Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/298/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши матеріали заяви Державного підприємства "Енергоринок" про перегляд Верховним Судом України

ухвали Господарського суду Луганської області від 25.05.2017

(суддя Косенко Т.В.),

постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017

(головуючий суддя - Марченко О.А., суддя - Москальова І.В., суддя - Радіонова О.О.),

постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2017

(головуючий - Погребняк В.Я., судді: Куровський С.В., Панова І.Ю.),

за позовом Державного підприємства "Енергоринок",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання",

про стягнення штрафу у розмірі 73 549, 30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.05.2017 провадження у справі № 913/298/17 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення штрафу у розмірі 73 549,30 грн. зупинено до набрання рішенням Господарського суду Луганської області у справі № 913/273/17 законної сили.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі №913/298/17 апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.05.2017 року у справі № 913/298/17 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі № 913/298/17 залишено без змін.

Державне підприємство "Енергоринок" 24.11.2017 звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Господарського суду Луганської області від 25.05.2017, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017, постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі № 913/298/17 з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), а саме: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

В обґрунтування наявності підстави, визначеної пунктами 1, 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), Державним підприємством "Енергоринок" до заяви додано копію вказаних судових рішень, а також копії постанов Вищого господарського суду України від 20.09.2017 у справі № 911/3901/16, від 04.09.2017 у справі № 904/1227/17, від 10.01.2017 у справі № 904/5802/16.

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Господарського суду Луганської області від 25.05.2017, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017, постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі № 913/298/17, Державне підприємство "Енергоринок" просить вказані судові рішення скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Луганської області.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 05.02.2018 допущено справу №913/298/17 до провадження Касаційного господарського суду. Відкрито провадження за заявою Державного підприємства "Енергоринок" про перегляд Верховним Судом України ухвали Господарського суду Луганської області від 25.05.2017, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017, постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі №913/298/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 02.03.2018 справу №913/298/17 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення штрафу у розмірі 73 549, 30 грн., призначено до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що подана заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Заявник - Державне підприємство "Енергоринок" ставить питання про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального та матеріального права, а саме положень статті 43, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, посилаючись на те, що у касаційному порядку у даній справі переглядалась ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційної інстанції, якою провадження у справі було зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) до вирішення пов'язаної з нею справи № 913/273/17.

У справі №913/298/17, у якій подано заяву про перегляд судового рішення, Вищий господарський суд України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішення справи №913/298/17 неможливе до остаточного вирішення справи № 913/273/17, у зв'язку з тим, що стягнення штрафу у розмірі 73 549,30 грн. за порушення умов договору №3969/02 від 28.03.2007 щодо подекадної оплати купованої електроенергії за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 може бути вирішено судом тільки після встановлення наявності прострочення сплати заборгованості за вказаним договором у справі №913/273/17. При цьому, позовні вимоги у зазначених справах ґрунтуються на підставі одного і того ж договору купівлі - продажу електричної енергії №3969/02 від 28.03.2007, а наявність та розмір заборгованості, яка доводиться Державним підприємством "Енергоринок" у справі № 913/273/17 у спірний період, а також наявність вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" у простроченні сплати заборгованості є підставою для нарахування штрафу у розмірі 73 549 грн. 30 коп.

Із доданої для порівняння постанови Вищого господарського суду України від 04.09.2017 у справі №904/1227/17 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України та зупинення провадження у справі, оскільки місцевим господарським судом не зазначено в ухвалі, в чому саме полягає пов`язаність цієї справи №904/1227/17 та справи №910/16175/16 та яким чином її розгляд Господарським судом міста Києва унеможливлює розгляд даної справи виходячи з її конкретних обставин. Предметом розгляду у справі №910/16175/16 є визнання права власності за Компанією Хотікс Менеджмент Лтд на прості іменні акції ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" в кількості 2 448 200,00 номінальною вартістю 6,00 грн. (більше 84% всього статутного капіталу товариства), а предметом розгляду у справі №904/1227/17 є визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів товариства, на яких була присутня Компанія Хотікс Менеджмент Лтд із спірним пакетом акцій.

Із доданої для порівняння постанови Вищого господарського суду України від 10.01.2017 у справі №904/5802/16 вбачається, що суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанцій неправомірно зупинив апеляційне провадження на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України та помилково визнав адміністративну справу пов'язаною з господарською справою №904/5802/16, оскільки рішення Дніпропетровської міської ради, які оскаржуються у адміністративній справі № 200/16873/16-а, були чинними на момент виникнення спірних правовідносин у справі №904/5802/16. Крім того, суд касаційної інстанції виходив з того, що у разі задоволення адміністративного позову учасники справи не позбавлені можливості звернутися до господарського суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2017 у справі №911/3901/16 суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції неправомірно зупинив провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України та безпідставно визнав справу №910/8407/16 пов'язаною з господарською справою №911/3901/16, оскільки суд чітко не визначив з'ясування яких-саме обставин у ході розгляду справи №910/8407/16 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у справі №911/3901/16 та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі. Також суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного господарського суду про те, що відповідачем не доведена та обставина, що без очікування результатів розгляду справи №910/8407/16 неможливо вирішити дану справу №911/3901/16. При цьому, предметом розгляду у справі №911/3901/16 є визнання за позивачем права власності на цілісний майновий технологічний комплекс та зобов'язання надати доступ до цього майна, з метою його демонтажу, а предметом розгляду у справі №910/8407/16 є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором генерального підряду №Е-01 від 24.02.2014.

Аналіз зазначених рішень судів касаційної інстанції від 24.10.2017 у справі №913/298/17, від 04.09.2017 у справі №904/1227/17, від 10.01.2017 у справі №904/5802/16, від 20.09.2017 у справі №911/3901/16 не дає підстав для висновку про різне застосування норм статті 43, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки ці рішення ухвалено з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій і перевірка правильності встановлення яких не входить до повноважень Верховного Суду.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України, копії яких надано заявником на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, та у постанові суду касаційної інстанції у справі, яка розглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не можна визнати подібними.

Таким чином, підстави для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2017, на які посилається заявник, не отримали підтвердження під час розгляду справи №913/298/17.

Відповідно до частини першої статті 11126 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що факт неоднакового застосування матеріального та процесуального права не підтвердився, заява Державного підприємства "Енергоринок" не підлягає задоволенню.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15.12.2017, статтями 11114, 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Енергоринок" про перегляд Верховним Судом України ухвали Господарського суду Луганської області від 25.05.2017, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2017, постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі № 913/298/17 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська