Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1285/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Случа О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 (судді: Скрипка І. М., Михайльська Ю. Б., Тищенко А. І.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 (суддя Балац С. В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "МОСТОБУД"

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову

1.1. Публічне акціонерне товариство "МОСТОБУД" (далі - ПАТ "МОСТОБУД") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Київської міської ради від 20.12.2018 №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 № 79-6-00526 (зі змінами)", справа А-26226; заборони Київській міській раді та її органам вчиняти дії щодо внесення записів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про будь-яку зміну/виключення/скасування/припинення права оренди заявника щодо земельної ділянки площею 16,7951 га, з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053, на вул. Промислова у Голосіївському районі м. Києва згідно з договором оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 № 79-6-00526, справа А-26226.

1.2. Заяву про забезпечення позову із посиланням на положення статей 136- 140 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що між ПАТ "МОСТОБУД" та Київською міською радою 30.07.2007 укладено договір оренди земельної ділянки.

1.3. 21.12.2015 між заявником та Приватним підприємством "Промбудсервіс 2005" (далі - ПП "Промбудсервіс 2005") укладено договір суборенди земельної ділянки.

1.4. Відповідно до декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, виданих ПП "ПРОМБУДСЕРВІС 2005", здійснено будівництво промислової бази на вул. Промисловій, 11/1 у Голосіївському районі м. Києва ІІІ категорії складності та зареєстровано право власності у відповідності до чинного законодавства.

1.5. Актом обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01 встановлено, що вказана земельна ділянка частково огороджена парканом, використовується для складування та перевалки піску. Проте, ПАТ "МОСТОБУД" наголошує, що на ній наявні капітальні споруди та будівлі, які були зведені із дотриманням містобудівних умов і обмежень та зареєстровано право власності у відповідності до чинного законодавства.

1.6. У подальшому Київською міською радою прийнято рішення від 20.12.2018 №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 № 79-6-00526 (зі змінами)", справа А-26226.

1.7. Заявник має намір звернутися до суду з позовом до Київської міської ради із вимогами про визнання дій Київської міської ради неправомірними; визнання протиправним та скасування акта обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01; визнання недійсним рішення Київської міської ради від 20.12.2018 №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами)".

1.8. ПАТ "МОСТОБУД" вважає, що акт обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01 є незаконним та таким, що не відповідає фактичним обставинам. Крім того, рішення Київської міської ради прийнято на підставі неправомірної перевірки, за результатами якої було складено незаконний акт обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01, що може потягти за собою невідворотні наслідки для власника нежитлових будівель та споруд, які були у законний спосіб збудовані на земельній ділянці на вул. Промислова м. Київ.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019, заяву ПАТ "МОСТОБУД" задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради від 20.12.2018 №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 № 79-6-00526 (зі змінами)", справа А-26226.

2.2. Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо ймовірності вчинення Київською міською радою до вирішення спору по суті дій, направлених на реалізацію рішення від 20.12.2018 №536/6587, яке заявник має намір оскаржити, що фактично нівелює можливість захисту прав та інтересів заявника в обраний ним спосіб захисту у межах судового спору.

2.3. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що заявлений захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Київської міської ради є саме тим заходом забезпечення позову, який, у розумінні приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України, є ефективним для захисту оспорюваних прав заявника та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Вказаний захід пов'язаний із майбутнім предметом позовних вимог, є розумним і співмірним заходом до забезпечення позову та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Київської міської ради.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Київська міська рада подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2019.

3.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального (статтю 16 Цивільного кодексу України) та процесуального (статті 5, 74, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України) права.

3.3. Скаржник зазначив, що суд першої інстанції фактично розпочав розглядати справу по суті та оцінювати докази, що є неможливим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову, однак апеляційний суд перевищення повноважень місцевого суду не встановив. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

3.4. Зупиняючи дію рішення Київської міської ради, суд фактично ставить під сумнів законність такого рішення, хоча розгляд справи по суті ще не розпочався.

Відтак, у разі залишення в силі оскаржуваних судових рішень, законність рішення Київської міської ради буде під сумнівом без встановлення цього факту в судовому порядку.

3.5. Також, скаржник зазначає, що положеннями чинного законодавства передбачений широкий перелік способів захисту порушеного права, у зв'язку з чим заявник не обмежений у виборі найбільш ефективного на його думку способу.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 30.07.2007 між заявником (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів від 02.08.2007 № 79-6-00526.

4.3. Відповідно до умов договору від 30.07.2007 земельну ділянку площею 16,7951 га, що знаходиться за адресою: вул. Промислова у Голосіївському районі м. Києва передано у користування для перенесення промислової бази заявника мотозагону №2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування, кадастровий номер: 8000000000:90:116:0053.

4.4. 21.12.2015 між заявником та Приватним підприємством "ПРОМБУДСЕРВІС 2005" укладено договір суборенди земельної ділянки №1127.

4.5. 06.10.2010 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради ПАТ "МОСТОБУД" та ПП "ПРОМБУДСЕРВІС 2005" видані містобудівні умови та обмеження №1132/16/012/009-16 забудови земельної ділянки на вул. Промислова 11/1 у Голосіївському районі.

4.6. Відповідно до декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, виданих ПП "ПРОМБУДСЕРВІС 2005", здійснено будівництво промислової бази на вул. Промисловій, 11/1 у Голосіївському районі м. Києва ІІІ категорії складності.

4.7. Згідно з довідкою про виконання умов договору про пайову участь від 13.06.2017 №050/08-4817, виданою Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ПП "ПРОМБУДСЕРВІС 2005" здійснило перерахування пайового внеску в сумі 33 387,00 грн.

4.8. Господарські суди зазначили, що за доводами заявника Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено проект рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва № 79-6-00526 від 02.08.2007.

4.9. Актом обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01 встановлено, що вказана земельна ділянка частково огороджена парканом, використовується для складування та перевалки піску.

4.10. У подальшому Київською міською радою прийнято рішення від 20.12.2018 №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва №79-6-00526 від 02.08.2007 (зі змінами)", справа А-26226.

4.11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали заяви не містять доказів повідомлення заявника про проведення планової або позапланової перевірки відносно належної йому на праві користування земельної ділянки. Крім того, у проведеному Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) обстеженні не враховано, що на земельній ділянці наявні капітальні споруди та будівлі, які були зведені із дотриманням містобудівних умов, у той час, як положення пояснювальної записки від 16.11.2018 №ПЗ-34905 до проекту рішення передбачають, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови.

4.12. Враховуючи викладені обставини, суди дійшли висновку, що заявлений захід забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді та її органам вчиняти дії щодо внесення записів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про будь-яку зміну/виключення/скасування/припинення права оренди заявника щодо земельної ділянки площею 16,7951га, з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053, на вул. Промислова у Голосіївському районі м. Києва згідно з договором від 02.08.2007, не є тим заходом, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, оскільки є наслідком заявленого заходу забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Київської міської ради від 20.12.2018 №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 № 79-6-00526 (зі змінами)", який є ефективним для захисту оспорюваних прав заявника.

4.13. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.14. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

4.15. Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4.16. Співмірність заходів до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

4.17. При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має також оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

4.18. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

4.19. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

4.20. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

4.21. Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. У цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.22. Таким чином, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

4.23. Беручи до уваги встановлені судами обставини, що за актом обстеження земельної ділянки остання вільна від капітальної забудови, у зв'язку з чим Київською міською радою прийнято спірне рішення про розірвання із заявником договору оренди, хоча за доводами заявника на ній наявні капітальні споруди та будівлі, право власності на які зареєстровано, є достатньо обґрунтовані припущення вважати, що Київська міська рада може вжити заходи з реалізації спірного рішення, у зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він мав намір звернутися до суду.

4.24. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

4.25. Отже, невжиття обраного заявником заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради може призвести до порушення прав заявника на справедливий та ефективний захист порушеного права при поданні позову, оскільки в разі реалізації Київською міською радою спірного рішення (як наслідок, передачі земельної ділянки іншій особі) позивач не зможе захистити своє порушене право та охоронювані законом інтереси в межах одного судового провадження за його позовом про визнання протиправним та скасування спірного рішення Київської міської ради.

Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо недоведеності обставин, з якими пов'язаний обраний заявником спосіб забезпечення позову, а також посилання на можливість обрання більш ефективного способу захисту.

4.26. Також судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника про те, що господарськими судами вже фактично здійснено розгляд справи по суті та знаходження законності спірного рішення Київської міської ради у такому випадку під сумнівом, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях оцінка рішенню Київської міської ради не надавалася, тобто не досліджувалися та не оцінювалися докази, що могли б підтвердити його протиправність та обґрунтованість майбутніх позовних вимог. Зупинення дії рішення Київської міської ради не призводить до автоматичного визнання його незаконним.

4.27. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову до його подання шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради, що у той же час, не призводить до порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних законом інтересів Київської міської ради, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Згідно з частою першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі № 910/1285/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

О. В. Случ