Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

м. Київ

справа №823/763/17

адміністративне провадження №К/9901/34920/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 823/763/17

за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Черкаське обласне відділення Фонду соцзахисту інвалідів) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Неско Інформ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Черкаського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2017, ухвалену у складі судді Рідзеля О.А. та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Беспалова О.О., суддів Парінова А.Б., Губської Л.В., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 17.05.2017 Черкаське обласне відділення Фонду соцзахисту інвалідів звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ТОВ «Неско Інформ» адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2016 році в сумі 8714, 29 грн та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в розмірі 104, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог Черкаське обласне відділення Фонду соцзахисту інвалідів зазначило, що відповідач порушив вимоги Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII) і не забезпечив працевлаштування інвалідів згідно з встановленим законом нормативом, тому зобов`язаний сплатити до Фонду соцзахисту інвалідів передбачені законом адміністративно-господарські санкції. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій відповідач самостійно не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сум вказаної заборгованості разом з пенею.

2. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 20.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 04.10.2017 Черкаське обласне відділення Фонду соцзахисту інвалідів звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.10.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 23.10.2017 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких ТОВ «Неско Інформ» просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Черкаським обласним відділенням Фонду соцзахисту інвалідів рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

8. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

9. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

11. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.06.2019 № 751/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

12. Протоколом розподілу справи від 18.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.

13. Ухвалою судді Верховного Суду від 19.06.2019 прийнято зазначені касаційні скарги до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Суди встановили, що ТОВ «Неско Інформ» є юридичною особою, яка, відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов`язана створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

У січні 2017 року відповідач подав до Черкаського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (за формою № 10-ПІ), згідно з яким середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача впродовж 2016 року становила 244 особи, із них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII - 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 17 429 грн.

Крім того, відповідачем до районного центу зайнятості подано звітність за формою 3-ПН від 05.02.2016 та від 10.03.2016 «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», із вакантною посадою - журналіста, для працевлаштування інваліда.

Також суди встановили, що на час подання відповідних звітів у Черкаському міському центрі зайнятості були відсутні особи, які б могли зайняти вакантну посаду журналіста та працевлаштуватись на роботу в ТОВ «Неско Інформ».

Окрім цього встановлено, що відповідно наказу від 31.10.2016 № 27 відповідачем на посаду випускного редактора прийнято ОСОБА_1 , який відповідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 Серії НОМЕР_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Позивач вважаючи, що у зв`язку з відсутністю в штаті відповідача необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, такий зобов`язаний сплатити на користь Фонду соцзахисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 8 714, 29 грн та пеню в розмірі 104, 70 грн, звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-XII передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки відповідач створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформував орган зайнятості населення про наявність вільних вакансій, подавав до Фонду соцзахисту інвалідів звітність за встановленою формою.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Касаційна скарга Черкаського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів мотивована, зокрема тим, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність вини відповідача є помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 19, 20 Закону № 875-XII.

17. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування. Водночас, ТОВ «Неско Інформ» самостійно вчинені дії щодо пошуку та працевлаштування особи з інвалідністю.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувані постанова та ухвала судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

19. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон № 875-XII.

21. Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

22. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

23. При цьому, частиною другою статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

24. Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

25. Так, відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

26. Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-XII.

27. Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

28. Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

29. Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

30. Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

31. У справі, яка розглядається судами становлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача впродовж 2016 року становила 244 особи, із них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII - 1 особа. При цьому відповідачем до районного центру зайнятості подавалась звітність за формою № 3-ПН від 05.02.2016 та від 10.03.2016 «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», із вакантною посадою - журналіста, для працевлаштування інваліда. Втім, на час подання відповідних звітів у Черкаському міському центрі зайнятості були відсутні особи, які б могли зайняти вакантну посаду журналіста та працевлаштуватись на роботу в ТОВ «Неско Інформ».

Окрім цього встановлено, що відповідно наказу від 31.10.2016 № 27 відповідачем на посаду випускного редактора прийнято ОСОБА_1 , який відповідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 Серії НОМЕР_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

32. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідачем не було допущено жодних із наведених вище порушень, а тому відсутні підстави для сплати адміністративно-господарських санкцій.

33. З огляду на те, що відповідачем були виконані вимоги Закону № 875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовляв інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано, до того ж відповідачем у 2016 році було працевлаштовано особу з інвалідністю. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-XII передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.

31. Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.06.2011 у справі № 21-60а11, Верховного Суду, викладеної у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18.

32. З урахуванням наведеного, колегія судді погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

33. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі № 823/763/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду