Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №807/1460/17

провадження №К/9901/57508/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., провівши попередній розгляд справи за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платі Юкрейн Лімітед" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за касаційною скаргою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у складі судді Плеханова З.Б. від 15 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Глушка І.В., Большакової О.О., Макарика В.Я. від 14 червня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2017 року Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платі Юкрейн Лімітед", у якому просило стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 162846,98 грн за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення судів мотивовано тим, що відповідачем вжито всі належні заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що виключає підстави для застосування санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875-XІI.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовим рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням держпраці у Закарпатській області у період з 18.10.2017 по 19.10.2017 проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Платі Юкрейн Лімітед". За наслідками перевірки було складено акт № 07-05-035/357, у якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТІ ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД" протягом 2015-2016 року не подавав звітність про зайнятість і працевлаштування інвалідів, що повинен був подавати щороку до 1 березня. У товаристві працює 9 працівників з інвалідністю, середньооблікова чисельність працівників за 2016 рік складала 274 особи з фондом оплати праці 205535,7 (тис. грн), а кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимогстатті 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 11 осіб.

Посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Платі Юкрейн Лімітед" не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 162846,98 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів мотивована тим, що відповідачем не було вжито усіх належних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а створення робочих місць для інвалідів та подання до центру зайнятості інформації про наявність вакансій є лише шляхами пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування. Ненаправлення органами державної служби зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування не є підставою, яка звільняє відповідача від обов`язку сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню.

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Платі Юкрейн Лімітед" відзиву на касаційну скаргу не надіслало.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

10. Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

11. При цьому, частиною другою статті 19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

12. Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

13. Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

14. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

15. Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

16. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067 роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

17. Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

18. Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

19. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-ХІІ.

21. Однак на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

22. Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання вимог законодавства відповідачем систематично вживалися заходи щодо забезпечення працевлаштування інвалідів протягом 2016 року, що підтверджується зокрема: звітністю форми 3-ПН, а саме від 29.02.2016, 31.03.2016, 29.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, 29.07.2016, 31.08.2016, 06.09.2016, у Розділі 2 яких вказано по 40 вакансій, на яких можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, серед яких є і інваліди.

Виноградівський районний центр зайнятості у листі № 1415-06 від 14.12.2017 повідомив, що ТОВ "Платі Юкрейн Лімітед" протягом 2016 року подавало звіти про наявність вакансій для інвалідів, приймало активну участь у заходах для сприяння працевлаштуванню безробітних, і хоча на обліку в центрі зайнятості перебувало 32 безробітних осіб з обмеженими можливостями, на підприємство до відповідача вони не направлялись.

Також відповідач надав докази проведення рекламних заходів шляхом подання оголошень до газети «РІА», розміщення рекламних роликів, реклами в ефірі радіостанції Закарпаття ФМ, а також розміщення оголошень про попит на вільну робочу силу (вакансії), в тому числі попит на робочу силу осіб з обмеженими можливостями (інвалідів).

23. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

24. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів про вжиття відповідачем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та недопущення правопорушення, яке є підставою для застосування до нього штрафних санкцій, визначених статтею 20 Закону № 875-XІI.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний