Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3013/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо І.В.

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017

у справі № 911/3013/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо І.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестстар"

про стягнення 12 710 465, 79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2017 (суддя Рябцева О.О.) позовну заяву ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо І.В. до ТОВ "Інвестстар" про стягнення 12 710 465, 79 грн. та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просив її скасувати та передати позовну заяву на розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 (колегія суддів у складі: Кропивної Л.В. - головуючого, Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А.) відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а останню повернуто скаржнику на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, а апеляційну скаргу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

В обгрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник посилається на те, що відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, Київський апеляційний господарський суд фактично порушив право позивача на захист своїх прав та законних інтересів. При цьому скаржник зазначає, що виконав вимоги ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та довів свій скрутний матеріальний стан, а суд апеляційної інстанції не перевірив, чи не втратить позивач можливості відстоювати свої права у суді, будучи неспроможним сплатити судовий збір.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження та встановлено строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 30.03.2018. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзивів на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 01.03.2018 строк.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції відповідно до вимог ст. 300 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Як встановлено апеляційним господарським судом, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги позивач посилався на те, що з 03.12.2015 ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" перебуває у процедурі ліквідації, що виключає можливість отримувати дохід від банківської діяльності. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Заявник не має фінансової можливості сплатити судовий збір, оскільки грошові кошти із державного бюджету на забезпечення процедури ліквідації не передбачені та не виділяються, а на накопичувальних рахунках банку такі кошти відсутні, що підтверджується довідками Національного банку України № 55-0007/58495 від 21.08.2017, № 55-0007/61350 від 05.09.2017, № 55-0007/67273 від 02.10.2017.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний господарський суд зазначив, що сама лише обставина, пов'язана з важким фінансовим становищем банку та долучені довідки з Національного банку України про відсутність коштів на накопичувальних рахунках ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що уповноважена особа Фонду призначається у будь-якому банку саме у зв'язку з його неплатоспроможністю та виведенням з ринку. При цьому заявником не додано кошторису затверджених витрат на 2017 рік та доказів відсутності коштів на сплату судового збору, передбачених вказаним кошторисом. Твердження скаржника про те, що на забезпечення процедури ліквідації банка бюджетом не виділяються грошові кошти відхилені колегією суддів, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв'язку з чим самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Також апеляційний господарський суд зазначив, що скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного ст. 102 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, і він зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний судом не розглядалось.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Враховуючи положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", питання про відстрочення його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які мають бути встановлені судом у кожному конкретному випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, та з огляду на те, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, повернення апеляційним господарським судом апеляційної скарги без розгляду не може оцінюватись колегією суддів Касаційного господарького суду як неправомірне.

При цьому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки встановлених судом обставин та додаткової перевірки доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені ст. 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Також колегія суддів звертає увагу на те, що до касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 було додане платіжне доручення про сплату судового збору за її подання, що не підтверджує доводи скаржника про наявність виняткових обставин для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду та про те, що позивач може втратити можливість відстоювати свої права у суді, будучи неспроможним сплатити судовий збір.

Враховуючи викладене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про повернення останньої без розгляду, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ч. 13 ст. 8, ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо І.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 у справі № 911/3013/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ткаченко Н.Г.

Судді: Білоус В.В.

Жуков С.В.