Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 540/5400/21

адміністративне провадження № К/990/3260/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Берназюк Я.О., Єзеров А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 (суддя - Бездрабко О.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 (головуючий суддя - Стас Л.В., судді: Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення коштів.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

17.09.2021 ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою, в якій просив:

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь 21275 грн., шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державною казначейською службою України в рахунок відшкодування завданої йому неконституційним актом майнової шкоди, у вигляді недоотриманої заробітної плати у 2016-2019 роках;

- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь 10000 грн., шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державною казначейською службою України в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Також, позивач покликався на те, що неконституційним актом (п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України) йому завдано майнову шкоду у вигляді недоотриманих коштів щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2016-2019 роки, а також моральну шкоду.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 встановлено, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст.122 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано. Позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що з 2014 року і по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Особовий склад частини постійно залучений до виконання планових або позапланових заходів бойової підготовки, навчань та тренувань різного роду як в пункті постійної дислокації, так і за межами пункту постійної дислокації. Тому, про порушення Державою Україна прав позивача та не виконання нею встановлених гарантій стало відомо з 06.09.2021, з моменту отримання відповіді від Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. У позивача виникла можливість звернутись до адвоката за захистом своїх порушених прав лише у вересні 2021 року, під час перебування у відпустці. Вказує, що звернувся до суду одразу, як з`явився вільний від несення служби час, коли він не перебував на виконанні завдань, на варті тощо, та мав змогу без негативних для себе та Держави наслідків відлучитись від військової частини. З урахуванням викладеного, на думку позивача, ним не пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2021, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021, позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повертаючи позовну заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, а тому позовна заява підлягає поверненню.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленими судовими рішеннями попередніх інстанцій позивач не погодився, звернувся з касаційною скаргою, в якій покликаючись на порушення судами норм процесуального права просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, позивач покликається на те, що під час розгляду спору про відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом, слід враховувати, що наслідком такої шкоди є недоотримання ним заробітної плати за час проходження військової служби у 2016-2019 роках, тобто, відшкодування шкоди є стягненням недоотриманої заробітної плати, яка недоплачена на підставі неконституційного положення. У зв`язку з чим, до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення ч. 2 ст. 233 КЗпП, а не КАС України, тобто строки звернення до суду у цій справі не застосовуються.

Також, позивач покликається на те, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки він звернувся з позовом після отримання 06.09.2021 відповіді від Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Також, скаржник покликається на те, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки в періоди з 19.07.2014 по 25.08.2014, з 14.12.2014 по 16.02.2015, з 21.03.2015 по 11.06.2015, з 03.08.2016 по 06.12.2016, з 22.01.2018 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 21.05.2018, з 01.11.2019 по 01.03.2020, з 02.03.2021 по 01.04.2021 він брав участь під час проходження військової служби в антитерористичній операції.

Відповідачі не скористались правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частин 1 та 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з вимогами про відшкодування шкоди у вигляді невиплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня, завданої актом, який рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 визнано неконституційним, позивач звернувся до суду 17.09.2021 з пропуском передбаченого законом строку звернення до суду і поважних причин такого пропуску позивачем не наведено.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що з урахуванням приписів статті 233 КЗпП до спірних правовідносин не застосовується строк звернення до суду є безпідставним, оскільки передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічна разова допомога є пільгою ветеранам війни та прирівняним до них особам і до складу грошового забезпечення військовослужбовців не належить.

Покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.09.2019 у справі №812/1255/17, від 02.07.2020 у справі №812/792/17 є безпідставними, оскільки на відміну від справи яка розглядається такі висновки стосуються виплати грошової винагороди, яка є заробітною платою.

Також, безпідставним є покликання позивача на постанову Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, оскільки в цій справі спір стосувався невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 420/718/21 дійшов наступного висновку:

"…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.

В той же час, суд зауважує, що відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом…".

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку, що « … відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…».

Враховуючи такі висновки Верховного Суду, покликання позивача на те, що початок перебігу слід обчислювати з часу отримання відповіді на його звернення також є безпідставним.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду на участь в період проходження військової служби в антитерористичній операції протягом 2014-2021 років також є безпідставним, оскільки за доводами позивача така участь не була безперервною і доказів неможливості звернення до суду в періоди, протягом яких позивач не брав безпосередньої участі в антитерористичній операції, суду не надано.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та прийняли рішення про повернення позовної заяви.

Схожий підхід у вирішенні питання поновлення строку звернення до суду застосовано Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 у справі № 540/5391/21 за участю тих самих відповідачів.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі №540/5400/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

А.А. Єзеров