Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.02.2018 року у справі №904/9674/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року

м. Київ

справа № 904/9674/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" про перегляд Верховним Судом України

рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Соловйова А.Є.)

від 14.12.2016

постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Кощеєв І.М., судді Кузнецов В.О., Науменко І.М.)

від 13.04.2017

постанови Вищого господарського суду України

(головуючий - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.)

від 13.09.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал"

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця"

про стягнення 49 689, 46 грн

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл"

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в частині

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (далі - ТОВ "Партнер Глобал") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом заявою до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" (далі - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця") про стягнення 49 689, 46 грн за договором поставки №06/11-13ТП від 06.11.2013, договором №77 про відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014.

ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" до початку розгляду господарським судом справи по суті подало зустрічний позов до ТОВ "Партнер Глобал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (далі - ТОВ "Резерв-Ойл") про визнання недійсним договору №77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки №06/11-13ТП від 06.11.2013.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 в задоволенні первісного позову ТОВ "Партнер Глобал" відмовлено, провадження у справі за зустрічним позовом до ТОВ "Резерв-Ойл" припинено. Зустрічний позов задоволено. Суд визнав недійсним договір №77 про відступлення права вимоги від 26.12.2014, укладений між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки №06/11-13ТП від 06.11.2013.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 залишено без змін.

ТОВ "Партнер Глобал" звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017, постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2017 з підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), а саме: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування наявності підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), ТОВ "Партнер Глобал" до заяви додано копію постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі № 904/9822/16.

ТОВ "Партнер Глобал" у заяві про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017, постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2017 просить їх скасувати.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

З Верховного Суду України надійшла заява ТОВ "Партнер Глобал" про перегляд судових рішень у справі № 904/9674/16 Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 допущено справу № 904/9674/16 до провадження Касаційного господарського суду. Відкрито провадження за заявою ТОВ "Партнер Глобал" про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017, постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі № 904/9674/16. Здійснено підготовчі дії, а саме витребувано із Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/9674/16 за позовом ТОВ "Партнер Глобал" до ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення 49 689, 46 грн та за зустрічним позовом ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" до ТОВ "Партнер Глобал", ТОВ "Резерв-Ойл" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в частині.

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2018 справу № 904/9674/16 за позовом ТОВ "Партнер Глобал" до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення 49 689, 46 грн та за зустрічним позовом ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" до ТОВ "Партнер Глобал", ТОВ "Резерв-Ойл" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в частині, призначено до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд вважає, що подана ТОВ "Партнер Глобал" заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі № 904/9674/16, яка розглядається, судами встановлено, що між ТОВ "Резерв-Ойл" (постачальник) та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" (покупець) 06.11.2013 було укладено договір поставки №06/11-13ТП.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки, постачальник зобов'язується поставляти узгодженими партіями, протягом дії даного договору у власність покупця нафтопродукти (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, за умовами цього договору.

Предметом поставки - є паливо пічне нафтове, конкретно зазначається в специфікаціях (додаток № 1) до цього договору (п. 1.1.1 договору поставки).

Сторонами 06.11.2013 було складено та підписано Специфікацію № 1 до договору поставки, в якій вони погодили поставку палива пічного нафтового у кількості 21,300 т на загальну суму 7 600,00 грн. Умови оплати партії товару: покупець сплачує постачальникові 100% передплату вартості партії товару й компенсації вартості її транспортування, у строк 1 банківського дня з моменту отримання рахунку від постачальника. Строк поставки товару до 08.11.2013.

ТОВ "Резерв-Ойл" 06.11.2013 виставив покупцю рахунок-фактуру № СФ-00104 на суму 171 273, 30 грн на оплату палива пічного нафтового та автотранспортних послуг.

ТОВ "Резерв-Ойл" 06.11.2013 поставив, а покупець прийняв товар та автотранспортні послуги на загальну суму 171 273, 30 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000108, підписаною обома сторонами та скріпленою печатками підприємств.

Між ТОВ "Резерв-Ойл" (цедент, первісний кредитор) та ТОВ "Партнер Глобал" (цесіонарій, новий кредитор) 26.12.2014 було укладено договір № 77 відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до п.1 договору відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договорами, які були укладені між цедентом та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", у тому числі й за договором поставки №06/11-13ТП від 06.11.2013 на суму 49 689, 46 грн (перелік договорів, за якими відступлене право вимоги наведене в п.1 договору про відступлення права вимоги).

Загальна сума боргу за договором про відступлення права вимоги складає 2 762 133, 03 грн.

Згідно з п.2.1 договору про відступлення права вимоги, до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання договору про відступлення права вимоги.

Право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується господарськими договорами, специфікаціями, актами, іншими первинними бухгалтерськими документами, тощо (п.3 договору про відступлення права вимоги).

За пунктом 4 договору про відступлення права вимоги, копії документів, визначених у п.3 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною.

Між ТОВ "Резерв-Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал" 26.12.2014 було підписано акт прийому-передачі, за яким згідно договору № 77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014, цедент передав, а цесіонарій прийняв документи, зокрема, договір № 06/11-13ТП від 06.11.2013, специфікацію №1 від 06.11.2013, рахунок-фактуру № СФ-00104 від 06.11.2013, видаткову накладну №РН-0000108 від 06.11.2013, товарно-транспортну накладну від №00108 від 06.11.2013 та довіреність № 367 від 06.11.2013.

ТОВ "Партнер Глобал" як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги просить стягнути з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість у сумі 49 689, 46 грн, ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заперечує дійсність договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Партнер Глобал" та ТОВ "Резерв - Ойл", що є причиною спору.

Вимога ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, стороною якого воно не є, обґрунтована порушенням прав останнього у зв'язку з тим, що даний договір укладено з порушенням умов пункту 9.8 договору поставки № 06/11-13ТП від 06.11.2013.

Пунктом 9.8 договору поставки № 06/11-13ТП від 06.11.2013 передбачено, що сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Господарські суди у даній справі дійшли висновку про недійсність договору про відступлення права вимоги, оскільки доказів отримання згоди боржника на укладення договору відступлення права вимоги сторонами до суду не надано, матеріали справи не містять. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за договором поставки №06/11-13ТП від 06.11.2013, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6098/14.

При цьому місцевий господарський суд відхилив доводи ТОВ "Партнер Глобал" про те, що за змістом п. 9.8 договору поставки сторони не мають права передавати третім особам за даним договором лише свої зобов'язання, а не право вимоги, яке полягає в тому, що кредитор поступається своїм правом, вимагати виконання зобов'язання іншій особі - новому кредитору, а не зобов'язанням, з огляду на те, що зобов'язання в цілому включає в себе не тільки обов'язки сторін, але й права і передача права вимоги має відбуватись відповідно до умов договору та закону. Судом першої інстанції застосовано положення статей 213, 509, 510, 514, 517 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, погодившись з доводами суду першої інстанцій, окрім того, встановив, що внаслідок укладення оспорюваного договору ТОВ "Партнер Глобал" отримало від ТОВ "Резерв-Ойл" право вимоги сплати грошових коштів в сумі 49 689, 46 грн основного боргу за товар, щодо поставки якого у боржника є обґрунтовані заперечення до первісного кредитора на предмет безтоварності (фіктивності) такої операції, що свідчить про можливість виникнення у позивача за зустрічним позовом майнових втрат, тобто порушення безпосередньо його майнових прав.

Суд касаційної інстанції погодився з доводами судів попередніх інстанцій.

На обґрунтування наявності підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017): неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах ТОВ "Партнер Глобал" до заяви додано копію постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі № 904/9822/16.

Так, у справі № 904/9822/16 за позовом ТОВ "Партнер Глобал" до ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "ДАК Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "ДАК Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" до ТОВ "Партнер Глобал", ТОВ "Резерв Ойл" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, Вищий господарський суд України дійшов протилежних висновків, а саме:

- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За загальним правилом, дійсно правовідношення охоплює як права, так і обов'язки;

- разом з тим, укладаючи договір поставки від 06.06.2013 № 06/06-13 сторони обумовили не загальні права та обов'язки сторін, а цілком визначені. При цьому, поняття "зобов'язаний" або "зобов'язання" вживається сторонами в контексті виконання стороною певного обов'язку: поставки товару (п. 4.4), прийняття товару (п.4.8), оплати товару (п.4.9) тощо;

- відповідно до пункту 9.8. договору поставки сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони;

- обставини виникнення прав та обов'язків на підставі одного і того ж юридичного факту - договору поставки, не створюють жодного нерозривного "складного" зобов'язання, у якому кожний обов'язок боржника кореспондується із відповідним правом кредитора і навпаки, оскільки принципу "один договір - одне зобов'язання" не існує;

- відтак, обґрунтованим видається висновок, що пунктом 9.8 договору сторони обмежили передання іншим особам без письмової згоди іншої сторони саме обов'язків за договором, а не прав, як помилково вважали суди;

- не відповідає умовам договору і висновок судів щодо погодження сторонами у договорі поставки порядку заміни кредитора у договорі шляхом отримання письмової згоди боржника. Така умова у договорі відсутня.

- таким чином, висновок судів про те, що відступлення права вимоги за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13 вчинене з порушенням умов договору не відповідає дійсним обставинам справи.

При цьому судом касаційної інстанції застосовано положення статей 213, 509, 510, 511, 512, 514, 516 Цивільного кодексу України.

Забезпечуючи єдність судової практики в цьому питанні, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно з положеннями частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтями 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з обґрунтованими висновками Вищого господарського суду України про наявність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України з урахуванням того, що вказаний спірний договір вчинений відповідачами без попередньої письмової згоди на те позивача.

Згідно з частиною першою статті 111-26 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" необхідно відмовити.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, статтями 111-14 111-23- 111-25 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII, Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017, постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі № 904/9674/16 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська