Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2018 року у справі №806/2642/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року

Київ

справа №806/2642/16

адміністративне провадження №К/9901/18832/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом приватної фірми "ЮрЕкс" "Юридична консультація та майнова експертиза" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з участю третьої особи Новоград-Волинської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку та зобов'язання повторно провести державну експертизу звіту за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду в складі судді Попова О. Г., від 31 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Майора Г.І., Бучик А.Ю., Шевчук С.М., від 29 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року приватна фірма "ЮрЕкс" "Юридична консультація та майнова експертиза" звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01 липня 2016 року № 180, виготовлений Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно провести державну експертизу звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка надана в оренду ФОП ОСОБА_2, площею 0,0400 га по АДРЕСА_1 в м. Новоград-Волинський Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно виготовив висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01 липня 2016 року №180 та всупереч вимогам чинного законодавства не відреагував на клопотання про спростування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01 липня 2016 року №180, що призвело до порушення прав позивача.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок державної експертизи землевпорядної документації від 01 липня 2016 року № 180, виготовлений Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути документи Приватної фірми "ЮрЕкс" "Юридична консультація та майнова експертиза" щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації по звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка надана в оренду ФОП ОСОБА_3, площею 0,0400 га, розташованої за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що надаючи негативний висновок та відмовляючи у погодженні Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка надана в оренду ФОП ОСОБА_4, площею 0,0400 га, розташованої за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, м. Новоград-Волинський, АДРЕСА_1, відповідач вказує лише на один недолік земельної документації, а саме те, що у складі юридичної особи суб'єкти господарювання ПФ "ЮрЕкс" відсутні оцінювачі з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які зареєстровані у Державному реєстрі сертифікованих інженерів землевпорядників".

Отже, зазначає суд апеляційної інстанції, об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а тому має бути поверненим на доопрацювання, тоді як в порушення вимог чинного законодавства відповідачем було оцінено його негативно та не погоджено.

Не погоджуючись з постановами Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що об'єкт державної експертизи не відповідає вимогам законодавства, а тому такий об'єкт оцінено негативно і не погоджено Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області, що відповідає нормам чинного законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 806/2642/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 08 серпня 2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у справі за позовом приватної фірми "ЮрЕкс" "Юридична консультація та майнова експертиза" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з участю третьої особи Новоград-Волинської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку та зобов'язання повторно провести державну експертизу звіту.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватна фірма "ЮрЕкс" Юридична консультація та майнова експертиза" здійснює землеоціночні роботи на підставі ліцензії серії АГ №583186.

23 травня 2016 року між Новоград-Волинською міською радою (замовник), Приватною фірмою "ЮрЕкс" "Юридична консультація та майнова експертиза" (виконавець) та Управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин Новоград-Волинської міської ради (платник) укладено договір №10 про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (далі - Договір №10).

Згідно з пунктом 1.1. Договору № 10, "Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання послуг, пов'язаних з виконанням експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягає продажу відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України, а Платник зобов'язується оплатити виконану роботу, об'єкт оцінки - земельна ділянка площею 0,0400 га по вул. Ушакова, 41, в м. Новоград-Волинському Житомирської області для будівництва та обслуговування будівель торгівлі."

У пункті 4.1 Договору №10 визначено, що після завершення виконання робіт Виконавець зобов'язується передати Замовнику - у паперовому вигляді 1 примірник звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації (оригінал).

На виконання умов Договору № 10 позивачем було виготовлено "Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка надана в оренду ФОП ОСОБА_4, площею 0,0400 га, розташованої за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, м. Новоград-Волинський, АДРЕСА_1" та надано до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області клопотання про добровільну первинну державну експертизу землевпорядної документації.

01 липня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надало висновок державної експертизи землевпорядної документації №180 (далі - Висновок №169), у підпункті 10.1 пункту 10 "Зауваження та пропозиції до землевпорядної документації" якого зазначено: "Розроблений звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення не відповідає статті 6 Закону України "Про оцінку земель" в частині визначення суб'єкта оціночної діяльності у сфері оцінки земель, а саме: у складі юридичної особи суб'єкта господарювання ПФ "ЮрЕкс" відсутні оцінювачі з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які зареєстровані у Державному реєстрі сертифікованих інженерів землевпорядників". У пункті 11 Висновку №180 "Підсумкова оцінка результатів державної експертизи" зазначено: "Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка надана в оренду ФОП ОСОБА_4, не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим стандартам і правилам, а саме: статті 6 Закону України "Про оцінку земель", оцінюється негативно та не погоджується".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року № 1808-IV (далі - Закон № 1808-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1808-IV державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (стаття 6 Закону № 1808-IV).

Статтею 32 Закону №1808-IV встановлено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;

еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 1808-IV виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів; предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 35 Закону № 1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391 (далі - Методика № 391).

Згідно з положеннями пункту 3.5 Методики № 391 на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.

Висновок державної експертизи землевпорядної документації оформляється за типовою формою, встановленою Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 18 Закону № 1808-IV.

Підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов'язковою.

Таким чином, підсумки державної експертизи відображаються у висновку, в якому експерт вказує на виявлені недоліки (якщо такі мали місце), необхідність доопрацювання проекту землевпорядної документації (у разі наявності недоліків).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що проведення експертизи проекту землевпорядної документації та формулювання за її наслідками висновку, в тому числі про доопрацювання проекту відповідної документації, є виключною компетенцією органів Держгеокадастру.

Стосовно процедури оскарження висновку державної експертизи проекту землевпорядної документації, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що позивачем не було дотримано такої процедури з огляду на наступне.

Статтею 37 Закону № 1808-IV встановлено, що замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норма дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

Судами попередніх інстанцій встановлено те, що позивач звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), з клопотанням про спростування висновку державної експертизи, як це прямо передбачено Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», однак вказана заява не розглянута.

Враховуючи наведене, касаційний суд приходить до переконання в тому, що позивач не в повній мірі реалізував право на оскарження Висновку №169 в порядку, встановленому статтею 37 Закону № 1808-IV, а покликання позивача на бездіяльність відповідача в процесі розгляду його клопотання про спростування висновків державної експертизи не є безумовною підставою для скасування такого висновку.

Статтею 37 Закону № 1808-IV встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

З огляду на вищевикладене, касаційний суд вважає, що суди попередніх інстанцій не дали належну оцінку тим обставинам, що позивач не вважав свої права порушеними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача в процесі розгляду заяви про спростування висновків державної експертизи, а проведення повторної державної експертизи можливе тільки після розгляду клопотання про спростування висновків державної експертизи та наявності достатніх підстав для проведення такої експертизи.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не було дотримано порядку оскарження висновку, встановленого статтею 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а тому позовна вимога щодо зобов'язання повторно провести державну експертизу звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки не може бути задоволена.

За своєю правовою природою повноваження щодо прийняття рішення про проведення повторної державної експертизи землевпорядної документації є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу

Аналогічна позиція у схожих правовідносинах сформована Верховним Судом у постанові 08 травня 2018 року у справі № 823/1581/17

Адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційними повноваженнями розуміються повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню, оскільки суди неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема, статтю 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»

Оскільки колегія суддів задовольняє касаційну скаргу та скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати підлягають новому розподілу.

Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову приватної фірми "ЮрЕкс" "Юридична консультація та майнова експертиза" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з участю третьої особи Новоград-Волинської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку та зобов'язання повторно провести державну експертизу звіту .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко