Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №826/24616/15

адміністративне провадження №К/9901/7381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Оксененка О.М., Губської Л.В., Федотова І.В. від 12.07.2016 у справі №826/24616/15 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним відкликання висновку головного управління Держземагентства у місті Києві від 30.12.2014 №19-26-0.3-8120/2-14 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,10 га на вулиці АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним відкликання висновку Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації від 17.01.2015 №182/0/12/09-15 про погодження проекту землеустрою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року визнано протиправними дії головного управління Держгеокадастру у місті Києві з відкликання висновку головного управління Держземагентства у місті Києві від 30.12.2014 №19-26-0.3-8120/2-14 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,10 га на АДРЕСА_1 .

Визнано протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з відкликання висновку департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.01.2015 №182/0/12/09-15 про погодження проекту землеустрою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги обґрунтовані тим, що третя особа ОСОБА_2 незаконним шляхом самовільно захопив частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а відтак посилання на факт користування цією частиною земельної ділянки третьою особою ( ОСОБА_2 ) та облік за його домоволодінням є хибним. Вказує про помилковість доводів суду апеляційної інстанції про відсутність порушення прав позивача з боку відповідачів їх діями по відкликанню висновків про погодження проекту землеустрою, оскільки такий проект є однією з умов (етапів) розробки і затвердження проекту відведення земельної ділянки, право на яке і було порушено відповідачами.

У відзивах на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та ОСОБА_2 просять залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Касаційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із заявою від 07.08.2014 про безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд.

У процесі розгляду останньої, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено висновок №14-0960-В про погодження проекту землеустрою від 17.01.2015 №182/0/12/09-15, згідно з яким, розглянувши проект землеустрою, розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , керуючись Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій» та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Департамент погодив останній і вказав за можливе використовувати в подальшому зазначену земельну ділянку для вказаних цілей.

Також, головним управлінням Держземагентства у місті Києві підготовлено висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.12.2014 №19-26-0.3-8120/2-14, згідно з яким вказаний проект погоджено за умов: забезпечення вільного доступу для прокладення нових, реконструкції, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд; використання земельної ділянки без зміни цільового призначення; вирішення майново-правових питань відповідно до чинного законодавства; виконання обов`язків землевласника відповідно до вимог статті 91 Земельного кодексу України; надання (передачі) земельної ділянки у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснити в порядку, встановлено статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Разом з тим, листами головного управління Держземагентства у місті Києві від 02.06.2016 №31-26-0.3-8218/2-15 та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.06.2015 №7232/0/12/27-15 відкликано (визнано нечинними) наведені вище висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд. В якості підстави для вказаного у розглядуваних листах зазначено, що, згідно з наведеною у листі постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 12.05.2015 №08/281-1021 інформацією, при відведенні даної земельної ділянки не було враховано факту користування останньою третьою особою ( ОСОБА_2 ). Крім того, у листі Департаменту зазначено, що, у відповідності до наданих ОСОБА_2 матеріалів, частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 обліковувалась за його домоволодінням з 1955 року.

Вважаючи дії відповідачів з відкликання висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не наділені повноваженнями щодо відкликання наданих висновків. Крім того, судом вказано, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, в обґрунтування правомірності оскаржуваних дій, не надано суду доказів, якими останні мотивують відкликання (визнання нечинними) висновків Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №14-0960-В про погодження проекту землеустрою від 17.01.2015 №182/0/12/09-15 та головного управління Держземагентства у місті Києві від 30.12.2014 №19-26-0.3-8120/2-14, а саме: факту користування земельною ділянкою площею 0,10 га на вулиці АДРЕСА_1 третьою особою - ОСОБА_2 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав про помилковість висновку стосовно того, що відповідачі не наділені повноваженнями щодо відкликання наданих висновків, оскільки Положенням про Головні управління Держземагентства у м. Києві та м. Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258 та Положенням про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №90 не передбачено заборони відкликати надані висновки щодо погодження відведення земельних ділянок.

Також судом апеляційної інстанції вказано, що відповідно до листа постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 12.05.2015 №08/281-1021 при відведенні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 не було враховано факту користування останньою третьою особою ( ОСОБА_2 ). Крім того, у листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.06.2015 №7232/0/12/27-15 зазначено, що, у відповідності до наданих ОСОБА_2 матеріалів, частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 обліковувалась за його домоволодінням з 1955 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 123 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина четверта статті 123 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами частин першої та другої статті 186-1 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п`ята статті 186-1 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи (частина шоста статті 186-1 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, правові засади діяльності головного управління Держземагентства у місті Києві визначені Положенням про Головні управління Держземагентства у м. Києві та м.Севастополі, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258 (надалі - Положення №258), який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Приписами пунктів 4.22 та 4.23 Положення №258 передбачено, що головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, а також техніко-економічних обґрунтувань таких програм і проектів та надає за результатами її проведення відповідні висновки, а також у межах компетенції, встановленої законодавством, бере участь у погодженні документації із землеустрою.

У свою чергу, пунктом 6.30 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №90, передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, погоджує землевпорядну документацію в порядку, визначеному чинним законодавством.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно того, що наведеними положеннями не передбачено повноважень відповідачів щодо відкликання наданих висновків.

Колегія суддів вважає помилковим покликання суду апеляційної інстанції стосовно правомірності дій відповідачів у зв`язку з тим, що Положенням про Головні управління Держземагентства у м. Києві та м. Севастополі, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258 та Положенням про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №90 не передбачено заборони відкликати надані висновки щодо погодження відведення земельних ділянок враховуючи наступне.

Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тоді, як відповідачі зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відсутність заборони на відкликання наданих висновків щодо погодження відведення земельних ділянок не свідчить про наявність такого права у відповідачів, які, як органи державної влади, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з відкликання висновку головного управління Держземагентства у місті Києві від 30.12.2014 №19-26-0.3-8120/2-14 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0,10 га на АДРЕСА_1 та висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.01.2015 №182/0/12/09-15 про погодження проекту землеустрою, є протиправними.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що погодження проекту землеустрою є однією з умов (етапів) розробки і затвердження проекту відведення земельної ділянки та не означає позитивного рішення про надання її у власність в майбутньому.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 345, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року скасувати.

Рішення Окружного адміністртаивного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук