Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.04.2021 року у справі №910/15985/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/15985/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. - головуючого, Банаська О. О., Ткаченко Н. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г. Є.;

за участю представників:

ПАТ "Універсал Банк" - Сербіної А. О. (дов. від 13.04.2021 № 79-ЮД1),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020

у справі № 910/15985/20

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник, боржник) звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/15985/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Мазана О. О.

Оголошення про відкриття щодо ОСОБА_1 провадження у справі про неплатоспроможність офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 06.11.2020 року за № 65440.

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, до суду надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:

- приватного виконавця Лановенко Л. О. з грошовими вимогами на суму на суму 329.972,67 грн,

- Акціонерного товариства "Універсал Банк" з грошовими вимогами на суму на суму
2.663.024,45 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 визнано кредиторами фізичної особи ОСОБА_1: приватного виконавця Лановенко Л. О. на суму 329972,67
грн - вимоги другої черги; ОСОБА_3 на суму 110 000,00 грн - вимоги другої черги; АТ "Універсал Банк" на суму 3 365 434,00 грн, з яких: 4 204,00 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, а 3 361 230,00 грн - як такі, що забезпечені заставою майна боржника; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3 805 406,67 грн; відмовлено АТ "Універсал Банк" у визнанні кредитором до боржника на суму 4 019 453,07 грн.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості вимог зазначених в ухвалі кредиторів, вказавши, що вимоги АТ "Універсал Банк" на суму 3 361 230,00 грн підтверджені рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27.09.2016 у справі №755/14967/15-ц (змінене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21.12.2016).

За висновками місцевого господарського суду, заборгованість боржника згідно вказаного рішення складає 125 516,86 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на дату його прийняття (27.09.2016) еквівалентно 3357576,00грн і саме ця сума підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника. Оскільки вартість предмета застави (3 606 000,00 грн) повністю покриває стягнуту за рішенням суду суму боргу з урахуванням судового збору (3 361 230,00 грн), судом визнано АТ "Універсал Банк" забезпеченим кредитором ОСОБА_4 у відповідному розмірі.

Врахувавши правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 310/11534/13-ц, судом було відмовлено у визнанні грошових вимог АТ "Універсал Банк" на суму 4 019 453,07 грн, оскільки звернення кредитора з позовом про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору, а відтак банк був позбавлений права здійснювати нарахування процентів, комісії та штрафних санкцій (пені) за користування кредитом на визначених у договорі умовах.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Універсал Банк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 в частині визнання вимог АТ "Універсал Банк" на суму 3 365 434,00 грн та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати вимоги АТ "Універсал Банк" на суму 3970211,89 грн, з яких: 4204,00 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, 3 606 300,00 грн - як такі, що забезпечені заставою майна боржника, 359 707,89 грн - вимоги другої черги.

В апеляційній скарзі зазначив, в порушення частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, місцевим господарським судом визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги банку за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27.09.2016 у справі №755/14967/15-ц у розмірі 125 516,86
швейцарських франків за курсом НБУ станом на 27.09.2016, а не за курсом НБУ станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 в частині визнання грошових вимог АТ "Універсал Банк" до боржника у розмірі 3 365 434,00 грн скасовано. Прийнято в скасованій частині нове рішення, яким визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги АТ "Універсал Банк" на суму 3 970 211,89 грн, з яких: 4204,00 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, 3 606 300,00 грн - як такі, що забезпечені заставою майна боржника, 359 707,89 грн - вимоги другої черги.

За висновками суду апеляційної інстанції згідно з приписами абз. 4 частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Така позиція щодо питання про визначення розміру грошових вимог кредитора в результаті встановлення рішенням суду заборгованості в іноземній валюті за кредитним договором також кореспондує позиції судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2018 у справі №902/1151/15, згідно якої розмір зобов'язання боржника в іноземній валюті визначається в національній валюті за курсом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

В постанові судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки доводи скаржника фактично зводилися до незгоди з ухвалою місцевого суду в частині розгляду заяви АТ "Універсал Банк" з грошовими вимогами до боржника, то у відповідності до статті 269 ГПК України ухвала суду першої інстанції переглядалася лише в цій частині.

Короткий зміст касаційних скарг

До Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 (скаржник1) та ОСОБА_2 (скаржник2) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021, в яких скаржники просять суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції; направити справу для продовження судового розгляду.

Касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 910/15985/20 ухвалою від 07.06.2021 об'єднані в одне касаційне провадження.

В обґрунтування доводів касаційних скарг скаржники посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права; вважають, що оскаржувані рішення прийняті в порушення пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України щодо права скаржника на майно, його інтересів та обов'язків, але без його участі; що суди не звернули уваги на обставину, підтверджену письмовими доказами, що Ѕ частина майна належить не боржнику, а іншій особі, яка не є учасником даної господарської справи та не має боргових зобов'язань перед АТ "Універсал Банк".

В касаційних скаргах (які є ідентичні за змістом) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що факт того, що ОСОБА_2 не є майновим поручителем у кредитних відносинах ОСОБА_1 з AT "Універсал Банк", зроблено судами без дослідження даних договору іпотеки № 7176 від 20.11.2007 та даних його реєстрації у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень № 6067656 від 20.11.2007 на предмет дотримання норм Закону України "Про іпотеку" та відповідності реєстраційних даних у Державному реєстрі відомостям, що містяться у вказаному договорі іпотеки. Відтак, вказана обставина, що має суттєве значення, ґрунтується на недопустимих доказах.

Скаржники вказують, що участь ОСОБА_2 у підписанні договору іпотеки була обумовлена вимогами Банку, оскільки частка ОСОБА_1 у спільній квартирі не виділена в натурі. Лише після здійснення AT "Універсал Банк" вказаних виправлень, Договір іпотеки та дані Державного реєстру можуть визнатися Господарським судом, як допустимі докази у справі № 910/15985/20.

Доводи інших учасників справи

В наданому Верховному Суду поясненні до касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 АТ "Універсал Банк" просить касаційні скарги залишити без задоволення з підстав, викладених у поясненні, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Предметом цього касаційного провадження, відкритого за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є постанова Північного апеляційного господарського суду від
25.02.2021, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 24.12.2020.

У відповідності до статті 269 ГПК України апеляційний перегляд ухвали попереднього засідання суду першої інстанції від 24.12.2020 судом апеляційної інстанції здійснювався в межах доводів апеляційної скарги AT "Універсал Банк" в частині розгляду заяви АТ "Універсал Банк" з грошовими вимогами до боржника за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27.09.2016 у справі №755/14967/15-ц у розмірі 125 516,86 швейцарських франків за курсом НБУ станом на 27.09.2016, а не за курсом НБУ станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Ухвала місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні кредиторських вимог АT "Універсал Банк" на суму 4 019 453,07 грн та в частині визнання грошових вимог інших кредиторів не оскаржувалася та судом апеляційної інстанції не переглядалась.

При цьому, ні боржник ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не оскаржували в суді апеляційної інстанції прийняту ухвалу попереднього засідання від 24.12.2020.

Отже, відповідно до положень статті 300 ГПК України Верховним Судом здійснюється касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 в частині кредиторським вимог AT "Універсал Банк" за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від
27.09.2016 року у справі №755/14967/15-ц у розмірі 125 516,86 швейцарських франків.

За приписами частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). З дня введення в дію Конституції України визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця.

Відповідно до статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному Конституції України для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному Конституції України для юридичних осіб.

Відповідно до статті 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною першою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява АТ "Універсал Банк" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 7 380 683,07 грн подана у межах тридцятиденного терміну, передбаченого статтею 30 КУзПБ, та ґрунтується на вимогах за кредитними договорами № 001-2902/756-0468 та № 001-2902/756-0473, укладеними 20.11.2007 між ВАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є АТ "Універсал Банк") та ОСОБА_1.

Суди встановили, що у якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами, 20.11.2007 було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі під № 7176, згідно умов якого було передано в іпотеку ВАТ "Універсал Банк" нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,90 кв. м., ринкова вартість якої станом на дату укладення договору іпотеки складала 1321299,17 грн (п.1.1-1.2. Договору).

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитними договорами № 001-2902/756-0468 та № 001-2902/756-0473 від 20.11.2007, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 755/14967/15-ц (змінене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21.12.2016) стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість у розмірі 125
516,86 швейцарських франків, а також судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 справі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27.09.2016 в нескасованій при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 21.12.2016 в частині позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 в частині розгляду кредиторських вимог AT "Універсал Банк", визнано кредиторські вимоги AT "Універсал Банк" на суму 3.365.434,00 грн, з яких: 4 204,00 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, а 3 361 230,00 грн (сума по рішенню суду про стягнення заборгованості) - як такі, що забезпечені заставою майна боржника. У решті кредиторських вимог AT "Універсал Банк" - відмовлено.

Задовольняючи частково кредиторські вимоги AT "Універсал Банк", Господарський суд міста Києва виходив з підстав, що під час звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сума боргу була зазначена в такому рішенні, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та штрафних санкцій.

Банк не погодився з прийнятою Ухвалою Господарського суду міста Києва від
24.12.2020 в сумі прийнятого рішення, а саме, в частині задоволення кредиторських вимог за курсом НБУ станом на 27.09.2016, а не за курсом НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, як визначено абзацом 4 частини 2 статті 45 КУзПБ та подав апеляційну скаргу.

За приписами абзацу 4 частини 2 статті 45 КУзПБ, якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Суд апеляційної інстанції погодившись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимоги Банку до боржника на суму 125 516,86 швейцарських франків, з огляду на наведені положення чинного законодавства, здійснив перерахунок заявлених кредиторських вимог АТ "Універсал Банк" за офіційним курсом Національного банку України станом дату подання кредитором заяви (02.12.2020, курс гривні до швейцарського франка дорівнює 31,65830000) та визнав, що загальна сума вимог, з урахуванням 3 654,00 грн судового збору, які підтверджені рішенням суду від 27.09.2016 у справі №755/14967/15-ц, станом на
02.12.2020 складає 3 966 007,89 грн.

При цьому, у питанні визначення розміру грошових вимог кредитора в справі про банкрутство у результаті встановленої рішенням суду заборгованості в іноземній валюті за кредитним договором, апеляційним господарським судом було враховано правову позицію Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладену у постанові від
16.10.2018 у справі № 902/1151/15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі № 922/46/20.

Водночас, як вже було наведено вище, судами встановлено, що у якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами
20.11.2007 було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі під № 7176, згідно умов якого було передано в іпотеку ВАТ "Універсал Банк" нерухоме майно, ринкова вартість якого станом на дату укладення договору іпотеки складала 1 321
299,17 грн. (п.1.1-1.2. Договору).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку, складеного ТОВ "Агентство незалежної оцінки "Ваш Експерт" 23.11.2020, станом на 19.11.2020 вартість предмету іпотеки згідно договору іпотеки від 20.11.2007, зареєстрованого в реєстрі під №7176, складає 128 200 доларів США, що за курсом на дату оцінки складає - 3 606

300,00грн.

За змістом частини 6 статті 64 КУзПБ, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому частини 2 статті 625 ЦК України, позачергово.

Абзацом 3 частини 2 статті 45 КУзПБ визначено, що якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Розглядаючи кредиторські вимоги АТ "Універсал Банк" апеляційний суд правильно застосував до спірних вимог положення Кодексу України з процедур банкрутства (статті 1,45,47,64) та дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки вартість предмета іпотеки, що визначена сторонами договору іпотеки, з урахуванням звіту про незалежну його оцінку, становить 3 606 300,00 грн, в той час як вимоги АТ "Універсал Банк" за кредитними договорами становлять 3 966 007,89 грн, вимоги АТ "Універсал Банк" є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави на суму 3 606 300,00 грн, а залишок вимог на суму 359 707,89 грн вважається незабезпеченим та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника у черговості, визначеній у порядку частини першої статті 64 КУзПБ, залежно від правової природи таких кредиторських вимог.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо результату розгляду грошових вимог AT "Універсал Банк" в межах рішення суду про стягнення валютної заборгованості у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом дату подання кредитором заяви, який свідчить про наявність правових підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника, що відповідає за обсягом і змістом всій сукупності розглянутих судом апеляційної інстанції кредиторських вимог, із обґрунтуванням черговості їх задоволення відповідно до статті 133 КУзПБ.

Водночас, боржник не скористалась правом подавати свої заперечення в попередньому засіданні під час розгляду кредиторських вимог та правом на оскарження ухвали в суді апеляційної інстанції. Доводи, наведені в касаційній скарзі ОСОБА_1 під час слухання справи ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції боржником не заявлялися, жодні заперечення, пояснення та ті обставини, на які посилається як боржник - ОСОБА_1 в своїй касаційній скарзі, судами попередніх інстанцій не розглядались.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_2, - особи, яка не є учасником справи, проте вважає, що ухвалені судові рішення стосується її прав, інтересів та обов'язків, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно статті 1 КУзПБ, учасники у справі про банкрутство - сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених частини 2 статті 625 ЦК України, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №908/2332/19).

Тобто у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито в загальному порядку, право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але у випадку якщо судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов'язки (подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
22.07.2020 у справі №904/4681/19).

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Як вже була зазначено вище, єдине питання, яке було предметом розгляду в суді апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду розглянутого та затвердженого в підготовчому зсіданні в суді першої інстанції реєстру вимог кредиторів - це визнання та включення до реєстру розміру кредиторських вимог AT "Універсал Банк" в сумі стягненої за рішенням суду заборгованості в іноземній валюті (без врахування відсотків, які нараховувалися банком) та правомірності її визначення в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Не було предметом розгляду судів попередніх інстанцій питання щодо правового статусу ОСОБА_2 у справі про банкрутство ОСОБА_1, який звернувся з касаційною скаргою, в оскаржуваних судових рішеннях судами не встановлювалося обставини щодо прав та інтересів скаржника 2.

Лише зазначення (констатація) скаржником 2, що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, так само як і припущення, що оскаржувані рішення можуть вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, з огляду на наведене вище, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду касаційної скарги.

Оскільки ОСОБА_2 не звертався з кредиторським вимогами до боржника в установленому законом порядку, отже не набув статусу кредитора у справі, а з матеріалів справи не вбачається вирішення оскаржуваними судовими рішенням питання про його права та обов'язки, будь-яких доводів та доказів, які б вказували на наявність відповідного правового зв'язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням його прав та інтересів скаржником2 не зазначено, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від
25.02.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/15985/20.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги ОСОБА_1 правильність застосування судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у даній справі ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 910/15985/20 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" - залишити без змін.

Встановивши, що ОСОБА_2 не є учасником справи про банкрутство, а також те, що ним не доведено, що в оскаржуваному судовому рішенні вирішувалося питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/15985/20.

Розподіл судових витрат

Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 910/15985/20 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без змін.

3. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 910/15985/20 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К. М.

Судді Банасько О. О.

Ткаченко Н. Г.