися судові рішення, ухвалені за позовом НЕК "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, штрафу та пені у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати за послуги з передачі електричної енергії.

91. Таким чином, правовідносини у справі № 910/3711/21 та у цій справі (№ 904/5899/21) є подібними за предметом та підставами позову, матеріально-правовим регулюванням.

92. У постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21 суд касаційної інстанції, викладаючи обставин справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, в описовій частині вказаної постанови зазначив, що з редакції пункту 6.5 договору вбачається, що саме в акті вказується вартість фактично наданої послуги з передачі електричної енергії, обсяг попередніх оплат і сума, що підлягає оплаті (або переплата), як різниця між вартістю фактично отриманої послуги і сумою попередніх оплат. Отже, саме з дати отримання відповідного акта виникає обов`язок здійснити оплату протягом трьох банківських днів на суму, вказану в акті …

…94. При цьому врахування підлягає саме висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а не будь-який висновок, зроблений судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

…98. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо зобов`язання з оплати планової вартості послуг з передачі електричної енергії: чи існує воно лише впродовж розрахункового періоду, тобто закінчується в останній календарний день розрахункового місяця, або ж триває до дня отримання користувачем акта приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії.

99. Так, НЕК "Укренерго" вважає, що відповідно до договору про надання послуг у відповідача виникло зобов`язання з оплати планових платежів у певні терміни, встановлені пунктом 6.2 договору про надання послуг, та зобов`язання зі сплати фактичного обсягу послуг протягом трьох банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, при цьому фактичний обсяг послуг сплачується електропостачальником з урахуванням сплачених планових платежів.

100. Звідси, НЕК "Укренерго" стверджує, що зобов`язання зі сплати планових платежів трансформувалося у зобов`язання зі сплати фактичного обсягу послуг, тому позивач розраховував строк порушення зобов`язання з оплати планових платежів до дня, що передує дню отримання акта приймання-передачі послуг.

101. Колегія суддів суду касаційної інстанції стосовно вказаної підстави касаційного оскарження зазначає таке.

102. Як зазначено в пункті 6.1 договору про надання послуг, розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.

103. Так, користувач (електропостачальник) зобов`язаний подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. Натомість на ОСП покладено обов`язок погодити вказані планові обсяги (пункт 10.1 договору про надання послуг).

104. Таким чином, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором про надання послуг.

105. Порядок оплати планових обсягів послуг передбачений пунктом 6.2 договору про надання послуг, яка виражається в поетапній попередній оплаті планових обсягів послуг.

106. У свою чергу фактичний обсяг послуги визначається, зокрема, для електропостачальника на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника (пункт 4.1 договору про надання послуг).

107. ОСП на підставі даних фактичного обсягу послуги протягом п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги (пункт 10.1 договору про надання послуг).

108. При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п`яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.

109. У зв`язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

110. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).

111. Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

112. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 525 Цивільного кодексу України).

113. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

114. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

115. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

116. Аналогічні положення містяться у частині першій статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

117. Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611 625 Цивільного кодексу України.

118. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій вказаних положень законодавства та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання не врахували, через що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість нарахування штрафу та стягнення пені при порушенні електропостачальником строків сплати планових платежів за послуги з передачі електричної енергії.

…135. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили обставини порушення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правильно обрахували розмір трьох процентів річних, належних до стягнення за прострочення виконання грошового зобов`язання. Водночас суди, не врахувавши норми матеріального права та фактичні обставини справи, дійшли передчасного висновку в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, пені та штрафу.

136. Підсумовуючи наведене, враховуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання, і умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії не передбачено припинення зобов`язання з оплати планового обсягу послуг з передачі електричної енергії в момент закінченням відповідного розрахункового періоду".

5.30. З урахуванням доводів скаржника, проаналізувавши зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.

5.31. Пунктом 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни надано настанови Оператору системи передачі (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1- 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309. Також визначено, що електропостачальники не набувають статусу "Дефолтний".

5.32. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.04.2020 № 905 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766" пункт 1 постанови від 08.04.2020 № 766 замінено двома новими пунктами 1 та 2 такого змісту: 1. Оператору системи передачі (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників та операторів систем розподілу заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307. Електропостачальники та оператори систем розподілу не набувають статусу "Дефолтний". 2. Оператору системи передачі (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах).

5.33. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.01.2021 № 93 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.04.2020 № 766" виключено пункт 2 постанови від 08.04.2020 № 766.

5.34. Таким чином, 08.04.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято обов`язкове до виконання учасниками ринку рішення, оформлене постановою № 766 про незастосування оператором системи передачі до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема, пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії (аналогічним за змістом з яким є пункт 6.7 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024), тобто щодо нарахування пені та стягнення штрафу. Встановлені цією постановою правила діяли у період з 08.04.2020 до 26.01.2021. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21.

5.35. Отже, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю постановою затвердила Кодекс системи передачі, додатком до якого є Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, від змісту якого сторони не можуть відступати, а пізніше своєю постановою зазначила про тимчасове (починаючи з 08.04.2020) незастосування окремих положень цього Типового договору та всіх договорів, укладених на його підставі, зокрема, щодо нарахування пені та стягнення штрафу, з подальшим поновленням застосування таких положень з 27.01.2021. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21.

5.36. Таким чином, вказані положення пункту 2 постанови від 08.04.2020 № 766 не підлягають застосуванню починаючи з 27.01.2021, однак були чинним та діяли в період з моменту прийняття постанови від 08.04.2020 № 766 та до моменту їх виключення із вказаної постанови 27.01.2021, оскільки постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.01.2021 № 93 не мала зворотної дії в часі, а лише виключала застосування положень пункту 2 постанови від 08.04.2020 № 766 на майбутнє. Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21.

5.37. За таких обставин колегія суддів констатує, що до правовідносин, які виникли у цій справі між ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", в частині стягнення пені та штрафу за порушення строків розрахунків за договором про надання послуг підлягають застосуванню положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 щодо ненарахування пені та стягнення штрафу у період з 08.04.2020 до 26.01.2021. Подібні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21.

5.38. Верховний Суд зазначає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій у справі № 910/10061/22 в цій частині наведеному не суперечать.

5.39. Разом з тим скаржник наголошує, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та оператор системи передачі зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. За доводами скаржника, користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця - визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

5.40. Крім того, скаржник зазначає, що принциповим моментом щодо оплати послуги є її поділ на дві частини (планові платежі та фактичний платіж), які мають окремі, чітко встановлені строки для виконання, і за невиконання цих строків позивач має право окремо застосовувати до відповідача штрафні санкції, які прямо визначені пунктом 6.7 договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

5.41. Скаржник звертає увагу на те, що оператор системи передачі має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу, а користувач зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором. За таких обставин оплата за надані послуги з передачі електричної енергії повинна здійснюватися двома етапами: планові платежі протягом місяця та фактичний платіж за результатами розрахункового місяця

5.42. Таким чином, за доводами скаржника, невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611 625 Цивільного кодексу України.

5.43. З урахуванням доводів скаржника Верховний Суд зазначає, що, як установили господарські суди попередніх інстанцій, для розрахунків за договором про надання послуг з передачі електричної енергії використовується плановий та фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2).

5.44. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що положеннями пункту 6.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії визначено, що користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП. Цим пунктом договору також визначено порядок оплати планових обсягів послуг.

5.45. Крім того, пунктом 6.5 договору про надання послуг з передачі електричної енергії передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3-х банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

5.46. Верховний Суд, проаналізувавши наведені умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, зазначає, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги.

5.47. Таким чином, при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та оператор системи передачі зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21.

5.48. Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611 625 Цивільного кодексу України. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21.

5.49. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат при порушенні користувачем строків оплати планових платежів за послуги передачі електричної енергії. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій, помилково встановивши строк виконання грошових зобов`язань, не надали належної оцінки розрахункам пені, зокрема, не встановили, чи містили такі розрахунки періоди нарахування до 08.04.2020.

5.50. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.51. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.52. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73 74 76 77 86 236-238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

5.53. З урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду та зазначених положень матеріального і процесуального законодавства колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень зазначених висновків є обґрунтованими.

5.54. Водночас Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи, а тому, оскільки підтвердилися доводи касаційної скарги, під час нового розгляду справи, місцевому господарському суду необхідно належним чином перевірити здійснений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням початку періодів таких нарахувань та розглянути цю справу відповідно до правових висновків, на які посилається скаржник, та які взяті до уваги Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у цій справі.

5.55. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" належить задовольнити частково, судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат та в частині розподілу судових витрат, а справу в цій частині - передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В частині часткового задоволення позову ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" і стягнення з ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3 % річних в розмірі 924,93 грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 82 821 779,36 грн оскаржувані судові рішення належить залишити без змін.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктами 1, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України установлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, чи встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

6.3. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат та в частині розподілу судових витрат, а справу № 910/10061/22 в цій частині передати на новий розгляд до місцевого господарського суду для ухвалення обґрунтованого і законного судового рішення з урахуванням викладеного в цій постанові.

В частині часткового задоволення позову ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" і стягнення з ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3 % річних в розмірі 924,93 грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 82 821 779,36 грн оскаржувані судові рішення належить залишити без змін.

Судові витрати

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300 301 308 309 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі № 910/10061/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат та в частині розподілу судових витрат. Справу № 910/10061/22 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі № 910/10061/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак