Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2018 року у справі №813/1573/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №813/1573/17

адміністративне провадження №К/9901/3344/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 (суддя - Кухар Н.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (головуючий суддя - Богаченко С.І., судді - Рибачук А.І., Старунський Д.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 20.04.2047 № 1404 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що як у запиті Управління, який був надісланий на адресу Товариства, так і у оспорюваному наказі відсутня інформація щодо виявлення податковим органом фактів відображення Товариством недостовірних даних у поданих деклараціях та щодо порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства , що є обов'язковою умовою для прийняття рішення про призначення документальної виїзної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 12.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував наказ Управління від 20.04.2047 № 1404 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що запит Управління від 27.03.2017 за вих. № 2990/10/13-01-14-08-13 «Про надання інформації та її документального підтвердження» був оформлений із порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому Товариство було звільнене від обов'язку надавати відповідь на такий запит в силу положень абзацу сьомого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та, як наслідок, у податкового органу не було підстав для прийняття наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.11.2017 залишив касаційну скаргу без руху.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції з урахуванням підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки у запиті від 27.03.2017 за вих. № 2990/10/13-01-14-08-13 чітко зазначенні норми права, на підставі яких вказаний запит скеровувався, а також зазначені факти відображення Товариством недостовірних даних у поданих деклараціях.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.07.2018 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 31.07.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління надіслало на адресу Товариства письмовий запит від 27.03.2017 за вих. № 2990/10/13-01-14-08-13 «Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження», у якому з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.17 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункти 1, 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, просила надати протягом 15 робочих днів з дня отримання цього запиту інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження), зокрема: засвідчені підписом посадової особи Товариства та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ «КРТ», що міститься в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року, січень-травень 2015 року, а саме - документи згідно наведеного у запиті переліку, оскільки Управлінням виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення Товариством даних податкових зобов'язань/податкового кредиту з ТОВ «КРТ», що міститься в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року, січень-травень 2015 року, зокрема, з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення з придбання /продажу із вказаним постачальником.

На вказаний запит Товариство листом від 04.04.20147№ 2410 «Про надання відповіді» з посиланням на абзац сьомий пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України відмовило у наданні інформації (пояснень та їх документального підтвердження) у зв'язку з невідповідністю запиту вимогам, встановленим пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, оскільки у запиті не вказано, в рамках яких саме заходів та на підставі якої інформації податковим органом встановлено факти, що свідчать про недостовірність визнання Товариством даних податкових зобов'язань/податкового кредиту з контрагентом, та на підставі яких відомостей або документів були встановлені такі факти як відсутність реального придбання/продажу із зазначеним контрагентом.

20.04.2017 начальник Управління, розглянувши доповідну записку начальнику управління аудиту Управління від 20.04.2017 № 126/13-01-14-08-15, керуючись підпунктами 16.1.5, 16.17 пункту 16.1 статті 16, підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пунктом 73.3 статті 73, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, прийняв наказ № 1404 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з абзацами першим, другим, пунктами 1, 5 абзацу третього, абзацом шістнадцятим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації,що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Положеннями абзацу вісімнадцятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запит, направлений Управлінням на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на Товариство покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у наказі про проведення документальної виїзної перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Матеріали справи містять наказ Управління від 20.04.2017 № 1404, який відповідає цим вимогам.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що посилання Товариства на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу. Письмовий запит щодо необхідності подання пояснень був сформований податкових органом на підставі податкової інформації, отриманої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України.

За змістом пунктів 74.2, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що податковий орган при направленні запиту від 27.03.2017 за вих. № 2990/10/13-01-14-08-13 «Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження», а також при прийнятті спірного наказу № 1404 від 20.04.2017 діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає задоволенню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна