Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 10.06.2018 року у справі №804/5295/16 Ухвала КАС ВП від 10.06.2018 року у справі №804/52...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2018 року у справі №804/5295/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №804/5295/16

адміністративне провадження №К/9901/51955/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у складі колегії суддів Чумак С.Ю., Чабаненко С. В., Юрко І. В. у справі № 804/5295/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний комбінат» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 лютого 2016 року № 110010000/2016/20011 та визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26 лютого 2016 року № 110010000/2016/600040/1.

09 березня 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя - Чорна В. В.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, з мотивів доведення митним органом складу митного правопорушення та наявності підстав для коригування митної вартості товару.

19 квітня 2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації від 20 лютого 2016 року № 110010000/2016/20011 та рішення про коригування митної вартості товарів від 26 лютого 2016 року № № 110010000/2016/600040/1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

29 травня 2018 року митним органом подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

У касаційні скарзі митний орган, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме частини 2 статті 19, статті 67 Конституції України, статей 31, 33, 52-54, 58, 64, 337 Митного кодексу України, Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, статей 76-79, 90, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Скаржник доводить невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на:

- ненадання договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, оскільки товар імпортовано за непрямим контрактом, укладеним не з виробником оцінюваного товару, а з посередником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания», відправником товару значиться Відкрите акціонерне товариство «Стойленский ГОК»;

- відсутність в наданих до митного оформлення інвойсах зазначення вмісту Fe (заліза), від якого в пропорційному відношенні залежить ціна поставленого товару. При цьому, в рахунках виробника вказана ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена в єдиному розмірі на рівні 1300 російських рублів за тону товару, що, на думку контролюючого органу, свідчить лише про базову ціну залізорудного концентрату, а не фактичну, яка має встановлюватись у відповідності із контрактом в залежності від вмісту зазначеної речовини, що є суттєвим для обчислення ціни;

- рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць;

- ненадання документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів.

Також контролюючий орган вказує на ненадання позивачем додатково витребуваних документів, з метою з'ясування митної вартості імпортованих товарів.

06 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

26 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за наслідками усунення відповідачем недоліків касаційної скарги та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/5295/16.

10 липня 2018 року справа № 804/5295/16 надійшла до Верховного Суду.

19 липня 2018 року позивачем надано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 26 лютого 2016 року позивач з метою розмитнення товару (залізорудний концентрат в кількості 70 000 тон), отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного непрямого контракту від 29 квітня 2015 року № 15-835-12, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания» подав митну декларацію № 110010000/2016/020234, в якій визначено вартість оцінюваного товару на рівні 1, 93634 рублів за 1 кілограм товару.

Митний орган за наслідками розгляду вказаної митної декларації оформив оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з посиланням на статтю 54 Митного кодексу України.

26 лютого 2016 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600040/1 і роз'яснено необхідність подання нової митної декларації.

Підставами для коригування митної вартості митним органом визначено наявність розбіжностей та невідповідностей в документах, поданих до оформлення товару, а саме: у графі « 9а» декларації не зазначено про взаємопов'язаність між продавцем та покупцем за зовнішньоекономічним договором; не надано договору, укладеного з третіми особами, хоча зовнішньоекономічний контракт укладався з посередником; документи, що надавалися до оформлення містять розбіжності у ціні товару, оскільки у рахунку, наданому виробником, вказана базова вартість незалежно від вмісту заліза у сумі 1 300 російських рублів за тону, а також не вказано умов поставки товару посереднику; рахунки контрактоотримувача та рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць; не надано документів в обґрунтування вартості перевезення вантажу та формування остаточної вартості, за якою товар продано позивачу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe. Базова ціна залізорудного концентрату встановлена на рівні 1924, 73 грн. при вмісті заліза 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту заліза, надбавка або знижка до базової ціни складає 23, 22 російських рублів за 1% заліза в долі в пропорції. Вміст заліза в рахунках не зазначений. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою і містять ціну товару, визначену в залежності вмісту заліза, що не відповідає ціні рахунків виробника, оскільки рахунки виробника визначають вартість товару незалежно від вмісту заліза.

Листом № 062 Д/301 від 26 лютого 2016 року Товариство проінформовало митний орган про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу в термін, визначений пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно пункту 8 статті 55 вказаного Кодексу.

Листом № 062 Д/408 від 18 березня 2016 року позивач звернувся до митного органу з проханням розглянути питання щодо відкликання рішення про коригування митної вартості від 26 лютого 2016, до якого додав лист контрактоутримувача № 221 від 17 березня 2016 року, зі змісту якого вбачається, що додаткові документи, запитувані контролюючим органом, контрагентом позивача надані не були, з посиланням на конфіденційність інформації по взаємовідносинах з третіми особами.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, що партія товару постачалась згідно контракту від 29 квітня 2015 року № 15-0835-12, додатку № 13 від 30 грудня 2015 року на умовах DAP Соловей/Тополі "Інкотермс 2010".

Умови поставки DAP (Поставка в пункті) Інкотермс 2010 передбачають, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув до зазначеного пункту призначення.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).

Товариством з урахуванням частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), якими передбачено доведення стороною тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, не було надано до суду будь-яких, з витребовуваних митним органом додаткових документів, які б підтвердили фактичну ціну придбаного товару.

У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.

Верховний Суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо повноти дослідження спірних правовідносин, відповідає встановленим обставинам справи та меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Судом апеляційної інстанції надано помилкову оцінку обставинам, що мають значення для адміністративної справи і в наслідок цього скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі 804/5295/16 скасувати, залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати