Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №2340/3949/18

провадження №К/9901/16638/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, головного спеціаліста відділу державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Пономаренко В. П. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Василенка Я. М. (головуючий), Кузьменка В. В., Шурка О. І.

І. Суть спору

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 30 серпня 2018 року про відмову у знятті з місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

1.2. зобов`язати Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради зняти з місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 серпня 2018 року він звернувся до Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради із заявою та відповідним пакетом документів про зняття з місця реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою, на що отримав відмову з підстав відсутності судового рішення з цього питання.

3. На думку позивача, вказана відмова є протиправною, оскільки у відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється зокрема на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням. Тож вважає, що оскільки заява про зняття з реєстрації місця проживання подавалась ним, як новим власником квартири, на підставі поданих документів про перехід права власності та у відповідності до вимог чинного законодавства України, то рішення про відмову у знятті ОСОБА_2 з місця реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню, що має своїм наслідком зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити відповідну дію.

4. Суд першої інстанції здійснив заміну суб`єктного складу сторін у цій справі, належними відповідачами у даній справі визнав Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради та головного спеціаліста відділу державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Пономаренко В. П.

5. Відповідачі позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

6. Відповідно до свідоцтва від 10 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н. В., позивач придбав квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що раніше належала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619815871101. Вищевказана квартира була придбана ОСОБА_1 на електронних торгах, які проводились 13 липня 2018 року в порядку примусового виконання виконавчого листа про звернення стягнення на предмет іпотеки.

7. 29 серпня 2018 року позивач звернувся до управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради із заявою та відповідним пакетом документів про зняття з місця реєстрації ОСОБА_2 , на що 30 серпня 2018 року отримав відмову - «у зв`язку з відсутністю рішення суду», що спонукало останнього звернутись з відповідним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій

8. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 7 лютого 2019 року позов задовольнив частково:

8.1. визнав протиправним та скасував рішення Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 30 серпня 2018 року про відмову у знятті з місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

8.2. в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

9. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 травня 2019 року скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року та прийняв нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, головного спеціаліста відділу державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Пономаренко В. П. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовив повністю.

10. При цьому суди обох інстанцій виходили з того, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Позивач, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

12. Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Позиція Верховного Суду

13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

15. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

17. У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

18. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

19. За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

20. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

21. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

23. Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

24. Колегія суддів уважає, що спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядження майном, адже ініційований позивачем спір щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у належній першому квартирі має цивільно-правову природу, оскільки спрямовані на зміну (припинення) цивільних прав останнього.

25. Отже, цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

26. Такий висновок колегії суддів ґрунтується насамперед на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/8687/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3620/17.

27. Шостий апеляційний адміністративний суд наведеного не врахував та, скасувавши рішення суду першої інстанції, відповідної помилки останнього не виправив.

28. За правилом пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

29. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

30. За наведеного правового регулювання та обставин справи, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню як таке, що ухвалено з порушенням вимог процесуального закону, а провадження в адміністративній справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 2340/3949/18 скасувати.

3. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року у справі № 2340/3949/18 скасувати.

4. Закрити провадження в адміністративній справі № 2340/3949/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, головного спеціаліста відділу державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Пономаренко В. П. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд заявлених ним позовних вимог віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. А. Губська

О. В. Калашнікова