Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.02.2019 року у справі №826/3463/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 826/3463/18

адміністративне провадження № К/9901/5566/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року (суддя Аверкова В. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (судді: Федотов І. В. (головуючий), Ганечко О. М., Сорочка Є. О.) у справі №826/3463/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, стягнення коштів,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мініс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючи орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про:

- зобов'язання контролюючого орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" суми податку на додану вартість за період грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 5 687408 грн;

- стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мініс" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за грудень 2012 року та січень 2013 року за період з 30 квітня 2013 року по 21 лютого 2018 року у розмірі 2465374,50 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Однак, всупереч вимогам статті 200 Податкового кодексу України не складено відповідного висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню Товариству, та не включено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за період грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 5687408 грн, що позбавляє позивача можливості реалізувати передбачене законодавством право на одержання бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, позивач зазначив про те, що несвоєчасна виплата відповідної суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року та січень 2013 року надає йому право на отримання пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки контролюючим органом підтверджена правомірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 5687408 грн за період грудень 2012 року та січень 2013 року, контролюючим органом порушено приписи Податкового кодексу України в частині направлення до відповідного територіального органу Державного казначейства України у встановлений пунктом 8 Порядку №39 (на момент виникнення у контролюючого органну такого обов'язку) строк висновок із зазначенням вищевказаної суми, яка підлягає відшкодуванню позивачу, та не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Мініс" суми податку на додану вартість за період 2012 року та січень 2013 року у розмірі 5687408 у відповідності до Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, чинного на момент розгляду справи в суді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно поданих ТОВ "Мініс" декларацій податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2012 року та січень 2013 року, сума бюджетного відшкодування ПДВ становить відповідно 2589590 грн та 3496740 грн.

За результатами проведеної перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було встановлено відсутність порушень при відображенні ТОВ "Мініс" у декларації за грудень 2012 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 2589590,00 грн та за січень 2013 року у сумі 3496740 грн, що підтверджено Довідкою № 100/15-6-27 від 15.04.2013.

Отже, під час проведення перевірки, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підтверджено правомірність визначення сум бюджетного відшкодування за грудень 2012 року та січень 2013 року.

Також, згідно акту ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 15.07.2014 № 298/1-22-03-30307964 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Мініс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Кий Агро" за період з 01.11.2012 по
31.01.2013, ПП "Нєд" за період з 01.04.2012 по 30.04.2012, ТОВ "Будівельна компанія "Зім" за період з 01.08.2013 по 31.08.2013" підтверджено взаємовідносини із ТОВ "Кий Агро".

У травні 2013 року, у зв'язку із зміною місцезнаходження територіальної юрисдикції адміністративних районів міста Києва, ТОВ "Мініс" переведено на облік в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва.

Також встановлено, що позивач неодноразово протягом 2013-2017 років звертався до органів Державної фіскальної служби, із вимогами про відшкодування ТОВ "Мініс" бюджетного відшкодування, а саме:

- лист № 49 від 23.12.2014 на який листом ГУ ДФС у місті Києві № 989/10/26-15-15-02-18 від 22.01.2015 про вжиття додаткових заходів та коректного відображення звітності позивача в картці особового рахунку платника податків;

- лист б/н від 26.02.2016 на який отримано відповідь ГУ ДФС у місті Києві №271/10/26-15-12-02-14 від 24.03.2016, що у зв'язку з надходженням додаткових матеріалів по основному постачальнику ТОВ "Кий Агро" (в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2015 №32015100010000189), що можуть свідчити про порушення податкового законодавства від час проведення операції з ТОВ "Мініс", у періодах виникнення від'ємного значення з ПДВ, ДПІ передано матеріали для проведення документальної перевірки;

- лист № 15 від 19.05.2016, згідно відповіді на який листом ГУ ДФС у місті Києві №20020/7/99-99-12-03-02-17 від 09.06.2016 надано позивачу роз'яснення;

- лист № 6 від 27.01.2017, на який позивачем отримано відповідь Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 20.02.2017 №2450/10/26-50-12-02, яким повідомлено про передачу залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку за період грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 5 687 408,00 грн до ГУ ДФС у місті Києві для проведення додаткової документальної перевірки;

- лист № 22 від 22.12.2017 до Міністерства фінансів України, на який отримано відповідь Міністерства фінансів України від 12.01.2018 № 26020-06-10/1084 про перенаправлення звернення до Державної фіскальної служби України.

Згідно актів звірки по податку на додану вартість № 2680-07 від 15.03.2016 та від 17.09.2015 № 8276-20, складених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мініс" та Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві переплата (позитивне сальдо розрахунків) складає 5700908 грн та 5933163 грн відповідно.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Єдиним доводом касаційної скарги контролюючого органу є те, що Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві немає повноважень щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування позивачу суми ПДВ. Інших доводів касаційна с карга не містить.

9. Позивачем надано відзив (заперечення) на касаційну скаргу відповідача, у яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 200.1 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

10.2. Пункт 200.4 статті 200.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

10.3. Пункт 200.7 статті 200.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

10.4. Пункт 200.10 статті 200.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

10.5. Пункт 200.12 статті 200.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10.6. Пункт 200.13 статті 200.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

11. Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (Порядок №39, який був чинний до 01.04.2017).

11.1. Пункт 6.

У разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

11.2. Пункт 7.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

11.3. Пункт 8.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

11.4. Пункт 9.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

12. Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (Порядок №26, у редакції на час прийняття судами рішень):

12.1. Пункт 4.

Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

12.2. Пункт 5.

Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

12.3. Пункт 6.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

12.4. Пункт 7.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за результатами документальної перевірки.

Орган державної податкової служби, зобов'язаний був п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, з системного аналізу законодавчих норм, що були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що у разі підтвердження достовірності нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, складання висновку про суму відшкодування податку на додану вартість та його надіслання до органу, що здійснює казначейське обслуговування, є обов'язком податкового органу.

14. На момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком № 39.

Разом з тим, станом на момент розгляду справи у суді, Порядок №39 втратив чинність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою згідно з відповідним додатком.

У зв'язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01 квітня 2017 року також втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 1 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.

При цьому у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 1 квітня 2017 року контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Проте після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017 року, контролюючий орган мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, що контролюючим органом не було направлено до відповідного територіального органу Державного казначейства України у встановлений пунктом 8 Порядку №39 строк висновок із зазначенням суми ПДВ за період 2012 року та січень 2013 року у розмірі 5687408, яка підтверджена контролюючим органом (довідка № 100/15-6-27 від 15.04.2013, акт звірки № 2680-07 від 15.03.2016) та підлягає бюджетному відшкодуванню, а в подальшому не внесено дані щодо відшкодування Товариству зазначеної суми ПДВ до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації (за процедурою визначеною Порядком № 26), колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправну бездіяльність з боку контролюючого органу, а відповідно і про наявність підстав для зобов'язання контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству відповідної суми ПДВ за період грудень 2012 року та січень 2013 року.

17. Щодо доводів про те, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві немає повноважень щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування позивачу суми ПДВ, суди правильно такі не взяли до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19-3 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) державні податкові інспекції: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи (підпункт 19-3.1.3).

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

За змістом пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України та положень Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26, функції щодо ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість покладено на контролюючі органи (органи ДФС).

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (на момент звернення до суду з позовом) є територіальним органом ДФС, яка уповноважена здійснювати покладені на неї положеннями статті 19-3 Податкового кодексу України функції з відображення у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству суми ПДВ.

18. В частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою пені у розмірі 2465374,50 грн рішення судів першої та апеляційної інстанції в касаційному порядку не переглядається з огляду на відсутність в касаційній скарзі будь - яких доводів щодо незгоди контролюючого органу з рішеннями судів в зазначеній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 826/3463/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова