Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №640/1954/18

адміністративне провадження №К/9901/52680/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2018 року у складі судді Нев'ядомського Д. В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у складі колегії суддів Ральченка І. М., Катунова В. В., Бершова Г. Є. у справі № 640/1954/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В :

20 лютого 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил від 23 січня 2018 року № 1056/80700/17.

02 квітня 2018 року ухвалою Київського районного суду міста Харкова, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з приписів статей 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

07 червня 2018 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме положень статей 123, 286, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду та просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

11 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Київського районного суду міста Харкова справу № 640/1954/18.

27 червня 2018 року відповідачем до Верховного Суду подано відзив на касаційну скарги, в якому митний орган спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оспорювані судові рішення - без змін.

12 липня 2018 року справа № 640/1954/18 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 23 січня 2018 року митним органом винесено постанову № 1056/80700/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого частиною 2 статті 478 Митного кодексу України.

Оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил винесена без участі позивача, однак у присутності адвоката позивача ОСОБА_3, який здійснював захист позивача на підставі договору про надання правової допомоги від 30 жовтня 2017 року.

Поважність причин пропуску строку позивач обґрунтовував тим, що копія вказаної постанови особисто отримана 30 січня 2018 року, та необхідністю підготовки позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно з частинами першої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на необхідність обчислення строку звернення до суду із цим позовом від дати отримання копії оскаржуваної постанови є необґрунтованими, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно справ щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначена подія, з якою пов'язаний початок перебігу процесуального строку - день ухвалення відповідного рішення (постанови).

Положення статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно тлумачити у системному зв'язку з вимогами частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, які встановлюють, що строк оцінюється з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем при поданні позовної заяви заявлялося клопотання про визнання причини пропуску строку поважною та поновлення строку на оскарження постанови про порушення митних правил від 23 січня 2018 року № 1056/80700/17. Вказане клопотання не було вирішене судом першої інстанції ні під час відкриття провадження у справі, ні під час залишення позову без розгляду - резолютивні частини судових рішень суду першої інстанції не містять рішення, прийнятого за наслідком розгляду клопотання.

Суди першої та апеляційної інстанцій, залишаючи позов без розгляду, обмежилися вказівкою на присутність адвоката позивача при винесенні постанови та не дослідили питання щодо того, коли фактично позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови і чи знав позивач про її існування до отримання копії постанови поштою.

Відтак, залишення позовної заяви без розгляду у даній справі є передчасним процесуальним рішенням, здійсненим судом першої інстанції до розгляду підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на те, що відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України можливість залишення позовної заяви без розгляду має місце зокрема за умови визнання судом таких підстав неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 640/1954/18 скасувати.

Адміністративну справу № 640/1954/18 направити до Київського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер